Аналіз форм і систем мотивації праці

3.3. Аналіз форм і систем мотивації праці

Система організації стимулювання праці працівників ЗАТ „ХВЗ” побудована на основі реалізації права колективу на одержання додаткової оплати за умови досягнення всім колективом визначених кінцевих результатів праці. Право на додаткову оплату і її розміри заробляється за виконання показників, представлених у табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Система преміювання на підприємстві

Відділи і служби заводоуправління заробляють право на додаткову плату при виконанні показників, передбачених пунктом 1 табл. 3.6. Розмір додаткової оплати заробляється за виконання показників, доведених до відділів.

Для оцінки індивідуального, особистого внеску окремих працівників за кінцеві результати роботи колективу цеха, відділу, використовується КТУ. КТУ враховує виконання функціональних обов'язків працівника, прояв ініціативи і творчості при вирішенні питань, виробничі недогляди.

Для начальників цехів, відділів, їхніх заступників КТУ оцінюється керівниками підприємства. КТУ для працівників у цехах, відділах – оцінюється керівниками цехів і відділів.

КТУ може приймати значення від 0 до 1,3 і поширюється на доплату і 25% посадового окладу.

Сума КТУ всіх працівників цеху, відділу не повинна перевищувати кількості працівників цеху, відділу.

Підставою для визначення розміру і виплати доплат є:

звітні дані за місяць по підприємству і цехам за основними показниками;

довідки контролюючих відділів і служб по показниках відділів;

відомість оцінки КТУ начальників цехів і відділів і їхніх заступників;

довідки від усіх начальників цехів і відділів по оцінці КТУ їхніх працівників.

Зароблена доплата виплачується при наявності засобів і оформляється наказом по заводу.

3.4. Аналіз трудомісткісті праці, фонда оплати праці та середньої зарабітної плати

У системі узагальнюючих показників ефективності виробництва продуктивності праці належить особлива роль. З одного боку, вона характеризує досягнутий рівень розвитку матеріально-технічної бази виробництва, ефективність використання трудового потенціалу і досягнень науково-технічного прогресу, а з іншого боку –– продуктивність праці є основою росту національного доходу, реальних доходів населення і соціального розвитку країни.

Реальне підвищення продуктивності праці виявляється в зниженні трудомісткості окремих видів продукції, що забезпечується впровадженням у виробничий процес досягнень науково-технічного прогресу. Науково-технічний прогрес сприяє безперервному і якісному удосконалюванню всіх трьох елементів процесу виробництва: засобів праці, предметів праці і робочої сили, а також методів їх з'єднання, тобто різних форм наукової організації виробництва і праці.

Проведемо аналіз трудомісткісті праці у взаємозв’язку з рівнем оплати праці на досліджуваному підприємстві. Це пов’язано з тим, що з ростом трудомісткісті повинен зростати й рівень оплати праці. Значення показників представимо у табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Аналіз трудомісткості праці, фонда оплати праці та середньої заробітної плати

Приведені дані табл. 3.7 показують, що в 2003 році в порівнянні з 2002 роком темп росту трудомісткості праці працюючого зменшився на 6%. Фонд оплати праці при цьому майже не змінився, що призвело до росту середньомісячної заробітної плати одного працюючого на 10,28 грн. в місяць. Така тенденція не правильна, вона стала одним із тих негативних факторів в діяльності підприємства, що призвели до збитку в цьому році.