7 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
7.1 Загальні питання
Охорона праці – система правових актів, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних мір і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я, життя і працездатності людини в процесі праці.
Завдання охорони праці – звести до мінімуму імовірність поразки або захворювання працюючих з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.
Реальні виробничі умови характеризуються наявністю технічних або інших шкідливих, небезпечних виробничих факторів .
Основа охорони праці – нормативна дисципліна, вона вивчає виробничі небезпеки і професійні шкідливості і розробляє методи їхнього запобігання або ослаблення з метою усунення нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, пожеж.
Тема даної бакалаврської роботи – «Сертифікація систем управління навколишнім середовищем на підприємстві з виробництва питних напоїв». У даному розділі розглянемо охорону праці стосовно дослідницької роботи, яка була виконана на персональному комп'ютері в навчальній лабораторії.
7.2 Характеристика виробничого середовища в приміщенні
Приміщення, у яких проводиться розробка, повинні відповідати нормам, які розглядаються нижче. У даному розділі розглядаються питання охорони праці для співробітників, що працюють у навчальній лабораторії площею 15 м2, розташованої на другому поверсі триповерхового будинку електротехнічного корпусу НТУ «ХПІ»
Санітарні норми до навчальної лабораторії на одну людину становлять: площа – 6 м2 і обсяг повітря – 20 м3. У нашій навчальній лабораторії всі ці норми виконуються.
У дослідницькій роботі була розроблена сертифікація системи управління навколишнім середовищем. Дана розробка проводилась в навчальному кабінеті – лабораторії НТУ «ХПІ» за допомогою роботи за комп'ютером і включав етапи як власне самого аналізу: огляд літератури (електронний варіант), пошук нової інформації (ресурси Інтернету) так і оформлення, приведення до відповідного виду (створення таблиць, малюнків і т.д.).
Лабораторія – це приміщення без виділення шкідливих парів, газу і пилу.
По пожежовибуховій і пожежній небезпеці приміщення лабораторії характеризується наступними показниками:
1) категорія В – пожежонебезпечна, тому що характеризується наявністю твердих спалених речовин и матеріалів [35];
2) клас П-ІІ, П-ІІа, тому що приміщення містить тверді або волокнисті речовини ;
3) дослідження проводилися в приміщенні, виконаному переважно із залізобетону, які належать до неспалених матеріалів, по ступеню вогнестійкості відносяться до ІІІ ступеня у відповідності із ДБН В.1.1-7-02 [36]
По ступеню ураження електричним струмом приміщення лабораторії згідно ПУЕ – 87 [37] відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою, тому що існує можливість одночасного дотику людини до існуючих з’єднань із землею металоконструкцій будинків і тому подібного, з одного боку, і до металевих корпусів – з іншого боку.
По характеру навколишнього середовища, приміщення лабораторії відноситься до класу нормальних, тому що в ньому відсутні ознаки властиві приміщенням спекотним, пильним й з хімічно активним середовищем.
Вимірювальні прилади відносяться до електроустановок до 1000 В, закрите виконання.
Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ), за способом захисту людини від поразки електричним струмом мають робочу ізоляцію, елемент заземлення і дріт без заземлюючої жили для приєднання до джерела згідно ПУЕ-87 [37].
Джерелом живлення ПЕОМ є трифазна чотирьохпровідна мережа з глухо - заземленою нейтралью, напругою 220 В, частотою 50 Гц, потужністю 2 кВт. Електроживлення здійснюється від електроустановки (трансформатора) з регульованою напругою під навантаженням. Напруга від мережі подається в розподільні шафи.
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* [38] при проведенні аналізу, що виконується на комп'ютері, на людину впливають шкідливі і небезпечні фактори. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів наведені у таблиці 7.1
Таблиця 7.1 – Перелік небезпечних і шкідливих факторів
Найменування небезпечного і шкідливого виробничого фактора | Джерело утворення фактора | Характер впливу на людину | Нормоване значення фактора | Нормативний документ |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Фізичні: Підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні | Екрани й інші поверхні ЕОМ | Мутагенні процеси, що виникають усередині організму | Кількість у 1 см3 повітря: позитивних іонів Ф=1500-3000, негативних іонів Ф=3000-5000 | ДНАОП 0.00-3.06-80 [39] |
Пряма і відбита блесткість | Неправильне розташування ПК | Перевтома зорового аналізатора | Показник засліпленості Р=20 | ДНАОП 0.00-1.31-91 [40] |
Підвищений рівень шуму на робочому місці | Друкована техніка, системний блок ЕОМ | Загальне стомлення організму | Рівень шуму дБА | ДНАОП 0.00-1.31-91 [40] |
Вібрація (технологічна 3 “в” (комфорт)) | Друкована техніка, системний блок ЕОМ | Загальне стомлення організму | Віброшвидкість, м/с; віброприскорення, м/с2; або їх рівні. дБА | ДНАОП 0.00-1.31-91 [40] |
Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі | Електрична мережа, електроапаратура | Термічна, електролітична, механічна дія | I=0,6 мА (U=220 В) | ГОСТ 12.1.002-84 [41] |
Рівень електромагнітних випромінювань | Монітор ЕОМ і неекранований корпус | Головний біль, запаморочення, сонливість, стомлюваність | Напруженість електричного поля Е 5 кВ/м, напруженість маггнітного поля Н 8 кА/м | ГОСТ 12.1.002-84* [41] |
Виробничий пил | Статична електрика, накопичена на поверхні комп’ютера | Роздратування слизової оболонки | ПДК=4 мг/м3 | ГОСТ 12.1.002-84 [41] |
Психологічні: Статичні 1С | Постійна поза сидіння | М’язова утома | Зниження статичної витривалості на 40% | ДНАОП 0.00-1.31-91 [40] |
Розумова напруга | Складність завдання | Загальна утома | ДНАОП 0.00-1.31-91 [40] | |
Емоційні перевантаження | Процес роботи | Перенапруга центральної нервової системи | ДНАОП 0.00-1.31-91 [40] | |
Перенапруга очних аналізаторів | Монітор ЕОМ | Головний біль | ДНАОП 0.00-1.31-91 [40] |
... альної відповідальності відповідно до закону. 5.2 Оцінка умов, в яких проводилася дипломна робота Дипломна робота на тему “Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ “Дніпропетровський лакофарбовий завод ім. Ломоносова”” виконувалася у відділі цін та економічного аналізу ВАТ «ДЛФЗ». Дана робота розроблялась з використанням персональної електроно-обчислювальної машини (ПЕОМ ...
... , чим вище рівень концентрації виробництва, його спеціалізації і кооперування, тим вище рівень системи якості, а, отже, складніше механізм, що забезпечує її функціонування. 1.4 Категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві Для ефективної організації управління якістю продукції необхідно, щоб був не тільки ясно виділений об'єкт управління, але й ...
... відповідності до оригіналу щоб не порушувати цілісності матеріалу. Тринєєв Геннадій Олексійович, заступник начальника відділу економіки міжгалузевих зв'язків Міністерства економіки України: „Питання захисту вітчизняного виробника дуже болюче і комплексне. І вирішити ми його сьогодні ґрунтовно не можемо. Так, дійсно, йдеться про захист товаровиробника від кого? Термін такий з'явився в 1995 році ...
... , капусту, на Поліссі - капусту, моркву, столовий буряк, тобто ті культури, які за певних кліматичних умов краще розкривають свої біологічні можливості. Змінилися і обсяги виробництва овочів закритого грунту в окремих категоріях господарств. А саме: значно зменшилося надходження їх із суспільного сектору й зросло - з приватного. Частка суспільного сектору у виробництві овочів закритого грунту ...
0 комментариев