6. Розрахунок економічної ефективності від запропонованих заходів
6.1 Встановлення нормативів плати за забруднення атмосферного повітря
Одним із перших еколого-економічних інструментів природоохоронної діяльності став механізм плати за забруднення навколишнього природного середовища, впроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 року №18 «Про затвердження Порядку визначення плати і справляння платежів за забруднення навколишнього природного середовища і Положення про республіканський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища». Згідно з цією постановою було введено пряму плату за забруднення, яка залежить від кількості та «якості» забруднюючих речовин. Ця плата справлялася за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та за розміщення відходів.
В основу методології встановлення нормативів, які визначали
· розміри плати за забруднення, було покладено:
· величину еколого-економічного збитку;
· обсяг грошових коштів, який необхідно «отримати» з кожної тонни викидів, скидів, розміщених відходів для створення джерела фінансування екологічної діяльності, який був би незалежним від державного бюджету;
· економічний стан підприємств-забруднювачів.
Стимулююча функція платежів спрямована на запобігання виснаження природних ресурсів і припинення безоплатного використання навколишнього середовища як приймальника забруднюючих речовин.
Економічна суть плати за забруднення полягає в тому, що:
· забруднювач і споживач продукції змушений оплачувати (компенсувати) економічні збитки від негативного екологічного впливу на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні та рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та Ін. При цьому слід враховувати, що наразі не йдеться про юридичну відповідальність у повному обсязі за забруднення навколишнього середовища.
· платежі за забруднення стали основою створення місцевих, республіканського АР Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів і робіт.
6.2 Розрахунок збору за забруднення атмосферного повітря
Суми збору за скиди (Пс) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та корегую чого коефіцієнта, і визначають за формулою:
П=(Мбі Мі) КТ
де Мбі – базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і-го забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т; Мі – маса річного викиду і-го забруднюючої речовини в межах ліміту, т; КТ – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості. Результати вносимо в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1. Зведені розрахунки економічних збитків за забруднення атмосферного повітря до очистки
Назви забруднюючих речовин | Фактичні обсяги скидів, т. | Нормативи збору за тонну забруднюючої речовини, грн/т. | Плата за викиду грн/т | Загальні суми збору, грн., коп. |
Оксид азоту | 16,188 | 80 | 1295,04 | 1278,85 |
Оксид вуглецю | 8,41 | 3 | 25,23 | 16,82 |
Загальна плата | 1295,67 |
Нарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища 1295,67
Таблиця 6.2. Зведені розрахунки економічних збитків за забруднення атмосферного повітря після очистки
Назви забруднюючих речовин | Фактичні обсяги скидів, т. | Нормативи збору за тонну забруднюючої речовини, грн/т. | Плата за ліміт викиду грн/т | Загальні суми збору, грн., коп. |
Оксид азоту | 16,188 | 80 | 366,601 | 350,41 |
Оксид вуглецю | 8,41 | 3 | 91,65 | 83,24 |
Загальна плата | 433,65 |
Окупність очисного устаткування рівний 862,02 грн.
За даними розрахунками визначаючи обсяг грошових коштів, який необхідно «отримати» з кожної тонни викидів, скидів, розміщених відходів для створення джерела фінансування екологічної діяльності, який був би незалежним від державного бюджету. Забруднювач і споживач продукції змушений оплачувати (компенсувати) економічні збитки від негативного екологічного впливу на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні та рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та Ін.
Висновки
Провівши аналіз стану атмосферного повітря ВАТ «Рівнеазот» цеху по виробництву аміаку за основними джерелами викиду забруднюючих речовин (оксид азоту, оксид вуглецю, моноетаноламін, аміак) та оцінивши їх вплив на навколишнє природне середовище можна зробити наступні висновки:
1. Для оцінювання забруднення атмосферного повітря використовувався методику розрахунок максимальної приземної концентрації ведеться за ОНД-86 і справедливий для 20 хвилинного інтервалу осереднення в радіусі до 100 км від джерела викиду
2. Оцінивши стан та величину відстань на яку проходить розсіювання шкідливої речовини, встановили уточнену санітарну захисну зону та розрахували ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря Знайдені значення ГДВ порівнюємо з реальними потужностями викидів на ТзОВ «Будівельник». Аналіз розрахунків показав, що:
потужність викиду перевищують тільки по оксиду азоту в 1,4 рази по всім наступним забруднюючим речовина не перевищує розрахункових значень ГДВ
3. За проведеною оцінкою було запропоновано очисну споруду кільцевий адсорбер. Процес адсорції переходить в газову фазу на якому відбувається процес регенерації.
Також запропоновані природоохоронні заходи:
підвищення ефективності державного контролю за природоохоронною діяльністю суб’єктів господарювання; забезпечення ефективної взаємодії з правоохоронними органами та іншими контролюючими службами області; забезпечення повного стягнення збитків за порушення екологічного законодавства та штрафних санкцій; впровадження комп’ютерних методів обробки інформації аналітичного забезпечення контрольної діяльності; здійснення заходів в рамках запровадження нової концепції регулювання охорони атмосферного повітря;
вирішення питання фінансування виробництва з переробки фосфогіпсів ВАТ «Рівнеазот»;
забезпечення ремонту і модернізації очисних споруд ВАТ «Рівнеазот»;
посилення контролю за цільовим використанням коштів природоохоронних фондів;
здійснення комплексу заходів по впровадженню регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області на базі системи регіонального екологічного моніторингу СЕМ «Полісся»
4. Запропоновані природоохоронні заходи є ефективними і їх впровадження є доцільним для покращення охорони атмосферного повітря в в межах ВАТ «Рівне азот» та прилеглих населених пунктів.
Використана література
1. Сухарєв С.М., Чудак С.Ю., Сухарєва О.Ю. Техноекологія та охорона навколишнього середовища. – Львів: Новий світ, 2000–2005. – 256 с.
2. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища. – К.: Княжа Україна, 2005. – 302 с.
3. Лук’янова Л.Б. Основи екології. – К.: Вища школа, 2000. – 327 с.
4. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. – К.: Академія, 2006. – 360 с.
5. Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області. – Рівне: Кабінет редакційно-видавничої діяльності та друкованої пропаганди передового педагогічного досвіду Рівненського інституту підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, 1996. 274 с.
6. Назаренко І.І., Польчина С.М., Дмитрук Ю.М., Смага І.С., Нікорич В.А. Ґрунтознавство з основами геології. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 504 с.
7. Матушевська Н.Р. Охорона атмосферного повітря. – Рівне: НУВГП, 2008. – 236 с.
8. Доровских А.В., Сикарев А.А. Сети связи с подвижными объектами. К.: 1987
9. Брейдо А.Ч., Анисимов Н.К. Организация, планирование и управление в хозяйстве сигнализации и связи. К.: 1985
10. ГОСТ 10617–83. Котлы отопительные теплопроизводительностью от 0,1 до 3,15 МВт. Общие технические условия. М.
11. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник. – Київ: Видавничий центр «Академія». – 2006 р. – 259 с.
12. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий. СН 245–71. – Москва: Издательство литературы по строительству, 1972 р. – 96 с.
13. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». – Київ, 1991
14. Аиев Г. М-А. Техника пылеулавливания и очистки промышленных газов. – Москва, 1986 р. – 365 с.
15. Белевицкий А.М. Проектирование газоочистительных сооружений. – Ленинград, 1990 р. – 312 с.
... . Наслідки дії на організм людини шкідливих речовин, що містяться у вихлопних газах автомобілів, вельми серйозні і мають щонайширший діапазон дії: від кашлю до летального результату. 1.3 Суть природоохоронної діяльності підприємства Екологічна безпека виробництва і охорона довкілля є одними з основних пріоритетів діяльності підприємства, яке усвідомлює весь масштаб завдань в цій області. ...
... по приватизації державного майна. Умовами приватизаційних конкурсів не передбачався встановлений рівень екологічної безпеки об'єкта, що здобувається. Таким чином, виникає погроза економії на екологічних витратах. На жаль, законодавство ще недостатньо підготовлене до рішення природоохоронних завдань у специфічних умовах переходу до ринкових відносин. Відносно нова проблема - екологічна регламентац ...
... та управління екологічними процесами. Моніторинг дозволяє виявляти критичні та екстремальні ситуації, фактори антропогенного впливу на довкілля, здійснювати оцінку та прогноз стану об'єктів спостереження, керувати процесами взаємовпливу об'єктів гідросфери, літосфери, атмосфери, біосфери та техносфери. Таким чином, суть моніторингу зводиться до таких функцій: — контролю за станом об'єктів ...
... парку "Міжрічинський" здійснюють служби державної охорони зазначених об’єктів. Таблиця 3.2 Державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду Чернігівської області № Найменування заходів Роки 2008 2009 1. Проведено перевірок 248 277 2. Виявлено порушень 93 106 3. Видано приписів 90 106 4. ...
0 комментариев