3.1 Загальні дані про інформаційні системи
Класифікація інформаційних системСтруктуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин, називаних підсистемами.
Підсистема - це частина системи, виділена по якій-небудь ознаці.
Класифікація по характері використання інформації
Інформаційно-пошукові системи роблять уведення, систематизацію, збереження, видачу інформації з запиту користувача без складних перетворень даних.
Інформаційно - вирішальні системи здійснюють всі операції переробки інформації з визначеного алгоритму. Серед них можна провести класифікацію по ступеню впливу виробленої результатної інформації на процес прийняття рішень і виділити два класи: керуючі і що радять.
Керуючі ІС виробляють інформацію, на підставі якої людина приймає рішення. Для цих систем характерний тип задач розрахункового характеру й обробка великих обсягів даних. Прикладом можуть служити система оперативного планування випуску продукції, система бухгалтерського обліку.
Ці системи мають більш високий ступінь інтелекту, тому що для них характерна обробка знань, а не даних.
Класифікація по сфері застосування
Інформаційні системи організаційного керування призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. З огляду на найбільш широке застосування і розмаїтість цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в даному тлумаченні. До цього класу відносяться інформаційні системи керування як промисловими фірмами, так і непромисловими об'єктами: готелями, банками, торговельними фірмами й ін.
Основними функціями подібних систем є: оперативний контроль і регулювання, оперативний облік і аналіз, перспективне й оперативне планування, бухгалтерський облік, керування збутом і постачанням і інші економічні й організаційні задачі.
Інтегровані (корпоративні) ІС використовуються для автоматизації усіх функцій фірми й охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створення таких систем дуже важко, оскільки вимагає системного підходу з позицій головної мети, наприклад одержання прибутку, завоювання ринку збуту і т.д. Такий підхід може привести до важливих змін у самій структурі фірми, на що може зважитися не кожен керуючий.
Інформаційні системи, що розробляють альтернативи рішень, можуть бути модельними й експертними.
Модельні інформаційні системи надають користувачеві математичні, статичні, фінансові й інші моделі, використання яких полегшує виготовлення й оцінку альтернатив рішення. Користувач може одержати відсутню йому для ухвалення рішення інформацію шляхом установлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження.
Основними функціями модельної інформаційної системи є:
можливість роботи в середовищі типових математичних моделей, включаючи рішення основних задач моделювання типу "як зробити, щоб ?", "що буде, якщо ?", аналіз чутливості й ін.;
досить швидка й адекватна інтерпретація результатів моделювання;
оперативна підготовка і коректування вхідних параметрів і обмежень моделі;
можливість графічного відображення динаміки моделі;
можливість пояснення користувачеві необхідних кроків формування і роботи моделі.
Експертні інформаційні системи забезпечують виготовлення й оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, зв'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях.
Системи підтримки прийняття рішень обслуговують частково структуровані задачі, результати яких важко спрогнозувати заздалегідь. Вони мають більш могутній аналітичний апарат з декількома моделями. Інформацію одержують з управлінських і операційних інформаційних систем. Використовують ці системи всі, кому необхідно приймати рішення: менеджери, фахівці, аналітики й ін. Наприклад, їхні рекомендації можуть придатися при ухваленні рішення чи купувати взяти устаткування в оренду й ін.
Характеристики систем підтримки прийняття рішень:
забезпечують рішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати;
оснащені складними інструментальними засобами моделювання й аналізу;
дозволяють легко змінювати постановки розв'язуваних задач і вхідні дані;
відрізняються гнучкістю і легко адаптуються до зміни умов по кілька разів у день;
мають технологію, максимально орієнтовану на користувача.
3.2 Узагальнена структура і вимоги до СППР
Мистецтво прийняття найкращих рішень, засноване на досвіді й інтуїції, є сутністю будь-якої сфери людської діяльності. Наука про вибір прийнятного варіанта рішення склалася порівняно недавно. Основи теорії прийняття рішень розроблені Джоном фон Нейманом і Отто Моргенштерном. В міру ускладнення задач з'явилося багато різних напрямків цієї науки, що мають справа з однієї і тією же проблемою аналізу можливих способів дії з метою перебування оптимального в даних умовах рішення проблеми.
Як самостійна дисципліна теорія підтримки прийняття рішень сформувалася на початку 60-х років, тоді ж була сформульована основна мета цієї теорії – раціоналізувати процес прийняття рішень.
Необхідність використання підходів і методів СППР у керуванні очевидні: швидкий розвиток і ускладнення економічних зв'язків, виявлення залежності між окремими складними процесами і явищами приводить до різкого зростання труднощів при прийнятті обґрунтованих рішень. Витрати на їхнє здійснення безупинно збільшуються, наслідку помилок стають усе серйозніше, а звертання до професійного досвіду й інтуїції не завжди приводить до вибору найкращої стратегії. Використання системи підтримки прийняття рішень дозволяє вирішити цю проблему, причому швидко і з достатнім ступенем точності.
В даний час система підтримки прийняття рішень застосовується в основному для аналізу тих ділових проблем, які можна легко й однозначно формалізувати, а результати дослідження адекватно інтерпретувати.
На рис. 3.1 приведена структурна схема використання СППР.
Рисунок 3.1 - Структурна схема використання СППР
Використання СППР, що містить вихідні даних про продажі, ціни, постійних і перемінних витратах за різні інтервали часу (місяць, рік) , а також систему моделей: максимізації вилучення, одержання і максимізації прибутку, об'єднані єдиним користувальницьким інтерфейсом, дозволяє приймати керуючі рішення з використанням результатів моделювання, реалізуючи які може бути отримана максимальний прибуток, тобто найбільше ефективно досягнута мета діяльності гірничо-збагачувального підприємства.
СППР повинна містити наступні елементи: сховище даних, базу моделей і інтерфейс користувача. Останній містить у собі наступні елементи:
заставку;
основну керуючу форму (головне меню);
основних розроблених і представлені на робочих аркушах підсистеми інформаційної системи у виді графіків і таблиць.
Елементи інформаційної системи поєднуються між собою за допомогою користувальницького інтерфейсу, що забезпечує зручний перегляд вихідних, проміжних даних і результатів.
Інформаційна система розробляється в табличному процесорі Microsoft Excel. Він є найбільш могутнім засобом розробки інформаційних систем, що поєднують у собі переваги як табличного процесора, так і засобів візуального програмування - убудованої мови Visual Basic for Applications (VBA). За допомогою VBA розроблювачі можуть поєднувати більш 100 об'єктів і близько 400 інших убудованих додатків (функцій, надбудов і т.п.), що дозволяє створювати гнучкі і розвиті інформаційні системи. В Ехсеl можна також поєднувати частини систем, розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легко інтегрувати них з іншими офісними додатками.
Ехсеl може бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включає набір об'єктів обробки даних, що є найбільш передовим. В даний час на базі інструментальних засобів Ехсеl уже створені тисячі інформаційних систем, що успішно використовуються в усім світі. З огляду на зазначені переваги, варто очікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Exсel і VBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть до розуміння того, що використовуючи Exсel, вони зможуть створювати інформаційні системи з меншими витратами часу і коштів. [29]
... " та деяких інших. Внаслідок конкурентної боротьби в бізнесовому середовищі відбуваються постійні зміни. Тому наведена далі характеристика фінансово-промислових груп є лише базою для роздумів і подальшого аналізу. 2. Характеристика основних бізнес-груп В 2004 р. три українці увійшли до щорічного списку світових мільярдерів американського ділового журналу „Форбс". „Форбс" пише, що зараз в ...
0 комментариев