Види аудиту залежать від періодичності проведення, джерел інформації, характеру діяльності, від юридичних наслідків
Предмет та об’єкти аудиторської діяльності
Важливою умовою підвищення ефективності виробництва є забезпечення збереження і раціонального використання основних засобів
Методика аудиторської оцінки фінансових результатів підприємства
Аналіз фінансових результатів діяльності комерційних банків
Вік ____________________________________________________
В випадках, не передбачених цим Договором, сторони керуються діючим законодавством
Чи є у Вас бажання перевіряти це підприємство
Чи здійснювались встановлені процедури контролю достовірності облікової інформації
Навигация
ЗМІСТ КУРСУ
Тема 1. Загальні положення про аудит, його сутність, мета та задчі.
1.1. Поняття аудиту. Історія його виникнення. Професійна незалежність.
1.2. Види і форми аудиту, мета проведення.
1.3. Аудиторська діяльність на Україні, її регулювання.
1.4. Аудиторські стандарти.
Тема 2. Предмет і методи аудиторської діяльності.
2.1. Предмет та об’єкти аудиторської діяльності.
2.2. Методичні прийоми аудиту.
Тема 3. Організація підготовчих робіт аудиту. Аудиторський ризик.
3.1. Відбір клієнтів на проведення аудиту.
3.2. Лист-пропозиція аудитора перед клієнтом. Договір на проведення аудиторської перевірки.
3.3. Попереднє обстеження підприємства клієнта. Оцінка аудиторського ризику і внутрішнього контролю підприємства клієнта.
3.4. Оцінка обсягів і вартості аудиторських робіт.
3.5. Планування аудиту.
3.6. Етика аудитора.
Тема 4. Організація технології процесу аудиту.
4.1. Система внутрішнього контролю підприємства, можливість її використання в процесі аудиту.
4.2. Довіра до висновків інших аудиторів та спеціалістів.
4.3. Аудиторські докази: види доказів, методи одержання.
4.4. Шахрайство і помилка. Основні види помилок та процедура їх виявлення.
4.5. Аналітичні процедури. Аудиторське вибіркове обстеження.
4.6. Документація аудитора.
4.7. Контроль якості роботи аудитора.
Тема 5. Узагальнення результатів аудиту.
5.1. Характеристика інформації для керівництва.
5.2. Аналіз фінансової звітності.
5.3. Оцінка аудитором можливості постійного функціонування підприємства.
5.4. Форма і структура аудиторського звіту.
5.5. Види аудиторських висновків. Структура аудиторського висновку.
Тема 6. Особливості проведення аудиту в умовах електронної обробки інформації.
6.1. Аудит підприємства в умовах комп’ютеризації обліку та документації.
6.2. Види можливих помилок в роботі підприємства при використанні комп’ютерних програм.
6.3. Оцінка ризику можливих помилок, які може допустити користувач програми.
Тема 7. Організація операційного аудиту.
7.1. Поняття операційного аудиту.
7.2. Види операційного аудиту.
7.3. Критерії оцінки операційного аудиту.
7.4. Фази операційного аудиту.
Тема 8. Особливості внутрішнього аудиту.
8.1. Види внутрішнього аудиту, його ціль.
8.2. Методичні прийоми внутрішнього аудиту.
8.3. Види можливих помилок в роботі підприємства при порушенні роботи внутрішньої системи контролю і оцінки цього ризику.
8.4. Особливості внутрішнього аудиту по окремих напрямках господарювання.
Тема 9. Аудит стратегії функціонування підприємства.
9.1. Процедура аналізу засновницьких документів підприємства.
9.2. Аналіз розвитку підприємства.
9.3. Оцінка стану системи внутрішнього управління.
Тема 10. Аудит активів та пасивів підприємства.
10.1. Аудит грошових коштів у касі.
10.2. Аудит коштів на рахунках в банках та кредитних операцій.
10.3. Аудит основних засобів.
10.4. Аудит матеріальних цінностей.
10.5. Аудит розрахунків з працівниками.
10.6. Аудит затрат виробництва, собівартості продукції.
10.7. Аудит інвестицій.
Тема 11. Особливості аудиту на підприємствах окремих галузей народного господарства.
11.1. Задачі аудиту промислових підприємств.
11.2. Аудит транспортних підприємств.
11.3. Аудит в ТОВ, АТ.
11.4. Аудит страхової, біржової та брокерської діяльності.
Тема 12. Аудит фінансових результатів.
12.1. Суть та задачі аудиту фінансових результатів.
12.2. Методика аудиторської оцінки фінансових результатів підприємства.
Тема 13. Експрес-аудит балансу та оцінка фінансового контролю підприємства.
13.1. Методи і прийоми експрес-аудиту балансу підприємства.
13.2. Аналіз фінансових ресурсів та майна підприємства.
13.3. Оцінка фінансової стабільності, платіжної спроможності (ліквідності) підприємства.
Тема 14. Особливості аудиту в комерційних банках.
14.1. Аналіз фінансових результатів діяльності комерційних банків.
14.2. Аналіз фінансового стану юридичних осіб–учасників комерційних банків.
Тема 15. Реалізація результатів аудиту.
15.1. Методика прийняття рішень за результатами аудиторського контролю.
15.2. Відшкодування матеріального збитку, виявленого в процесі аудиту фінансово-господарської діяльності.
15.3. Аудиторська оцінка збитків від порушень господарських договорів.
15.4. Профілактика недоліків і правопорушень у підприємницькій діяльності за даними аудиту.
Лекції з навчальної дисципліни “Основи аудиту”
Тема 1. Загальні положення про аудит, його сутність мета та задачі.
1.1. Поняття аудиту. Історія його виникнення. Професійна незалежність.
1.2. Види і форми аудиту, мета проведення.
1.3. Аудиторська діяльність на Україні, її регулювання.
1.4. Аудиторські стандарти.
1.1. В спеціальній літературі даються різні визначення аудиту від дуже вузьких і обмежених (наприклад, перевірка звітності недержавних структур) до надто широких. Це пов’язано з тим, що поняття аудиту прийшло з західної літератури.
Аудит має досить давню історію розвитку. Так, складання звітів припадає приблизно на період до 4000 р. до н.е., коли стародавні цивілізації Ближнього Сходу почали утворювати високоорганізовані держави та налагоджувати господарську діяльність. З самого початку правителі займались обліком доходів та витрат, збором податків, тому необхідно було запроваджувати контроль, включаючи аудиторський, метою якого було зменшення помилок та обману з боку чиновників.
Державна система обліку династії Чжоу (1122 – 256 рр. до н.е.) в Китаї включала ретельно розроблений бюджет і аудит всіх урядових департаментів.
В Афінах V століття до н.е. народні збори контролювали доходи та витрати держави, а в фінансову систему входили урядові аудитори, які перевіряли документи всіх посадових осіб по закінченню їх повноважень.
В Римській республіці державні фінанси знаходились під контролем Сенату, а державний бюджет перевірявся штатом аудиторів під наглядом казначея. Римляни практикували розподіл обов`язків між тими посадовими особами, які несуть відповідальність за податки та витрати, і тими, хто має справу з готівкою та платежами, і, подібно грекам, розробили складну систему перевірок та взаємоперевірок. Саме з латинської і походить слово auditor, що в перекладі означає слухач. Перші аудитори вислуховували звіти та пояснення посадових і інших осіб. Опитування та співставлення пояснень різних осіб і документації було чи не найголовнішим методом тогочасного аудиту. Крім того, самі аудитори виступали з доповіддю перед зацікавленими особами про результати перевірки.
В англомовних країнах найбільш стародавні відомості, в яких згадується про аудит, це документи з архіву Казначейства Англії та Шотландії, датовані 1130 р. В XIII в. зустрічаються згадування про аудиторів та аудит як в Англії, так і Італії, а французький твір про керування майном, написаний в тому ж сторіччі, радить щорічно проводити аудит рахунків.
На початку XIV століття в складі виборних посад в Англії посідали і аудитори, і з тих часів архіви переповнені документами, які свідчать про широке визнання аудиту та регулярне проведення аудиту звітів муніципалітетів, приватних землевласників та ремісних гільдій.
В Великобританії практикували два типи аудиту: державний та примітивний внутрішній (здійснюваний приватними володіннями), метою яких аж до XV століття було спрямування на забезпечення підзвітності державі і приватним посадовим особам відносно дорученому їм майна. Мета цих видів аудиту не полягала в перевірці якості рахунків, за виключенням тих випадків, коли неточності могли сигналізувати про наявність обману.
В 1578 році вперше в процесуальній справі засвідчено існування в Німеччині незалежних ревізорів бухгалтерських книг, які здійснюють свою ревізійну діяльність під присягою. Вони запрошувалися судами для перевірки бухгалтерських книг неплатоспроможних боржників в процесі судової справи.
Економічні зміни в період 1600 – 1800 р., які визначались ростом міст, фабрик, а також розвитком торгівлі, викликали появу нових підходів до обліку. Вони ставили в пріоритет право власності на майно та визначення прибутків і збитків в економічному розумінні. Аудит почав перетворюватись з процесу заслуховування звітів і пояснень в докладний аналіз листів документації та дослідження стверджуючих свідоцтв. В кінці XVII століття в Шотландії був прийнятий перший закон про заборону визначеним посадовим особам служити в якості міського аудитора; чим було введено поняття незалежності аудитора.
Розвиток аудиту привів до об`єднання аудиторів та їх підготовки. Тому в 1853 р. в Шотландії був заснований Едінбургський інститут аудиторів.
Незважаючи на такий прогрес в аудиторський практиці тільки в другій половині XIX століття професійний аудитор став важливою складовою частиною ділового світу. Це пов`язано з будівництвом залізниць, розвитком страхових компаній, банків та акціонерних товариств. Так, залізничний транспорт США – одна з перших галузей, де було створено службу внутрішніх аудиторів, а наприкінці XIX століття так звані роз`їздні аудитори вже перевіряли розкиданий по всій території США транспортні агентства з завданням оцінити міру відповідальності адміністрації за майно та систему звітності. До того ж у 1887 р. була створена американська асоціація аудиторів.
До початку XX століття незалежний аудит був оснований на англійській моделі, яка передбачала детальне дослідження даних, що відносяться до балансу. Так, Роберт Х. Монтгомері назвав цей етап аудиту “рахівничим аудитом”, підкреслюючи, що ¾ робочого часу аудитора припадало на підрахунки та зіставлення записів аудиторських книг.
На початку XX століття послідовно в Америці почав розвиватися “тестовий аудит”, коли процедури почали пристосовувати до американського бізнесу, який швидко розширявся і представники якого вважали, що британський стиль перевірки підрахунків і переносів потребує занадто багато часу та коштів. Крім методів тестування, які займали все більше місця, аудитори почали практикувати збір свідчень про діяльність фірми у партнерів по бізнесу з метою перевірки операцій. Враховуючи інтереси інвесторів, вони почали приділяти все більше уваги оцінці активів і пасивів. Всі ці нововведення відображали розширення задач аудиту, які більше не обмежувались перевіркою канцелярської точності.
Починаючи з 30-х років ХХ століття в аудиторській практиці більше уваги почали приділяти фінансовим результатам діяльності підприємств та стану внутрішнього контролю. Це викликано глибокою світовою економічною кризою та банкрутством багатьох підприємств (зокрема, акціонерних товариств). Поширилася практика складання аудиторських висновків.
В Німеччині, в зв’язку з економічною кризою, рейхс-президентом прийнята постанова про акціонерне право, банківський нагляд та податкову амністію, яка передбачає введення обов’язкової ревізії (аудиту), розробку детальних інструкцій щодо структури та оцінки річного балансу і інших стандартів проведення ревізії.
Сучасна ера стандартизації аудиту почалась з 40-х років. Так, в 1939 р. Американський інститут дипломованих присяжних бухгалтерів заснував Комітет по аудиторських процедурах, який, в свою чергу, прийняв перше Положення про аудиторські процедури.
Розвиток міжнародних відносин, інтеграція та спеціалізація економіки привели до необхідності впровадження єдиних міжнародних стандартів з бухгалтерського обліку, звітності та аудиту, а також контролю за діяльністю міжнародних аудиторських фірм. Тому національні організації бухгалтерів і аудиторів стали об`єднуватись в міжнародні. Так, у 1977 р. була створена Міжнародна федерація бухгалтерів, а в 1986 р. Федерація європейських бухгалтерів, в склад яких входять відповідні комітети по аудиторській практиці.
На сучасному етапі, в зв`язку з розвитком технічного прогресу, ускладненням систем управління та організації робочих місць на підприємствах, аудит розвивається в напрямку розробки методик проведення аудиту в системах електронної обробки даних. Крім того, збільшуються обсяги супутніх аудиту послуг, удосконалюється операційний аудит, при проведенні аудиту широко використовується комп`ютерна техніка та створюється спеціальне програмне забезпечення.
Становлення аудиту – процес досить довгий, в розвинутих країнах він не скінчився навіть в теперішній час. Тому визначення аудиту повинно бути досить широким, щоб ним можна було охопити весь різновид типів та цілей перевірки. Так, досить вдале визначення аудиту дано в Положеннях про основні концепції аудиту, які опубліковані в 1973р. Комітетом по основних концепціях аудиту Американської асоціації бухгалтерів: “Аудитом називається процес об’єктивного збору та оцінки свідчень про економічні дії і події з метою визначення ступеня відповідності цих тверджень встановленим критеріям та подання результатів перевірки зацікавленим користувачам”. Комітет спеціально дав аудиту таке широке визначення, що дозволяє відобразити “всю різноманітність цілей, які може переслідувати аудит, і всю різноманітність предметів дослідження, на яких може бути зосереджена увага в процесі конкретної аудиторської перевірки”.
Дане визначення аудиту потребує уточнень. Так, відповідність тверджень встановленим критеріям означає, що твердження – це ті дані, які відображені в звітності, обліку тощо, а встановлені критерії – це загальноприйняті критерії (встановлені вимоги щодо ведення обліку, складання звітності, законодавчі і нормативні акти тощо), а також інші критерії, встановлені клієнтом або сторонами. Задача аудиту полягає в тому, щоб знайти та оцінити докази, які підтверджують думку аудитора про відповідність фактів встановленим критеріям. “Типи отриманих доказів і критерії, використані при їх оцінці, можуть змінюватись, але в усіх випадках основою процесу аудиту є їх отримання та оцінка.” (“Положення про основні концепції аудиту”, с.2).
Об’єктивність в процесі збору та оцінки доказів – не те ж саме, що і об’єктивність самих доказів. Об’єктивність доказів вказує на те, наскільки вони будуть корисні аудитору для досягнення його мети. Об’єктивність в процесі збору та оцінки доказів відноситься до здібності аудитора зберігати неупередженість при відборі та оцінці доказів. Ця неупередженість позиції є складовою частиною поняття “незалежність аудитора”.
В сучасній вітчизняній літературі під аудитом, як правило, розуміється тільки зовнішній незалежний аудит та підкреслюється та чи інша його особливість: незалежність, платність, конфіденційність тощо. Не останню роль в цьому розумінні аудиту відіграв Закон України “Про аудиторську діяльність”, прийнятий 22 квітня 1993 року, де у вступній частині до нього зазначено, що “цей закон… направлений на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника”.
В статті 4 вищевказаного Закону аудит визначається, як “перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності діючому законодавству та встановлених нормативів” та здійснюється “незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення”. Таким чином, діючим законодавством України передбачено лише зовнішній незалежний аудит.
Який-небудь зв`язок між аудитом та бухгалтерським обліком взагалі не обов`язковий. Фактично люба інформація, яка підлягає кількісному визначенню і перевірці, може бути піддана аудиту, якщо аудитор та його клієнт домовляться про критерії, як підстави для визначення ступеню відповідності. Однак, предметом більшості видів аудиту, звичайно, є облікові дані, крім того, найбільш розповсюдженим видом аудиту є аудит фінансової звітності. В якості встановлених критеріїв аудиту фінансової звітності звично слугують загальноприйняті принципи та стандарти обліку. Тому аудитор зобов`язаний добре розбиратися в бухгалтерському обліку.
Результатом процесу бухгалтерського обліку є складання фінансової звітності і іншої корисної інформації. Аудит же, як правило, не створює ні того, ні іншого. Він скоріше за все підвищує цінність інформації, складеної в процесі обліку, оскільки аудитор критично оцінює цю інформацію та сповіщає про свій висновок зацікавленим особам.
Похожие работы
... по рассматриваемой теме. При неудовлетворительной защите работы защищается повторно с учетом сделанных замечаний. Темы курсовых работ по дисциплине «Аудит» для студентов специальности 060500 «Бухгалтерский учет и аудит» Раздел 1: Теоретические основы аудита. История возникновения, сущность и значения аудита Системы финансового контроля и аудита в Российской Федерации. ...
... главной книги и регистры бухгалтерского учета; - выборочно первичные документы, необходимые для выполнения проверки. II. Аналитическая часть Отчет аудиторской фирмы «Сельхозтехника» Нами проведен аудит бухгалтерской отчетности ООО «Сельхозтехника» за 2002 год. 2. При планировании и проведении аудита отчетности, указанной в параграфе 1 настоящей части, нами рассмотрено состояние внутреннего ...
... . Завдання з розгорнутою відповіддю передбачає створення власного висловлювання у письмовій формі відповідно до запропонованої комунікативної ситуації. 3. Розробка серії завдань з контролю аудіювання англійською мовою. 3.1 Формат текстів та тестових завдань Всеукраїнської учнівської олімпіади з англійської мови 3.1.1 Вимоги до аудіотексту та характеру завдань (9 – 11 класи) Учасникам ...
... : · бухгалтерский баланс; · оборотные ведомости; · карточки аналитического учета; · данные инвентаризации; · первичные документы; · журнал-ордер №6, 8, 9, 11; · ведомости №5, 7, 8, 9, 16. Аудит расчетов должен включать проверку расчетов по следующим счетам: · 60 – с поставщиками и подрядчиками; · 61 – по авансам выданным; · 62 – с покупателями и ...
0 комментариев