Навигация
Маємо дані про попит та пропозицію на ринку праці служби зайнятості у I півріччі 1998 та 1999 років за категоріями працівників та службовців
39030
знаков
32
таблицы
1
изображение
1. Маємо дані про попит та пропозицію на ринку праці служби зайнятості у I півріччі 1998 та 1999 років за категоріями працівників та службовців.
Таблиця 8.
| Категорії працівників | Середньоспискова кількість незайнятих громадян, тис. осіб | Середньомісячна кількість вільних робочих місць та вакантних посад, тис. осіб | ||
| 1998 | 1999 | 1998 | 1999 | |
| Гр. 1 | Гр. 2 | Гр. 3 | Гр. 4 | Гр. 5 |
| Робітники | 34,1 | 33,0 | 155,8 | 126,9 |
| Службовці | 21,3 | 20,8 | 9,6 | 13,2 |
| Всього | 55,4 | 53,8 | 165,4 | 140,1 |
Визначити:
a) зміну чисельності незайнятих громадян та вільних робочих місць та вакантних посад за допомогою відносних і абсолютних показників динаміки;
b) структуру попиту та пропозиції на ринку праці служби зайнятості та її зміни за допомогою абсолютних і відносних показників;
c) показники координації для характеристики співвідношення попиту та пропозиції.
Обчисленні показники звести до окремих таблиць і проаналізувати.
Розв’язання.
Величина абсолютного приросту за суміжні періоди чи моменти часу обчислюється за формулою: 
,
де 
- абсолютний приріст, уt - будь-який рівень ряду, починаючи з другого, уt-1 - рівень, що передує уt . Це ланцюгові абсолютні прирости.
Базисні абсолютні прирости - це прирости за період у цілому, вони визначаються за формулою: 
, де 
- абсолютний приріст, yt - рівень ряду, y0 - значення показника, взяте за базисне. Базисні темпи росту: 
; ланцюгові темпи росту: 
.
Відносні величини структури характеризують склад сукупності, їх обчислюють діленням обсягу кожної частини сукупності на обсяг сукупності в цілому. Виражаються в коефіцієнтах або у відсотках. Зміни в структурі характеризують структурні зрушення. Вони показують на скільки процентних пунктів змінилась частка певної частини сукупності в даному періоді порівняно з попереднім.
Відносні величини координації характеризують співвідношення частин досліджуваної сукупності, які показують, у скільки разів порівнювана частина сукупності більша або менша частини, що приймається за базу порівняння. Вибір бази порівняння довільний. В даному випадку ми розраховуємо скільки незайнятих громадян припадає на 100 вільних робочих місць.
Таблиця 9.
| Категорії працівників | Середньоспискова кількість незайнятих громадян, тис. осіб | Абсолютний приріст, тис. осіб | Темп росту | Структура незайнятих громадян, % до підсумку | Структурні зрушення, п.п. | ||
| 1998 | 1999 | ∆ | k | 1998 | 1999 | ||
| Гр. 1 | Гр. 2 | Гр. 3 | Гр. 4 = гр. 3 – гр. 2 | Гр. 5 =(гр. 3 : гр. 2 ) . 100 | Гр. 6 =(гр. 2 : 55,4 ) . 100 | Гр. 7 =(гр. 3 : 53,8 ) . 100 | Гр. 8 =(гр. 7 : гр. 6 ) |
| Робітники, ст. 1 | 34,1 | 33,0 | -1,1 | 96,77 | 61,55 | 61,34 | -0,21 |
| Службовці, ст. 2 | 21,3 | 20,8 | -0,5 | 97,65 | 38,45 | 38,66 | 0,21 |
| Всього, ст. 3 | 55,4 | 53,8 | -1,6 | 97,11 | 100,00 | 100,00 | 0,00 |
Таблиця 10.
| Категорії працівників | Середньомісячна кількість вільних робочих місць та вакантних посад, тис. осіб | Абсолютний приріст, тис. осіб | Темп росту | Структура середньомісячної кількості вільних робочих місць та вакантних посад, % до підсумку | Структурні зрушення, п.п. | Відносні величини координації, чисельність незайнятих громадян на 100 вільних робочих місць | |||
| 1998 | 1999 | ∆ | k | 1998 | 1999 | 1998 | 1999 | ||
| Гр. 1 | Гр. 2 | Гр. 3 | Гр. 4 = гр. 3 – гр. 2 | Гр. 5 =(гр. 3 : гр. 2 ) . 100 | Гр. 6 =(гр. 2 : 55,4 ) . 100 | Гр. 7 =(гр. 3 : 53,8 ) . 100 | Гр. 8 =(гр. 7 : гр. 6 ) | Гр. 9 | Гр. 10 |
| Робітники, ст. 1 | 155,8 | 126,9 | -28,9 | 81,45 | 94,20 | 90,58 | -3,62 | 22 | 26 |
| Службовці, ст. 2 | 9,6 | 13,2 | 3,6 | 137,50 | 5,80 | 9,42 | 3,62 | 222 | 158 |
| Всього, ст. 3 | 165,4 | 140,1 | -25,3 | 84,70 | 100,00 | 100,00 | 0,00 | 33 | 38 |
Гр. 9 =((ст. 1; 2; 3, гр. 2(таб. 9.)) : ((ст. 1; 2; 3, гр. 2(таб. 10))) . 100; гр. 10 =((ст. 1; 2; 3, гр. 3(таб. 9.)) : ((ст. 1; 2; 3, гр. 3(таб. 10))) . 100.
2. За трьома районами міста є наступні дані на кінець 2003 року:
Таблиця 11.
| Район міста | Кількість банків | Середнє число вкладів | Середній розмір вкладу, грн. |
| Гр. 1 | Гр. 2 | Гр. 3 | Гр. 4 |
| 1 | 5 | 1500 | 400 |
| 2 | 6 | 1000 | 450 |
| 3 | 4 | 2000 | 500 |
Визначити в цілому по місту:
a) середню кількість банків;
b) середнє число вкладів в банки;
c) середній розмір вкладу;
d) середню суму вкладів в банках.
Розв’язання.
В даному випадку середні значення показників обчислюватимемо за формулами середньої арифметичної. Для розв’язання задачі в кожному випадку починатимемо з логічної формули розрахунку середньої.
При розрахунку трьох останніх показників ми використали формулу середньої арифметичної зваженої. Для розрахунку середнього числа вкладів в банках в якості ваги ми використали кількість вкладів в одному банку.
4. Залишки обігових коштів на початок місяця становили тис. гр. од. :
січень ___________________1400; лютий___________________1550; березень___________________1270; квітень___________________1300.
Визначити середньомісячний залишок обігових коштів.
Розв’язання.
В цій задачі використаємо формулу середньої хронологічної, оскільки маємо показники моментні ( залишки обігових коштів на початок місяця ).
Середнє значення моментного показника розраховується за формулою хронологічної середньої:
.
5. Податкова дисципліна підприємств різних видів діяльності характеризується даними:
Таблиці 12.
| Вид діяльності | Кількість підприємців, які сплачують податки | |
| Всього, чол. | % до всіх зареєстрованих | |
| Виробнича | 18 | 60 |
| Торгівельна | 28 | 70 |
| Посередницька | 44 | 55 |
Визначити у середньому за всіма видами діяльності частку підприємців, які сплачують податки.
Розв’язання. Запишемо логічну формулу: 
Але ми не маємо даних щодо загальної чисельності підприємців. Тобто використати середню арифметичну ми не можемо. В цьому випадку потрібно застосувати формулу середньої гармонічної:
або 
.
Похожие работы
... вивчення свого об`єкту відповідно до галузей права, які охоплюють досліджуване явище. 5. Статистичні ряди розподілу Наслідки зведення і групування статистичних даних можна представити у вигляді статистичних рядів розподілу. Статистичний ряд розподілу – це упорядковане розміщення одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною ознакою. Вони характеризують склад (структуру) дослі ...
... жінок також переважає середня вікова група, але менше – 46,1%, чисельність молодшої і старшої вікової груп у жінок відрізняються незначно – 20,8% проти 22,2% відповідно. II. Завдання 2 Зведення і груповання статистичних даних. Ряди розподілу Колонки 2, 6 таблиці № банку Капітал, млн..грн. Активи, млн.грн. Кредитно-інвестиційний портфель, млн.грн. Прибуток, млн.грн. Прибутковість актив ...
... дисципліну, яку він назвав статистикою. Основним змістом цього курсу було опис політичного стану та визначних пам'яток держави. Цей напрямок розвитку статистики одержав назву опису вального. Зміст, задачі та предмет вивчення статистики в розумінні Г. Ахенваля були ще далекі від сучасного погляду на статистику як науку. Значно ближче до сучасного розуміння статистики стала англійська школа полі ...
... і сукупності в цілому. Такі характеристики можуть визначатись у формі абсолютних (підсумкових показників), середніх і відносних величин[2,48]. В даній курсовій роботі розглянемо роль та значення варіаційних рядів в аналізі статистичних даних, їх види, правила побудови. Використаємо матеріали конкретної статистики, розглянемо сільсько-господарське підприємство з даними про кількість працюючих на ...
0 комментариев