Навигация
Фотографування робочого дня
26149
знаков
2
таблицы
2
изображения
1.3. Фотографування робочого дня
Фотографування робочого дня – вивчення шляхом спостереження і заміру всіх без виключення витрат часу на протязі повного робочого дня або окремої його частини.
Існує два види фотографування робочого дня: виконане самим виконавцем робіт ( самофотографування) і виконане нормувальником, майстром або технологом. При цьому фотографування робочого дня однаково застосовується як стосовно робітників, так і стосовно службовців, керівників та спеціалістів. С точки зору цільової установки фотографування робочого дня має декілька різновидів: індивідуальне, бригадне, групове, маршрутне, фотографування робочого дня для багатоверстатників.
Індивідуальне фотографування робочого дня застосовується в тих випадках, коли необхідно вивчити витрати робочого часу одним конкретним виконавцем робіт.
Маршрутне фотографування служить для вивчення витрат робочого часу групою виконавців, об’єднаних виконанням однієї роботи, проте які знаходяться на різних виробничих ділянках. Маршрутне фотографування застосовується в тих випадках, коли за характером роботи виконавець постійно знаходиться в руху. Найбільш поширеним на підприємствах є групове і бригадне фотографування робочого дня. Воно дозволяє вивчати використання робочого часу виконавцями, об’єднаними в виробничі бригади або працюючими на одній виробничий ділянці.
При самофотографуванні процес спостереження складається в тому, щоб виконавець робіт самостійно записує до спеціальної картки розміри втрат з зазначенням причин, які сприяли їх виникненню.
Данні спостереження можливо проаналізувати за допомогою наступних формул:
1.коефіцієнт корисного використання робочого часу;
К1= ( Тпз +Топ + Тобсл + Тнвідп +Тпт)/ Тспост , де
Тпз – підготовчо – заключний час;
Топ – оперативний час;
Тобсл – час обслуговування робочого місця;
Тнвідп – час перерв на відпочинок і особисті потреби за нормативом;
Тпт - час перерв, встановлених технологією й організацією виробничого процесу;
Тспост – час спостережень.
2. коефіцієнт корисного використання устаткування:
К2= Топ/Тспост
3.коефіцієнт втрат робочого часу, залежним від робітника:
К3 = Тпнд /Тспост, де
Тпнд – перерви в роботі по причинам, залежним від робітника;
4.коефіцієнт втрат робочого часу по організаційно – технічним причинам:
К4 = Тпнт /Тспост, де
Тпнт – перерви в роботі, викликані організаційно – технічними причинами.
2. Методика встановлення норм часу
Норми часу розробляються на виконання заходів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 р. № 152-р, спільним наказом Мінпраці та Мінекономіки України від 28.12.2000 № 361/7; "Програми створення та постійного оновлення національної нормативної бази з праці та професійної кваліфікації на 2004-2007 роки", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2003 № З56.
Норма часу (Нч) на виконання операції складається із норми підготовчо-заключного часу (tп.з.) та норми штучного часу (Тщ) і визначається за формулою:
Нч = (Тш +tп.з.)/q,
де q - кількість деталей у партії.
Норма штучного часу визначається шляхом підсумовування часу на встановлення і знімання деталі та неповного штучного часу на оброблення отвору з урахуванням кількості проходів:
Тш=[ tд.в. +( Тн.ш.1 і1 + Тн.ш.2 і2 +...+Тн.ш.N iN)] KTш , хв.
де Тш - норма штучного часу, хв.;
tд.в. – допоміжний час на встановлення і знімання деталі, хв.;
Тн.ш.1, Тн.ш.2,Тн.ш. N - неповний штучний час на прохід, хв.;
і1,і2,..., іN – кількість проходів;
Тк – комплексна норма часу на оброблення отвору, хв.;
КТ.ш. – коефіцієнт до норми штучного часу залежно від партії деталей.
Необхідною умовою, що визначає можливість розрахування технічно обґрунтованих норм часу за даними нормативами, є наявність заздалегідь розробленого маршрутного технологічного процесу за операціями із зазначенням у ньому поверхні, що обробляється, розмірів та характеру обробки.
2.1.Нормування підготовчо–заключного часу
Підготовчо-заключний час складається із витрат часу на виконання таких робіт:
¨ одержання наряду і технологічної документації;
¨ ознайомлення з роботою, кресленням і одержання інструктажу;
¨ одержання недостатніх на робочому місці інструментів і пристроїв;
¨ підготовка робочого місця, налагодження і переналагодження устаткування, інструментів і пристроїв;
¨ знімання інструментів і пристроїв після закінчення оброблення партії деталей та інші підготовчо-заключні роботи, пов'язані з виготовленням даної партії деталей.
У нормативах підготовчо-заключний час наведено у вигляді укрупнених комплексів прийомів роботи. Крім того, у картах наведено нормативи часу на виконання окремих прийомів підготовчо-заключної роботи, що не входять до комплексів, але можуть мати місце в окремих випадках.
Як основні фактори, що визначають тривалість підготовчо-заключного часу, у нормативах враховано:
¨ тип і основні розрахункові характеристики верстатів;
¨ спосіб установлення деталі і характер пристроїв, які застосовуються;
¨ кількість інструментів, що використовуються в роботі;
¨ необхідність заміни встановлювальних пристроїв.
Крім вищеназваних факторів тривалості, ураховано також ступінь складності підготовки до роботи: проста, середньої складності та складна підготовка.
У разі простого ступеня складності підготовки потрібне поверхні вивчення креслень і технологічного процесу; необхідне одержання короткого інструктажу від майстра, проведення одного часткового переналагодження устаткування в процесі оброблення партії деталей.
У разі підготовки середнього ступеня складності потрібне вивчення креслень і технологічного процесу, необхідне одержання короткого інструктажу від майстра, проведення одного часткового переналагодження устаткування в процесі оброблення партії деталей.
У разі складного ступеня підготовки потрібне старанне вивчення креслення і технологічного процесу, докладний інструктаж майстра, проведення двох-трьох часткових переналагоджень устаткування.
Похожие работы
... – планові неявки на роботу, днів. За даними балансу робочого часу одного працівника розраховується показник «плановий % невиходів на роботу» Z=(Н пл / Ф к) х 100. Також треба враховувати, що для працівників торгової групи підприємств ресторанного господарства потрібно складати графік, який би враховував наступне: ð у четвер кількість відвідувачів більша, ніж у інші буденні дні. &# ...
... ів у факторному аналізу ефективності формування та використання фонду оплати праці. Спільним є виявлення відносних та абсолютних відхилень фактичного фонду оплати праці від запланованого, його динаміка та структура тощо. Розділ 3. Планування і контроль фонду оплати праці на підприємстві 3.1 Оптимізація видів, форм і систем оплати праці працівників підприємства Згідно положення «Про ...
... більше сприяє дотриманню цих вимог. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками). Кожна з названих форм заробітної плати охоплює кілька систем оплати праці для різних організаційно-технологічних умов виробництва. Можливі та реально застосовувані системи оплати праці робітників виробничих підприємств (підрозділів ...
... непрацездатності тощо), здійснюється за даними довідок-розрахунків та інших додаткових документів (наказів директора підприємства, лікарняних листків тощо). [2]. 3. Статистичне використання робочої сили і робочого часу в Україні 3.1 Робоча сила Загальна чисельність економічно активного населення залишається практично незмінною від початку виходу з кризи і становить 22,6 млн. осіб. Однак ...
0 комментариев