Порядок проведення сертифікації системи управління навколишнім середовищем

4.2 Порядок проведення сертифікації системи управління навколишнім середовищем

Сертифікацію системи управління навколишнім середовищем в Системі проводять органи по сертифікації систем якості (далі - органи по сертифікації), акредитовані на право проведення цих робіт, а у випадку їхньої відсутності - організації, яким доручене виконання функцій органа по сертифікації за рішенням національного органа України по сертифікації.

Порядок проведення сертифікації системи управління навколишнім середовищем регламентується ДСТУ 3419-96 [27].

Виготовлювач, що претендує на сертифікацію СУНС в Системі, подає в акредитований у Системі орган по сертифікації заявку.

Орган по сертифікації СУНС розглядає заявку й посилає підприємству-заявникові:

-      опитну анкету для проведення попереднього обстеження системи якості підприємства-заявника;

-      перелік вихідних матеріалів, які повинне подати підприємство в орган по сертифікації для проведення попередньої (заочної) оцінки системи управління навколишнім середовищем й стани виробництва.

Підприємство-заявник заповнює опитну анкету, готовить всі необхідні вихідні матеріали й подає їх в орган по сертифікації.

Процес сертифікації систем управління навколишнім середовищем складається з таких етапів (рис. 4.1)

-     попередня (заочна) оцінка системи управління навколишнім середовищем;

-      заключна перевірка й оцінка системи управління навколишнім середовищем;

-      оформлення результатів перевірки;

-     технічний нагляд за сертифікованою системою управління навколишнім середовищем протягом терміну дії сертифіката.

Попередня (заочна) оцінка системи управління навколишнім середовищем здійснюється з метою визначення доцільності продовження робіт із сертифікації системи управління навколишнім середовищем підприємства й, у випадку встановлення такої доцільності, розробки, програми перевірки.

Попередня оцінка здійснюється комісією органа по сертифікації шляхом проведення аналізу документів і вихідних матеріалів, отриманих від підприємства. До складу комісії повинен бути включений хоча б один аудитор, атестований у Системі.

Орган по сертифікації призначає головного аудитора, що формує комісію з компетентних фахівців для проведення аналізу отриманих матеріалів і підготовки попередніх висновків. Головний аудитор призначається навіть тоді, коли аналіз проводиться однією особою. До складу комісії не включають співробітників підприємства-заявника, а також представників інших підприємств, зацікавлених у результатах сертифікації СУНС підприємства-заявника. Склад комісії затверджується керівником органа по сертифікації.

Попередня (заочна) оцінка системи управління навколишнім середовищем завершується підготовкою письмового висновку про доцільність або недоцільність проведення заключної перевірки й оцінки системи управління навколишнім середовищем.

У випадку позитивного рішення орган по сертифікації посилає заявникові висновок і просить господарського договору на проведення заключної перевірки й оцінки системи управління навколишнім середовищем. У випадку негативного рішення за результатами оцінки у висновку приводять причини такого рішення й всі невідповідності перевіряємої системи вимогам відповідних нормативних документів. Всі невідповідності повинні бути усунуті до відвідування виготовлювача комісією. Після обліку всіх зауважень комісії підприємство може подавати документи на повторну попередню оцінку системи управління навколишнім середовищем. Повторну попередню оцінку підприємство оплачує окремо.

Заключна перевірка й оцінка системи управління навколишнім середовищем.

Перевірка здійснюється комісією, що проводила попередню оцінку, або іншою комісією, до складу якої обов'язково входять експерти, що виконували попередню оцінку. До складу комісії обов'язково включають експерта-фахівця по розробці й (або) технології виробництва відповідної продукції. Склад комісії затверджується керівником органа по сертифікації, з ним також знайомлять виготовлювача. Виготовлювач може відхилити запропонований склад комісії, якщо він уважаю, що здійснення (проведення) перевірки цим складом може викликати конфліктні ситуації.

Рисунок 4.1 – Процес проведення сертифікації системи управління навколишнім середовищем

На основі результатів аналізу матеріалів, що надійшли від підприємства-заявника на етапі попередньої оцінки, комісія розробляє програму (план) заключної перевірки системи управління навколишнім середовищем (з урахуванням специфіки підприємства, що випускає продукції, вимог споживачів і ін.), програми й методики перевірки й оцінки стану виробництва й готовить необхідні робочі документи.

Програма (план) перевірки в загальному випадку повинна містити: мета й область перевірки; склад комісії з перевірки; дату й місце проведення перевірки; перелік документів, на відповідність яким здійснюється перевірка; перелік структурних підрозділів, що перевіряють; назва елементів системи управління навколишнім середовищем й виробництва, що підлягають перевірці, розподіл перевірки елементів системи управління навколишнім середовищем й стани виробництва; орієнтовні строки проведення кожного з основних заходів програми: вимоги щодо забезпечення конфіденційності інформації, що є комерційною таємницею; перелік організацій і осіб, якою представляється звіт про перевірку.

Для реалізації програми (плану) перевірки й відображення її результатів щодо конкретних розділів програми якщо буде потреба розробляють форми таких робочих документів:

-     переліки контрольних питань, які використаються для оцінки елементів системи управління навколишнім середовищем;

-     форми для реєстрації спостереження під час перевірки;

-     форми для документування допоміжних даних, що підтверджують висновки аудиторів.

Робочі документи розробляють аудитори під керівництвом головного аудитора й цих документів не повинні обмежувати проведення додаткових заходів щодо перевірки, необхідність у які може бути виявлена на основі інформації, отриманої під час перевірки.

Перевірка включає такі процедури:

-      проведення попередньої наради;

-      проведення обстеження;

-      проведення заключної наради;

-      підготовка звіту про перевірку.

Попередню нараду організовують і проводять підприємства й головний аудитор. У ньому беруть участь члени комісії й персонал підприємства-заявника, призначений для участі в проведенні перевірки. Під час попередньої наради:

-     рекомендують членів комісії керівництву підприємства-заявника;

-     інформують учасників наради про мету й завдання перевірки, програмі, методах і процедурах перевірки;

-     установлюють офіційні способи спілкування між аудиторами й персоналом підприємства;

-     погоджують дату проведення заключної наради й проміжних нарад (у випадку виникнення необхідності їхнього проведення);

-     становлять графік перевірки підрозділів і виробництв підприємства;

-     з'ясовують всі незрозумілі питання програми перевірки.

За результатами попередньої наради складається й підписується головним аудитором протокол, а також розподіл обов'язків між аудиторами, що є додатком до протоколу.

Обстеження включає роботи з оцінки стану виробництва, аналізу фактичного матеріалу й підготовки попередніх висновків для заключної наради.

Оцінка здатності виробництва забезпечує стабільний випуск продукції необхідного рівня якості, здійснюється на основі аналізу відповідної інформації про якість продукції й спостережень за станом виробництва відповідно до програми й методиці, розробленими комісією для даного підприємства або діючими на підприємстві й погодженими з органом по сертифікації систем системи управління навколишнім середовищем.

У випадку наявності на підприємстві атестованого у встановленому порядку виробництва оцінка стану виробництва за рішенням комісії може не проводитися.

Аналіз фактичного матеріалу здійснюється з метою встановлення відповідності або невідповідності елементів системи управління навколишнім середовищем підприємства-заявника вимогам стандарту на системи управління навколишнім середовищем, а також здатності виробництва забезпечувати стабільний випуск продукції необхідного екологічного рівня. Аналіз проводиться відповідно до програми й контрольних питань по перевірці й оцінці системи управління навколишнім середовищем.

На основі результатів аналізу фактичного матеріалу підготовляють попередні висновки про відповідність або невідповідність:

-     системи управління навколишнім середовищем в цілому, вимоги нормативних документів на системи управління навколишнім середовищем;

-     виробництво вимогам стабільного забезпечення необхідного екологічного рівня продукції.

Після обстеження комісія повинна провести заключну нараду з керівництвом підприємства й особами, відповідальними за об'єкти перевірки. Основна мета наради - надати керівництву підприємства зауваження, складені за результатами перевірки й оцінки, а також зробити попередні висновки щодо можливості (або неможливості) видачі сертифіката відповідності системи управління навколишнім середовищем підприємства вимогам нормативним документам. Зауваження пред'являються головним експертом в усній формі й викладаються в протоколі залежно від їхньої вагомості й у формі, що забезпечує підприємству розуміння результатів перевірки.

Звіт про перевірку підготовляє комісія під керівництвом головного аудитора.

Звіт повинен містити:

-  загальні відомості про підприємство-заявника (назва, адреса, банківські реквізити) і про орган по сертифікації (назва, адреса, банківські реквізити, реєстраційний номер атестата акредитації органа);

-  відомості про експертів, про підстави для проведення перевірки, мета, завдання й масштаби перевірки;

-  перелік основних документів, на відповідність яким здійснювалася перевірка;

-  відомість про програму перевірки;

-  результати попередньої оцінки й висновок по них;

-  характеристика фактичного стану об'єктів перевірки;

-  зауваження щодо невідповідностей;

-  висновки комісії про відповідність або невідповідність системи якості вимогам нормативних документів;

-  вказівки про конфіденційність інформації, використаної у звіті;

-  висновок про можливість або неможливість видачі сертифіката;

-  відомості про організації й осіб, яким надається звіт.

Строк підготовки звіту - протягом місяця після заключної наради.

Орган по сертифікації передає заявникові два екземпляри звіту. Заявник сам вирішує, кому відіслати звіт.

Оформлення результатів перевірки

У результаті перевірки й оцінки системи управління навколишнім середовищем можливі такі основні висновки:

-  система повністю відповідає нормативним документам на системи управління навколишнім середовищем, на відповідність яким здійснювалася перевірка (варіант);

-  система в цілому відповідає нормативним документам на системи управління навколишнім середовищем, на відповідність яким здійснювалася перевірка, але виявлені деякі незначні невідповідності щодо окремих елементів системи, які можуть бути усунуті досить швидко (у строк до шести місяців) (варіант 2);

-  система має серйозні невідповідності, які можна усунути лише в результаті доробки протягом досить довгостроково тривалого часу (варіант 3).

У випадку позитивного висновку комісії орган по сертифікації оформляє сертифікат установленого зразка, реєструє його в Реєстрі Системи, видає підприємству-заявникові й відправляє копію органу по сертифікації продукції. Термін дії сертифіката визначає орган по сертифікації, але він не може перевищувати п'ять років.

У випадку варіанта 2, якщо підприємство в строк, установлений органом по сертифікації, усуне зауваження й звернеться з повторною заявкою на сертифікацію, робота із сертифікації може здійснюватися по повній або скороченій схемі, коли перевіряються лише ті елементи системи управління навколишнім середовищем, щодо яких були зроблені зауваження. У випадку позитивного рішення за результатами цієї роботи виготовлювачеві видається сертифікат.

У випадку варіанта 3 оцінка системи якості підприємства здійснюється повторно в обсязі всіх робіт і етапів, установлених цим розділом за повною схемою.

Продовження терміну дії сертифіката на систему якості

Термін дії сертифіката не продляє. Для одержання сертифіката на новий строк підприємство не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку його дії посилає в орган по сертифікації системи управління навколишнім середовищем заявку.

Порядок повторної перевірки й оцінювання системи управління навколишнім середовищем визначає орган по сертифікації в кожному конкретному випадку з урахуванням результатів технічного нагляду за сертифікованою системи управління навколишнім середовищем.

Похожие работы

Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод"

Скачать

192829

34

16

... альної відповідальності відповідно до закону. 5.2 Оцінка умов, в яких проводилася дипломна робота Дипломна робота на тему “Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ “Дніпропетровський лакофарбовий завод ім. Ломоносова”” виконувалася у відділі цін та економічного аналізу ВАТ «ДЛФЗ». Дана робота розроблялась з використанням персональної електроно-обчислювальної машини (ПЕОМ ...

Удосконалене управління якістю продукції на підприємстві

Скачать

73519

0

3

... , чим вище рівень концентрації виробництва, його спеціалізації і кооперування, тим вище рівень системи якості, а, отже, складніше механізм, що забезпечує її функціонування.   1.4 Категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві Для ефективної організації управління якістю продукції необхідно, щоб був не тільки ясно виділений об'єкт управління, але й ...

Захист вітчизняного виробника

Скачать

70666

0

0

... відповідності до оригіналу щоб не порушувати цілісності матеріалу. Тринєєв Геннадій Олексійович, заступник начальника відділу економіки міжгалузевих зв'язків Міністерства економіки України: „Питання захисту вітчизняного виробника дуже болюче і комплексне. І вирішити ми його сьогодні ґрунтовно не можемо. Так, дійсно, йдеться про захист товаровиробника від кого? Термін такий з'явився в 1995 році ...

Народногосподарське значення виробництва овочiв вiдкритого i закритого грунту

Скачать

131812

29

0

... , капусту, на Поліссі - капусту, моркву, столовий буряк, тобто ті культури, які за певних кліматичних умов краще розкривають свої біологічні можливості. Змінилися і обсяги виробництва овочів закритого грунту в окремих категоріях господарств. А саме: значно зменшилося надходження їх із суспільного сектору й зросло - з приватного. Частка суспільного сектору у виробництві овочів закритого грунту ...