2.3. Розрахунок підсилювача.
В якості схеми підсилювача виберемо стандартну схему включення транзистора із загальним емітером (Рис. 2.6) . Роздільний конденсатор С1 служить для передачі на вхід транзистора VT1 посилюваної змінної напруги, а також виключає влучення на вхід транзистора постійної напруги. Резистори R1 і R2 утворюють дільник для отримання необхідної напруги зсуву на базі транзистора. Резистор R1 і конденсатор C2 забезпечують температурну стабілізацію роботи підсилювача. У даній схемі резистор RН є навантаженням.
Рис. 2.6
Як транзистор VT1 виберемо широко розповсюджений КТ 315 Д з наступними параметрами:
1. максимальний струм колектора I ДО MAX = 100 м А ;
2. максимальна напруга колектор - емітер U КЭ MAX = 40 В ;
3. максимальна розсіювана потужність транзистора P МАХ = 150 м Вт ;
4. статичний коефіцієнт передачі h 21 50 .
Напруга живлення U П приймемо рівним 9 В , тоді для визначення робочого режиму виберемо дві крайні точки : (U КЭ = U П , I K = 0) і (U КЭ = 0, I K ), де U КЭ - напруга колектор - емітер , I K - максимальний струм у навантаженні:
I K = = = 45 (м А).
Для нормальної роботи транзистора виберемо робочу крапку :
I K0 = = 23 (м А),
U КЭ0 = = = 4.5 (В).
Тоді потужність, що виділяється в транзисторі :
P K0 = I K0 * U КЭ0 = 23 * 4.5 = 103.5 ( м Вт),
що не перевищує максимальну розсіювану потужність транзистора P МАХ = 150 м Вт. Потужність, споживана підсилювачем від джерела живлення :
P 0 = I K0 * U П = 23 * 9 = 207 ( м Вт).
Для схеми із загальним емітером коефіцієнт підсилення по струму k i приблизно дорівнює статичному коефіцієнту передачі h 21 . Базовий струм транзистора :
I Б0 = = = 0.46 (м А).
Тепер визначимо номінали резисторів :
R1 , R2 , R3 , де
I Д - струм через дільник, I Д 4* I Б0 .
R1 3.9 (до Ом) ,
R2 560 (Ом) ,
R3 1 (до Ом) .
Коефіцієнт підсилення по напрузі визначається як : k u = .
Звідси вхідний опір транзистора :
R ВХ = = = 125 (Ом).
Ємність конденсатора С1 розраховується виходячи з того, що його опір по змінному струмові на найнижчій частоті повинен бути в багато разів менше вхідного опору :
С1 = 42.46 (мкФ).
Вибираємо найближчий - 50 мкФ.
Для заданої смуги частот ємність конденсатора С2 повинна бути рівной десяткам мікрофарад, візьмемо 20 мкФ.
Тепер розрахуємо стабілізатор напруги з необхідними параметрами. Вхідні ланцюги блока живлення складаються з понижувального мережного трансформатора й мостового випрямляча. Схема стабілізатора напруги показана на рис. 2.7
Рис.2.7
Тому що споживана схемою потужність невелика, як стабілізатор DA1 візьмемо спеціально призначену мікросхему ДО142ЕН8А, що забезпечує вихідна напруга + 9 В и струм у навантаженні до 1 А. Дана мікросхема забезпечує коефіцієнт пульсацій на виході приблизно 0.03, що задовольняє завданню. Для нормальної роботи напруга на вході мікросхеми повинна бути не менш 12 Вольтів, тому конденсатори С1 і С2 вибираємо на робочу напругу 25 В и ємністю 500 мкФ.
... должен быть снижен на 3…5 дБ против допустимого по нормам: ,дБ (2.5.13) где Д – необходимая величина звукоизоляции, дБ LА – уровень от источника, дБ; Lg – допустимый уровень шума по нормам, дБ. Рис. 2.5.3. Параметры звукоизоляции Теперь, применив формулу (2.5.13), знаем на сколько дБ необходимо понизить звуковое давление. Исходя из полученного ...
... – 3 0,1; 0,2; 0,4; 1; 2; 4 N8974A 0,01 – 6.7 0,1; 0,2; 0,4; 1; 2; 4 N8975A 0,01 – 26.5 0,1; 0,2; 0,4; 1; 2; 4 Таблица 4.3 - Технические особенности ИКШ серии NFА Структурная схема измерителя коэффициента шума N8973A представлена на рисунке 4.4. Рисунок 4.4 - Структурная схема ИКШ N8973A В преобразователе частот (блок радиоприемного тракта) спектр входного сигнала сначала ...
... Аорта 30-60 Большие артерии 20-40 Вены 10-20 Малые артерии, артериолы 1-10 Венулы, малые вены 0.1-1 Капилляры 0.05-0.07 Ограничения, налагаемые на частотный диапазон существующих допплеровских измерителей скорости кровотока, обусловлены, в основном, двумя причинами: сложностью получения приемлемых параметров УЗ преобразователя, выполненного на основе пьезокерамики, для работы на ...
... возможную реализацию точностных характеристик измерительного блока во времени. Функции М ( t ) и s ( t ) можно представить в виде: М ( t ) = А х t ; s ( t ), = sо + В х t, где sо - дисперсия погрешности измерения отношения сигнал/шум в момент начала эксплуатации. Выбираем: sо = 0,5 Коэффициенты А и В выбираем по интенсивности внезапных отказов l å из соотношений ...
0 комментариев