1.4 Довгострокові зобов'язання за облігаціями

Суб'єкт господарювання – юридична особа має право випускати від свого імені облігації підприємства і реалізовувати їх громадянам та юридичним особам.

Відповідно до Закону про цінні папери, облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Право на випуск облігацій підприємства виникає у суб'єкта господарювання з дня реєстрації цього випуску у відповідному органі державної влади.

Суб'єкту господарювання забороняється випуск облігацій підприємства для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю.

Акціонерне товариство має право випускати облігації на суму, яка не перевищує розміру статутного капіталу або розміру забезпечення, що надається товариству з цією метою третіми особами.

Якщо випуск облігацій здійснюється емітентом уперше, емітент має право здійснювати випуск облігацій за умови повної сплати статутного капіталу на момент прийняття рішення про випуск облігацій в обмін на довгострокове зобов'язання за облігаціями.

Облігації є фінансовим інструментом суб'єкта господарювання і використовується ним для залучення грошових коштів. Реалізуючи облігації на первинному ринку (первинна емісія), емітент отримує грошові кошти від продажу облігацій.

На вторинному ринку держатель облігації перепродує облігації. За вторин ного ринку емітент облігацій не отримує нічого.

Облігації підприємств повинні мати такі реквізити:

найменування цінного паперу – "облігації";

фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій;

фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації);

номінальну вартість облігації;

строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій);

підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента.

Номінальна вартість, яка зазначається на облігації, є основною сумою платежу за облігацією, яка підлягає сплаті в день погашення облігації та на яку нараховуються відсотки за відповідні періоди. Номінальна вартість облігації не змінюється.

На відсоткових облігаціях завжди вказується ставка відсотків, під які випущено облігації. Ця ставка відсотків не змінюється з часом. Емітент облігації зо бов'язується сплатити відсоток у визначені дати (щоквартально, кожні півроку, щорічно або наприкінці обігу – під час погашення облігації). Кожний періодичний платіж за відсотками нараховується множенням основної суми облігації на установ лену ставку відсотків.

Строки погашення облігації – це дата, передбачена умовами емісії облігацій, на яку емітент сплачує держателю облігації номінальну вартість.

Облігації підприємства можуть випускатися залежно від:

типу зазначення (незазначення) власника (іменні, на пред'явника);

нарахування доходу за облігаціями (процентні, безпроцентні);

умов обертання (вільно обертаються, з обмеженим колом обігу);

наявності додаткового забезпечення (додатково забезпечені, звичайні);

можливості обміну на акції емітента (конвертовані, неконвертовані);

терміну обертання (короткострокові, середньострокові, довгострокові).

Продаватися облігації можуть за номіналом, з дисконтом (тобто нижче номіналу) або з премією (тобто вище номіналу). Ціна реалізації визначається різницею між:

встановленою за облігацією ставкою процентів;

ринковою ставкою процентів.

Ринкова ставка процентів – це ставка, за якою одна сторона (покупець облігацій) погоджується тимчасово надати кошти, а друга сторона (продавець облігацій) вважає можливим взяти ці кошти з урахуванням всіх пов'язаних з цим ризиків. Ринкова ставка процентів визначається конкурентними факторами на фондовому ринку і може змінюватися щоденно на відміну від встановленої на весь строк дії ставки процентів, зазначеної на процентній облігації. Ринкову ставку процентів називають діючою ставкою або купонною ставкою.

Різниця між встановленою ставкою процентів за ринковою ставкою так впливає на вартість продажу облігації:

якщо встановлена і ринкова ставка процентів збігаються, облігації продають за номіналом;

якщо ринкова ставка вище встановленої, облігацію продаватимуть зі знижкою – дисконтом;

якщо ринкова ставка нижче встановленої, облігацію продаватимуть з надбавкою – премією.

Витрати на випуск і розміщення облігацій зменшують фактичну вартість продажу.

Зобов'язання за довгостроковими облігаціями, на які нараховуються відсотки, відображають у Балансі на дату продажу за вартістю продажу, теперішньою вартістю.

Теперішня вартість майбутніх грошових потоків складається з таких чинників: платежів проценту (ануїтет); основного платежу.

Для визначення вартості продажу облігації необхідно здійснити такі кроки:

Крок 1. Розрахувати теперішню вартість майбутніх платежів за процентами.

Крок 2. Розрахувати теперішню вартість майбутнього основного платежу.

Крок 3. Скласти ці позиції разом для одержання теперішньої вартості облігації.

Приклад

Є такі дані про розміщення облігацій 1.01.2001:

Номінальна вартість 50 000 грн.
Ставка відсотка 9 %
Ринкова ставка 11%
Термін погашення 5 років
Чинник дисконту теперішньої вартості ануїтету 3,696
Чинник дисконту теперішньої вартості основного платежу 0,593
Виплата відсотків раз на рік

1. Розрахунок ціни облігації

(1) платежі за відсотками (50 000 * 9% : 100 = 4 500)

(2) основний платіж

Теперішня вартість (PV):
платежі за процентами

4 500 * 3,696 = 16 632

основний платіж

50 000 * 0,593 = 24 650

ціна продажу облігації:

16 632 + 29 650 = 46 282

2. Визначення суми дисконту за облігаціями

Номінальна вартість – ціна продажу = дисконт

50 000 – 46 282 = 3 718.

За умови перевищення вартості продажу облігації їхньої номінальної вартості визнається премія за випущеними облігаціями. Сума премії розраховується так:

Ціна продажу – Номінальна вартість облігацій = Премія.

Заборгованість за довгостроковими облігаціями, на які нараховуються проценти, відображають у Балансі у розділі ІІІ Пасиву "Довгострокові зобов'язання" за рядком "Інші довгострокові фінансові зобов'язання".



Информация о работе «Аналіз фінансового стану підприємства та місце довгострокових зобов’язань у цьому процесі»
Раздел: Финансовые науки
Количество знаков с пробелами: 77679
Количество таблиц: 10
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
195735
35
22

... формування активів. Визначається фінансова стійкість відношенням вартості матеріальних оборотних активів (запасів та витрат) до величини власних та позикових джерел коштів для їх формування. Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ "Комфорт" показав, що власний капітал у 2006 році складав 1529421,7 грн. За рахунок чистого прибутку, отриманого за звітній період власний капітал зріс на відповідну ...

Скачать
91826
21
4

... одом. Вертикальний аналіз (структурний) - визначення структури підсумкових фінансових показників, із виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому [4]. Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення. Можна виділити шість основних прийомів аналізу: горизонтальний (часовий) аналіз, вертикальний (структурний) аналіз, ...

Скачать
121872
17
5

... (Польща), основним видом діяльності якого є здійснення інвестиційної діяльності на території країн Східної Європи, на придбання контрольного пакету акцій ЗАТ „АТБ Групп”. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ ПІДПРИЄМСТВА 3.1 Діагностика банкрутства як засіб управління фінансовим станом підприємства Банкрутство та санація підприємств є невід’ємною частиною економічних відносин ...

Скачать
80051
21
0

... на наявність значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці. 2.3. Аналіз фінансового стану АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" Аналіз фінансового стану підприємства слід розпочати з аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства. Таблиця 2.4 Агрегований баланс для аналізу ліквідності АТЗТ "Мукачівська лижна ...

0 комментариев


Наверх