2. Виробництво аміачної води (цех А-1) проектною потужністю 470000 т. амводи в рік. Введено в дію в 1969 році.
Крім аміачної води, яку отримують при абсорбції газоподібного аміаку водою, в цеху проводиться зрідження вуглекислого газу одержання «сухого льоду», рідкої вуглекислоти та зрідження газоподібного аміаку, зберігання рідкого аміаку та відвантаження аміаку та аміачної води в залізничних цистернах.
З. Виробництво неконцентрованої азотної кислоти (цех НАК) проектною потужністю 720000 т в рік. В робочому стані 6 агрегатів. Агрегати N1,2 виведені з експлуатації. Агрегати N3,4 введені в дію в 1972 р.; агрегати N5,6 – в 1974 році; №7 – в 1978 р.; №8 – в 1984 році. Стадії технологічного процесу:
– окислення аміаку киснем повітря, отримання нітрозних газів;
– абсорбція двоокису азоту із нітрозних газів водою, одержання неконцентрованої азотної кислоти.
Під час перевірки в роботі були 4,6,7,8 агрегати.
4. Виробництво аміачної селітри (цех АС) проектною потужність 490000 т/рік. Введено в дію в 1972 році. Засноване на взаємодії аміаку з азотною кислотою. На час перевірки цех працював на потужностях близьких до максимальної проектної.
- 5. Виробництво контактної сірчаної кислоти (цех КСК) Наказом по підприємству №694 від 30.08.2005 р. виробництво сірчаної кислоти виведено з експлуатації.
6. Виробництво екстракційної фосфорної кислоти (цех ЕФК) проектною потужністю 220000 т/рік. Введено в дію 1975 році.
У 2001 році виробництво було зупинено через відсутність сировини (апатитового концентрату згідно з наказом по підприємству за №245 від 22.03.01 р.). Наказом по підприємству №694 від 30.08.2005 р. виробництво сірчаної кислоти виведено з експлуатації.
7. Виробництво амофосу (цех СФД) проектною потужністю 190000 т/рік. Введено в дію в 1975 році. Засноване на взаємодії фосфорної кислоти з аміаком.
В зв’язку з відсутністю сировини – фосфорної кислоти виробництво було перепрофільоване на виробництво складних мінеральних добрив: вапняно-аміачної селітри (ВАС), потужністю 400 тис. т. в рік На час перевірки виробництво не працювало через неврегульованість збуту продукції.
8. Виробництво циклогексанолу – циклогексанону (цех АК-1). Введено в дію в 1984 році, проектна потужність – 25000 т/рік. Стадії виробничого процесу:
– стадія 100 – гідрування бензолу, отримання циклогексану;
– стадія 200 – окислення циклогексану до циклогексанолу – циклогексанону сирцю;
– стадія 300 – очищення та розділення продуктів стадії 200.
Під час перевірки виробництво стояло через відсутність сировини.
9. Виробництво адипінової кислоти (цех АК-2) Введено в дію 1984 році. Проектна потужність – 25000 т/рік. Основні стадії виробництва:
– окислення суміші циклогексанолу та циклогексанону азотною кислотою в присутності міді до отримання суміші органічних кислот;
– виділення адипінової кислоти із розчину шляхом кристалізації;
– очищення адипінової кислоти перекристалізацією із розчину в знесоленій воді;
– виділення адипінової кислоти методом фугування і сушіння в «киплячому шарі».
Під час перевірки виробництво стояло через відсутність сировини.
10. Цех АК – 5.
Цех призначено для знешкодження відходів виробництва циклогексанолу – циклогексанону, адипінової кислоти: водне кислих, водно-лужних стоків, фракцій: гептанової, спиртової, X – масел, віддувних газів стадій 100, нітрозних газів цеху АК-2. При термічному розкладі рідких відходів отримують 10% розчин кальцинованої соди, який використовується в технології цеху АК-2, для нейтралізації стічних вод. Цех не працював через простій цехів АК-1, АК-2.
11. Асфальтобетонна установка. Введено в 1992 році. Стадії виробництва: плавлення бітуму, нанесення бітуму на гравій та сушіння бітумно-гравійної суміші. Виробництво сезонне.
12. Ремонтні та допоміжні цехи.
13. Виробництво теплової енергії (ПКЦ) В складі – З котлоагрегати К-50–40 продуктивністю до 42 Гкал/год, 4 котлоагрегати БКЗ-75–390Б продуктивністю до 90 Гкал/год та 1 котлоагрегат для підігріву теплофікаційної води ТХ-ПВ-1. Введено в дію: К-50–40 в 1969 році, інші – в 1983,1988 рр. Під час перевірки в роботі бу 1 котлоагрегат К-50–40.
14. Водозабезпечення (цехи ВІК та ХПВ)
15. Виробництво очищених НДК.
Нижчі дикарбовані кислоти – суміш, в основному адипінової, глутарової та янтарної кислот, що являються відходами виробництва адипінової кислоти, забруднені смолами та солями міді і ванадію.
Установка очищення НДК проектною потужністю 2700 т/рік працює на базі обладнання цеху солі АГ. Задіяна в 1998 р. Передбачена можливість роботи установки як на готовому розчині НДК з виробництва адипінової кислоти, так і на сухій суміші НДК. Проектом передбачено випуск продуктів марки «А» і «Б» (відповідно збагачених адипіновою (до 80%) та глутаровою кислотами) з використанням вузлів перекристалізації, сушіння в киплячому шарі, центрифугування.
Стадії процесу:
– розчинення НДК (прийом готового розчину);
– висадження основної кількості міді щавлевою кислотою (оксалату міді) і фільтрація розчину НДК на прес-фільтрі;
– очищення розчину НДК від смоли на вугільному фільтрі;
– очищення розчину НДК від міді та ванадію на катіонітовому фільтрі;
- кристалізація очищених НДК на апараті ПТ і затарювання лускованих НДК в біг-беги.
При виробництві аміаку утворюються відходи кубових залишків перегонки моноетаноламіну (МЕА). Кубові залишки перегонки МЕА – густа темна рідина. За хімічним складом являє собою розчин у воді моноетаноламіну та смоли – продукту окислення моноетаноламіну. Концентрація моноетаноламіну біля 15%, смоли до 37%. За токсичними властивостями кубові залишки перегонки моноетаноламіну віднесені до ІІ класу небезпеки. На час перевірки, за вісім місяців 2005 року, утворено 17,0 тонни кубових залишків МЕА. Для складування кубових залишків МЕА передбачено місце в шостій секції накопичувача токсичних відходів. До 2000 року кубові залишки МЕА частково відвантажувались для потреб малого підприємства «БМБ» м. Чернігів, як нестандартні мастила. З 2000 року по 1.09.2005 р. реалізації цього відходу не було.
Крім вищезгаданого, на підприємстві в цехах аміаку, неконцентрованої азотної кислоти, циклогексанолу утворюється група каталізаторів, які складаються з металів, або окислів металів (міді, нікелю, заліза, хрому). На підприємстві з метою дотримання норм екологічної безпеки при поводженні з відпрацьованими каталізаторами, видано наказ №328 від 31.07.98 р. «Поводження з відпрацьованими каталізаторами». До наказу додається інструкція «Про порядок здачі відпрацьованих каталізаторів на тимчасове зберігання». Згідно наказу в цехах де використовуються каталізатори, після їх вивантаження з апаратів проводиться аналітичний контроль якісного складу. Після отримання довідки про якісний склад відпрацьованого каталізатору проводиться його зважування і затарювання у спеціальну тару та відправлення його на тимчасове зберігання у вантажний цех к. 149. При цьому проводиться оформлення відповідних документів бухгалтерської звітності.
В атмосферне повітря надходить такі забруднюючі речовини, як оксид вуглецю, оксид азоту, моноетаноламіну, аміаку.
Таблиця 2.1. Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин
Найменування джерела викиду | Висота джерела викиду, м | Діаметр джерела викиду, м | Обєм | Швидкість | Темпе рату ра | Код | Найменування | Вихідні дані величини вики ду г/с |
Димососи | 30 | 1,5 | 39,97 | 22,63 | 200 | 301 | Оксид азоту | 80,94 |
30 | 1,5 | 39,97 | 22,63 | 200 | 337 | Оксид вуглецю | 42,05 | |
30 | 1,5 | 39,97 | 22,63 | 200 | 1852 | Моноетаноламін | 0,45 | |
30 | 1,5 | 39,97 | 22,63 | 200 | 303 | Аміак | 0,73 |
... . Наслідки дії на організм людини шкідливих речовин, що містяться у вихлопних газах автомобілів, вельми серйозні і мають щонайширший діапазон дії: від кашлю до летального результату. 1.3 Суть природоохоронної діяльності підприємства Екологічна безпека виробництва і охорона довкілля є одними з основних пріоритетів діяльності підприємства, яке усвідомлює весь масштаб завдань в цій області. ...
... по приватизації державного майна. Умовами приватизаційних конкурсів не передбачався встановлений рівень екологічної безпеки об'єкта, що здобувається. Таким чином, виникає погроза економії на екологічних витратах. На жаль, законодавство ще недостатньо підготовлене до рішення природоохоронних завдань у специфічних умовах переходу до ринкових відносин. Відносно нова проблема - екологічна регламентац ...
... та управління екологічними процесами. Моніторинг дозволяє виявляти критичні та екстремальні ситуації, фактори антропогенного впливу на довкілля, здійснювати оцінку та прогноз стану об'єктів спостереження, керувати процесами взаємовпливу об'єктів гідросфери, літосфери, атмосфери, біосфери та техносфери. Таким чином, суть моніторингу зводиться до таких функцій: — контролю за станом об'єктів ...
... парку "Міжрічинський" здійснюють служби державної охорони зазначених об’єктів. Таблиця 3.2 Державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду Чернігівської області № Найменування заходів Роки 2008 2009 1. Проведено перевірок 248 277 2. Виявлено порушень 93 106 3. Видано приписів 90 106 4. ...
0 комментариев