Електромагнітні та електростатичні поля ВДТПЕОМ

Измеритель шума
Вимоги до характеристик вимірювача шуму Вимоги до сучасних вимірювачів шуму Вибір та обґрунтування технічних рішень Розрахунок підсилювача Можливості оператора Розрахунок надійності Помилки вимірювання шумових характеристик Помилки, пов’язані з частотною характеристикою чутливості вимірювача шуму Помилки, пов'язані з чутливістю селективного вимірювального тракту Помилки, пов’язані з характеристикою детектора Помилки, пов’язані з акустичними завадами Помилки, пов’язані з акустичними завадами Investigator TM з пакетами програмного забезпечення для Обгрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості Оцінка попарного пріоритету показників Оцінка конкурентоспроможності виробу Калькуляція собівартості Витрати на покупні вироби й напівфабрикати Комерційні витрати Нижня межа ціни Електромагнітні та електростатичні поля ВДТПЕОМ
128066
знаков
34
таблицы
116
изображений

5.3.3. Електромагнітні та електростатичні поля ВДТПЕОМ.

 

Основним джерелом електромагнітних випромінювань на робочому місці дослідника є монітор комп'ютера. У процесі своєї роботи монітор випромінює широкий спектр електромагнітних випромінювань, що впливають на мозок і в першу чергу на очі оператора. Нормування шкідливих випромінювань та електромагнітного і електростатичного полів монітора виконується згідно ДсанПіН3.3.2.007-98. За допомогою таблиці 4.6 можна порівняти нормовані параметри електромагнітного електростатичного полів для моніторів з фактичними параметрами. Фактичні значення були взяті з технічної документації монітора. Модель монітора, що використовується за робочими місцями – Samsung 550B.

Таблиця 5.6 Параметри електромагнітного електростатичного полів.

Параметр Нормативне значення Паспортні дані
Напруженість ЕМП по електричній складовій на відстані 50 см від поверхні монітора 10В/м <6 В/м
Напруженість ЕМП по магнітній складовій на відстані 50 см від поверхні монітора 0.3 А/м < 0.2А/м
Напруженість електростатичного поля 20кВ/м < 10кВ/м
Поверхневий електростатичний потенціал 500В < 270В

Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навколо монітора по електричної складової: У діапазоні частот 5 Гц - 2 кгц 2кгц - 400 кгц

25В/м

2.5 В/м

20В/м

2 В/м

Щільність магнітного потоку: У діапазоні частот

5 Гц - 2 кгц 2кгц - 400 кгц

250 нТл

25нТл

200 нТл

20нТл

Розташування монітора на відстані менш 1 м від стіни підсилює вплив відбитих випромінювань, що не є позитивною характеристикою, але не може бути усунуте через невеликий розмір робочого приміщення.

Вимірами встановлено, що максимальна напруженість електромагнітного поля на кожусі відеотермінала складає 3.6 В/м, у місці перебування оператора її величина складає 0.2 - 0.5 В/м, що відповідає фоновому рівню; градієнт електростатичного поля на відстані 0.5 м від екрана складає не менш 300 В/см, що задовольняє нормам.

Присутність персоналу на робочому місці протягом 8 годин допускається при напруженості електричного поля, що не перевищуює 5 кв/м. У такий спосіб захист від електромагнітних полів промислової частоти не потрібна.

Рівні УФВ та НРВ ВДТ ПЕОМ також відповідають нормам, оскільки на робочих місцях використовуються променеві ПЕОМ, що мають сертифікати відповідності санітарним нормам України.

5.4. Електробезпека

Електробезпека є одним із критичних питань для співробітників, що працюють з технікою, що одержує живлення з електричної мережі. При невиконанні норм електробезпеки можлива поразка електричним струмом. Системний блок ПЕОМ має відповідність до ГОСТ 12.2.007.0-75 І клас щодо електрозахисту електротехнічний виріб, ВДТПЕОМ, має подвійну ізоляцію: ізоляція блоку живлення і покритий пластмасою корпус (пластмаса зберігає від струму навіть у тому випадку, якщо корпус виявляється під напругою), але не має заземлення, тому відноситься до ІІ класу щодо електрозахисту.

Не виключена ситуація, коли корпус комп'ютера виявиться під напругою внаслідок порушення ізоляції проводів живлення комп'ютера або порушеній ізоляції корпуса. Якщо корпус буде без занулення, то в такому випадку людина може бути уражена електричним струмом.

Захист від короткого замикання здійснюється автоматом A312, від переходу напруги на корпус − зануленням.

Для запобігання поразки електричним струмом використовується ряд організаційно-технічних заходів: розташування проводів живлення поза зоною пересування людей; допуск до роботи в лабораторії людей, знайомих з технікою безпеки; використання мережних подовжувачів із вбудованими запобіжниками на 10 А.

Устаткування, застосовуване в приміщенні заживлюється від мережі 220 В з частотою 50 Гц. Споживачами цієї напруги є також джерела штучного освітлення. Вони розташовуються на висоті 2.8, що задовольняє нормі [6], відповідно до якої джерела освітлення повинні розташовуватися на висоті 2.5м від підлоги. Проводка схована. Як розетки для підключення устаткування застосовуються розетки з ізолюючим кожухом, що захищає від випадкового дотику до струмоведучих частин. Електроустаткування яке знаходиться в приміщенні в основному відноситься до установок напругою до 1000 В, виключення складають екранні пульти, дисплеї, у яких напруги живлення анодів електронно-променевих трубок складає декількох кіловольт.

Приміщення без підвищеної небезпеки, тому що відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку (вогкість, струмопровідний пил, струмопровідні підлоги, висока температура наявність хімічно активного середовища)(ОНТП24-86).

При аварійному режимі роботи електрообладнання напруги дотику не перевищують допустимі значення (Uдот≤Uдоп)Uдоп=500В при часі спрацювання автоматів струмового захисту t менше 1сек. Еквівалентний опір зазаемлюючих пристроїв не перевищую 4 Ом згідно вимог ГОСТ 12.1.030-82 та ПБЕ. Таким чином, вимоги ПУЭ 76/87, ПБЕ ДНАОП 0.00-1.31-99 і ГОСТ 12.1.038-88 задовільнено.

5.5. Пожежна безпека

За даними статистики з загального числа пожеж, що відбуваються з причин несправного електроустаткування, близько 45% виникає через короткі замикання, 35% від електронагрівальних приладів, 13% від перевантаження електродвигунів і мереж, 5% від великих перехідних опорів.

По класифікації приміщень за вубихопожежною і пожежною небезпекою дане приміщення відноситься до категорії В (в наявності такі горючі матеріали – деревина, папір, ізоляція дротів живлення) за класифікацією ОНТП 24-86.

Робочі зони даного приміщення відноситься до зон класу П-ІІа згідно ПУЭ 76/87, ТиПБЕ ( до них відносять приміщення, у яких містяться тверді горючі речовини, нездатні переходити в зважений стан). У даному приміщенні знаходяться дерев'яні столи, шафи, полки, дерев'яний паркет. У приміщенні не ведеться робота з горючими чи легкозаймистими речовинами.

Найбільш ймовірною причиною пожежі в приміщенні є коротке замикання при порушенні ізоляції світлової чи проводки кабелів живлення комп'ютерів. Також можливе виникнення пожежі при недбалому використанні вогню.

З метою попередження виникнення пожежі в приміщенні виконується ряд організаційних заходів:

Розміщення кабелів живлення поза зонами переміщення персоналу, де вони можуть бути випадково ушкоджені.

Розміщення легкогорючих матеріалів (папір) на відстані від кабелів живлення.

Паління в спеціально відведених для цього місцях.

Виконання робіт з модифікації мережної проводки відповідальними за виконання подібних робіт людьми.

Робота в приміщенні виконується тільки персоналом фірми.

Для підвищення оперативності реагування при виникненні пожеж у приміщенні використовується наступний комплекс заходів:

обов’язковий інструктаж персоналу з питань охорони праці, зокрема, правила пожежної безпеки у приміщеннях з ЕОМ;

наявність шляхів евакуації при виникненні пожежі;

розміщення схеми евакуації людей при пожежі і ознайомлення з нею персоналу.

передбачено вільний доступ до мережевих вимикачів;

наяність вогнегасника - ОУ-2 (2 шт.) - клас точності «Е»

Як зазначено в ISO3941-77, для визначення необхідної кількості вогнегасників слід виходити з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення. Тобто на площу 16 м2 буде достатньо 2-х вогнегасників.

Мынымальний час евакуації, ширина евакуаційних виходів та проходів та максимальна віддаленість від них робочих місць задовольняють вимогам СниП2.01.02-85робочому приміщенні виконані усі вимоги НАПБА.01.001-95 «Правил пожежної безпеки в Україні»

5.6. Висновки

Після проведеного аналізу санітарно-гігієнічних умов праці, умов електробезпеки і пожежної безпеки приміщення можна зробити наступний висновок: переважна більшість чинників відповідає нормативним вимогам. Тобто умови праці в дослідному приміщенні можна вважати задовільними. Але все ж таки існують деякі невідповідності фактичних умов праці щодо норм. Тому можна запропонувати наступні рекомендації щодо показників, які не відповідають нормативам:

a.   рекомендується проводити більшість робіт в автоматичному режимі, в цей час знаходитись поза межами лабораторії;

b.  після виконання робіт приміщення лабораторії необхідно провітрити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У рамках даного проекту були розглянуті аналізатори акустичних сигналів, або шумоміри та розроблена система для дистанційного вимірювання шуму.

 Головний акцент у проекті зроблено на універсальність та віддаленість роботи з даним пристроєм. Завдяки цьому вимірювач шуму може працювати довший відрізок часу. Також основною перевагою розробленої системи є те, що всі результати, незалежно від кількості вимірів, фіксуються, що значно покращує роботу операторові при роботі з розробленою системою та з результатами вімірів шуму. Отримана система є також мобільною завдяки тому, що всі роботи по збору можна виконати за порівняно короткий проміжок часу - максимум за двадцять хвилин.

Також розглянута робота оператора, а саме: швидкодія, точність роботи оператора, час необхідний для прийняття рішень та інші часові характеристики.

Окрім того розглянуто помилки різного характеру для вимірів по точності, зокрема, помилки, пов’язані з акустичними завадами та звуковим полем.

Розроблена система може застосовуватись для вимірювання рівня шуму на підприємствах з метою попередження негативного впливу шуму на організм людини, для неперервного акустичного контролю приміщення у режимі інтелектуального датчика.

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.    ГОСТ 17187-71. Шумомеры. Общие технические требования и методы испытаний.

2.    Енс Трампе Брох. Применение измерительных систем фирмы «Брюль и Къер» для измерений акустического шума, Дания, 1971 г. – 224 с.

3.    Дідковський В.С., Маркелов П.О. Шум і вібрація: Підручник. – К.: Вища школа., 1995. – 263с.

4.    Дідковський В.С., Якименко В.Я., Запорожець О.І., Савін В.Г., Токарев В.І. Основи акустичної екології: Навчальний посібник.

5.    Венда В.Ф. Инженерная психология и синтез систем отображения информации. М., 1982

6.    Трофімов Ю.Л., Інженерна психологія: Підручник.- К.: Либіть, 2002-264с.

7.    Осипов Г.Л., Лопашов Д.З., Федосеева Е.Н., Ильяшук Ю.М.. Измерение шума машин и оборудования: - М.: Издательство стандартов, мер.,1968

8.    Лагунов Л.Ф., Осипов Г.Л., Борьба с шумом в машиностроении. М., Машиностроение., 1980

9.    http://rada.gov.ua. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту населенні від впливу шуму» від 03.06.2004,

10.                       http://rada.gov.ua. «Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки» от 03.08.1984.

11.                       http://www.ciklon.ru/pribor/prod.htm.

12.                       http://www.microchip.com. Bonnie C. Baker, «Comparing Digital Potentiometers to Mechanical Potentiometers», - 6 с.

13.                       www.tecon.com.ua

14.                       http://www.algoritm.ru/catalog/4/

15.                       http://www.algoritm.ru/catalog/13/#nazn

16.                       www.intron-set.com.ua

17.                       http://www.pribor.ru/a_ob/102.html

18.                       http://www.ecolab.kiev.ua

 


Информация о работе «Измеритель шума»
Раздел: Коммуникации и связь
Количество знаков с пробелами: 128066
Количество таблиц: 34
Количество изображений: 116

Похожие работы

Скачать
29050
2
7

... должен быть снижен на 3…5 дБ против допустимого по нормам:   ,дБ (2.5.13)   где Д – необходимая величина звукоизоляции, дБ LА – уровень от источника, дБ; Lg – допустимый уровень шума по нормам, дБ. Рис. 2.5.3. Параметры звукоизоляции Теперь, применив формулу (2.5.13), знаем на сколько дБ необходимо понизить звуковое давление. Исходя из полученного ...

Скачать
119959
17
32

... – 3 0,1; 0,2; 0,4; 1; 2; 4 N8974A 0,01 – 6.7 0,1; 0,2; 0,4; 1; 2; 4 N8975A 0,01 – 26.5 0,1; 0,2; 0,4; 1; 2; 4 Таблица 4.3 - Технические особенности ИКШ серии NFА Структурная схема измерителя коэффициента шума N8973A представлена на рисунке 4.4. Рисунок 4.4 - Структурная схема ИКШ N8973A В преобразователе частот (блок радиоприемного тракта) спектр входного сигнала сначала ...

Скачать
157070
33
0

... Аорта 30-60 Большие артерии 20-40 Вены 10-20 Малые артерии, артериолы 1-10 Венулы, малые вены 0.1-1 Капилляры 0.05-0.07 Ограничения, налагаемые на частотный диапазон существующих допплеровских измерителей скорости кровотока, обусловлены, в основном, двумя причинами: сложностью получения приемлемых параметров УЗ преобразователя, выполненного на основе пьезокерамики, для работы на ...

Скачать
115712
40
9

... возможную реализацию точностных характеристик измерительного блока во времени. Функции М ( t ) и s ( t ) можно представить в виде: М ( t ) = А х t ; s ( t ), = sо + В х t, где sо - дисперсия погрешности измерения отношения сигнал/шум в момент начала эксплуатации. Выбираем: sо  = 0,5 Коэффициенты А и В выбираем по интенсивности внезапных отказов l å из соотношений ...

0 комментариев


Наверх