2 Реалізація інтересів споживача і виробника в показнику межової ціни
В умовах, коли ринок не випробує дефіциту, вимоги споживачів невпинно ростуть і розвиваються, виникає протиріччя між пропозицією виробника і попитом споживача, що полягає в тому, що останній не займається порівнянням умов виробництва, а віддає перевагу тим товарам, вартість яких його влаштовує, при цьому не зважаючи на кількість витраченого часу і ресурсів виробником для створення одиниці продукції і згодний фінансувати функції, надані ресурсами, втіленими в реальну машину. Виходячи з цього виникає гостра необхідність визначення такого показника, як межова ціна, у якому визначаються вимоги, як споживача, так і виробника. Рівень граничної ціни визначається по наступній формулі:
,
де Ц.Ипред. - міжова ціна устаткування;
ЦА - продажна ціна машини-аналога;
F1 - функція залежності ціни устаткування від його маси;
F3- функція залежності маси устаткування від класифікаційних і функціональних показників призначення.
Аi і, Bi і,..., Di і - класифікаційні і функціональні показники призначення досліджуваного устаткування;
Аi а, Bi а,..., Di а - класифікаційні і функціональні показники призначення машини-аналога;
Qекс.и. - експлуатаційна продуктивність досліджуваного устаткування;
Qекс.а.прив. - експлуатаційна продуктивність машини-аналога, приведена до показників призначення досліджуваної машини.
Показник експлуатаційної продуктивності, який використовується для визначення рівня межової ціни призначений для комплексної оцінки якості експлуатації машини, що дозволяє визначити перелік рекомендацій з розробки, виробництву й експлуатації устаткування великого машинобудування, і являє собою рівняння функціонування устаткування:
,
Ин Пт.у. Пу.е.
де Кт.і. - коефіцієнт технологічного використання, що представляє собою частку робочого часу, протягом якого машина виконує своє основне технологічне призначення, і обумовлений шляхом розподілу величини часу безпосередньої роботи устаткування протягом одного робочого циклу на сумарний час роботи устаткування і виконання допоміжних технологічних операцій;
Кт. - коефіцієнт технічного використання, обумовлений шляхом відношення сумарного часу роботи устаткування до сумарної величини часу безпосередньої роботи устаткування, на виконання допоміжних технологічних операцій, на усунення відмовлень і на технічне обслуговування;
Кор. - коефіцієнт організаційного використання, обумовлений шляхом відношення календарного фонду часу за винятком часу на простої за організаційними причинами до загального фонду часу;
Ин - індекс призначення, що представляє собою сукупність тих показників, що покликані характеризувати призначення машини і їм значення привласнюються на етапі проектування кожного конкретного класу виробів у процесі розробки технічного завдання. Складові розглянутого індексу на наступних етапах життєвого циклу машини є незмінними і являють собою міцний фундамент, на якому провадиться формування будинку конкурентноздатності продукції, та як при виборі товару виробничого призначення споживач починає відсівання невідповідних йому машин із запропонованого переліку саме за показниками призначення. Таким чином, за рівень цього індексу несе повну відповідальність розроблювач машини і повинний поставитися до цього процесу з усією відповідальністю, на підставі маркетингових досліджень вимог потенційних споживачів;
ПТ.У. - комплексний показник технічного рівня, що складає з тих показників, що покликані характеризувати тільки сугубо технічну сторону, що включає в себе технічний рівень експлуатації проекту розроблювача. У їхнє число прийнято відносити тільки ті показники з загальної їхньої сукупності, що характеризують машину і відображають рівень якості її виготовлення і технічний рівень використання самого проекту. У випадку збігу порівнюваних машин споживач при ухваленні рішення про покупку показників, що входять до складу індексу призначення, подальший добір устаткування продовжує саме за показниками технічного рівня, за який відповідає виготовлювач машини;
Пу.е. - показник рівня експлуатації, величина якого характеризує наскільки повно й ефективно для власного виробничого процесу споживач використовує ті параметри і властивості машини, що були закладені в неї проектувальником і виготовлювачем на попередніх етапах життєвого циклу. Таким чином, у випадку спостереження низької віддачі машини проти очікуваної при відповідному високому рівні індексу призначення і показника технічного рівня винуватцем є тільки сам споживач.
Виходячи з утвердження існуючої методики, маса будь-якого устаткування знаходиться у функціональній залежності від класифікаційних і функціональних показників призначення, а саме лінійних, силових, теоретичних, продуктивних і інших, і виражається функцією F3.
Аналіз публікацій, спрямованих на визначення маси різних видів устаткування через виведення її функціональної залежності від функціональних і класифікаційних параметрів призначення, свідчать про незаперечний факт, що багатьом авторам удалося досягти поставленої мети шляхом побудови шукаючої функції через мультиплікативне вираження, що, крім теоретичної обґрунтованості, забезпечує ще і досить висока відповідність розрахункових результатів із практичними спостереженнями, що говорить про максимальну придатність даного методу для використання в реальних виробничих умовах.
Однак, необхідно зробити істотне зауваження, яке полягає в тому, що найбільш вагомі показники призначення, що роблять істотний вплив на масу устаткування, незалежно від його класу і виду, можуть бути виявлені тільки на етапі остаточного визначення емпіричної формули, то найбільш компетентні дослідники в даній області наукової діяльності радять проводити аналіз цієї залежності спочатку в загальному виді, не прив'язуючи його ні до якого-небудь конкретного устаткування. Виходячи з цього, вищевказана формула в мультиплікативній формі має наступний вид:
,
де КМ - коефіцієнт пропорційності, що визначає вплив якості виконання проекту на масу устаткування;
Z1,...,Zn - показники ступеня, інакше названі коефіцієнтами регресії, що визначають вагомість впливу відповідних показників призначення на масу досліджуваного виду устаткування.
Процес визначення емпіричних залежностей, у тому числі і розглянутому виді, здійснюється протягом семи, виконуваних у строгій послідовності, етапів. На початковому етапі, насамперед необхідно визначити кінцеву прикладну мету, для якої й організоване виконання всіх намічених робіт. На момент, коли реалізовані цілі поставлені, а виконавцям зрозуміла суть виконуваних задач, є можливість переходу до другого етапу, що складається в зборі статистичних даних і інформації, необхідних для виконання поставлених цілей і проведення необхідного аналізу. Наступним етапом є проведення кореляційного дослідження, що дозволяє виявити існування хоча б якогось зв'язку, навіть незначно вираженої, між досліджуваними величинами, що відразу ж на первісній стадії аналізу дозволить переконатися і визначитися, що виконувані роботи мають теоретичну основу і математичний фундамент. Якщо такий зв'язок знайдений, то на четвертому етапі можна переходити до опису класу функцій, у рамках яких буде здійснюватися подальший пошук і дослідження залежностей. По-п'яте, аналізується мультиколлініарність перемінних і проводиться добір тих з них, що є найбільш інформативними. По-шосте, виконується оцінка невідомих параметрів, що входять у досліджуване рівняння статистичного зв'язку. І, у результаті, при підведенні підсумків проведеного процесу необхідно проаналізувати точність отриманого рівняння. У випадку недостатньої точності чи невідповідності її необхідній величині, необхідно переглянути весь процес ще раз з метою виявлення помилок. Однак, якщо і вони не виявлені, то тоді вводиться поправочний коефіцієнт, що перекриває погрішність розрахунків.
Порядок прямого пошуку полягає в наступному. Спочатку потрібно вибрати для кожного з параметрів А, B,..., D початкові передбачувані значення Z1, Z2,..., Zn разом з деяким початковим збільшенням DZ. Потім за статистичними даними з урахуванням обраних значень Z1, Z2,..., Zn за наступною формулою визначаються величини Kмi і розраховується коефіцієнт варіації:
,
де Км - середнє значення Кмi за вибіркою розглянутої бази даних;
m - кількість кранів у вибірці.
Наступним кроком є заміна якого-небудь значення Zi з набору Z1, Z2,., Zn на величину і, відповідно, визначення нового значення Квар. Якщо значення Квар не зменшиться, іспиту піддається величина. В остаточному підсумку, по мінімуму коефіцієнта варіації визначається деякий локальний оптимум.
Описаний процес повторюється за визначеним алгоритмом для кожного з параметрів А, B,..., D окремо, а також для сполучення цих параметрів, що складає серію спробних кроків. Нові оцінки параметрів Z1, Z2,..., Zn утворять деякий вектор у просторі параметрів, що задає напрямок, який веде до зменшення Квар. Уздовж цього напрямку здійснюється ряд робочих кроків доти, поки при будь-якій зміні значень Z1, Z2,..., Zn зменшення величини коефіцієнта варіації виявиться неможливим. В області близької до оптимуму для більшої точності величина DZ може бути зменшена. Неможливість подальшого скільки-небудь істотного зниження значення Квар при малих DZ указує на те, що досягнуть оптимум.
Що стосується вибору початкового збільшення відзначимо, що вибір DZ=0.3 вважається розумним компромісом між занадто великим початковим розміром кроку, що прийдеться, можливо, зменшити перш, ніж почне зменшуватися величина Квар, і занадто малим розміром кроку, що може привести до великих витрат часу, тому що буде потрібно зробити дуже багато малих кроків.
Для виключення можливості перебування помилкових оптимумів можна порекомендувати проводити описаний процес неодноразово, щораз задаючи нові, істотно відмінні, початкові значення Z1, Z2,..., Zn.
До достоїнств даної методики визначенню функціональної залежності можна віднести найбільш високу точність у порівнянні з іншими способами, легкість опису, а, у випадку, застосування програмного пакета і швидкість проведення процесу.
Методом, аналогічним визначення функціональної залежності маси устаткування від його показників призначення, є можливість виведення рівняння, що описує залежність ціни устаткування від його маси, тобто функцію F3:
,
де х - показник ступеня, що визначає вагомість впливу маси устаткування на його ціну;
ДОў м - коефіцієнт пропорційності, що визначає вплив величини маси на ціну устаткування.
Таким чином, підставивши формули і у рівняння, що описує визначення граничної ціни аналізованого устаткування, одержимо остаточний вид даного вираження, яке можна використовувати для будь-якого класу устаткування:
,
Виходячи з вищенаведених доводів, можна зробити висновок про те, що рівняння є в даний час найбільш зручним для опису економічної сторони досліджуваного устаткування, тому що воно відображає не тільки ціну машини, але і показує ступінь впливу найбільш важливих показників призначення на її рівень, а також значимість якості і надійності машини при проведення процесу ціноутворення. Крім того, даний показник дозволяє в одному рівнянні привести у відповідність і в порівнюваний вид продукцію різних фірм.
... коефіцієнтів фондомісткості, фондоозброєності праці, матеріаломісткості, фондовіддачі, іншими показниками, специфічними для окремих галузей. 2. Чи є особистий продаж найефективнішим засобом просування товарів у промисловому маркетингу? Які особливості притаманні тільки цьому засобу просування? На промисловому ринку найефективнішим інструментом просування товарів є особистий (персональний) ...
... нець XX ст. – сучасний етап. В основу нашої періодизації туризму покладемо такі критерії: мотиви подорожуючих, техніко-економічні та соціальні передумови, цільові функції туризму на різних етапах розвитку людства. Перший етап – передісторія туризму. В античні часи основними мотивами мандрівництва були такі: торгівля, надбання освіти, паломництво, лікування. Можна сказати, що в Давній Греції ...
... Наприклад, збільшення питомої ваги елементів активної частини основних фондів сприяє зростанню випуску продукції на кожну гривню основних фондів, і навпаки. 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РЕМОНТУ У ВИРІШЕННІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ РОЗВИТКУ ЖКГ Сучасне місто представляє собою складний механізм по забезпеченню життєдіяльності великої кількості людей в умовах трансформаційної економіки, коли ...
... в другие граны. ИММИГРАЦИЯ - это обратный процесс, то есть выезд иностранных рабочих на работу в данную страну. Базовой формой организации внешней трудовой миграции, принятой в международной практике, являются двухсторонние соглашения между заинтересованными государствами, где, в частности, оговариваются социальное и трудовое равноправие между иммигрантами и гражданами страны пребывания. Важное ...
0 комментариев