Ярмаркова діяльність в Україні на сучасному етапі

2 Ярмаркова діяльність в Україні на сучасному етапі

Ярмарково-виставкова діяльність відіграє велику роль в економіках багатьох країн. Підтвердження тому є те, що, наприклад, в Німеччині «ярмарки - виставки» розглядаються як окрема галузь економіки. В цій країні в ярмарках і виставках щорічно беруть участь близько 150 тисяч учасників із 180 країн. Такі заходи відвідують близько 10 млн. відвідувачів.

Набувають важливості ярмарки і в економіці України. Простежуються дві тенденції їх розвитку. Перша тенденція – це продовження проведення ярмарків за радянськими традиціями з використання відпрацьованих попередніх контактів і технологій. Під це створюється певна нормативно-правова база. Однак ярмарки такого типу з кожним роком затухають, оскільки зазнають сучасного зарубіжного впливу, що викликано необхідністю додержання єдиних міжнародних стандартів.

Друга тенденція проведення ярмарків в Україні виникла із запровадженням принципів ринкової економіки. Утворюється мережа фірм, організацій, які спеціалізуються на проведенні ярмарків, що стає предметом їхнього бізнесу. Цей розвиток ярмаркової справи базується на зарубіжному досвіді, традиціях та правилах і зорієнтований на попит закупівельних комерційних кіл.

Треба зазначити, що вся ярмаркова галузь в Україні створена за роки незалежності та знаходиться ще на початку свого розвитку. На відміну від базових галузей економіки України, які існували і були достатньо розвинуті і до 1991 року, ярмаркова галузь в Україні у радянські часи практично була відсутня.

З 1992 року ярмарково - виставкова галузь в Україні починає розвиватися, спочатку повільно, потім досить стрімко. Дуже важливу роль на першому етапі відіграють Торгово-промислові палати, що на початку є практично єдиними центрами досвіду. Згодом з’являються приватні професійні організатори ярмарок, а також різноманітні види ярмаркового сервісу.

За перші десять років незалежності ярмаркова діяльність в Україні набула сучасних розвинених форм, стала важливим чинником економічного розвитку. Були започатковані ярмарки та виставки практично із усіх економічно та соціально важливих тематик, сформувалася порівняно невелика кількість професійних ярмаркових та виставкових компаній, загалом була вирішена проблема підвищення сервісу до міжнародного рівня. На сьогодні у кожній галузі національної економіки сформувалися 1-2 провідні виставки - ярмарки та визначилися провідні організатори.

Отже, наразі ярмаркова діяльність в Україні завершила перший етап свого розвитку, що характеризувався стрімким зростанням числа ярмарок та числа ярмарково - виставкових фірм, поступовим усталенням галузевих стандартів. Треба зазначити, що відсутність інфраструктури не найкращим чином вплинула на перші роки ярмаркової галузі: вона так і не набрала темпів росту, які характерні для сусідніх постсоціалістичних країн.

Наразі ярмаркова діяльність в Україні розвивається досить стрімко, з’являються все нові і нові підприємства-організатори та все більше підприємств прагнуть приймати участь у таких заходах (див. Таблиця 1 та Рис.1). У сфері ярмаркової діяльності України є певні досягнення, проте необхідно вирішити проблему формування ефективної державної підтримки ярмаркової діяльності. Державне регулювання ярмаркової діяльності здійснюється на основі чинного законодавства і методик, розроблених відповідно до Концепції виставкової діяльності.

Ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер сучасної світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв’язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції - підкреслюється в Концепції виставкової діяльності.

Оцінити ярмарковий ринок України в цифрах не дуже просто через дві причини. По-перше, на жаль, український ярмарковий бізнес загалом залишається непрозорим: переважна більшість організаторів ярмарок не публікує статистичних даних про свою діяльність, тому, на відміну від інших галузей, тут відсутня будь-яка достовірна об’єктивна інформація. По-друге, маємо певну розмитість поняття ярмарки: відсутність галузевих стандартів дозволяє подекуди називати ярмаркою простий розпродаж. Тому нижченаведені цифри треба розглядати як орієнтовні.

Про свою діяльність у 2008 році перед органами державної статистики прозвітувало 127 організаторів виставок та 17 виставкових центрів.

За даними звітів виставковими організаціями України було проведено 1174 виставкових заходи, із них 653 виставки та 521 ярмарок (див. Рис.2).

Таблиця 1

Динаміка основних показників виставкової діяльності

	2004	2005	2006	2007	2008	2008 рік у % до 2007 року
Кількість окремих суб'єктів виставкової діяльності - всього	131	126	135	130	144	110,8
із них
організатори виставок	116	110	118	114	127	111,4
виставкові центри	15	16	17	16	17	106,3
Кількість проведених виставкових заходів - всього	1 019	1 094	1 107	1 088	1 174	107,9
із них
виставки	453	572	566	593	653	110,1
ярмарки	564	522	541	495	521	105,3
Загальна забудована площа організаторів виставок, тис.кв.м	899	1 231	1 540	1 476	1 836	124,4
Загальна виставкова площа виставкових центрів, тис.кв.м	198	203	210	169	192	113,6
Кількість учасників виставкових заходів, тис. осіб	72 006	66 376	74 082	74 937	82 453	110,0
Кількість відвідувачів виставкових заходів, тис. осіб	10 101	9 834	11 891	11 006	13 309	120,9

Рис. 1. Динаміка окремих показників діяльності організаторів виставок та виставкових центрів (у % порівняно з попереднім роком)

Переважна більшість згаданих заходів здійснювалась у межах України, і тільки 15 – у інших країнах: 5 заходів проведено у Російській Федерації, 3 – у Казахстані, по 2 – у Сірійській Арабській Республіці та Туреччині, по 1 заходу – у Азербайджані, Данії та Німеччині.

Рис. 2. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за видами у %

Найбільшу кількість виставкових заходів (442, або 38%) було проведено організаторами виставок, зареєстрованими у місті Києві, 11% (125) – в Одеській області, відповідно 65 та 62 заходи – в Запорізькій та Дніпропетровській областях (див. Рис.3).

Із загальної кількості заходів 15% мали статус міжнародних, 31% – національних, 49% – міжрегіональних, 5% – регіональних. Із 366 національних виставкових заходів 164 проводилися за участю тільки вітчизняних фірм, а 202 – вітчизняних та іноземних фірм (див. Рис.4).

Джерелами фінансування переважної більшості виставкових заходів (1121, або 95%) була комерційна діяльність. Разом з тим 39 заходів мали змішані джерела фінансування (із них 31 – за участю державного або місцевих бюджетів).

Понад половини заходів за тематикою відносилось до галузевих (спеціалізованих), кожен третій захід – до багатогалузевих, решта – до універсальних (див. Рис.5).

					SCLUAROV
		понад 400		понад 100		30-70		до 30

Рис.3. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за регіонами (див. Додатки)

Рис. 4. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за статусом у % (див. Додатки)

Рис.5. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за тематикою у % (див. Додатки)

Тільки для фахівців проводився кожен десятий захід, інші мали зацікавити як фахівців, так і широке коло відвідувачів.

Майже третина виставкових заходів відносилась до тематичного напрямку "Ярмарки товарів повсякденного попиту", 11% – до напрямку "Текстиль, одяг взуття; товари із шкіри; біжутерія і відповідне обладнання", по 8% – до напрямків "Будівництво, реконструкція, оздоблення та матеріали і відповідне обладнання" та "Сільське, лісове та паркове господарство, виноградарство, садівництво і відповідне обладнання".

Щорічну періодичність мали 62% заходів (727), сезонну – 36% заходів (422) (див. Рис.6).

Середня тривалість заходів коливалася у межах 3-6 днів.

Загальна забудована площа організаторів виставок становила 1836 тис. кв.м, а загальна виставкова площа виставкових центрів – 192 тис. кв.м.

Рис.6. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за періодичністю (див. Додатки)

У виставкових заходах брали участь 82 тисячі організацій, із них 4,9 тисячі – іноземних. Іноземні учасники представляли 71 країну і брали участь у більшості виставкових заходів (див. Рис.7).

Роботу організаторів виставок та виставкових центрів забезпечували 2,3 тис. штатних працівників, із них 1,4 тис. мали вищу освіту.

На сьогодні лідерами серед українських операторів є такі найбільші ярмарково - виставкові оператори: “Авто-ЭКСПО” (Київ), “АККО Інтернешнл” (Київ), “Бізнес-Лайн” (Київ), “Внешэкспобизнес”, “ГалЭКСПО” (Львів), “Євроіндекс” (Київ), “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” (Київ), “КиївЕкспоПлаза” (Київ), “КОМІНФО” (Дніпропетровськ), “Міжнародний виставковий центр” (Київ), “МЕДВІН” (Київ + регіони), Національний комплекс “Експоцентр України” (Київ), “Одеський будинок” (Одеса), “Примус Україна” (Київ), “Прем’єр-ЕКСПО” (Київ) тощо.

Рис. 7. Участь зарубіжних країн у виставкових заходах, проведених на території Укаїни у 2008 році у % (див. Додатки)

Становлення ринкових відносин, набуття досвіду і конкуренція сприяли вдосконаленню організації та проведенню різних ярмарок. Тематика сучасних ярмарок віддзеркалює нинішній стан економіки України. Найбільш масштабні ярмарки пов’язані з будівництвом, автомобільною, легкою промисловістю та сільським господарством.

Ярмаркова діяльність в Україні органічно вписується в розбудову ринкової економіки, яка формується. Тому що ярмарки дають можливість швидко вивчити ринок, і зібрати в короткий термін необхідну інформацію. Це найбільш вигідне місце для позиціювання підприємства, формування партнерських договірних відносин із посередниками, споживачами, іншими господарюючими суб'єктами ринку.

Ярмаркова діяльність в Україні є невід’ємною складовою частиною розвитку ринкових процесів, стимулює закріплення позитивних структурних змін в економіці, сприяє науково-технічному та технологічному оновленню вітчизняного виробництва.

Суб’єктами ярмаркової діяльності в Україні є держава, яку представляють уповноважені органи, що здійснюють державну політику в цій галузі та в економіці в цілому; рада з питань виставково-ярмаркової діяльності; методико-аналітична служба ради з питань виставково-ярмаркової діяльності, робочим органом якої є Національний науково-дослідний інститут дизайну (НІД); Національний виставковий центр і регіональні виставкові центри; міністерства і відомства; Торгово-промислова палата України і її регіональні відділення; постійно діючі ярмарково - виставкові павільйони за підтримки підприємництва; організатори, розпорядники виставок - ярмарок; агенти, спонсори; учасники.

Одним із перших документів незалежної України у сфері ярмаркової діяльності був виданий у 1996 р. Указ Президента України “Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні”. З метою здійснення державної політики у сфері ярмаркової діяльності, підвищення ефективності науково-технічних та промислово-торговельних ярмарок для розвитку народного господарства України, розробки нормативно-правової бази з питань здійснення ярмаркової діяльності, запровадження міжнародного досвіду в організації ярмарок було створено Раду з питань виставкової діяльності в Україні та визначено основні напрями її діяльності:

а)    розробку концепції та державної програми розвитку виставково - ярмаркової діяльності, пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань здійснення виставково - ярмаркової діяльності;

б)    підготовка та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій до проектів загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку щодо проведення найактуальніших спеціалізованих виставок і ярмарків;

в)    підготовка пропозицій до щорічних програм участі України у виставках і ярмарках за кордоном;

г)     підвищення рівня виставково - ярмаркової діяльності, посилення її впливу на науково-технічне та технологічне оновлення вітчизняного виробництва;

д)    запровадження міжнародного досвіду з організації виставок і ярмарок, сприяння інтеграції виставково - ярмаркових організацій України у міжнародний виставковий рух;

е)     координація роботи органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності у сфері виставково - ярмаркової діяльності;

ж)   сприяння розвитку матеріально-технічної бази виставково-ярмаркових центрів на рівні сучасних міжнародних вимог, розбудові їхньої транспортної, телекомунікаційної інфраструктури та підвищенню рівня побутових послуг, які надаються учасникам та відвідувачам виставок і ярмарків;

з)     розробка і координація планів реалізації виставково - ярмаркових заходів в Україні.

Розпорядження Президента України “Про вдосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні” забезпечило підвищення рівня виставково-ярмаркової діяльності в Україні, створило умови для ефективної участі вітчизняних підприємств у виставково-ярмаркових заходах в Україні та за її межами, розширило зовнішньоекономічні зв’язки та реалізацію експортного та науково-технічного потенціалу України.

Було запроваджено механізм ефективного та цільового використання бюджетних коштів, порядок реалізації ярмаркових проектів, організаторами яких є органи державної влади та проведення яких здійснюється з використанням бюджетних коштів.

Ця підтримка здійснюється у випадку, коли проведення заходів чи участь у ярмарках стосується державних інтересів, коли суб’єкти ярмаркової діяльності звертаються у відповідні державні органи з обгрунтованими проханнями про підтримку. Рішення про ту чи іншу форму підтримки фінансового забезпечення ярмаркової діяльності окремого ярмарку при відповідному обґрунтуванні приймаються за участю Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні, Методико-аналітичної служби Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні — для державних, міжнародних і всесвітніх ярмарок за участю України. У регіонах такі рішення приймаються регіональною адміністрацією за участю регіональних центрів і суб'єктів ярмаркової діяльності, а за необхідності, Міністерством економіки України і методико-аналітичною службою Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні.

Державна підтримка забезпечується на підставі створення умов відкритої конкуренції і може бути надана такими способами: наданням пільгових кредитів; інвестуванням; кредитами на певний період; кредитами з розрахункового прибутку, отриманого від проведення ярмарки.

В Україні існує необхідність удосконалення нормативно-правової бази у сфері виставково-ярмаркової діяльності як шляхом внесення відповідних змін і доповнень у чинні акти, так і за допомогою розробки і прийняття нових документів правового характеру.

Також слід зазначити, що суспільство об’єктивно зацікавлене в узагальненні вітчизняної теорії і практики ярмаркової справи та у фахівцях у сфері ярмаркової справи, які б максимально використовували знання, власний набутий досвід та світові досягнення для подальшого розвитку ярмаркової діяльності. Визначальною складовою цієї роботи є поліпшення підготовки кадрів для ярмаркової індустрії та підвищення якості ярмаркових послуг.