Оборотні кошти підприємства
Нормування оборотних коштів
Кадри промислового підприємства
Заробітна плата
Фрикційне: пов'язана з пошуком і чеканням підхожого місця роботи, по кваліфікації й індивідуальних превагах робітника
Рентабельність може бути розрахована на власний капітал підприємства, тобто частку власних засобів в УФ
Навигация
Кадри промислового підприємства
Економіка підприємства
78880
знаков
2
таблицы
23
изображения
3.1 Кадри промислового підприємства
Кадри являють собою основний штатний склад підприємства. У залежність від участі у виробничому процесі вони діляться на ряд категорій.
Всі робітники
Промислово виробничий Непромисловий
персонал
Інженерно Молодший
технічні Службовці обслуговуючі Учні Охорона
робітники персонал
Робітники
Керівники Спеціалісти Технічні
виконавці
Лінійні Функціональні Основні Допоміжні
Інженерно-технічні робітники ведуть на підприємствах науково-дослідну діяльність, організацію, технічне й економічне керівництво.
Службовці займаються діловодством, обліком, постачанням, збутом, тех. обслуговуванням.
Робітники:
- основні - робітники, безпосередньо зайняті виготовленням продукції;
- допоміжні - обслуговують виробничий процес або виготовляють допоміжну продукцію, тобто інструмент, тару і т.п.
Керівники:
- лінійні - керівництво «поверхом» (начальник, зам. начальника, …), тобто ієрархія керівництва;
- функціональні - керують окремими спеціалізованими сферами (головний. інженер, енергетик, технолог).
Робітники підприємства підрозділяються по професіях і спеціальностям.
Професія - основний вид діяльності, що потребує спеціальних знань і навичок.
Спеціальність - вид діяльності в межах даної професії, що потребує особливих додаткових знань і навичок.
Приклад: професія - слюсар, спеціальності - слюсар-складальник, слюсар-ремонтник.
Робітники окремих професій і спеціальностей розділяються по кваліфікації. Кваліфікація робітника визначається розрядом, що присвоюється в залежності від теоретичного і практичного підготування і накопиченого досвіду.
Професія, спеціальність і кваліфікація ІТП і службовців дозволяє їм займати посаду у відповідності зі штатним розкладом.
Склад і кількість окремих категорій робітників на підприємстві характеризують структуру кадрів. В даний час у результаті досягнень НТП вона змінюється убік зменшення кількості робочих, збільшення робітників інженерної кваліфікації.
3.2 Продуктивність праці
Продуктивність праці характеризує ефективність праці робітників, тобто відношення результатів праці до витрат. Продуктивність праці буває двох видів: суспільна (характеризує сукупні витрати праці в економіці в цілому) і індивідуальна (витрати праці, необхідні для виготовлення одиниці продукції або послуги).
Продуктивність праці характеризується двома показниками: прямий показник - виробіток; обернений показник - трудомісткість.
Виробіток - це кількість продукції, виробленої одним робітником в одиницю часу.
Трудомісткість - кількість часу, необхідна одному робітнику для виготовлення одиниці продукції або послуги.
У практику нормування і планування на підприємстві існує 5 видів трудомісткості:
1) трудомісткість гранична - розраховується або задається - установлюється замовником у завданні на проектування нового виробу.
2) проектна трудомісткість- розмір необхідних згідно з проектом витрат праці на виготовлення виробу. Визначається проектувальником і не повинна перевищувати граничної трудомісткості.
3) нормативна трудомісткість - це встановлювані на підприємстві витрати праці на виготовлення продукції після досягнення проектних потужностей виробництва з урахуванням реальних умов роботи підприємства.
4) планова трудомісткість - задається підприємством на наступний період роботи з урахуванням нормативної трудомісткісті і заходів щодо її зниження.
5) фактична трудомісткість - розраховується по фактичних витратах праці і при зіставленні з нормативної дозволяє виявляти резерви зниження трудомісткості.
При розрахунку показників, що характеризують продуктивність праці, використовуються різноманітні вимірювачі.
1) При розрахунку суспільної продуктивності праці об’єм виробництва виражається як валовий національний продукт або національний доход, чисельність зайнятих в економіці.
2) При визначенні індивідуальної продуктивності використовують № виду вимірювачів:
- Натуральні - продуктивність праці, виражена в натуральних одиницях (шт./чол. у час, кг. на чол. на місяць). Це є зручним у тому випадку, якщо підприємство виготовляє однорідну або стандартизовану продукцію.
- Трудові - (людино-години, людино-місяці, …) використовуються частіше усього при виробництві послуг або нестандартної продукції.
- Вартісні - є найбільше універсальними і характеризуються як об’єм товарної або валової продукції на один робітника (грн./чол. у час або місяць).
При визначенні продуктивності праці може збільшуватися праця всіх категорій робітників, усіх робочих, тільки основних робітників.
Динаміка продуктивності праці характеризується відповідними індексами і коефіцієнтами.
1) 
; ПТ1 - продуктивність праці за період 1;
ПТ2 - продуктивність праці за період 2.
2) 
.
Зв'язок зміни продуктивності праці і трудомісткості:
;
DТ - коефіцієнт зниження трудомісткості.
DПТ - коефіцієнт збільшення продуктивності праці.
Зворотна зв'язок: 
.
Резерви підвищення продуктивності праці являють собою невикористану у даний момент можливість ефективної трудової діяльності. Вони бувають двох видів:
1) Резерви підвищення продуктивності праці всіх робітників у результаті впровадження механізації й автоматизації, удосконалювання організації і керування виробництвом.
2) Резерви зниження трудомісткості внаслідок усунення втрат робочого часу і непродуктивних витрат праці. Наприклад, порушення виробничих процесів, поломок і т.п.
Чинники підвищення продуктивності праці діляться на 4 групи:
1) чинники матеріально-технічні, пов'язані з НТП;
2) організаційні чинники - удосконалювання умов праці, розташування і розміщення робітників і устаткування;
3) економічні - пов'язані з удосконалюванням оплати праці і стимулюванням;
4) соціальні чинники - містять у собі умови роботи і відпочинку робітників.
Похожие работы
... НТП, насамперед в області електроніки, кібернетики й інформатики. У нашій країні цю роль важко переоцінити. Всі ці і багато інших властивостей малого бізнесу роблять його розвиток істотним чинником і складовою частиною реформування економіки України. Малі підприємства спеціалізуються і на випуску кінцевої продукції, орієнтованої в основному на місцеві ринки збуту. В основному, це швидкопсувні ...
... саме позамовний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Наприклад, замовлення на серійну продукцію – металопрокат різних профілів і сортаментів, текстильні вироби різних найменувань – надходять на відповідні підприємства серійного виробництва такої продукції майже щоденно. Проте облік витрат і калькулювання собівартості продукції здійснюється не за окремими замовленнями, а за ...
... конкурентоспроможності Методологічні засади впливу регулювання торгівлі на конкурентоспроможність національних виробників. Питання про роль державного регулювання торгівлі з метою підвищення конкурентоспроможності національних виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках є одним з найскладніших як в теоретичному, так і в практичному плані. Незважаючи на велику кількість публікацій у сві ...
... зручним, а й економічно вигідним. Доведемо економічну ефективність впровадження автоматизованої системи для підприємства "Титан". Інформаційна система, що розроблена для підвищення ефективності підвищення економічних показників роботи підприємства "Титан", а саме модель максимізації прибутку дала результати, які говорять про те що впровадженні інформаційної системи автоматизації є доцільним. У ...
0 комментариев