Навигация
Заробітна плата, її види, функції і принципи організації
34544
знака
2
таблицы
0
изображений
2. Заробітна плата, її види, функції і принципи організації
Заробітна плата як економічна категорія є однією з найбільш складних і важливих соціально – економічних явищ.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці», прийнятим і введеним у дію з 1995 р., дано наступне визначення заробітної плати.
Заробітна плата – це винагорода, розрахована як правило, у грошовому вираженні, що відповідно до трудового договору власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Розмір заробітної плати залежить від кількості і якості праці, від складності й умов праці, професійно ділових якостей працівника, від результатів господарської діяльності підприємства.
Джерелом коштів, що направляються на оплату праці працівників підприємств, є доход, отриманий у результаті їхньої господарської діяльності, а для бюджетних організацій – кошти, що виділяються з бюджетів, отримані в результаті їхньої господарської діяльності.
Кошти, спрямовані на оплату праці складають фонд оплати праці, що у відповідності зі стандартом складається з фонду основної заробітної плати і фонду додаткової заробітної плати.
Фонд основної заробітної плати включає:
заробітну плату, нараховану за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов'язки) за відрядними розцінками, тарифним ставкам (окладам) працівників і посадових окладів, незалежно від форм і систем оплати праці прийнятих на підприємствах;
суми процентних або комісійних нарахувань у залежності від обсягу доходів (прибутку) одержуваних від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;
суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення й інших підприємств, оплата їхньої праці здійснюється по ставках (розцінкам) авторського (постановочного) винагороди, нарахованого на даному підприємстві.
Фонд додаткової заробітної плати включає:
доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах передбачених чинним законодавством;
премій працівникам, керівникам, фахівцям, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів;
винагорода (процентної ставки) за вислугу років, стаж роботи, передбачений законодавством;
оплата праці працівників, що не знаходяться в штаті підприємства, за виконання робіт відповідно до договорів;
оплата праці за вихідні, святкові і неробочі дні, понаднормовий час за розцінками, встановленим законодавчими актами;
суми виплат, зв'язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах, передбачених чинним законодавством;
оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до діючого законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку й інші;
заохочувальні і компенсаційні виплати (оплата простоїв не з вини працівників; надбавки і доплати, непередбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; премії за сприяння винахідництву і раціоналізації; сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам і інші; суми прибутку, спрямованої на придбання акцій (для працівників трудового колективу).
Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату.
Номінальна заробітна плата – це сума коштів, виплачуваних працівникам за виконаний обсяг робіт відповідно до кількості і якості витраченої ними праці.
Реальна заробітна плата являє собою сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, що може придбати працівник на номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги.
Цю залежність можна представити у виді формули:
Ірзп = Інзп / Іц,
де Ірзі, Інзп. - індекси реальної і номінальної заробітної плати;
Іц – індекс цін.
Співвідношення і динаміка номінальної і реальної заробітної плати характеризує зміни рівня добробуту в суспільстві.
Мінімальна заробітна плата являє собою законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче якої не може вводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці.
Розмір мінімальної заробітної плати установлюється Верховною Радою України один раз у рік під час затвердження Державного бюджету України. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Заробітна плата в суспільстві виконує визначені функції:
1. відтворювальна функція – забезпечення працівників і членів їхніх родин необхідними життєвими благами.
2. стимулююча функція – зв'язана з установленням залежності заробітної плати працівника від його внеску в результат діяльності підприємства.
3. ресурсорозміщувальна функція: сутність її складається в розміщенні трудових ресурсів (по підприємствах, галузям)
4. формування платоспроможного попиту населення – ув'язування платоспроможного попиту з пропозицією споживчого ринку.
При організації заробітної плати необхідно керуватися наступними принципами:
рівна оплата за рівну працю по кількості і якості, незалежно від приналежності до статі, віку й іншим ознакам;
ріст реальної заробітної плати в результаті підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення кількісних і якісних показників виробництва і праці, що дозволяє періодичного підвищувати тарифні ставки і оклади, збільшувати мінімальну заробітну плату.
перевищення росту продуктивності праці в порівнянні з ростом заробітної плати є об'єктивною закономірністю розширеного відтворення, необхідною умовою підвищення життєвого рівня населення;
диференціація заробітної плати в залежності від внеску працівника, складності праці, умов праці, територіального розташування підприємства, його галузевої приналежності;
єдність економічної політики в області організації заробітної плати;
встановлення в загальнодержавному масштабі мінімальної заробітної плати й інших норм і гарантій про оплату праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях, рівня оподатковування підприємств і доходів працівників;
простота, логічність і доступність розуміння для працівників елементів організації оплати праці.
Під організацією оплати праці розуміють визначений порядок встановлення і виплати заробітної плати. Основними елементами організації оплати праці є: нормування праці; тарифна система оплати праці; форми і системи оплати праці.
Похожие работы
умілими всім робітникам. При виборі системи оплати праці доцільно враховувати форму власності, розмір підприємства, його структуру, характер виробленої продукції (послуг), а також особливості домінуючих у колективі цінностей і цілей. При цьому необхідно насамперед мати на увазі функціональні обов'язки керівників. Їхня головна задача полягає в тому, щоб забезпечити неухильний ріст обсягу ...
... умов ефективність функціонування аграрних підприємства підвищується із збільшенням абсолютного значення коефіцієнта товарного зосередження галузей. Розділ 2. Аналіз виробництва продукції рослинництва 2.1 Аналіз досягнутого рівня врожайності сільськогосподарських культур Основною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання максимального прибутку. Величину прибутку безпосередньо ...
... сть у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг 891 906 926 929 944 975 999 1015 1048 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ АКБ “ПРИВАТБАНК” 2.1 Аналіз оплати праці в комерційному банку АКБ “Приватбанк” Заснований 1992 року, комерційний банк ПриватБанк є банком, що розвивається найбільш динамічно в Україні, і займає лідируючі позиц ...
... генеральних, галузевих, регіональних і колективних договорів на рівні підприємств; - механізму визначення і встановлення мінімальної заробітної платні. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ 2.1. Сучасний стан та економічна характеристика ПП ”Енергосервіс” Підприємство „Енергосервіс” було засновано у 2004 році. Воно створювалося як приватне багатопрофільне пі ...
0 комментариев