2.3 Розрахунок тривалості технологічного циклу та величини незавершенного виробництва
Тривалість технологічного циклу визначається за формулою 3.1.
, (3.1)
де Pj – розмір партії деталей j-го найменування;
tonij – оперативний час на виконання і-ї операції по виготовленню j-го типорозміру;
tкор – мінімальний оперативний час, необхідний для кожної пари суміжних операцій (якщо операція виконується на декількох верстатах, то ділиться на ton число верстатів);
m – число операцій, що входять до технологічного процесу.
Величина незавершеного виробництва визначається за формулою 3.2.
(3.2)
В нормо-годинах величина незавершеного виробництва визначається за формулою 3.3.
(3.3)
2.4 Розрахунок чисельності виробничого персоналуЧисельність операторів, які здійснюють спостереження за роботою технологічного обладнання, за проектом визначається за формулою 4.1.
(4.1)
де l - коефіцієнт, що враховує затрати часу оператора на спостереження за роботою обладнання, (l=0,15);
a - коефіцієнт, що враховує затрати часу оператора на обслуговування робочого місця (a=0,07);
b- коефіцієнт, що враховує затрати часу оператора на відпочинок та власні потреби (b=0,03);
m – число операцій технологічного процесу;
н – номенклатура деталей;
Fep – ефективний фонд часу роботи оператора;
Kв – коефіцієнт виконання норм, (Kв =1).
За базовим варіантом чисельність даних операторів розраховується за формулою 4.2.
, (4.2)
де Ноб – норма обслуговування, (Ноб=1)
(чол.)
(чол.)
(чол.)
(чол.)
(чол.)
Чисельність наладчиків розраховується за формулою 4.3.
, (4.3)
де Тні – сумарний час на переналадку обладнання на кожній і-й операції при переході від однієї партії деталей до іншої, год.;
ТТС – час, що витрачається на тестопрограми та профілактику, год.(ТТС =1).
(чол.)
(чол.)
Чисельність робітників, що виконують наладку інструменту, розраховується за формулою 4.4.
, (4.4)
де tін – середній час наладки одиниці інструменту, год. (tін =0,75);
h – середнє число інструментів в наладці за операціями на одну партію деталей, шт. (h =5);
Ппер – число переналадок обладнання при переході від обробки однієї партії деталей до іншої.
(чол.)
Чисельність складальників пристосувань визначається за формулою 4.5.
, (4.5)
де tск – середній час складання-розбирання одного пристосування (tск =2 год.);
h – середнє число компонентів в пристосуванні за операціями на одну партію деталей, шт. (h =5).
(чол.)
Чисельність між операційних транспортних робітників розраховується за формулою 4.6.
, (4.6)
де m – кількість операцій технологічного процесу, що обслуговуються вручну, (m=5);
tmp – час, що витрачається на транспортування однієї деталі.
(чол.)
2.5 Розрахунок величин капітальних вкладеньПовні капітальні вкладення в виробничі фонди за базовим варіантом та проектом ГВС в загальному випадку визначаються за формулою 5.1.
, (5.1)
де Kоб – початкова вартість технологічного обладнання, грн.;
Kmp – початкова вартість транспортних засобів, грн.;
Ke – початкова вартість енергетичного обладнання оснастки великої вартості, вимірювальних та регулювальних приладів, грн.;
Kск – вартість матеріального складу цеху, грн.;
Kін – вартість виробничого та господарчого інвентарю, грн.;
Kпу – вартість програм управління, грн.;
Kбуд – вартість будівлі, що її займає дільниця, грн.;
Kпр – передвиробничі витрати з урахуванням фактору часу, грн.;
Oс – вартість оборотних засобів, грн..
2.6 Розрахунок собівартості продукції, що випускаєтьсяВитрати на матеріали розраховуються за кожним видом матеріалів за формулою 6.1.
, (6.1)
де Ні – витрати матеріалу і-го найменування, кг,
Ці – вартість матеріалу і-го найменування, грн./кг,
Кі – коефіцієнт транспортних витрат, Кі =1,14,
Ві – маса відходів і-го найменування, кг,
Цв – вартість відходів і-го найменування, грн./кг,
N – кількість видів матеріалів.
Проведені розрахунки зводимо до Таблиці 4.
Таблиця 4 – Витрати на матеріали
Найменування матеріалу, марка, тип, сорт | Ціна за 1 кг, грн. | Витраче-но, кг | Величина відходів, кг | Ціна відходів, грн./кг | Відходи, що повторно використо-вують, грн. | Вартість витраченого матеріалу, грн. |
СТ.3 | 0,986 | 1,2 | 0,1 | 0,074 | 0,0074 | 1,34 |
0,986 | 1,3 | 0,1 | 0,074 | 0,0074 | 1,45 | |
0,986 | 1,4 | 0,1 | 0,074 | 0,0074 | 1,56 | |
Всього на один виріб | 4,35 | |||||
Всього на річну програму | 439393,5 |
Електрична енергія на дільниці витрачається на живлення електродвигунів, електронагрівальних приладів, апаратури та на освітлення приміщення.
Витрати на силову електроенергію розраховується за формулою 6.2.
, (6.2)
де W – встановлена потужність обладнання та транспортних засобів, кВт;
Це – вартість електроенергії, грн. (Це=0,4);
Kвч – коефіцієнт, що враховує використання двигунів за часом;
Kвп – коефіцієнт, що враховує використання двигунів за потужністю;
Kз – середній коефіцієнт завантаження обладнання (Kз= 0,96; Kз=0,79);
J – коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі;
h - ККД обладнання.
Витрати на основну заробітну плату робітників (Зр) визначається за формулою 6.3.
, (6.3)
де Чрі – чисельність робітників за окремими видами робіт;
n – число робіт за видами та розрядами;
Кс – коефіцієнт співвідношень, який установлений в даний час (Кс =3);
Сі – погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду, який виконує відповідну роботу, грн./год.
Сі визначається за формулою 6.4.
, (6.4)
де Мм – мінімальна місячна оплата праці, грн. (Мм = грн.);
Кі – тарифний коефіцієнт робітника відповідного розряду та професії;
Тр – число робочих днів в місяці (Тр =22);
Тзм – тривалість зміни, (Тзм =8 год.)
Тарифний коефіцієнт Кі допоміжних робітників можна визначити як середній тарифний коефіцієнт за формулою 6.5.
(6.5)
Розрахунки заносимо до таблиць 5.
Таблиця 5 – Величина витрат на основну заробітну плату робітників за базовим варіантом
Найменування робіт | Чисельність робітників, чол. | Розряд роботи | Тарифний коефіцієнт | Погодинна тарифна ставка, грн. | Величина оплати на робітника, грн. | Фонд оплати праці, грн. |
Токарна 1 | 16 | 5 | 1,0 | 3,097 | 22476,96 | 134861,8 |
Токарна 2 | 16 | 5 | 1,11 | 3,43 | 24952,62 | 174668,3 |
Токарна 3 | 16 | 5 | 1,33 | 4,11 | 29838,6 | 208870,2 |
Фрезерна | 34 | 5 | 1,55 | 4,8 | 34775,4 | 347754 |
Шліфувальна | 30 | 5 | 1,78 | 5,51 | 40002,6 | 440028,6 |
Налагоджувальні | 1 | 5 | 2,0 | 6,19 | 44939,4 | 44939,4 |
Інструментальні | 4 | 5 | 2,0 | 6,19 | 44939,4 | 179757,6 |
Складальні | 11 | 5 | 2,0 | 6,19 | 44939,4 | 314575,8 |
Транспортні | 11 | 5 | 2,0 | 6,19 | 44939,4 | 1258303,2 |
Всього | 3496234,8 |
Додаткова заробітна плата робітників розраховується за формулою 6.6.
, (6.6)
де Ндод – норма нарахування додаткової заробітної плати (Ндод =10…12%)
Визначимо нарахування на заробітну плату робітників.
Збори на обов’язкове державне пенсійне страхування визначаються за формулою 6.7.
, (6.7)
де Нпс – норма нарахування (33,2%).
Збори на обов’язкове соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначаються за формулою 6.8.
, (6.8)
де Нссвп – норма нарахування (1,5%).
Збори на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття визначаються за формулою 6.9.
, (6.9)
де Нссб – норма нарахування (1,3%).
Збори на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань визначаються за формулою 6.10.
, (6.10)
де Нсснв – норма нарахування (1,%).
Загальна величина нарахувань визначається за формулою 6.11.
(6.11)
Розрахуємо витрати на амортизацію основних фондів.
В спрощеному вигляді амортизаційні відрахування по кожному виду обладнання можуть бути розраховані за формулою 6.12.
, (6.12)
де Ц – балансова вартість обладнання, грн .;
На – норма амортизації, % за рік;
Т – термін використання обладнання, цілі місяці.
Законодавство України визначає такі норми амортизації: електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, конторське обладнання і т. д. –10% на квартал або 40% на рік. Все інше обладнання – 6% на квартал або 24% на рік, інше (будівлі, споруди тощо)- 8% на рік.
Всі проведені розрахунки амортизаційних відрахувань зводимо до Таблиці 6.
Таблиця 6 – Величина амортизаційних відрахувань
Найменування обладнання | Вартість, грн. | Норма амортизації, (кварт.) % | Термін використання обладнання, міс. | Амортизаційні відрахування, грн. | ||
б | п | б | п | |||
Транспортні засоби | 1580,8 | 5390 | 40 | 12 | 1375,9 | 4691,456 |
Технологічне обладнання | 44480 | 32890 | 24 | 12 | 29640,5 | 21917,2 |
Енергетичне обладнання | 6017,5 | 9521 | 24 | 12 | 4009,9 | 6344,6 |
Матеріальний склад | 3210 | 15679 | 8 | 12 | 910,4 | 4446,7 |
Виробничий та господарський інвентар | 1750 | 1580 | 40 | 12 | 1523,2 | 1375,2 |
Будівля, яку займає дільниця | 54380 | 69459 | 8 | 12 | 15422,6 | 19699,1 |
Програми управління | 1105 | 2000 | 60 | 12 | 1076,7 | 1948,8 |
Всього | 53959,2 | 60423,0 |
Загальновиробничі витрати охоплюють: витрати на управління організацією, оплата службових відряджень, витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, витрати на опалення, освітлення, водопостачання тощо. Загальновиробничі витрати розраховуються за нормативами, що їх встановлено відповідно до інших статей, які утворюють собівартість виробу.
Так, змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт пропорційно встановленій базі розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
Постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт пропорційно встановленій базі розподілу, виходячи з нормальної потужності підприємcтва. Постійні нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу реалізованої продукції в період їх виникнення.
В загальному вигляді величину загальновиробничих витрат можна спрогнозувати за нормативами по відношенню до основної заробітної плати робітників, які виготовляють цю продукцію.
Витрати на утримання обладнання розраховуємо за формулою 6.13.
, (6.13)
де Но – норма нарахування (110-120)
Цехові витрати за формулою 6.14
, (6.14)
де Нц – норма нарахування (60-70)
Величину загальновиробничих витрат розраховуємо за формулою 6.15.
, (6.15)
де Нзв – норма нарахування (0,9)
Сума всіх статей витрат утворює виробничу собівартість виробів.
Результати розрахунків всіх видів витрат зводимо до таблиці 7.
Таблиця 7 – Собівартість обробки деталей річного випуску
Стаття витрат | Умовне позначення | Базовий варіант | Проектний варіант |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. Основні матеріали за відрахуванням відходів | М | 439393,5 | 439393,5 |
2. Витрати на електроенергію | Ве | 90731,92 | 48803,85 |
3. Витрати на амортизацію основних фондів | А | 53959,2 | 60423,0 |
4. Витрати на основну заробітну плату виробничих робітників | Зр | 3496234,8 | 3496234,8 |
5. Додаткова заробітна плата робітників | Здод | 341413,5 | 341413,5 |
6. Збори на обов’язкове державне пенсійне страхування | Зпс | 1136907 | 1136907 |
7. Збори на обов’язкове соціальне страхування | 51677,6 | 51677,6 | |
8. Збори на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття | 44787,2 | 44787,2 | |
9. Збори на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків | 34451,7 | 34451,7 | |
10. Витрати на утримання й експлуатацію обладнання | 3569322,735 | 3569322,735 | |
11. Цехові витрати | 2017443,285 | 2017443,285 | |
12. Загальновиробничі витрати | 2948570,955 | 2948570,955 | |
13. Позавиробничі витрати | 2805158,76 | 2787427 | |
Всього | 17030052,16 | 16976856 |
Розрахуємо суму проведених витрат:
- за базовим варіантом за формулою 7.1.
, (7.1)
де С1 – собівартість продукції при застосуванні старого технологічного процесу, грн.;
К1 – додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу, модернізацію дільниці, грн.;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних затрат (Ен = 0,22).
(грн.)
- за проектом за формулою 7.2.
, (7.2)
де С2 - собівартість продукції при застосуванні модернізованого технологічного процесу, грн.;
К2 – додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу, модернізацію дільниці, грн..
(грн.)
Розрахуємо величину річного економічного ефекту за формулою 7.3.
(7.3)
Якщо технологічний процес 1 (базовий) удосконалюється (модернізується), внаслідок чого з’являється удосконалений техпроцес 2 (проектний), то в цьому випадку ведеться розрахунок додаткових капітальних вкладень на модернізацію техпроцесу, а також зменшення собівартості продукції, що буде виготовлятися при застосуванні модернізованого техпроцесу в порівнянні з базовим.
Механізм порівняння додаткових капітальних вкладень та економії на собівартості продукції зводиться до розрахунку терміну окупності додаткових капітальних вкладень за формулою 7.4.
, (7.4)
де С – зменшення собівартості продукції, грн.
(року)
Оскільки термін окупності Т є рівним нормативному, тобто дорівню 4
... нестабільність завжди позначається на діяльності банківських структур; зберігається низька інвестиційна привабливість національної економіки як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів. Якщо влада не подолає цих негативних факторів, то банківська система їй нічим не допоможе. Комерційні банки, будучи складовою банківської системи, відчувають на собі весь спектр дії як загальноекономічної ...
... , (3.16) де – коефіцієнт, який враховує норму допоміжної площі,= 0,1. м2. Загальна площа цеху , м2, . (3.17) м2. Питома вага загальної площі цеху на один відремонтований вагон , м2/ваг, . (3.18) м2/ваг. 3.4 Синхронізація технологічного процесу ремонту платформи на потоковій лінії Незмінною умовою надійності роботи потокової лінії є стабільність її ритму, що досягається ...
... ідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Багато промислових підприємств одночасно виступають в ролі виготовлювача нової техніки і в ролі споживача результатів НТП . 1.4 Роль і значення НТП в економіці і суспільстві Вирішальний вплив НТП на економічний і соціальний розвиток пояснюється передовсім такими обставинами: 1. Використання в промисловому виробництві нової техніки, технолог ...
... дипломного проекту. Рисунок 3.1 – Схема електрична структурна пристрою контролю середнього значення кутової швидкості 4. Розробка принципової схеми комп’ютеризованої вимірювальної системи параметрів електричних машин з газомагнітним підвісом 4.1 Аналіз лінійного фотоприймача Фотоелектричні перетворювачі площа-напруга (ППН) використовуються у багатьох пристроях, таких як перетворювач ...
0 комментариев