Визначення впливу факторів на зміну собівартості продукції свинарства

3.3. Визначення впливу факторів на зміну собівартості продукції свинарства

На собівартість продукції впливає ряд істотних факторів, під впливом яких формується їх рівень. В аграрних підприємствах вже досить давно сформувалась тенденція до збільшення собівартості основних видів продукції.

Зниження собівартості продукції є важливою умовою підвищення економічної ефективності виробництва і забезпечення розширеного відтворення в сільському господарстві. Воно передбачає збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і зменшення затрат праці і виробничих ресурсів на її одиницю.

Головний шлях зниження собівартості продукції сільського господарства – це підвищення продуктивності тварин. Основні затрати по утриманню тварин здійснюються незалежно від продуктивності, а додаткові витрати пов’язані лише з додатковою продукцією. При цьому витрати з розрахунку на одиницю продукції, як правило, зменшуються. Збільшення виробництва та поліпшення якості продукції за рахунок підвищення продуктивності тварин відбувається на основі інтенсифікації господарства, яка є важливою умовою зниження собівартості продукції.

У тваринництві рівень собівартості 1 ц. продукції залежить від затрат на 1 голову і продуктивності тварин. Для аналізу впливу цих факторів на собівартість 1 ц. продукції використовують методи індексів і ланцюгових підстановок.

Загальна зміна собівартості 1 ц. приросту живої маси свиней звітнього року порівняно з базисним:

Z=Z1-Z0=78,45-45,06=33,39 грн.

В тому числі за рахунок зміни витрат на 1 голову:

Z (B)=B1 - B0 = Zi - Zум.=46,41 - 76,88 = 45,06-74,64 = -29,58 грн.;

P1 P1 1,03 1,03

Таблиця 3.10. Продуктивність і затрати на виробництво 1 ц. продукції свинарства.

За рахунок зміни середньорічного приросту живої маси свиней:

Z (p) = B0 - B0 = Zум. - Zi = 76,88- 76,88 = 74,64 - 78,41 = -3,81грн.

P1 P0 1,03 0,98

Здійснимо перевірку:

Z = Z(P)+Z(B) = -29,58-3,81 = -33,39 грн.

Отже, звітні затрати на 1 ц. приросту живої маси свиней нижчі за базисні на 33,39 грн.

За розглянутий період 2004-2006 роки ми бачимо, що собівартість збільшилась на 33,39 тис. грн. Собівартість за цей період збільшується на 33,39 тис. грн., так як за цей же період Збільшуються затрати на 1 голову і збільшується продуктивність 1 голови:

¾         при зміні затрат собівартість зменшилась на 29,58 тис. грн

¾         при зміні продуктивності собівартість зменшилась на 3,81 тис. грн

3.4. Індексний аналіз собівартості продукції свинарства

У статистичній практиці часто виникає потреба у визначені не тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різнорідних явищ. Так, аналізуючи господарську діяльність підприємства, визначають як змінилися обсяг виробництва валової продукції, ціни реалізації, продуктивність праці порівняно з минулими роками, планом або іншими підприємствами і т. д. Для цього застосовують індекси.

У широкому розумінні "індекс" - це символ або число, яким позначається окремий елемент масиву (класифікації). У статистиці індексом називається відносний показник, який характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища. Прийнятого за базу порівняння.

Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища у часі або просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну. Як зазначалось, індекси змінного складу характеризують відношення двох і більше змінних величин. Прикладом таких індексів може бути індекс вартісного обсягу продукції, який одночасно характеризує зміни фізичного обсягу продукції і цін. Індекси змінного складу можна розкладати на індекси постійного складу. Розкладання індексів змінного складу на індекси постійного складу є суттю індексного методу аналізу.

За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного аналізу факторів використовують лише ті індекси. Які економічно взаємопов'язані.

Під час аналізу собівартості продукції порівняємо фактичний рівень собівартості з плановим, вивчаючи її динаміку, а також встановимо вплив окремих факторів на собівартість продукції. Аналіз виробничих витрат і факторів, що впливають на їх обсяг, розглянемо на прикладі таблиці 3.15.

Індивідуальний індекс собівартості продукції визначають за формулою:

I = Z1 ,

Z0

Де Z0 і Z1 - собівартості одиниці продукції у звітному році і базисному періода

Таблиця 3.11. Індексний аналіз собівартості продукції свинарства

Загальний індекс виробничих витрат обчислюється за такою формулою:

Iqz = q1Z1 = 1306 = 1,839 або 183,9 %.

q0Z0 710

Приріст виробничих затрат визначають як різницю між витратами у звітному і базисному періодах:

qZ = q1Z1 - q0Z0 = 1306 - 710 = 596 тис.грн.

Оскільки обсяг виробничих витрат залежить від кількості виробленої продукції і собівартості одиниці продукції, то цей загальний індекс можна розкласти на такі індекси:

1.         зміни обсягу продукції:

Iq = q1Z0 = 873,2 = 1,230 або 123%;

q0Z0 710

q = q1Z0 - q0Z0 = 873,2 - 710 = 163,2 тис.грн.

2.         зміни собівартості продукції:

Iz = q1Z1 = 1306 = 1,496 або 149,6%;

q1Z0 873,2

z = q1Z1 - q1Z0 = 1306 - 873,2 = 432,8 тис.грн.

Здійснимо перевірку отриманих показників:

Iqz = Iq*Iz = 1,230*1,496 = 1,840 або 184%

qZ = Z + q = 432,8+163,2 = 596 тис.грн.

Обчислені індивідуальні індекси показують, що собівартість 1 ц. приросту хивої маси свиней у звітному році порівняно з базисним роком зменшилась на 98,26%, 1 ц. приросту ВРХ - на 98,62%, молока - на 98,76%.

В цілому по всій продукції витрати на 2006 рік виробництва порівняно з 2004 роком підвищились на 84% або на 596 тис.грн. При цьому за рахунок збільшення обсягу виробленої продукції на 23% виробничі витрати збільшились на 163,2 тис.грн., а за рахунок підвищення собівартості продукції на 49,6% виробничі витрати збільшились на 432,8 тис.грн.

3.5.Застосування методу статистичних групувань при здійсненні економіко-статистичного аналізу собівартості продукції свинарства

Первинні дані, зібрані в результаті статистичного спостереження, не можна використати для всебічної характеристики досліджуваних явищ. Щоб зробити на підставі цих даних певні висновки, їх треба систематизувати, обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називається зведенням і групуванням статистичних матеріалів.

Статистичне зведення - це систематизація, обробка і підрахунок групових і загальних підсумків даних статистичного спостереження. Воно включає групування даних. Розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підрахунок даних про кількість одиниць сукупності, одержання абсолютних статистичних показників, а також розрахунок середніх і відносних величин, табличне і графічне оформлення результатів.

Основним методом зведення є групування.

Статистичне групування - це розподіл усієї сукупності досліджуваних явищ на типи, групи і підгрупи за будь-якою істотною ознакою. Групування є одним з найважливіших етапів статистичної роботи з цифрами. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними.

Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно, спираючись на раніше нагромадженні знання про досліджуване явище, виділити із всієї різноманітності зв'язків основний процес, який визначає інші зміни явища і спричинює якісні зміни. Після цього потрібно з'ясувати, що нового з'являється в ході розвитку цього процесу, які народжуються типи явищ та їх характерні риси.

Наступним етапом групування даних \ визначення форм розвитку певних типів явищ. Відповідно до форм розвитку потрібно вибрати групувальні ознаки, які точно і повністю відображують внутрішні особливості досліджуваних явищ. Вони повинні бути істотними і характерними для даного явища. При цьому потрібно додержуватися принципу рівності об'єктивних факторів виробництва, насамперед природних і економічних умов.

За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючи ми ознаками на групи для того. щоб глибше проаналізувати;є основою для застосування інших методів аналізу.

Здійснимо статистичне групування за даними економічних паспортів господарств Одеської області. Показники, необхідні для вивчення собівартості приросту живої маси свиней методом статистичних групувань.

Для здійснення групування встановимо групувальну (факторну) та результативну ознаки і побудуємо ранжирований ряд за факторною ознакою. У нашому випадку групувальною ознакою буде приріст живої маси 1 голови, а результативною - собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней.

Встановимо число груп, на які розіб'ємо ранжирований ряд. У зв'язку з тим, що досліджувана сукупність відносно невелика, створимо 3 групи за приростом живої маси 1 голови.

Таблиця 3.12. Ранжирований ряд господарств Одеської області за продуктивністю свиней

Визначимо розмір інтервалу і побудуємо ряд розподілу:

І=Xmax-Xmin=1,03-0,1971=0,2776 ц.

n 3

Таблиця 3.13. Інтервальний ряд розподілу господарств Одеської області за продуктивністю свиней

Побудуємо групову таблицю, в якій наведемо необхідні розрахунки; підрахуємо групові підсумки й обчислимо середню собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней та трудомісткість 1 ц. приросту живої маси по кожній групі господарств і сукупності в цілому.

Таблиця 3.14. Вплив продуктивності свиней на собівартість 1 ц. приросту живої маси і на трудомісткість 1 ц. приросту живої маси свиней у господарствах Одеської області.

Між такими показниками, як середньорічний приріст живої маси свиней та собівартість 1 ц. приросту живої маси 1 гол., існує обернена залежність: чим вищий вихід приросту живої маси свиней, тим нижча собівартість. Так, при середньорічному прирості живої маси свиней 0,3239 ц. собівартість 1 ц. становить 1215,38 грн., а при валовому виході приросту живої маси свиней 1,03 ц. собівартість 1 ц. становить 450,00 грн.