Перспективи розвитку садівництва в Запорізькій області

3.1. Перспективи розвитку садівництва в Запорізькій області

Сьогодні сільськогосподарське виробництво в Україні здійснюється в нових ринкових умовах. Споживачі потребують у високоякісній продукції за доступними для них цінами, в той же час як сільськогосподарські підприємства змушені шукати нові канали реалізації продукції, які більш прибуткові та ефективні для них. В господарствах повинні прийматися рішення по збільшенню урожайності сільськогосподарських культур, застосуванню нових інтенсивних технологій виробництва, а в наслідку чого підвищення ефективності виробництва продукції садівництва та поліпшення якості продукції. Необхідно створити умови, які дозволяють забезпечити оптимальний рівень інтенсивності виробництва плодово-ягідної продукції, що дасть можливість не тільки повного забезпечення населення Запорізької області плодами та ягодами, але й дозволить постачати продукцію на експорт.

Виходячи з річної потреби у плодах і ягодах, розрахована потреба в продукції для населення Запорізької області на перспективу (таблиця 3.1)

Таблиця 3.1

Потреба населення Запорізької області в плодово-ягідній продукції на перспективу

Основною плодовою культурою є яблуня, яка займає 63,3% в структурі споживання плодово-ягідної продукції. Потреба населення Запорізької області в плодах та ягодах в 2010 р. та 2015 р. повинен відповідно складати 151,3 і 151,8 тис. т.

Необхідно визначити, що склад спожитих плодів і ягід може різнитися за районами та сезоном споживання у відповідності з місцевими можливостями виробництва. Тому необхідно прямувати до забезпечення біологічної рівноваги протягом року. У відповідності до рівня виробництва, зберігання і експорту плодів та ягід в Запорізькій області, а також сезонності споживання продукції розрахована щомісячна потреба в плодах та ягодах на 2010 р. (, рисунок 3.1, додаток Н)

Основним періодом споживання плодів є сезон збору урожаю, тобто липень-жовтень, коли збираються кісточкові культури та яблука. Протягом цього періоду споживання яблук збільшується з 19,1 до 114,8 тис. ц, або в шість раз. В червні місяці основною продукцією є черешня і ягоди, які відповідно складають 23,8 і 31,8% від загального обсягу плодово-ягідною продукції цього місяця.

Розвиток виробництва плодово-ягідної продукції спрямовується на удосконалення породно-сортового складу багаторічних насаджень, підвищення урожайності плодово-ягідних культур на основі впровадження сучасних інтенсивних технологій, поглиблення зональної спеціалізації для оптимального забезпечення населення Запорізької області в плодах і ягодах. Прогноз формування і використання плодово-ягідної продукції у Запорізькій області наведений у таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Прогноз виробництва плодово-ягідної продукції

у Запорізькій області на 2010 р., тис. т

Прогнозується збір плодів і ягід у 2010 році обсягом 156,3 тис. т, або 103,3% загальної потреби населення області. Впровадження інтенсивних технологій вирощування продукції та оптимальних параметрів зональної спеціалізації і концентрації виробництва дозволить не лише забезпечити потреби населення Запорізької області в плодах кісточкових культур а і експортувати їх. У 2010 р. планується підвищити урожайність яблуні до 80 ц/га, сливи і черешні до 70 ц/га. Майже у два рази у 2010 р. повинен вирости обсяг валових зборів кісточкових культур порівняно з 2002 р. Основною культурою кісточкових культур являється черешня, валовий збір якої у 2010 р. складатиме 585 тис. ц.

Основною ягідною культурою являється суниця, яка в загальній структурі валових зборів ягідних займає в середньому 50%, тому вирощуванню цієї культури потрібно приділити більшу увагу. В 2015 р. планується вирощувати суницю на площі 400 га, урожайність довести до 36,0 ц.

Значна частка продукції на перспективу прогнозується в особистих господарствах населення (51% загального виробництва). Але таке виробництво буде направлено в основному на забезпечення власних потреб, які за умов дотримання раціональних норм у 2010 році становитимуть 26 тис. тонн. Діяльність сільськогосподарських підприємств буде спрямована на товарне виробництво – 69 тис. тонн, при рівні товарності 90%.

Однією з вагомих причин послаблення економічного розвитку садівництва в Запорізькій області виявилось неврегульованість майнових і земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження багаторічними насадженнями. В багатьох сільськогосподарських підприємствах землі, на яких розміщенні багаторічні насадження залишаються з невизначеною формою власності у постійному користуванні підприємств правонаступників і залишаються на балансі як майно, що не було розпайоване. Тому, сільськогосподарські підприємства зацікавлені лише в експлуатації, а не створенні багаторічних насаджень. Отже виникає необхідність врегулювання земельно-майнових відносин щодо права власності на багаторічні насадження (додатки П.1, П.2).

У зв‘язку з тим, що вартість багаторічних насаджень відноситься до основних засобів виробництва, виникає необхідність визначення шляхів її відчуження. Перший напрямок – це відчуження шляхом передачі, згідно акту прийому-передачі від підприємства-правонаступника повноважним, що діють на підставі Договору про Спільну часткову власність на земельну ділянку під багаторічними насадженнями за умови наявності рішення зборів співвласників. При цьому виникають проблеми з оподаткування, тому що залишкова вартість багаторічних насаджень не була включена до майна, що підлягає паюванню.

Другий напрямок – це відчуження шляхом попереднього включення залишкової вартості багаторічних насаджень до пайового фонду, визначення майнової частки багаторічних насаджень як рівної долі кожного співвласника, видачі окремих майнових сертифікатів на частки в витратах на багаторічні насадження, на засадах яких потім, згідно акту прийому-передачі, здійснюється передача залишкової вартості витрат на багаторічні насадження. В цьому випадку, майнові частки в багаторічних насадженнях, як долі пайового фонду не будуть оподаткуватися. Разом з тим, цей напрямок не дає змоги враховувати більшість особливостей функціонування багаторічних насаджень.

Третій напрямок є найбільш доцільним – це здійснювати відчуження залишкової вартості витрат на багаторічні насадження на підставі законодавчо затвердженої методики експертної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення визначення справедливої вартості земельних ділянок в розрізі відокремлених земельних масивів багаторічних насаджень, що надасть змогу оптимально її поділити з врахуванням конкретної залишкової вартості багаторічних насаджень, яка припадає на цю земельну частку [107, с.23-24].

Такий підхід надає змогу диференційовано підійти до визначення розміру орендної плати в розрізі відокремлених земельних масивів багаторічних насаджень.

Розмір однієї земельної частки визначається шляхом поділу загальної площі земель під багаторічними насадженнями в незалежності від породи, сорту і строку експлуатації, яка знаходиться у колективній власності співвласників, на загальну кількість осіб, що мають право на земельну частку. Земельна ділянка з масиву багаторічних насаджень може бути виділена тільки у розмірі, кратному кварталу, з відокремленого масиву багаторічних насаджень першочергового поділу. При виділенні площ багаторічних насаджень (кварталів) рекомендується формувати групи співвласників за сімейною, вуличною і змішаною ознаками, які б могли б одержати суміжні ділянки у кварталі і більш ефективно використовувати ці насадження [107, с.24-26].

Таким чином, до кінцевого вирішення земельних і майнових питань розподілу багаторічних насаджень до 2015 року великих зрушень в породно-сортовій структурі плодово-ягідних насаджень не пропонується.

Таблиця 3.3

Фактична та проектна породно-сортова структура плодово-ягідних насаджень в Запорізькій області

Для більшого забезпечення населення Запорізької області абрикосом необхідно поступово збільшити площі насаджень в 2010 році до 1625 га, в 2015 році до 1640 га. В породно-сортовій структурі насаджень в 2010 році абрикос буде займати 11,2%.

Запорізька область є одним з небагатьох регіонів України, де вирощується черешня, тому необхідно збільшити площі черешні за рахунок сортів, які районовані в Інституті зрошуваного садівництва УААН, таких як Крупноплідна, Дилема, Приазовська, Престижна, Талісман, Електра, Дружба, середня урожайність яких 50-60 кг з дерева. В структурі плодово-ягідних насаджень в 2010 та 2015 роках черешня відповідно буде займати 29,7 і 29,3%.

Для забезпечення відтворення плодово-ягідного виробництва щорічно необхідно закладати 5-10% молодих насаджень від загальної площі плодово-ягідних насаджень і довести їх площі з 15,4 тис. га у 2003 р. до 16,6 тис. га у 2010 р. і 18,5 тис. га у 2015 р. Щорічна потреба капіталовкладень дорівнюватиме 48 млн. грн. у 2010 р. і досягне 93 млн. грн. у 2015 році. Окупність капіталовкладень у 2015 р. дорівнюватиме 165%.

Породно-сортова структура насаджень в Запорізькій області різнитиметься за агрокліматичними зонами та районами. Наприклад, насадження яблуні планується закласти в першій агрокліматичній зоні і Михайлівському районі, черешні – в Якимівському і Мелітопольському районах, вишні – в Бердянському, ягідники – в Запорізькому, Бердянському і Якимівському районах. Взагалі, третя агрокліматична зона являється рекреаційною зоною, тому в цій зоні необхідно приділити увагу таким плодово-ягідним насадженням як вишня, черешня, ягідні.

Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції в ринкових умовах залежить не тільки від витрат на її виробництво, застосування нових удосконалених технологій, в тому числі поліпшення породно-сортового складу, але й налагодження ефективних каналів збуту і розподілу плодово-ягідної продукції. В кінцевому підсумку вміння виробником вигідно реалізувати вироблену продукцію є показником ефективності його діяльності (додаток Р).

Значну частку товарної продукції плодів та ягід на перспективу планується одержати у сільськогосподарських підприємствах. Так, виробництво плодів і ягід в 2010 р. та 2015 р. відповідно буде складати 48,9 і 54,6%. Виробництво плодово-ягідної продукції у господарствах населення в основному буде направлено на задоволення особистих потреб. У 2010 р. витрати для особистого споживання в господарствах населення планується у обсязі 259 тис. ц, або 32,5% від обсягу виробництва в цьому році, в 2015 р. витрати на особисте споживання відповідно складуть 31,6% від обсягу виробництва та 30,5% від загального обсягу витраченої продукції.

У запланованому періоді планується поступово зменшувати обсяг продукції, яка поступає населенню в рахунок оплати праці та збільшити обсяг продукції, яка поступає пайовикам.

У своїй господарській діяльності виробники мають приймати не тільки рішення щодо виробництва сільськогосподарської продукції та ефективності організації виробничого процесу, але в тому числі рішення про реалізацію виробленої продукції. В умовах відсутності централізованих державних закупок плодів та ягід для багатьох виробників актуальною проблемою залишається необхідність диверсифікації каналів збуту виробленої продукції (додатки С.1, С.2)

Основним каналом збуту плодів і ягід на перспективу передбачається прямий продаж продукції сільськогосподарськими підприємствами на ринку та через власні магазини. В 2010 році через цей канал планується реалізувати 37,6%, в тому числі через фірмову торгівлю – 16,7% від загального обсягу реалізованої продукції, в 2015 році планується реалізувати відповідно – 38,8 та 13,1%. При цьому, основними видами плодів, які продаються через цей канал являються яблука (35%) і черешня (23%). Разом з прямою реалізацією плодово-ягідної продукції сільськогосподарські підприємства реалізовуватиме продукцію комерційним структурам. В 2010 році через цей канал планується реалізувати 21,3 тис. ц, або 31% від товарної продукції. Переважна частина плодів та ягід закуповуватиметься посередниками, і потім реалізовуватиметься на роздрібних ринках та за межами області.

Протягом запланованого періоду планується збільшити частку продукції, що надходить за межі області, насамперед черешні, яка являється стратегічною культурою. В 2010 р. за межі області планується реалізувати 33,1% від всього обсягу черешні. Серед інших каналів збуту зазначимо продаж через аукціони, ярмарки та виставки. В 2010 р. 20,1 ц плодів та ягід пропонується реалізувати саме таким чином, в тому числі 7,2 ц яблук та 5,6 ц черешні.

Переробні підприємства в структурі реалізації продукції займають лише 1,5-3,0 %. У регіональному розрізі цей канал має особливе значення для підприємств Куйбишевського, Оріхівського та Мелітопольського районів. Це пояснюється, передусім, наявністю переробних цехів на базі сільськогосподарських підприємств.

На перспективу для продовження постачання продукції на споживчому ринку протягом року прогнозується збільшити виробництво сухофруктів (табл. 3.4 )

Таблиця 3.4

Виробництво сухофруктів у Запорізькій області, тонн

Планується збільшити виробництво сушеного абрикоса до 1,6 тис. тонн в 2015 р., що потребує 8 тис. тонн сировини, а також мочених яблук – 1,8 тис. тонн, що потребує 2 тис. тонн свіжих яблук. Розрахунки свідчать, що для планомірного відтворення плодосховищ щорічні капіталовкладення на їх створення складатимуть 309,3 тис. грн. і досягнуть у 2015 р. 1,3 млн. грн.

Взагалі кожний район і кожна агрокліматична зона характеризується своєю структурою реалізації (додатки Т.1, Т.2).

В Запорізькій області необхідно провести заходи по удосконаленню структури реалізації плодово-ягідної продукції. Так, в 2010 та 2015 роках планується зменшити обсяг продукції, яка реалізується населенню в рахунок оплати праці з 26,4 до 13,6 тис.ц. В 2015 планується збільшити обсяг плодів та ягід, які реалізуються на ринку до 251 тис. ц, в тому числі у третій агрокліматичній зоні до 161 тис. ц. Це пояснюється наявністю курортної зони в цьому регіоні, а саме в Бердянському, Якимівському, Приморському та Приазовському районах. Частка реалізації плодів і ягід на ринку в цих районах складе 50-70 %. Так, в Бердянському районі в 2015 р. на ринку планується реалізувати 38 тис. ц плодів і ягід, або 66% від товарної продукції.

Набуває значення в досліджуваній області фірмова торгівля, особливо в Мелітопольському, Запорізькому і Веселівському районах. Це дає можливість господарствам не тільки мати постійний канал збуту продукції, а й реалізувати плоди та ягоди за встановленими цінами. Основна частка плодово-ягідної продукції через цей канал збуту реалізується в сільськогосподарських підприємствах третьої агрокліматичної зони і в 2010 році дорівнюватиме 115 тис. ц, або 16,7 % від всього запланованого обсягу товарної продукції. Так, в Мелітопольському і Веселівському районах планується реалізувати відповідно 35 та 20 тис. ц плодів та ягід, а саме черешні, абрикоса і яблук.

Здійснення організаційно-економічних та технологічних заходів по підвищенню урожайності, а внаслідок цього збільшення обсягів валової і товарної продукції призведе до підвищення ефективності виробництва галузі як в цілому по області, так і зокрема в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення.

Досвід передових садівницьких господарств підтверджує, що в ринковій економіці в умовах конкуренції, інтенсифікація виробництва відкриває широкі можливості для підвищення урожайності, швидкого наповнення ринку плодово-ягідною продукцією, забезпечує значне зниження витрат праці і коштів на одиницю продукції, підвищує ефективність виробництва [116, с.79].

Немаловажним фактором підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в умовах ринкової економіки є формування ринкової інфраструктури, пошук каналів реалізації, налагодження економічних взаємовідносин з інтеграційними структурами.

Групування сільськогосподарських підприємств за рівнем спеціалізації, обсягами виробництва і рівнем товарності свідчать про те, що при поглибленні спеціалізації значно підвищуються показники ефективності виробництва плодово-ягідної продукції. Була встановлена чітка залежність ефективності садівництва від факторів, які характеризують рівень інтенсивності виробництва плодів і ягід, а саме: при збільшенні частки виручки від реалізації плодів і ягід в загальній виручці з 0,25 до 5,0 % зменшуються витрати праці на 1 ц з 62,0 до 17,7 люд.-год., знижується собівартість 1 ц продукції з 247,0 до 80,7 грн. В той же час, при середньому рівні спеціалізації 5 % рівень рентабельності на 1 господарство складає 21 %.

Аналізуючи економічні показники залежності галузі від рівню товарності визначимо, що достатньо ефективне ведення садівництва в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області забезпечується лише при рівню товарності більш ніж 90 %. Дану тенденцію підтверджують дані ефективності виробництва плодів і ягід в окремих сільськогосподарських підприємствах різних форм власності за 2002 р. Так, в ТОВ «Агрофірма Червоний фронт» Михайлівського району при рівні товарності 99,7 %, рентабельність виробництва дорівнювала 51,8 %, в приватному підприємстві «Росія» Токмацького району рівень рентабельності дорівнював 21,7%, при рівні товарності 96,8%.

За допомогою кореляційного аналізу визначено, що існує досить висока залежність між обсягами валового збору та прибутком від реалізації – коефіцієнт 0,9051, валовим збором та рівнем спеціалізації – 0,691, прибутком від реалізації та рівнем товарності – 0,6679, між ціною від реалізації та рівнем рентабельності – 0,4161. Тому, основними показниками, за якими проводилась класифікація були: рентабельність виробництва (у₁), прибуток від реалізації (у₂), валовий збір плодів та ягід (х₁), товарність продукції (х₂), спеціалізація виробництва (х₃), собівартість реалізації 1 ц продукції (х₄).

Для встановлення і детальнішого аналізу залежності прибутку від реалізації плодів і ягід та рентабельності виробництва від показників, за якими проводилась класифікація, їх відсортоване за зростанням обсягів товарної продукції в господарствах. Отриманні рівняння регресії мають вигляд:

у₁ = 0,0110х₁ + 0,2712х₂ + 2,9546х₃ – 0,3975х₄ (3.1)

у₂ = 0,0283х₁ + 1,3397х₂ + 1,7768х₃ – 0,5021х₄ (3.2)

Це означає, що збільшення рівня товарності на 1 % дозволить підвищити прибуток від реалізації на 1,34 тис. грн., а рівень рентабельності – на 0,27 %.

Коефіцієнти множинної кореляції (R₁ = 0,5544 та R₂ = 0,9835) і вірогідні границі коефіцієнтів (G₁₂ = 0,25) свідчать про те, що між залежною і незалежними змінними існує статистична достовірна залежність.

Підставляючи показники того чи іншого господарства у рівняння регресії та змінюючи їх у межах групи можна розрахувати прогноз розвитку та ефективності виробництва продукції для сільськогосподарських підприємств Запорізької області (табл. 3.5).

Для ефективного виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах, при якому буде одержаний прибуток, необхідно одержати валовий збір не менше 100 ц при товарності продукції більше 90 % і собівартістю реалізації меншою ніж 100 ц/га. Якби в цьому випадку збиткові підприємства одержали валовий збір навіть нижчий ніж середній (100 ц), то по області можна було б одержати додатковий прибуток понад 1000 тис. грн.

Таблиця 3.5

Прогнозування рентабельності виробництва плодово-ягідної продукції залежно від показників розвитку та ефективності виробництва

При подальшому поліпшенні зазначених показників ефективність виробництва плодів та ягід зростатиме. Так, при збільшенні площі насаджень у плодоносному віці на 100 га за рахунок нових інтенсивних порід і сортів, збільшення урожайності понад 50 ц/га виробництво плодів і ягід буде прибутковим незважаючи на те, що собівартість 1 ц плодів та ягід буде дорівнювати 150 грн/ц. В той же час розширене відтворення відбуватиметься в спеціалізованих господарствах де рівень спеціалізації 20%, при обсязі виробництва плодово-ягідної продукції не менше ніж 5000 ц, собівартості реалізації 50 ц/га

Таким чином, розвиток садівництва в Запорізькій області в перспективі орієнтований на використання переважно інтенсивних факторів, удосконалення структури реалізації продукції та діючого економічного механізму господарювання, який дозволив би за рахунок більш цілеспрямованого та ефективного використання економічних важелів та стимулів забезпечити перехід галузі на інтенсивний розвиток. Тільки на цій основі можливо підвищити ефективність виробництва та вирішити проблему забезпечення населення плодово-ягідною продукцією в області.

Похожие работы

Інтегральна ефективність діяльності

Скачать

71260

17

2

... підвищення ефективності діяльності підприємства. Кожен керівник, підприємець чи менеджер підприємства мусить знати, що абсолютно досконалого стилю управління для усіх випадків не існує. Загальна ефективність діяльності підприємства залежить від того, коли, де, як і по відношенню до кого застосовується відповідний стиль управління. Відомо, що стиль управління, в якому поєднані професійна компетентн ...

Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність

Скачать

102999

2

1

... того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям відповідають встановленим законодавством вимогам. [6] Відповідно до ст. 13 Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації – підприємствами, ...

Облік собівартості продукції рослинництва

Скачать

64075

6

0

... коли виготовляється складна продукція, яка довго коштує з тривалим циклом виробництва. Основною вимовою позамовного методу є точний облік витрат та відокремлення їх по кожному замовленню (роботі) від витрат по інших замовленнях. 4.2 Загальні принципи обчислення собівартості продукції рослинництва Калькулювання на будь-якому підприємстві, незалежно від його виду діяльності, розміру і форми ...

Технологія виробництва вина

Скачать

80730

9

4

... Для іммобілізації дріжджів у виробництві ігристих вин перспективне впровадження альгінату натрію харчового, каррагинана і филлофорина харчового. Для стабілізації перлових вин застосовують аллилгорчичное масло. 2.4 Проблеми у технології виробництва вина, заходи їх попередженню. Фальсифікація вина Серед помутнінь превалюють кристалічні, далі слідують колоїдні, включаючи оборотну і необоротну ...