Навигация
ЛФК при операціях на органах черевної порожнини
29996
знаков
0
таблиц
0
изображений
4. ЛФК при операціях на органах черевної порожнини
В передопераційний період необхідно підвищити загальний тонус організму (емоційний і нервово-мязевий). Для покращення функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи необхідно використовувати різноманітні загально-розвиваючі вправи, поступово збільшуючи навантаження. Для покращення моторної функції шлунка та кишечнику рекомендуються вправи в діафрагмальному диханні і вправи для м’язів, які підвищують тонус черевного пресу.
При підготовці до операції особливу увагу придають тренуванню грудного типу дихання. Під час занять спеціальні вправи чергують з загальнозміцнюючими і дихальними. Перед операцією на печінці та жовчному міхурі хворий тренується в підтягуванні ніг до живота на видиху, виконує вправи, які сприяють скороченню і розслабленню м'язів черевного пресу. Ці вправи ліквідують застій крові в депо, активують відходженню жовчі внаслідок механічного здавлення печінки, масажування її діафрагмою. Для максимально збільшення рухомості діафрагми, кращого відтоку жовчі хворий, лежачи на лівому боці, здійснює повне скорочення і розслаблення м'язів черевного пресу як з допомогою руки так і без її допомоги.
Виконання вправ із різних вихідних положень (лежачи на спині, на правому і лівому боці, стоячи на четвереньках з високо піднятим тазом) стимулює секреторну, моторну функцію шлунка і кишечнику, покращує кровообіг в них, зміцнює звязочно – м’язовий апарат.
Вправи, які сприяють виведення мокроти, активізації кровообігу в дистальних відділах, вправи для збільшення рухливості діафрагми, кінцівок, скорочення і розслаблення м'язів черевного пресу необхідно виконувати самостійно під контролем інструктора ЛФК.
Протипоказання
1. Загальний важкий стан хворого;
2. Підвищення температури тіла;
3. Небезпека кровотечі;
4. Перфорація апендиксу;
5. Підозра на перфорацію виразки 12-палої кишки або шлунка;
6. Перитоніт.
Післяопераційний період.
В ранньому післяопераційному періоді методика ЛФК складається з урахуванням особливостей оперативного втручання, перебігу післяопераційного періоду, стану хворого до операції і після неї, віку, занять фізичними вправами до операції.
ЛФК після апендектомії може бути почата в перші 3–5 годин після операції. Крім дихальних вправ, переважно грудного типу, та вправ для дистальних відділів, які проводяться в лежачому положенні, використовують вправи в діафрагмальному диханні (післяопераційна рана притримується рукою). В цей самий день, якщо дозволяє стан хворого, його слід навчити повертатись на бік. Можна зробити хворому легкий масаж спини. Потім, спираючись на ліжко руками, хворий зміщує за край ліжка обидва коліна, спускає ноги, і відштовхуючись ліктем, сідає. Ці рухи виконується в умовах ліжкового режиму.
При добрій фізичній підготовці хворого і неускладненому післяопераційному періоді перехід у положення стоячи дозволяється в перші 8–10 год. після операції, спочатку на 3–5 хвилини. В наступні дні хворий ходить кругом ліжка, спираючись лівою рукою на спинку, права рука притримує рану.
На 2–3 день дозволяється ходьба по коридору.
На 4–5 день заняття гімнастикою в групах. Виконуються вправи, які сприяють виправленню осанки, динамічні дихальні вправи, вправи для кінцівок, з м’ячем, дозволяється ходьба по сходах. В день зняття швів навантаження на черевну стінку зменшують.
На 6–7 день хворого виписують з рекомендацією продовжувати вправи в домашніх умовах.
ЛФК після операцій на шлунку та 12 – палій кишці. В перший день після операції дихання повинне бути переважно грудним. За допомогою інструктора хворий робить вправи для дистальних відділів нижніх і верхніх кінцівок, здійснює ротаційні вправи в тазостегновому суглобі, повторюючи кожну вправу по 3–4 рази з перервами для відпочинку. Кожні 20–40 хв. хворий робить 3–4 дихання по грудному типу.
На 2–3 день хворий, притримуючи післяопераційну рану, виконує вправи частіше і самостійно. Крім того, рекомендуються масаж грудної клітки з елементами поглажування, розтирання, легкої вібрації. На 3–4 день додають загально тонізуючі і спеціальні вправи. Хворий повинен якомога частіше повертатися на бік, в цьому положення йому роблять масаж спини. Хворий сидить на ліжку 5–10 хв. 3–5 разів на день. В цьому положенні він виконує статичні і динамічні дихальні вправи. З положення лежачи хворий виконує «ходьбу», ковзаючи стопами по матрацу з невеликою амплітудою рухів в колінних суглобах. Сидіти зі спущеними ногами на ліжку дозволяється при нормальному перебігу післяопераційного періоду на 4–5 день. В заняття включають вправи для верхніх та нижніх кінцівок, нахили голови та тулуба. Потім дозволяється вставати, тримаючись спочатку руками за спинку стільця. (на 6–9 день)
Крім загальнозміцнюючих, додають у комплекс дихальні вправи, вправи для зміцнення м'язів черевного пресу, для формування рухомого післяопераційного рубця, правильної осанки, нормалізації функції кишечнику. Після виписки з стаціонару хворий продовжує займатися вправами, навантаження можна збільшувати під контролем лікаря. Спортивні вправи можна включати через 6 – 12 міс. з оздоровчою метою.
Методика ЛФК після холецистектомії майже така, як і попередня. Відмінність лише в тому, що сидіти дозволяється на 6–8 день. Виконуючи різноманітні вправи в положенні лежачи, перші 3–4 дні потрібно слідкувати за тим, щоб не випадала дренажна трубка. В заняття ЛФК сидячи включають вправи для верхніх і нижніх кінцівок, нахили голови та кругові рухи нею, вправи для тулуба, ходьбу сидячи. Вставати, спираючись на спочатку на спинку стільця, дозволяється на 10–12 день. Рекомендується на область післяопераційного рубця накладати підтримуючу пов’язку для профілактики утворення кили. Після виписки хворий повинен займатися, використовуючи вправи для зміцнення черевного пресу. Протягом 6–12 міс. рекомендується уникати важкої фізичної праці, пов’язаної з напруженням м'язів черевного пресу, тучним людям потрібно носити бандаж.
ЛФК при килорозтині. В основу комплексу покладені вправи, які застосовуються в хворих в ранньому післяопераційному періоді при операціях на шлунку та 12-палій кишці. Після килорозтину обмежують рухи ніг і тулуба, максимально зменшують навантаження на черевну стінку протягом 7–10 днів для попередження рецидивів. Виключають вправи, пов’язані з напруженням м'язів живота. При кашлі рекомендують підтримувати рану рукою. Сидіти дозволяється за допомогою інструктора на 5–6 день, ходити на 8–10 день, при цьому необхідно носити підтримуючу пов’язку, з нею в положенні сидячи виконують динамічні дихальні вправи, вправи для верхніх кінцівок, для дистальних відділів нижніх кінцівок, «ходьбу» сидячи. З 10 дня дозволяють ходити по коридору. Виконують динамічні дихальні вправи, стежать за правильною осанкою, здійснюють нахили тулуба в боки з опущеними руками.
ЛФК при защемленій килі. Вправи, направлені на зміцнення м'язів черевної стінки виконують через 2–3 тижні після операції. Сидіти дозволяється на 6–8 день, вставати на 12–14 день з підтримуючою пов’язкою. Застосовують різноманітні види ходьби, інтенсивність навантаження поступово збільшується.
Використана література
1. Справочник по анестезиологии /Чепкий Л.П., Новицкая-Усенко Л.В., Цертий В.П. и др.; Под ред..Л.П. Чепкого. – К.: Здоров’я, 1987.
2. Довідник фельдшера/ Кол. авторів; За ред. М.А. Андрейчина: В 2-х книгах. – К.: Здоров’я, 1997. Кн. 1,2.
3. Лечебная физическая культура: Справочник / Епифанов В.А., Мошков В.Н., Антуфьева Р.И и др.; Под ред..В.А. Епифанова. – М.: Медицина, 1987.
4. Лечебная физическая культура в хирургии. Под редакцией В.К. Добровольского. Издание 2-е, испр. и доп. Л., Медицина», 1976.
Похожие работы
... що доведено статистично. Підводячи підсумки, хотілося б відзначити необхідність і важливість проведеної нами роботи. Тому що хворі після операції на органах черевної порожнини, а саме після апендектомії, потребують не тільки допомоги лікарів-хірургів і медсестер, але й кваліфікованого реабілітолога, тому що вони є ланками одного ланцюга й переслідують одну меду - якнайшвидше видужання хворого з ...
... віком вона продовжує формуватися і набуває індивідуальні особливості. Ці особливості визначаються багатьма факторами: ростом, вагою, пропорціями тулуба і кінцівок, наявністю вроджених порушень опорно-рухового апарату, особливостями обміну речовин. На осанку негативно сприяє і неповноцінне харчування, і загальний незадовільний стан здоров’я, і забруднення навколишнього середовища, і гострі та хрон ...
... на одній із сторін, в залежності від положення голови, наявності сколіозної дуги і нахилу тазу. Розділ 2 Особливості фізичної реабілітації при захворюванні невриту лицьового нерва 2.1 Адаптаційні можливості організму людини до занять фізичною культурою Фізична культура - єдиний засіб для оздоровлення організму і позбавитись хронічних захворювань. ЛФК– складова частина медичної реабілітації ...
... грає провідної ролі в тривалому профілактичному лікуванні хворих на виразкову хворобу. Після курортного лікування потрібно ретельно виконувати всі профілактичні заходи. Отже, запобігання виразковій хворобі та рецидивам її передбачає раціональний ритм життя, раціональне харчування, регулярні заняття лікувальною фізкультурою, правильну організацію відпочинку тощо. Розділ 5. Способи фізичної реаб ...
0 комментариев