Сутність поняття “міжпредметні зв’язки” та їх функції

1.3 Сутність поняття “міжпредметні зв’язки” та їх функції

Освітні функції міжпредметних зв'язків. Удосконалювання змісту утворення в школі спирається на комплексне використання в навчанні міжпредметних зв'язків. Це є одним із критеріїв добору і координації навчального матеріалу в програмах суміжних предметів. Взаємне узгодження й інтеграція видів знань і умінь, що відбиті в нових програмах, стало можливим завдяки численним дослідженням конкретних взаємозв'язків між предметами усередині циклів. Відповідний аналіз по предметах природничонаукового циклу проведений у багатьох дослідженнях: фізика-хімія; фізика-біологія; біологія-хімія; фізика-математика; хімія-математика. Вивчаються складні взаємозв'язки груп предметів, що формують природничонаукову і політехнічну систему знань. Виявляються загальні наукові основи сучасного виробництва, відображення яких повинне знайти місце в загальній системі міжпредметних зв'язків. У центрі уваги більшості дослідників коштує аналіз розвитку загальних природничонаукових понять, законів, теорій. Різний ступінь узагальненості наукових понять (спеціальні, фізико-хімічні, фізико-математичні, біохімічні, фізико-хіміко-біологічні, політехнічні, власне методологічні) втілюється в різних рівнях зв'язків: внутрішньокурсові, внутрішньо предметні, внутрішньоциклові, межциклові. Освітні функції міжпредметних зв'язків природничонаукових і гуманітарних предметів націлені на формування цілісної системи знань учня про природу і суспільство, єдиної наукової картини світу [18, 24].

Виховні функції міжпредметних зв'язків. Аналіз досліджень показав, що підвищення освітнього рівня навчання за допомогою міжпредметних зв'язків підсилює його функції, що виховують. Очевидно, що інтегрування і координація змісту навчальних предметів закладають міцний фундамент наукового світорозуміння. Широкі філософські узагальнення - матеріальна єдність і пізнаванність світу, закони розвитку і взаємозв'язок явищ природи і суспільства - ґрунтуються на фундаментальних законах природознавства й суспільствознавство. Тому формування діалектико-матеріалістичного світогляду базується на здійсненні особливо важливих зв'язків між циклами предметів [17]. Розвиток методологічних понять (закон, явище, процес, гіпотеза, модель), що створюють системність знанні учня, можливо лише на основі широких міжпредметних зв'язків.

Міжпредметні зв'язки розглядаються як один зі шляхів розвиваючого навчання, що веде до формування якісно нових утворень у навчальній діяльності школярів – міжпредметних понять і міжпредметних умінь.

Розвиваючі функції міжпредметних зв'язків впливають на розвиток самостійності, пізнавальної активності й інтересів учнів. Аналіз розвиваючих функцій зв'язаний з вивченням діяльності. Серед загальних (міжпредметних) видів діяльності розглядаються мовна, вимірювально-розрахункова, творча й ін. Цей напрямок одержав розвиток у дослідженнях, предметом яких виступили узагальнені уміння, що характеризують визначені види діяльності, загальні для ряду предметів. Виявлено продуктивну роль узагальненої орієнтованої основи дій при формуванні такого виду діяльності, як рішення просторово-проекційних задач, загальних для уроків геометрії, креслення, географії. Розкрито можливості формування комплексу умінь творчої діяльності при здійсненні міжпредметних зв'язків. Для багатьох досліджень по проблемі міжпредметних зв'язків виявляється типовим застосування пошукових методів навчання, проблемно-пізнавальних задач, елементів дослідження. Це природно, оскільки такі методи забезпечують необхідні для формування системи знань і пізнавальних умінь психолого-педагогічні умови - їхній перенос і узагальнення в навчальній діяльності учня, розвиток його розумової активності [34].

Дослідження виходять зі спільності понять (складу знань), видів діяльності й умінь (мовних, розумових, образотворчих і ін.) у різних навчальних предметах. Це створює об'єктивну основу для здійснення різнобічних міжпредметних зв'язків у єдності їхніх освітніх, розвиваючих і функцій, що виховують.

Усвідомлення вчителями й учнями значимості міжпредметних зв'язків. Студент педагогічного вузу повинний підготуватися до реалізації в школі міжпредметних зв'язків у всіх їхніх багатопланових функціях, знати їхній зміст і шляхи досягнення.

Зв’язок міжпредметних зв'язків з принципами навчання:

1) міжпредметні зв'язки як один зі способів здійснення кожного з принципів навчання;

2) міжпредметні зв'язки як самостійний принцип побудови дидактичних систем локального характеру в предметній системі навчання [26, 29].

Міжпредметні зв'язки - це складний компонент, що вимагає дотримання принципів науковості, систематичності, свідомості. Використання міжпредметних зв'язків забезпечує, наприклад, найбільш повну реалізацію принципу науковості в предметній системі навчання по наступним аспектах: 1) створення представлень про цілісні одиниці наукового знання (про системи понять і закони в середніх класах і про теорії і комплексні проблеми - у старших);

 2) розкриття сучасних тенденцій розвитку науки, що виникають під впливом процесів інтеграції (соціалізації, гуманізації, теоретизации, математизації й ін.);

2)   формування в учнів представлення про науку як системі знань і як системі методів;

3)   більш повне розкриття історії науки і її практичного застосування;

5) більш яскраве висвітлення соціальної цінності гуманітарних і природничонаукових знань [38].

Міжпредметні зв'язки підсилюють взаємодія всіх дидактичних принципів у реальному процесі навчання. Функціонуючи як самостійний принцип, вони можуть визначати цільову спрямованість всіх інших принципів, підкоряючи їх рішенню головної задачі - формуванню наукового світогляду, цілісної системи знань про природу і суспільство. І тоді наочність, систематичність, індивідуальний підхід, колективність, зв'язок із практикою, активізація навчання стають засобами реалізації міжпредметних зв'язків у побудованій на їх основі дидактичній системі.

Саме в ролі самостійного принципу ідея міжпредметних зв'язків виконує свою організуючу роль: впливає на побудову програм, структуру навчального матеріалу, підручників, на добір методів і форм навчання. У задачах навчання необхідно відбивати застосування, розвиток, закріплення й узагальнення знань і умінь, отриманих учнями при вивченні інших предметів. У змісті навчального матеріалу важливо виділити питання, вивчення яких вимагає опори на раніше засвоєні (з інших предметів) знання, а також питання, що одержать розвиток у наступному навчанні новим дисциплінам. Необхідно в кожній навчальній темі відокремити спеціальні для предмета і більш широкі, загальні для ряду предметів, поняття, розвиток яких здійснюється за допомогою міжпредметних зв'язків. Велике виховне значення має визначення світоглядних висновків, що можуть бути зроблені на основі міжпредметних в'язків. У методи навчання міжпредметні зв'язки вносять постійний елемент застосування знань, отриманих в інших курсах. Це активізує мислення учнів, спонукує їх до аналізу, синтезу й узагальненню знань, що відносяться до різних наук. Принцип міжпредметних зв'язків націлює на формулювання проблеми, питань, завдань для учнів, що орієнтують на застосування і синтез знань і умінь з різних предметів. Систематичне використання міжпредметних зв'язків створює можливості широко користатися дидактичними матеріалами і засобами наочності (підручниками, таблицями, приладами, картами, діафільмами, кінофільмами), що відносяться до одного навчального предмета, при вивченні інших дисциплін. В організації навчання виникає потреба в комплексних формах - узагальнюючих уроках, семінарах, екскурсіях, конференціях, що мають міжпредметний зміст. Такі форми зв'язані з колективним рішенням міжпредметних навчальних проблем у сполученні з індивідуальними завданнями, що відповідають пізнавальним інтересам учнів. Міжпредметні зв'язки вимагають координації діяльності вчителів, вивчення навчальних програм по родинних предметах, взаїмовідвідування уроків.

Таким чином, міжпредметні зв'язки усебічно впливають на процес навчання - від постановки задач до його організації і результатів. Їм властиві методологічні, формуючі (освітні, розвиваючі, що виховують) і конструктивні (системоутворюючі) функції в предметній системі навчання. Поліфункціональність міжпредметних зв'язків визначає неоднозначність їхнього понятійного трактування. Найбільш повна реалізація можливостей міжпредметних зв'язків, прояв усіх їхніх функцій у єдності досягаються, коли міжпредметні зв'язки функціонують у процесі навчання як самостійний принцип побудови локальних дидактичних систем [46, 47].

Виділено і лексичний аспект міжпредметних зв'язків (А.А.Дейкина), що здобуває усе велику значимість у міру розвитку самих взаємозв'язків навчальних предметів, оскільки під впливом інтеграції наук невпинно росте запас нових слів, термінів, їхніх нових значеннєвих значень.

Таким чином, вибудовуючи модель класифікації міжпредметних зв'язків, необхідно спиратися на три системних підстави: інформаційна структура навчального предмета, морфологічна структура навчальної діяльності, організаційно-методичні елементи процесу навчання. Розгляд міжпредметних зв'язків з позицій цілісності процесу навчання показує, що вони функціонують на рівні трьох взаємозалежних типів: 1) змістовно-інформаційних, 2) операційно-діяльнісних, 3) організаційно-методичних [56].

РОЗДІЛ 2 Розробка методики впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

Похожие работы

Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання

Скачать

414733

5

2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...