3. Організаційний план
3.1 Розрахунок тривалості і технологічного циклу
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей залежить від вибору виду руху деталей серійному типові виробництва відповідає паралельно-послідовний вид руху деталі.
Вихідні дані визначають серійний тип виробництва.
Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному русі деталей розраховується за формулою
(3.1)
де nКОР – оптимальна величина партії деталі;
Т к - тривалість кінцевої операції тех. процесу, хв., Т к 2,01 хв.
(3.2)
де ТБ – ТМ – тривалість більшої і меншої при порівнянні двох суміжних операцій, хв.;
S – величина зміщення, тобто проміжок часу до початку обробки першої базової деталі в партії на наступній, більш короткій за часом суміжній операції.
Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному русі деталей розраховується за формулою
Тривалість технологічного циклу для оперативного планування виражається в робочих днях
(3.3)
3.2 Визначення періодичності запуску-випуску партії деталей
Періодичність запуску-випуску деталей називається інтервалом часу між двома послідовними (суміжними) запусками-випусками деталей одного найменування. Ритмічність для оперативно-виробничого планування в серійному виробництві визначається за формулою
(3.4)
де NДЕН. – середньоденний випуск деталей, визначається за формулою
(3.5)
де Д – кількість робочих днів року.
3.3 Визначення нормативних величин циклових запасів
Цикловий запас ZЦ на кожен робочий день визначається за формулою
(3.6)
3.4 Організація багатоверстатного обслуговування
Багатоверстатне обслуговування застосовується на верстатах з тривалим машинно-автоматичним часом, за умови якщо їх кількість на проектній дільниці дорівнює або більше двох.
Норма багатоверстатного обслуговування, тобто кількість верстатів, що обслуговується одним робочим, визначається за формулою
(3.7)
де Тм.с. – вільний машинний час у циклі обробки деталі, хв.;
Кд. – коефіцієнт, що враховує мікропаузи в роботі (див. додаток 2),
Кд = 0,9;
Тзайн. – час зайнятості, хв.
Вільний машинний час визначається за формулою
(3.8)
(3.9)
де Тмаш.- машинний час на операцію, хв.;
Тдоп.- допоміжний час на операцію, хв.;
(3.10)
де Тспост.- час активного спостереження за роботою, хв.;
Тпер. – час переходу від верстату до верстату, Тпер.= 0,14...0,25 хв.
(3.11)
Штучна норма часу при багатоверстатному обслуговуванні визначається за формулою
(3.12)
де Кс. – коефіцієнт спів падання в часі обслуговування кількох верстатів
tТЕХ. - % технічного обслуговування робочого місця;
tВІДП. - % на відпочинок і власні потреби;
tОРГ. - % організаційного обслуговування на робочих місцях;
Операція 010-Токарна з ЧПК
т.к. ,
Операція 015-Токарна з ЧПК
т.к. ,
На одну з операцій побудуємо циклограму багатоверстатного обслуговування:
... Операція 040 Установку робимо в патроні з вильотом заготівлі 54 мм. Настановною базою служить раніше оброблена поверхня, тому застосовуємо "сирі" кулачки. 1.6 Проектування технологічного маршруту обробки деталі "втулка перехідна" Таблиця 1.1.6.1- Проектування технологічного маршруту обробки "Втулка перехідна" Операція перехід Зміст операції Устаткування Пристосування, допоміжний і ...
... ,735 11. Цехові витрати 2017443,285 2017443,285 12. Загальновиробничі витрати 2948570,955 2948570,955 13. Позавиробничі витрати 2805158,76 2787427 Всього 17030052,16 16976856 2.7 Розрахунок величини річного економічного ефекту Розрахуємо суму проведених витрат: - за базовим варіантом за формулою 7.1. , (7.1) де С1 – собівартість продукції при ...
... жорстких умовах і забезпечення її функціонального призначення й надійної роботи потрібна висока точність і якість виконавчих поверхонь. 2. Аналіз технічних вимог і визначення технічних завдань при виготовленні деталі Кількість видів і розрізів досить для повного подання про конструкцію деталі. На кресленні не зазначені квалітети й відхилення лінійних розмірів. Позначення видів, розрізів і ...
... і вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності “Радіотехніка” /Укл. В.О.Дмитрук, В.В.Лисак, С.М.Савченко, В.І.Правда. – К.: КПІ, 1993. – 20 с. 8. Костиков В.Г., Парфенов Е.М., Шахнов В.А. Источники электропитания электронных средств. Схемотехника и конструирование: Учебник для вузов. – 2-е изд. – М.: Горячая линия – Телеком, 2001. – 344 с.: ил. 9. Перельман Б.Л. ...
0 комментариев