Навигация
Сімейні випадки захворювання родичів І та ІІ ступеню спорідненості на рак молочної залози склали 32,1% у пацієнток з Ірану і 28,6% - з України
36636
знаков
0
таблиц
0
изображений
1. Сімейні випадки захворювання родичів І та ІІ ступеню спорідненості на рак молочної залози склали 32,1% у пацієнток з Ірану і 28,6% - з України.
2. Відносний ризик розвитку захворювання раком молочної залози в загальній популяції плавно збільшується з віком, досягаючи максимуму в групах жінок після 55 років, тоді як для сімейних випадків раку молочної залози навпаки, максимальні величини коефіцієнту відносного ризику виявляються у віковій групі до 30 років і в 2 рази перевищують такий у осіб старше 75 років.
3. Для молекулярно-генетичних досліджень матеріалу з гістологічних зрізів тканини пухлини молочної залози найбільш ефективним методом видалення парафіну виявилось нагрівання в мікрохвильовій печі, що у поєднанні з виділенням ДНК з використанням інкубації тканини пухлини з протеїназою K при t +57 °С на протязі 3 годин, дозволило досягти найбільшої кількості (70%) позитивних результатів ампліфікації генів BRCA 1/2.
4. Найбільш поширеною мутацією в гені ВRCA1 є мутація 5382 insС в 20 екзоні і складає в Україні 9,2%, в Ірані - 8,8%. Дві інші мутації (185delAG в гені ВRCA1 і 6174delT в гені ВRCA2) були виявлені тільки у хворих раком молочної залози з України (4,44% і 2,1% відповідно). Значне зростання коефіцієнту відносного ризику розвитку раку молочної залози у жінок молодших вікових груп до 50 років при наявності мутацій у генах ВRCA1/2 у порівнянні з високими значеннями показника відносного ризику для пацієнток старших 50 років при урахуванні лише віку пацієнток доводить можливість використання наявності мутацій у генах BRCA у якості молекулярно-генетичний маркеру високого ризику розвитку раку молочної залози для жінок молодшого віку.
5. Делеція мітохондріальної ДНК мтДНК4977 була виявлена в 56% зразків крові пацієнток з раком молочної залози з Ірану, в тканинах пухлин молочної залози мутація мтДНК4977 не була виявлена ні в одному випадку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При проведенні молекулярно-генетичних досліджень мутацій в генах BRCA1/2 у тканині гістологічних зрізів пухлин молочної залози найкращі результати ПЛР можуть бути отримані при поєднанні способу видалення парафіну нагріванням в мікрохвильовій печі при потужності 650 w протягом 45-60 сек. та виділення ДНК з інкубацією тканини тривалістю 3 години при температурі 57єС .
2. Для оцінки ступеню ризику виникнення раку молочної залози у індивіда першим етапом дослідження повинен бути клініко-генеалогічний аналіз із виявленням повторних випадків захворювання родичів І та ІІ ступеню спорідненості.
3. При наявності повторних випадків захворювання на рак молочної залози родичів І та ІІ ступеню спорідненості слід проводити молекулярно-генетичне дослідження генів BRCA1/2 за допомогою мультиплексної ПЛР у пацієнток з РМЗ для виявлення молекулярно-генетичних маркерів ризику виникненя РМЗ – мутацій 5382ins та 185delAG у гені BRCA 1, мутації 6174delТ – у гені BRCA 2.
4. При виявленні мутацій у генах BRCA1/2 потрібно аналізувати наявність мутації мтДНК4977 в препаратах ДНК з периферичної крові.
5. Виявлення мутацій в генах ВRCA1/2 і мутації мтДНК4977дає можливість оцінити ступінь ризику виникнення РМЗ для осіб з родин, обтяжених цією патологією.
ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Расси Х. Сравнительная оценка способов выделения ДНК из гистологических срезов опухолей молочной железы // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. Вип. 14. – Київ-Луганськ, 2007. - С. 282-288.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
2. Расси Х., Хошманд М.,Хашеми М., Маджидэаде К., Хоссеини Акбари М.Х. Молекулярно-генетический анализ делеции МтДНК4977 в прогнозе развития наследственного рака молочной железы // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2007. - Т.7.- № 2. - С. 38-42.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
3. Довженко С.П., Расси Х., Захарцева Л.М., Подольская С.В., Мясоедов Д.В., Горовенко Н.Г. Некоторые факторы риска развития рака молочной железы и прогноза течения заболевания у пациенток из Украины // Лікарська справа. - 2007. - № 7. - С. 61-64.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
4. Расси Х. Клинико-генетические аспекты рака молочной железы: этиопатогенез, профилактика, лабораторные методы // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. Вип. 16. Книга 1. – Київ, 2007. - С. 20-30.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
5. Rassi H. Diagnosis of familial breast cancer by multiplex PCR and clinical parameters // Breast Cancer Research. - 2007. - Vol. 9. - Suppl. 1. – P. 21.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
6. Rassi Hossein. The relation between Estrogen and mitochondrial genome in hereditary breast cancer // Acta Biochimica Polonica. - 2007. - Vol. 45. - Suppl. 5. - P. 35.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
7. Расси Х. Изучение частоты мутаций в генах ВRCA1 и BRCA2 у лиц с раком молочной железы из Ирана // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання медичної генетики». – Київ, 2007. - С. 107-108.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
8. Расси Х. Изучение частоты мутации мтДНК4977 в тканях пациенток из Ирана с раком молочной железы. VIII Конференция молодых онкологов с международым участием «Современные проблемы экспериментальной и клинической онкологии»: Сборник тез. – Киев, 2007. - С. 65.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
9. Rassi H., Houshmand M. and Gorovenko N.G. Practical aspects in breast cancer tumors for mutation detection // Abstract Book 17th International Congress on Anti-Cancer Treatment. Paris, France (Jan 30 – Feb 2), 2006. – P. 184.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
10. Rassi H. and Houshmand M. Investigation of three founder mutations in BRCA1 and BRCA2 in Iranian breast cancer patients // Acta Biochimica Polonica. - 2007. - Vol. 45. - Suppl. 5. – P. 49.
Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.
АНОТАЦІЯ
Pассі Xоссейн. Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика.- Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена визначенню можливості використання мутацій в генах ВRCA1, ВRCA2 та мітохондріальній ДНК у якості молекулярно-генетичних маркерів ризику виникнення раку молочної залози у осіб різних вікових груп з Ірану і України.
В роботі вперше досліджена поширеність сімейного та несімейного раку молочної залози у жінок з Ірану. Як в Україні, в Ірані були відмічені аналогічні рівні зростання частоти захворюваності жінок старших вікових груп. Розраховано дані про частоту мутації 5382insC і 185delAG в гені BRCA1 та 6174delT в гені BRCA2 у хворих на рак молочної залози з Ірану та України.
Показано, що мутації мтДНК4977 можуть виступати в якості молекулярно-генетичних маркерів, які слід використовувати при визначенні ступеня спадкової схильності до РМЗ. Встановлена вірогідна асоціація досліджуваних молекулярно-генетичних маркерів з виникненням РМЗ у осіб різних вікових груп.
Ключові слова: рак молочної залози, молекулярно-генетичні маркери, мутацій в генах ВRCA1, ВRCA2, делеція мтДНК4977, сімейний аналіз, фактори ризику.
АННОТАЦИЯ
Расси Хоссейн. Молекулярно-генетические маркеры рака молочной железы у лиц разных возрастных групп. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15 – генетика.- Научный центр радиационной медицины АМН Украины, Киев, 2008.
Рак молочной железы (РМЖ) является наиболее частым видом злокачественных опухолей у женщин. Развитие опухолей связано с накоплением мутаций, которые возникают как в ядерной, так и в митохондриальной ДНК (мтДНК).
Целью настоящей работы было изучение частоты распространения мутаций BRCA1/2, мутаций мтДНК, и связи их с некоторыми биологическими свойствами опухоли у лиц с раком молочной железы.
В исследование были включены 84 пациентки с РМЖ из Ирана и 120 из Украины. Для выделения ДНК из тканей опухолей, зафиксированных в парафиновых блоках, готовили срезы.
В Иране мутация 5382insC была выявлена в 3 из 34 препаратах ДНК, что составило 9%.
При этом ни в одном случае мутация 5382insC не была выявлена у лиц с несемейным РМЖ, а частота этой мутации в группе семейного РМЖ составила 19%. Мутации 185delAG в гене BRCA1 и 6174delT в гене BRCA2 не были найдены ни в одном случае. При исследовании 120 пациенток с РМЖ из Украина была выявлена мутация 5382insC в 11 препаратах ДНК (9%).
Мутация 185delAG в гене BRCA1 была выявлена в 2 из 45 случаев (4,44%).
Мутации 6174delT в гене BRCA2 была выявлена в 1 случае из 49 исследуемых образцов (2,1%). Семейные случаи рака молочной железы составили 32,1% у пациенток из Ирана и 28,6% - из Украины.
Относительный риск развития заболевания раком молочной железы в общей популяции увеличивается с возрастом, достигая максимума в группе женщин 61-69 лет. Мутация 5382insC в гене BRCA1 может выступать фактором риска развития несемейного рака в Иране и в Украине у женщин моложе 50 лет. Определение мутации мтДНК4977 в препаратах ДНК из периферической крови может быть использовано как один из факторов прогноза риска развития НРМЖ. В основании полученных результатов разработан диагностический алгоритм, который позволяет выявить степень предрасположенности к НРМЖ с помощью специфических клинических обследований и молекулярной диагностики.
Ключевые слова: рак молочной железы, молекулярно-генетические маркеры, мутации в генах ВRCA1, ВRCA2, делеция мтДНК4977, семейный анализ, факторы риска.
ANNOTATION
Rassi Hossein. Molecular genetic markers of breast cancer in patients with different age groups – Manuscript.
Thesis for biological science candidate degree on the speciality 03.00.15 – genetics.- Scientific Center for Radiation Medicine of the AMS of Ukraine, Kiev, 2008.
The main goal of dissertation was to study the frequency of BRCA mutation, mtDNA4977 deletion and several morphological and immunohistochemical parameters in Iranians and Ukrainians breast cancers patients.
The proportion of cases with one of BRCA mutations (5382insC) was 8,8 % in Iranian breast cancer patients and 9,2% in Ukrainian breast cancer patients. Frequency of 185delAG and 6174delT were respectively 4,44% and 2,1% in Ukrainian breast cancer patients. Frequency of familial breast cancer was 32,1% for Iranian breast cancer patients and 28,6% for Ukrainian breast cancer patients. The mtDNA4977 deletion was highly prevalent in peripheral blood (56%), but it was absent in the breast tissue of cancer cases.
Our analysis shows that testing of mtDNA4977 deletions and 5382insC in combination with morphological and immunohistochemical parameters may be effective and inexpensive tool in testing breast cancer. We developed and introduced into clinical practice a diagnostic algorithm targeted at active identification of hereditary breast cancer by diagnosis of three BRCA mutation, mitochondrial common deletion and clinical parameters.
Key Words: вreast cancer, molecular-genetic markers, ВRCA1, ВRCA2 gene mutations, deletion mtDNA4977, familial analysis, risk factiors.
Похожие работы
... сигналу K+; - зміни активності протеїнкіназ A та С у корі надниркових залоз під впливом іонів калію. Об’єкт дослідження. Внутрішньоклітинні сигнальні системи, залучені до перенесення сигналів регуляторів та модуляторів функції кори надниркових залоз. Регуляція синтезу кортикостероїдів в корі надниркових залоз модуляторами адренокортикальної функції: кортикотропіном, естрогенами, дофамі ...
... рака эндометрия // Матеріали XI з’їзду онкологів України, 29 травня-2 червня 2006 р. – Судак. – 2006. – С.188. Анотація Манжура О.П. Оптимізація комплексного лікування хворих на рак ендометрія з урахуванням біологічних особливостей пухлин. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. - Інститут експериментальної ...
... ів лікування й активаційної терапії (лікування антигомотоксичними препаратами) онкологічних хворих. На підставі проведеного дослідження виявлені особливості окисного стресу (варіанти порушень окисного гомеостазу) у онкологічних хворих залежно від методу післяопераційної терапії й запропоновано вважати їх основними при виборі індивідуального курсу лікування, а також використовувати як критерії ...
... інфаркт міокарда. Діагноз підтверджує підвищення вмісту в крові креатин-фосфокінази (зокрема її МВ-фракції), міоглобіну, С-реактивного протеїну, фібриногену та продуктів його розпаду. 2.2 Методи обстеження хворих при захворюваннях органів дихання Велике значення в діагностиці захворювання легень має топографічна і порівняльна перкусія та аускультація легень. У діагностиці захворювань ...
0 комментариев