Методика впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

3.2. Методика впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

 Для здійснення міжпредметних зв’язків на практичних заняттях необхідно в умови задач включати конкретні чисельні данні про параметри та характеристики технічних об’єктів, які будуть вивчатись в наступних дисциплінах, а також використовувати міжпредметні питання та завдання. Міжпредметні зв’язки можуть бути здійсненні в основному на репродуктивному рівні [64].

 Прикладом може бути зв’язок фізики з курсом “Трактори та автомобілі” Деталі кривошипно-шатунного механізму під час роботи двигуна піддається як силовим, так і тепловим навантаженням.

 Силове навантаження складається з тиску газів, сил інерції частин, які здійснюють зворотно-поступальний або обертальний рух, сил тертя і корисного опору, навантаження від пружних коливань [73].

 Максимальна сила тиску газів на поршень карбюраторного двигуна становить 12...13 кН.

 Поршень дизеля піддається тиску газів ( 45...100 кН ). Сила тиску газів на поршень

 P_r =  

( p – тиск газів ( Па) на одиницю площі ) залежить як від інтенсивності виділення газів у процесі згорання, так і від площі днища поршня, яка сприймає тиск газів.

 Сила інерції частин, що здійснюють зворотно-поступальний рух, залежить від маси цих частин (m ) і від їх прискорення (j):

 P_j = - m_j j .

Максимальна величина сили Pj в сучасних двигунах внутрішнього згорання знаходиться в межах 2,5...15 кН.

 Відцентрова сила інерції обертових мас

Р_c = m_об r

знаходиться в прямій залежності від обертової маси (m_об), радіуса кривошипа ( r ) і квадрата частоти обертального колінчатого вала

().

 Відцентрова сила Р_с у автомобільних і тракторних двигунах досягає значення 3...9 кН”.

 Ще одним прикладом може служити зв’язок креслення з курсом “Трактори та автомобілі”. Креслення використовується при конструюванні кривошипно-шатунного механізму, завдяки кресленню ми можемо пояснити на папері принцип роботи механізму.

 А також важливим є вивчення курсу “Опори матеріалів” для того, щоб учні знали та розуміли властивості металів з якими працюють. Наприклад, під час роботи двигуна колінчастий вал сприймає тиск газів, інерційні сили мас, що рухаються зворотно-поступально, відцентрові сили обертових мас, реакції опор, сили опору механізмів, що приводяться в дію. Колінчастий вал зазнає вигину і скручування. Він повинен бути міцним, жорстким, стійким проти спрацювання (особливо шийки), статично і динамічно зрівноваженим, обтічним і несхильним до резонансних згинальних і крутильних коливань [79]. Колінчасті вали виготовляють з вуглецевих або легованих сталей, а інколи і з високоякісного чавуна.

 Для здійснення міжпредметних зв’язків на лабораторних заняттях необхідно включити в інструкції до лабораторних робіт відомості, питання на відтворення знань, практичних завдань на їх конкретизацію або ілюстрацію, завдання на висновки та заключення, узагальнення, порівняння і т. п. Зв’язок здійснювати в основному на репродуктивному рівні.

 Продемонструємо як здійснюється попередній зв’язок курсу “Трактори та автомобілі” з курсом “Деталі машин”. Так, для лабораторної роботи з теми “Кривошипно-шатунний механізм” основними являються знання про поршневі кільця, підшипники ковзання та колінчастий вал з курсу “Деталі машин”. На початку заняття учні повинні актуалізувати опорні знання з допомогою, наприклад, таких, питань :

1.          Як визначається момент сили тертя поршневих кілець?

2.          Як позначаються підшипники ковзання?

3.          Для чого вони призначені?

4.          З яких матеріалів виготовляють деталі поршневих груп?

Потім для відтворення нових знань можна використовувати питання :

1.          Яка будова вивчаємого кривошипно-шатунного механізму?

2.          Якого типу будова?

3.          Якого типу підшипники використовуються для кривошипно-шатунного механізму?

4.          З яких матеріалів виготовляють деталі кривошипно-шатунного механізму?

Після цього учням необхідно запропонувати наступні завдання :

 а) графічні – скласти кінематичну схему вивчаємого кривошипно-шатунного механізму;

 б) вимірювально-розрахункові – виміряти основні параметри кривошипно-шатунного механізму та визначити сили тертя його поверхні;

 в) на висновки – пояснити роботу кривошипно-шатунного механізму.

 Правильність виконання завдань слід проконтролювати при захисті лабораторних робіт або на заняттях [41].

 На лабораторному занятті можна практикувати також роботи з комплексних міжпредметним тем. Так, навчальною програмою курсу “Фізика” передбачені полегшені лабораторні випробування дизельних та карбюраторних двигунів, а навчальною програмою курсу “Трактори та автомобілі” – зняття основних характеристик двигунів. Цілі цих лабораторних робіт близькі. Крім того, лабораторна роботу із забезпе- чуючого курсу “Фізика” є опорною для лабораторної роботи курсу “Трактори та автомобілі”. Проміжок часу між вивченням цих тем незначний, їх можна привести до одного часу. За об’єднання даних лабораторних робіт говорить і той факт, що в автомобільних лабораторіях технічних закладів відсутні стенди для обкатки двигунів, на яких знімають характеристики. А в лабораторіях фізики та теплових машин є необхідні для спрощених випробувань дизель-електростанцій та карбюраторні електростанції “ШЕС – 4”. Тому спільний дослід двигуна внутрішнього згорання може бути комплексним завданням до загальної лабораторної роботи. Такі лабораторні роботи повинні містити дві цілі (в нашому прикладі одну з курсу “Фізика”, іншу з курсу “Трактори та автомобілі”). Звіт з такої лабораторної роботи повинні оцінювати викладачі двох курсів [43].

 Схема здійснення зв’язку при виконанні комплексних завдань така сама, що і при здійсненні зв’язку на простих лабораторних роботах.

 Саме завдяки таким предметам, як фізика, хімія, креслення, опори матеріалів та ін., учням набагато зрозуміліша робота кривошипно-шатунного механізму. Таким чином, стає зрозумілим що навчальний матеріал тісно взаємопов’язаний : це і опора на знання з інших предметів при поясненні нового матеріалу, і забезпечення наступності окремих дисциплін, і зближення споріднених предметів, і розвиток загальних для ряду предметів наукових ідей і пізнавальних умінь.

 Сучасні технології навчання – оновлення освітнього процесу в профтехучилищі, цю проблему вивчає Олег Гаврилюк, директор Хмельницького вищого професійного училища. Він вважає, що заклади профтехосвіти випускають нині некваліфікованих спеціалістів : схема роботи системи професійної освіти дуже повільно реагує на зміни сьогодення.

 Вже ніхто не може гарантувати ані проведення практики, ані працевлаштування після одержання диплому. І все ж профтехучилища продовжують масовий випуск молодих робітників, часто дублюючи одне одного щодо фахової спрямованості майбутніх спеціалістів, не враховуючи потреб і перспектив розвитку регіонів. Це призводить до того, що молодь розчаровується не тільки у своїй професії і доцільності освіти взагалі, а й втрачає сенс життя [85].

 Кого ж в ідеалі повинні готувати заклади професійно-технічної освіти? Робітників нової генерації, новаторів, інтелектуальну робітничу еліту. Тих, хто впливатиме на життя держави у найближчий час і у віддаленому майбутньому. Але для того, щоб наші випускники могли створювати нове, їм замало тільки знань і розуму. Для цього потрібна здорова амбітність, підприємливість, самостійність, здатність вирішувати складні, непередбачувані ситуації і завдання. Цих якостей неможливо навчити лише за підручниками або на заняттях навіть найкращих педагогів. Головне – нова, мобільна схема існування навчального закладу, побудована на свободі вибору напрямів своєї діяльності і на вільному виборі молодою людиною свого майбутнього [9].

 Тому показник реальної роботи навчального закладу – це миттєва реакція на попит ринку праці, мобілізація внутрішніх резервів і заповнення місць, що з’явились, кваліфікованими фахівцями.

 Час визначити : робітник, який має універсальну професійну підготовку, вміє зорієнтуватися на ринку праці, без матеріальних і психічних втрат адаптуватися до нового місця роботи, нового обладнання, технологій – такий робітник конкурентноспроможний, тому без роботи не залишиться.

 Слід особливо відзначити успіх у цій справі викладачів гуманітарних дисциплін. На уроках історії, основ економічних знань, філософії учні самостійно шукають відповіді на запитання, які їх зацікавили, готують реферати, повідомлення. Часто обговорення рефератів перетворюється в дискусію. Так формується здатність до діалогу, вміння аргументовано відстоювати свою позицію, досягати консенсусу. А це надзвичайно важливо в наш суперечливий час.

 Викладачі фізики і математики пропонують учням для самостійного розв’язання нестандартні, творчі задачі, які потребують винахідливості, кмітливості. Завдання мають диференційований характер, що дає змогу здійснювати індивідуальний підхід, надати можливість кожному учневі відчути радість відкриття задоволення від своєї праці, впевненість у своїх силах.

 Ці форми і прийоми навчання не є абсолютно новими в освітянській практиці. Не нова і проблема, що стала предметом наукових пошуків – “Удосконалення міжпредметних зв’язків як важливого чинника формування інтересу до професії”.

 Підготовка кваліфікованих робітників широкого профілю та інтегрованих професій – це реакція на вимоги сучасного виробництва. Включення профілюючих природничо-наукових і професійно-технічних компонентів простежується у викладанні основ фізики і електротехніки, математики і основ інформатики [15].

 Майстри виробничого навчання тісно співпрацюють з викладачами загальнотехнічних, спеціальних дисциплін. Це дає змогу переконати учнів, що лише за наявності міцної технічної бази сучасний робітник може опанувати нові технології, знайти гідне місце на ринку праці [14].

 Є безліч шляхів взаємозбагачення, заохочення людей до відкритості, співпраці, удосконалення. Головне пам’ятати : поява новацій у різних напрямках діяльності училищного колективу є свідченням його професійного зростання, інтелектуалізації та оновлення освітнього процесу [16].

Похожие работы

Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання

Скачать

414733

5

2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...