АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.4 АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ЗАТ "КЗШВ "Столичний" з 1993 року займається зовнішньоекономічною діяльністю. Підприємством було укладено багато експортних та імпортних контрактів. Протягом 1993 – 1996 років завод займався операціями з давальницькою сировиною, внаслідок, чого було випущено понад 22 млн. пляшок шампанського.

Згідно до Статуту підприємства, Закрите акціонерне товариство КЗШВ «Столичний» займається такими видами зовнішньоекономічних операцій:

-  експорт товарів, робіт і послуг власного виробництва;

-  імпорт товарів, робіт і послуг для власних потреб;

-  експорт товарів, робіт і послуг не власного виробництва як з переходом, так і без переходу права власності на них до ЗАТ "КЗШВ "Столичний";

-  імпорт товарів, робіт і послуг для потреб інших суб’єктів підприємницької діяльності і громадян, як з набуттям права власності, так і без набуття такого на товари, роботи і послуги, які імпортуються;

-  експорт та імпорт капіталів та робочої сили;

-  надання послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, маркетингових, експертних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, юридичних та ін.;

-  навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

-  наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності;

-  спільна підприємницька діяльність з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном, як на території України, так і за її межами;

-  участь у створенні банківських, кредитних та страхових установ за межами України;

-  організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюється на комерційній основі, за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

-  діяльність, пов’язана з наданням патентів, ноу-хау, торгівельних марок та інших нематеріальних об’єктів власності суб’єктам господарської діяльності за межами України;

-  товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі з суб’єктами господарської діяльності інших країн згідно з діючим законодавством України;

Основним видом ЗЕД даного підприємства є експортно-імпортні операції. Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Імпортні операції – навпаки – передбачають купівлю в іноземного контрагента товару і ввезення його на митну територію України з метою їх реалізації на внутрішньому ринку, а також виробничого споживання досліджуваним підприємством.

Дуже важливо, що підприємство має кілька власних автомобілів для поставлення своєї продукції в різні райони Києва та регіони нашої держави, а також щоб забезпечувати перевезення імпортованої продукції від кордону України до місця розташування заводу. В основному, при укладанні експортних контрактів, ЗАТ "КЗШВ "Столичний" та його контрагент паралельно укладають тристоронній договір з транспортною компанією. Всі витрати по її пошуку, оформленню необхідної при цьому документації та по перевезенню продукції бере на себе імпортер.

Загальна кількість експорту готової продукції за 2005 рік склала 625650 пляшок (з них 87 пляшок як зразки на безоплатній основі) на суму 715937 Євро і 43026 дол. США. Всього на 4870,87 тис. грн.

За 2006 рік загальна кількість експорту готової продукції склала 454168 пляшок (з них 52 пляшки як зразки на безоплатній основі) на суму 494960 Євро і 63130 дол. США. Всього на 3536,05 тис. грн.

Таблиця 2.17 Географія експорту ЗАТ "КЗШВ "Столичний" на 2005 рік

Таблиця 2.18 Географія експорту ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2006 р.

Таблиця 2.19 Динаміка експортних операцій підприємства за 2005-2006 рр.

Експорт готової продукції у звітний період зменшився на 30% і становить – 2,04% загального обсягу РП. В 2005 р. загальна кількість експортованої продукції була 3,5% від загального обсягу РП. Причиною різкого зменшення експорту став Чемпіонат світу з футболу в Німеччині у 2006 році, що зменшив попит на цей вид продукції на світовому ринку. Підприємство виконало всі свої контрактні зобов’язання перед своїми партнерами та контрагентами.

Загальна кількість імпортованої сировини та матеріалів в 2005 році складала 1581787,2 дол. США та 35109 Євро. Всього на 8216,239 тис. грн.

В 2006 році було імпортовано сировини на загальну суму 24823,566 тис. грн.: на 4782688 дол. США та 103229,30 Євро.

Структура і вартість імпорту протягом 2005 та 2006 років наведена в таблицях 2.1.4. і 2.1.5.

Таблиця 2.20 Географія імпорту заводу на 2005 р.

Таблиця 2.21 Географія імпорту підприємства на 2006 рік

Зробимо узагальнюючу таблицю імпортних операцій на досліджуваному підприємстві протягом 2005-2006 рр.

Таблиця 2.22 Узагальнююча таблиця імпортних операцій підприємства протягом 2005-2006 рр.

У 2006 р. значно збільшився імпорт, особливо з Молдови (81,19%). З Білорусії імпортується склотара та картонні коробки, використання, яких збільшилося при збільшенні виробництва. Причиною цього став неврожай винограду в 2006 р. та незабезпеченістю виробництва виноматеріалами.

Розглянемо організацію зовнішньоекономічних операцій підприємства

Метою зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" є збільшення прибутку, розширення ринків збуту, отримання валютної виручки, покращення іміджу країни за її межами і підтвердження того, що українська продукція є якісною та конкурентоспроможною на світовому ринку .

ЗАТ "КЗШВ "Столичний" займається зовнішньоекономічною діяльністю з 1993 року, що говорить про експортні можливості заводу. Відповідно, підприємство має достатні виробничі потужності, забезпеченість ресурсним потенціалом, налагоджені зовнішньоекономічні контакти, щоб задовольняти не лише попит на внутрішньому ринку, а також і на зовнішніх ринках.

Відповідно до цих стандартів, до ігристого вина висуваються вимоги стосовно органолептичних та фізико-хімічних показників.

Вимоги до маркування та пакування ігристого вина на експорт наступні:

1. ЗАТ "КЗШВ "Столичний" відвантажує покупцю товар в білих картонних коробках. В кожній коробці упаковується 6 пляшок по 0,75 л. коробки мають етикетки відповідно до асортименту продукції. Кожна коробка обгортається папером.

2. Поставка здійснюється на європіддонах по 72 картонні коробки упаковані поліетиленовою плівкою і клейкими стрічками для стяжки, 28 європіддонів на вантажну машину. Коробки повинні знаходитися у вертикальному положенні.

3. Вимоги до оформлення готової продукції:

−          пробка – коркова з двома дисковими прокладками;

−          капсула – поліламінатная, золотистого кольору;

−          етикетка, кол’єретка, контретикетка - відповідно мовою, в яку країну експортується товар.

−          4. Завод забезпечує виготовлення етикетки, кол’єретки, контретикетки в кількості, необхідній для виконання своїх зобов’язань по поставці товару за відповідним контрактом. В разі зміни тексту оригінал-макета етикетки, кол’єретки та контретикетки після їх виготовлення покупець відшкодовує вартість вже виготовлених і невикористаних етикеток.

Крім цього, при транспортуванні ігристі вина повинні перевозитися в спеціальних автомобілях чи ізотермічних залізничних вагонах при температурі від 8 до 16 ^оС.

При підготовці зовнішньоторговельних операцій, в першу чергу, здійснюється маркетингове дослідження зовнішнього ринку працівниками маркетингового відділу. При цьому вивчається його ринкове і підприємницьке середовище, а саме – аналіз демографічних, природних, економічних, науково-технічних, політико-правових, культурних та соціальних факторів розвитку такого ринку; вивчаються вимоги зарубіжних покупців до споживчих властивостей товару, з яким планується вихід на ринок; вивчається місткість ринку, рівень цін на ньому та тенденції їх зміни; здійснюється аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів.

Підприємство має налагоджені контакти зі своїми іноземними партнерами, тому дуже часто підписуються довгострокові угоди на співпрацю.

Продукція КЗШВ "Столичний" представлена в Інтернеті і доступ до неї є відкритим. Тому інколи до підприємства надходять замовлення від іноземних фірм на поставку пробних партій товару. Звичайно завод приймає дані пропозиції, підтверджує замовлення покупця і направляє йому пробну партію шампанського – так звані зразки – на безоплатній основі. Зокрема, в 2005 році така партія складала 87 пляшок, а в 2006 році – 52 пляшки. Першим таким імпортером стала фірма з Великобританії і на сьогодні вони укладають контракти на загальну суму понад 100 тис. грн.

ЗАТ "КЗШВ "Столичний" виступає не лише як експортер, але й як імпортер.

Враховуючи те, що завод співпрацює в основному з постійними постачальниками виноматеріалів і склопляшок, при встановленні контактів направляється замовлення на поставку відповідної партії товару.

Перед підписанням будь-якого контракту є проведення попередніх переговорів. Здебільшого під час заочної проробки пропозицій та запитів не вдається вирішити увесь комплекс технічних та комерційних питань. Попередні комерційні переговори є звичайним етапом узгодження умов контракту. Спірні питання з комерційних умов угоди та технічних вимог до товару розв’язуються методом уторгування, який полягає у взаємному вивченні об’єктивних аргументів сторін та знаходженні на цій основі взаємоприйнятих компромісних рішень.

Переговори можуть вестися листуванням (поштовим, телеграфним, телетайпним), шляхом особистих зустрічей або телефоном. Оскільки завод має комерційні відносини з постійними імпортерами та експортерами, то зазвичай використовується телефонний метод проведення переговорів – угода укладається на масові стандартизовані товари, основні умови контракту є типовими та заздалегідь відомими обом сторонам і погоджуються лише ціна та кількість продукції, строк поставки. У випадку з поставкою обладнання, попередні переговори проводилися при особистій зустрічі, оскільки контрагенти не були раніше знайомі. Обговорюються всі основні умови і складається протокол про наміри. Пізніше, на основі протоколу про наміри підписується вже безпосередньо контракт.

При підписанні кожного договору, працівники відділу ЗЕД погоджують умови контракту з функціональними підрозділами заводу, а саме: з планово-економічним та валютно-фінансовим відділами, з бухгалтерією та транспортним відділом. Надруковані та завізовані контракти підлягають остаточній перевірці відповідними працівниками. Потім друкується два оригінали контракту, кожен з яких підписується обома сторонами. Право підпису зовнішньоторговельних контрактів на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" має директор заводу Мацко О. П. Після підписання оригінал контракту обліковується у планово-економічному та валютно-фінансовому відділах, бухгалтерії та здається на зберігання у митний відділ.

Розглянемо документальне оформлення зовнішньоторгівельних операцій підприємства

Оформленням документації зовнішньоторговельної операції на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" займається відділ зовнішньоекономічної діяльності.

Документи, що підтверджують виконання зовнішньоторгової операції, тобто доставку продавцем товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю, прийнято називати зовнішньоторговельними.

В залежності від функцій, які виконують зовнішньоторгові документи, їх можна розділити на наступні групи:

1.         По забезпеченню виробництва експортного товару.

2.         По підготовці товару до відвантаження.

3.         Комерційні документи.

4.         Документи за платіжно-банківськими операціями.

5.         Транспортні документи.

6.         Транспортно-експедиторські документи.

7.         Митні документи.

Документи із забезпечення виробництва експортних товарів видаються на підприємстві для купівлі виробів чи матеріалів, необхідних для виробництва чи виготовлення товарів, які замовлені покупцем чи будуть запропоновані для продажу. Основними серед них є: доручення на купівлю товару, інструкція з виготовлення, наряд на вивіз товару зі складу, таблиця фактурування, інструкція упаковки, наряд на внутрішнє транспортування, внутрішні адміністративні документи.

Основними функціональними завданнями документів з підготовки товару до відвантаження є підтвердження резервування місця для відправки товару бажаним транспортним засобом, готовність т/з до відвантаження, вид упаковки та інше. До цієї групи документів відносять: заяву на фрахтування, інструкція з відправки, доручення на відвантаження, ордер на перевезення, ордер на відправку, повідомлення про розподіл документів, дозвіл на поставку.

Документи, що прямують з вантажем від пункту відправлення до пункту призначення, називають товаросупроводжувальними. До них відносяться зазвичай документи, що входять в групу комерційних, транспортних і митних. Документи, що складаються у зв’язку з відвантаженням товару (зазвичай вони перераховуються в контракті), називають відвантажувальними.

Документи оформляються на спеціальних бланках та містять відповідні реквізити. Загальними для всіх документів реквізитами є: найменування заводу (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, факсів або Інтернет-скриньок; назва документу, дата та місце його виписки; номер контракту або замовлення і дата його підписання; номери наряду, відвантажувальної специфікації; найменування та опис товару, його кількість (число місць, вага нетто і брутто); вид упаковки та маркування.

Розглянемо комерційні документи, які використовують на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" при здійсненні ЗТО. До них належать зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура, рахунок-специфікація, попередній рахунок, проформа-рахунок.

Зовнішньоекономічний контракт – це матеріально-оформлена угода двох або більше учасників ЗЕД та інших іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Рахунок-фактура (інвойс) виписується після остаточного приймання товару покупцем. Крім свого основного призначення як документа, що вказує суму платежу за товар, рахунок-фактура може бути використаний як накладна, що направляється разом з товаром. В Україні рахунок-фактура виписується на аркушах формату А-4 в довільній формі. Рахунок-фактура надається до: ТПП – для отримання сертифікату походження товару; адміністративних органів – для отримання ліцензії; товарно-експедиторських фірм – для перевезення вантажу; банку – для отримання з покупця належного платежу; митних органі – для визначення декларантом митної вартості переміщуваних товарів з метою з метою нарахування митних платежів.

Рахунок-специфікація поєднує реквізити рахунку та специфікації. У ньому, як правило, вказується ціна за одиницю товару по видах та сортах, а також загальна сума партії товару. Виписується в тих випадках, коли партія містить різні за асортиментом товари. Іноді його називають специфікованим рахунком.

Проформа-рахунок – виписується при постачанні товарів на безготівковій основі і містить вимоги щодо сплати зазначеної в ньому суми.

Наступною групою використовуваних заводом документів є документація з платіжно-банківських операцій. Інструкція з банківського переказу – це документ, в якому клієнт доручає своєму банку здійснити виплату певної суми в зазначеній валюті названій стороні, що знаходиться в іншій країні способом, який відданий на розсуд банку.

Враховуючи те, що основними способами транспортування імпортної та експортної продукції на підприємстві є автомобільне та залізничне перевезення, то заводом використовуються такі транспортні документи.

Товаро-транспортні накладні – це документи, які супроводжують транспортні засоби і свідчать про укладення договору на перевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким переміщуються вантажі, як транспортний документи може використовуватися: міжнародна автомобільна накладна (CMR); авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); залізнична накладна (СМГС) і т.д.

Залізнична накладна (СМГС) – це транспортний документ при міжнародних залізничних вантажних перевезеннях. Накладна є документальним оформленням договору перевезення між вантажовідправником та адміністрацією залізниці. Основними відомостями, що містяться в накладній, є: назва станції призначення та прикордонних станцій, назва вантажу, оплата за перевезення, оголошена цінність вантажу. Текст накладної друкується на стандартних бланках двома мовами. Залізнична накладна виписується вантажовідправником на ім’я вантажоотримувача. Накладна йде з вантажем. До кожної накладної додається товаросупроводжувальна документація: відвантажувальна специфікація, сертифікат про якість, пакувальний лист та ін.

Дорожня відомість складається для кожної накладної, є обліковим документом, супроводжує вантаж на усьому шляху його слідування та є транспортним документом при залізничних перевезеннях.

Автодорожня накладна (CMR) – транспортний документ, що підтверджує наявність договору між перевізником і відправником про автодорожнє перевезення вантажів. Для міжнародних автодорожніх перевезень цей документ містить такі дані: дата відвантаження, назва вантажу, що підлягає перевезенню, ім’я та адреса перевізника, назва одержувача, строк доставки та розмір штрафу за затримку у доставці, вартість перевезення. Накладна підписується перевізником та вантажовідправником.

Відвантажувальне доручення – це документ, який залежно від умов поставки виписується вантажовідправником або вантажоотримувачем звичайно на бланку транспортно-експедиційної фірми і містить перелік операцій, які доручаються експедитору, та докладні інструкції щодо їх виконання.

Останньою групою необхідних документів при здійсненні зовнішньоторговельної операції є група митних документів. Це ВМД, експортні та імпортні ліцензії, заявка на видачу експортної ліцензії, податкова декларація, книжка МДП, карантинне свідоцтво, сертифікат про якість.

Митна декларація (ВМД) – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу й містить відомості про товари, які переміщуються через митний кордон України, та митний режим, у який вони заявляються, а також інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Митна декларація містить: номер вантажного документа, по якому товар прийнятий на митницю, тарифну назву вантажу або посилання на відповідну статтю митного тарифу, ціну та вартість партії товару. У ній наводиться також перелік звичайно доданих документів (рахунок, відвантажувальна специфікація, сертифікат про якість тощо). ВМД оформляється на бланках форми МД-2, МД-3 і МД-8.

Експортні та імпортні ліцензії – документи, які видаються спеціальними державними органами. Експортні та імпортні ліцензії видаються на основі заяв підприємства, що надаються органу, який видає ліцензії в нашій країні. Ця заява оформляється на спеціальному бланку, який зазвичай складається з двох частин: самої заяви та ліцензії. Заява подається за визначений строк до передбаченого відвантаження або отримання продукції.

Заявка на видачу експортної ліцензії – це заява на дозвіл експортувати конкретні товари певної вартості у зазначений пункт призначення.

В Україні експортна ліцензія видається безкоштовно строком на п’ять років (із щорічними відмітками).

Імпортна ліцензія є платною – її отримання коштує 500 тис. грн. і видається вона кожен рік.

Податкова декларація (ПДВ) – документ, в якому підприємство (при імпорті) вказує дані, що стосуються справи, які необхідні компетентному органу для справляння податку на додану вартість.

Книжка МДП – міжнародний документ митного транзиту, що видається асоціацією, яка надає гарантію та яка уповноважена митними органами, по якому перевозяться вантажі здебільшого з митними печатками та пломбами, у транспортних засобах та контейнерах відповідно до вимог Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.

Розглянемо формування контрактної вартості експортованої продукції

Обов’язковим етапом зовнішньо торгівельної операції є укладання контракту в письмовій формі, де вказується вид товару, його ціна, кількість та терміни поставки, базисні умови і т.д.

Основою визначення будь-якої ціни, в тому числі і контрактної вартості експортованої продукції є собівартість цієї продукції та витрати, пов'язані з її реалізацією. Розглянемо на конкретному прикладі формування експортної ціни. Для цього візьмемо контракт № 15 від 1 липня 2005, згідно якого ЗАТ "КЗШВ "Столичний" експортував в Естонію 100000 пляшок вина ігристого "СОВЕТСКОЕ ИГРИСТОЕ". Розрахунок контрактної вартості наведемо в таблиці 2.23.

Таблиця 2.23 Розрахунок контрактної вартості вина ігристого "СОВЕТСКОЕ ИГРИСТОЕ", виробництва ЗАТ КЗШВ “Столичний” на експорт в Естонію, Гривня

До витрат на основну сировину належать витрати на закупівлю та доставку виноматеріалів.

Вартість допоміжних матеріалів включає вартість:

− пляшки;

− коробу;

− пробки коркової;

− ковпачка;

− фольги;

− етикетки.

До прямих витрат було включено:

−    паливо та енергію;

−    витрати на пакування та маркування;

−    завантаження транспортного засобу;

−    замитнення продукції та транспортування до основного транспорту покупця (згідно базисної умови поставки FCA, що зазначена в контракті).

Непрямі витрати – це витрати, які пов'язані не з виготовленням окремих виробів, а з процесом виробництва в цілому, тому до них включено:

−    заробітна плата та відрахування на соціальне страхування;

−    витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

−    загально виробничі витрати;

−    адміністративні витрати;

−    витрати на збут.

Всього буде експортовано 100000 пляшок шампанського. Тобто прибуток становитиме:

100000 * 1,00 = 100000грн.

Отже, даний контракт є досить вигідним для заводу.

Проаналізуємо ефективність зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний».

Розпочнемо із аналізу виконання зобов’язань за торговими угодами.

ЗАТ "КЗШВ "Столичний" займається зовнішньоекономічною діяльністю 14 років. Внаслідок чого, підприємство має налагоджені зовнішньоекономічні зв’язки: надійні постачальники та солідні замовники. Розглянемо узагальнену географію експорту та імпорту на підприємстві за досліджувані періоди.

Таблиця 2.24 Кількість і загальна сума укладених імпортних торгових угод за 2005 рік

Таблиця 2.25 Кількість і загальна сума укладених імпортних торгових угод за 2006 рік

У 2006 році збільшилася кількість укладених договорів з молдавськими контрагентами, тому що 2006 р. був несприятливий для українських виноградників. Також значно збільшилася і сума контрактів імпортованої продукції. Кількість договорів у звітний період збільшилася на 4.

Необхідно проаналізувати і структуру експорту на ЗАТ КЗШВ «Столичний».

Таблиця 2.26 Кількість та сума укладених експортних угод на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2005 рік

Таблиця 2.27 Кількість та сума укладених експортних угод на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2006 рік

Дивлячись на таблицю, кількість укладених угод залишилась такою самою у звітний період, порівняно з базисом, контрагенти залишаються постійними. Змінилася лише сума контрактів. Так як всі сторони зовнішньоекономічної діяльності дотримуються контрактних зобов’язань, то останньою причиною такого спаду є – зменшення попиту на шампанські вина на світових ринках.

Тепер проаналізуємо динаміку експорту та імпорту підприємства

Аналіз структури експорту та імпорту ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2005 – 2006 рр. наведено в пункті цьому. А в даному ж пункті розглянемо структуру зовнішньоекономічної діяльності за 2005 – 2006 роки.

Таблиця 2.28 Структура експорту та імпорту на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2005-2006 рр.

Видно з таблиці структура експорту в 2006 році змінилася, до того ж не в кращий бік – обсяги імпорту збільшилися більш ніж на 200%, а обсяги експорту, навпаки зменшилися (на 27,40%). Все це несе негативні наслідки у зовнішньо торгівельному сальдо підприємства. Підприємству необхідно покращити вивчення зовнішніх ринків та більш ретельніше проводити маркетингові дослідження, що сприятиме отриманню інформації про нові ринки збуту та нових партнерів.

Тепер визначимо ефективність зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ ”СТОЛИЧНИЙ” здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

1. Валютна ефективність експорту:

, де

 - валютна ціна і-го експортованого товару, грн;

- обсяг експорту і-го товару;

- витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару, грн;

m – кількість назв товарів.

Евал.експ2005=625563*1,19)/5,71*625563=0,2 >0.15

Евал.експ2006= 1,19*454116/7,33*454116=0,16>0.15

У нашому випадку Евал.експ.>0,15 – це свідчить про те, що експорт є економічно вигідним для заводу.

Похожие работы

Аналіз та способи підвищення конкурентоспроможності товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках (на даних підприємства ресторану "Тернопіль" готельного комплексу "Тернопіль-готель" м. Тернополя)

Скачать

227599

48

18

... конкурентоспроможності Методологічні засади впливу регулювання торгівлі на конкурентоспроможність національних виробників. Питання про роль державного регулювання торгівлі з метою підвищення конкурентоспроможності національних виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках є одним з найскладніших як в теоретичному, так і в практичному плані. Незважаючи на велику кількість публікацій у сві ...

Вибір засобів розповсюдження реклами на зовнішньому ринку

Скачать

64882

5

2

... ів. Вони стосуються, зокрема, питань вироблення рекламного повідомлення, вибирання відповідного засобу реклами і рекламного агентства. Стандартизованими засобами розповсюдження реклами служать як міжнародні, так і національні засоби комунікації. Їх вибір пов’язаний з досягненням найбільшої ефективності при найменших витратах. При цьому експортер може вибрати або місцеве рекламне агентство, або ...

Конкурентоспроможність підприємства

Скачать

52405

0

2

... персоналу, надання ним кваліфікованих порад, швидкість і терміни надання послуг, скорочення затрат часу покупців, надання їм додаткових зручностей під час обслуговування, відповідність режиму роботи підприємства торгівлі режимам праці і відпочинку обслуговуваного населення тощо.   3.3 Організація окремих видів торговельних послуг   У забезпеченні належної якості торговельних послуг важливе ...

Cистема управління зовнішньоекономічною діяльністю ЗАТ "Харків'янка"

Скачать

178877

20

11

... регулювання ЗЕД залишається нез'ясованим. Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" від 13 серпня 1990 р. встановлено, що Україна самостійно здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю, бере безпосередню участь у міжнародному поділі праці та розвиває економічне співробітництво з іншими державами на основі принципів зацікавлення, рівноправності й взаємної вигоди. Пі ...