3. Приклади побудови та графічного зображення рядів розподілу
Наочне представлення результатів спостереження та групування соціально-економічних явищ і процесів може бути надано на графіках. Статистичний графік– це масштабне зображення статистичних даних за допомогою ліній, геометричних фігур та інших наочних засобів. Графіки використовуються для характеристики зміни суспільних явищ і процесів у часі, дослідження структури та порівняння явищ, контролю виконання плану, зображення явищ у просторі та в інших випадках. Вони дають змогу візуальним способом охопити всю сукупність статистичних даних і скласти в цілому картину про вивчаєме явище чи процес. Наочне зображення досліджуваних даних сприяє кращому виявленню найхарактерніших зв’язків між факторами, дозволяє виявити тенденцію у зміні та розвитку окремих явищ. Значна роль графічної інформації у пропаганді передового досвіду, новітніх технологій, прогресивних тенденцій, в рекламних цілях тощо[3,62].
Особливе місце, у зв’язку із специфічністю, займає графічне зображення рядів розподілу. Такі графіки значно полегшують аналіз рядів розподілу, дозволяють отримати уявлення про форму розподілу. Варіаційний ряд можна зобразити у вигляді полігона і гістограми.
3.1 Полігон. Гістограма
Для графічного зображення дискретного варіаційного ряду використовують полігон розподілу. Його зображують у прямокутній системі координат, де на осі абсцис відкладають значення варіант x, а на осі ординат – частоти f. Одержані точки з координатами xi та fi з’єднують прямими лініями. Для замикання полігону кінцеві вершини з’єднують з точками на осі абсцис, які відстоять на одну поділку від xmax і xmin [3,65].
Графічне зображення інтервального варіаційного ряду будується у вигляді гістограми.
При побудові гістограмми для інтервального ряду з рівними інтервалами на осі x відкладаються межі інтервалів та, використовуючи відрізки, що представляють інтервали, як підстави, будують на них прямокутники з висотою, рівній частоті даного інтервалу.
На рис.3.1 представлена гістограмма наведеного вище (табл.2.1) розподілу робітників за розміром місячної заробітної плати.
Рис. 3.1 Гістограма розподілу працівників сільськогосподарського підприємства за розміром заробітної плати
3.2 Кумулята
У практиці економічної роботи може виникнути потреба в перетворенні рядів розподілу у кумулятивні ряди, які будуються за накопиченими частотами (частками). На підставі таких рядів визначають структурні середні, вивчають процес концентрації досліджуваного явища. Накопичені частоти визначають шляхом послідовного додавання частот (часток) наступних груп. За даними кумулятивного ряду з накопиченими частотами (частками) можна побудувати графік у вигляді кумуляти (кривої сум). При графічному зображенні кумуляти накопичені частоти наносять на графічне поле у вигляді перпендикулярів на ось абсцис, які з’єднуються ломаною лінією[2,61].
Порядок побудови кумулятивного ряду розглянемо на прикладі (таблиця 3.1), використовуючі дані наведеної вище таблиці 2.1 (Розподіл працівників сільськогосподарського підприємства за розміром місячної заробітної платні):
Таблиця 3.1 Розподіл працівників сільськогосподарського підприємства за розміром місячної заробітної плати
Розміри заробітної платні, грн. | Чисельність працівників | Кумулятивна (накопичена) чисельність працівників |
| |
в абсолютних цифрах | в % до підсумку |
| ||
1200-1400 | 10 | 2 | 10 | |
1400-1600 | 30 | 6 | 40 | |
1600-1800 | 50 | 10 | 90 | |
1800-2000 | 60 | 12 | 150 | |
2000-2200 | 145 | 29 | 295 | |
2200-2400 | 110 | 22 | 405 | |
2400-2600 | 80 | 16 | 485 | |
2600-2800 | 15 | 3 | 500 | |
Разом | 500 | 100 |
На рис. 3.2 представлена кумулята розподілу працівників підприємства за розміром заробітної плати.
Рис. 3.2 Кумулята розподілу працівників сільськогосподарського підприємства за розміром заробітної плати
... іжності між емпіричними і теоретичними частотами розподілу не можуть бути випадковими і припущення про близькість емпіричного розподілу до нормального повинна бути спростоване. Розділ 3. Кореляційний аналіз виробництва льоноволокна Одним з найважливіших завдань статистики є вивчення об'єктивно існуючих зв'язків між явищами. При дослідженні таких зв'язків з'ясовуються причинно-наслідкові ві ...
... /міс (грудень 2002) до 283,4 грн. /міс. (жовтень 2009). Таблиця 2.1 Групування результатів статистичних досліджень за 2002 - 2009 роки в таблиці абсолютних значень хронологічних рядів факторних та результативних параметрів статистичного дослідження Рис.2.1 Хронологічні ряди середньої заробітної плати, середньої пенсії та вартості „кошика" продовольчих продуктів ринка у 2002 - 2009 роках, ...
... : факторну і результативну. Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називається результативною. У табл.2.1.1 наведено статистичне вивчення виручки від реалізації молока Таблиця 2.1.1. Статистичне вивчення виручки від реалізації молока № Виробництво тонн Ціна за 1 тонну Виручка від реалізації, тис.грн 1 362,1 95,9 34,73 2 359,6 91,4 32,87 3 ...
... змін, спостерігається тільки нестабільність та по деяких господарствах різкі зміни собівартості продукції, що виготовляється та реалізується. 3. Економіко-математичне моделювання в управлінні підприємством 3.1 Економіко-математичне моделювання урожайності сільськогосподарської продукції методом Брандона. Нехай економіко-математична модель матиме вид: , Де =; =; = ; Y - ...
0 комментариев