Поняття ціни, її види та функції
Система статистичних показників цін та методика їх побудови
Організація статистичних спостережень за цінами
Формування бази зважування і визначення формули розрахунку
Характеристика часових рядів, структура та підходи до статистичного вивчення
Метод сезонної декомпозиції як основа статистичного вивчення часових рядів
Вилученням сезонної компоненти із початкового часового ряду одержують десезоналізований ряд
Статистичний аналіз цін виробників промислової продукції у Львівській області
Транскордонні порівняння динаміки цін виробників промислової продукції Львівщини та Польщі (Підкарпатського воєводства)
Навигация
Організація статистичних спостережень за цінами
Статистичне вивчення та прогнозування динаміки цін на промислову продукцію
134760
знаков
25
таблиц
33
изображения
1.3 Організація статистичних спостережень за цінами
Статистичні спостереження за динамікою та структурою діючих цін і тарифів на послуги залежно від форми та обсягу реалізації провадяться по-різному. У зв’язку з різким скороченням частки підприємств, що є прямою державною власністю, суцільне статистичне спостереження за цінами на конкретні товари та послуги зберігається лише на деякі види продукції особливого призначення (військова промисловість, паливно-енергетичний комплекс, видобуток енергоносіїв та дорогоцінних металів тощо). Основною формою статистичного спостереження за рівнем цін і тарифів підприємств та організацій є вибіркові обстеження, що мають регулярний характер та провадяться за стандартними наборами товарів-представників продукції для кожної галузі народного господарства за вибірковим колом одиниць сукупності, які випускають близько 50% загального обсягу товарів у галузі.
Набір товарів-представників при цьому формується за узагальненими споживчими ознаками. Товар-представник повинен мати всі основні споживчі властивості товарів у групі за винятком окремих деталей, що істотно не впливають на задоволення потреб споживача.
Спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться в усіх регіонах країни. Інформація про ціни (тарифи) збирається в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі та інших адміністративно-територіальних одиницях, які відібрані з урахуванням чисельності міського населення, а також представництва у соціально-економічному і географічному положенні регіонів та фактору насиченості споживчого ринку товарами і послугами.(див.дод.1)
Статистичне спостереження за змінами споживчих цін і тарифів проводиться на вибірковій основі. Побудова ІСЦ складається з таких основних етапів:
- формування споживчого набору товарів (послуг) - представників;
- відбір територій;
- відбір базових підприємств;
- визначення порядку збору інформації про ціни і тарифи;
- формування вагової структури;
- розрахунок середніх цін (тарифів) та індивідуальних індексів цін (тарифів) на товари (послуги);
- розрахунок індексу споживчих цін.
Розрахунок ІСЦ проводиться на основі даних щодо змін цін (тарифів), одержаних шляхом щомісячної реєстрації цін (тарифів) на споживчому ринку, та даних про структуру фактичних споживчих грошових витрат домогосподарств - основного джерела інформації для формування вагової структури.
Спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться у міських поселеннях всіх регіонів країни. Відбір міських поселень, в яких проводиться спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги), здійснюється на центральному рівні і є репрезентативним для розрахунку ІСЦ для кожного з 27 регіонів країни.
Інформація про ціни (тарифи) збирається в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах і районних центрах, які відібрані на основі процедури стратифікованого багатоступеневого відбору з елементами методу імовірності, пропорційній розміру. Цей метод передбачає відбір одиниць з генеральної сукупності шляхом надання кожній одиниці імовірності включення у вибірку, яка пропорційна певній допоміжній змінній, а саме чисельності населення.
Процес відбору складається з таких етапів.
На першому етапі міські поселення розподіляються на страти в залежності від середньорічної чисельності наявного міського населення кожного з регіонів.
1 страта - чисельність населення більше 100 000 чол.;
2 страта - 50 000-100 000 чол.;
3 страта - 25 000-50 000 чол.;
4 страта - до 25 000 чол.
На другому етапі проводяться розрахунки частки населення і кількості реєстрацій цін за кожною стратою кожного регіону у загальній кількості населення та реєстрацій по країні, а також частки населення і реєстрацій за кожною стратою всередині регіону з метою зіставлення даних по кожному регіону в цілому та економічному району з даними по країні. Відповідність цих співвідношень є критерієм для відбору міських поселень для спостереження за змінами споживчих цін (тарифів).
На третьому етапі здійснюється відбір міських поселень з кожної страти. Кожна страта є зменшеною генеральною сукупністю, в якій відбір здійснюється окремо.
До спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) включені всі міські поселення з першої та другої страт, які є саморепрезентативними.
З третьої та четвертої страт відібрані по одному міському поселенню, які відповідають таким вимогам:
- найбільша кількість населення та реєстрацій цін;
- репрезентативність моделей споживання для кожного з регіонів;
- достатня насиченість споживчого ринку товарами (послугами) для проведення реєстрації на максимальну кількість товарів (послуг) - представників зі споживчого набору;
- рівномірне географічне охоплення регіонів реєстрацією цін.
Спостереження за змінами цін (тарифів) на товари (послуги) здійснюється за вибірковим колом базових підприємств.
Відбір базових підприємств проводять спеціалісти органів державної статистики на місцях. Структура відібраних базових підприємств переглядається щорічно.
Для відбору базових підприємств використовуються дані статистики торгівлі і послуг щодо розподілу обсягів роздрібного товарообороту і реалізованих послуг за формами власності та обстеження умов життя домогосподарств щодо грошових витрат на купівлю товарів за місцем придбання.
При формуванні сукупності базових підприємств необхідно керуватися таким:
- спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться в підприємствах роздрібної торгівлі, ресторанного господарства і сфери послуг усіх форм власності (державної, приватної, комунальної), а також на продовольчих, речових і змішаних ринках;
- у кожному міському поселенні відбираються великі, середні і малі підприємства торгівлі і сфери послуг, розташовані як у центральній частині міського поселення, так і віддалені від центру, тобто з різними умовами торгівлі (обслуговування).
Відібрана сукупність базових підприємств повинна відповідати таким вимогам:
- регулярність продажу товарів і реалізації послуг, відібраних для спостереження;
- фірмові магазини, магазини-салони включаються в спостереження за умови, що в них реалізуються товари, які за споживчими властивостями і рівнем цін розраховані на масового споживача;
- не включаються підприємства торгівлі, в яких реалізуються товари, рівень цін на які багаторазово перевищує середній рівень цін на аналогічні товари.
- не включаються підприємства торгівлі, в яких реалізуються незначні партії товарів, які надходять до продажу нерегулярно (стокові магазини), або такі, що спеціалізуються на продажу товарів, які були у користуванні (second hand).
Збір інформації щодо споживчих цін (тарифів) проводиться щомісячно фахівцями територіальних органів державної статистики шляхом відвідування базових підприємств і реєстрації цін (тарифів) на товари (послуги), які входять у споживчий набір.
Реєстрації підлягає фактична ціна конкретного товару (послуги), що реалізується на споживчому ринку з урахуванням податків, які сплачує населення (ПДВ, акциз та інші непрямі податки).
Реєстрація цін (тарифів) проводиться щомісячно:
- в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі - з 1 по 25 число;
- в райцентрах та інших містах - з 1 по 20 число.
За окремими товарами, перелік яких наведений у Додатку 3, реєстрація цін проводиться протягом повного місяця. До переліку включені товари зі значною часткою витрат на їх придбання в загальних споживчих витратах домогосподарств та ціни на які зазнають суттєвих коливань впродовж місяця.
По кожному товару-представнику в обласному центрі, містах Києві, Сімферополі та Севастополі реєструється не менше 9-10 цін, у райцентрах та інших містах - не менше 5-6 цін, послугах - відповідно 7-8 та 4-5 цін. Виняток складають окремі види послуг (електроенергія, газ, послуги зв'язку, залізничний транспорт міжміського сполучення), на які діють єдині тарифи, що контролюються (встановлюються) відповідними органами виконавчої влади.
Реєстрація цін одного й того самого конкретного товару (послуги) у звітному місяці на одному й тому ж базовому підприємстві проводиться у ті ж числа, що і у попередньому місяці. Відхилення може становити не більше 1-2 днів. Реєстрація цін свіжих продуктів на ринку (наприклад, овочів, фруктів, молока та молочної продукції, риби і т. ін.) проводиться в тій частині дня, коли здійснюється найбільша кількість покупок.
У спостереження включаються тільки нові товари як вітчизняного, так і імпортного виробництва, крім "елітних" товарів, таких як ювелірні вироби з діамантами, дорогі марки імпортних автомобілів, меблів, горілчаних виробів тощо.
Характерною ознакою споживчого ринку стали сезонні знижки, рекламні акції, розпродаж товарів.
Сезонні знижки, ціни розпродажу враховуються, якщо:
- вони є постійною та широко розповсюдженою характеристикою споживчого ринку;
- виставлений на розпродаж товар є той самий, що й у попередній місяць, не пошкоджений, термін реалізації якого не закінчився;
- вага (упаковка) залишається без змін;
- знижки надаються всім без винятку споживачам.
Зниження цін не враховуються, якщо:
- товари пошкоджені або термін їх реалізації закінчився;
- знижки надаються для постійних клієнтів або є винятковими;
- знижки надаються окремим категоріям споживачів (студентам, пенсіонерам);
- товар надається як подарунок у разі придбання визначеного товару (рекламні пропозиції);
- знижки залежать від кількості товару, що пропонується (дві одиниці за ціною однієї).
Не допускається проведення реєстрації всіх цін на товар (послугу) - представник лише в одному базовому підприємстві, а також розрахунок індексів цін на основі однієї зареєстрованої ціни, оскільки ці дані не відображають реальний стан споживчого ринку міського поселення (за винятком товарів (послуг), ціни (тарифи) на які контролюються (встановлюються) урядом або місцевими органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування).
Неприпустимо також здійснювати розрахунки середніх цін та індивідуальних індексів цін на основі зареєстрованих цін на товари, що виробляються тільки одним виробником, оскільки в цьому випадку зміна цінової політики одного виробника екстраполюється на весь споживчий ринок регіону, що не відображає реальної ситуації, адже населення купує дуже різноманітну продукцію.
Інформація щодо споживчих цін (тарифів), зібрана в процесі проведення реєстрації, є основою для розрахунку індексу споживчих цін і потребує проведення ряду контрольних заходів з метою забезпечення її відповідної якості та достовірності.
Працівники територіальних органів державної статистики на постійній основі здійснюють контроль правильності проведення реєстрації через регулярні перевірки бланків реєстрації цін на споживчі товари (послуги), які надходять з міських поселень. Контроль включає такі складові:
- своєчасність заповнення бланків відповідно до термінів реєстрації;
- внесення до бланків всієї необхідної інформації відповідно до методологічних положень;
- підтвердження незвичайної або значної зміни ціни;
- наявність, в разі необхідності, перерахунків за стандартну одиницю;
- проведення заміни товарів відповідно до методологічних положень.
Спостереження за змінами цін виробників промислової продукції проводиться по відібраному колу базових промислових підприємств різних форм власності і організаційно-правових форм.(див.дод.3)
Відбір базових підприємств здійснюється таким чином:
- централізовано визначаються підприємства, які мають значну питому вагу у виробництві товарів-представників, відібраних для розрахунку ІЦВ на державному рівні;
- територіальні органи державної статистики додатково включають у цей перелік підприємства, які характеризують виробництво товарів-представників, відібраних для розрахунку ІЦВ на регіональному рівні.
Перелік підприємств легкої, харчової, промисловості будівельних матеріалів тощо, в який можуть бути включені малі підприємства з урахуванням обсягів випуску продукції у галузях, територіальні органи державної статистики формують для державного та регіонального рівнів самостійно.
До переліку базових підприємств не включаються підприємства, на яких випуск продукції носить разовий або випадковий характер, тому що згідно з діючою методологією розрахунку індексу цін виробників зміна видів товару і підприємств, що обстежуються, призводить до необхідності перерахунку динаміки індексів з початку року.
Ціни виробників промислової продукції - це ціни, що фактично склалися на 20 число звітного місяця на продукцію, призначену для реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках без податку на додану вартість та акцизного збору.
Інформацію процінивиробниківпромислової продукції підприємства надають за формою державної статистичної звітності N 1-ціни (пром) "Звіт про ціни виробників промислової продукції" ( vc156202-05 ) статистичному органу за місцем знаходження підприємства. В розділі "А" форми має бути наведене повне найменування конкретного виду товару, із зазначенням його марки, артикулу, технічних параметрів. В гр. 1 "Ціна за одиницю у звітномумісяці"належитьпроставитиціну,за якою був реалізований цей вид товару (марки, артикулу) у звітному місяці. В гр. 2 проставляється ціна, за якою був реалізований товар цієї ж марки, артикулу у попередньому місяці. В гр. 3 підприємство вказує причини, що вплинули на зміну ціни, якщо вона відбулася.
Кількість ціндлякожногопідприємствазалежитьвід номенклатури продукції та обсягів її виробництва і може коливатися від 4 до 10 цін. Для однорідної продукції, такої, наприклад, як цукор, достатньо однієї ціни.
Якщо підприємство реалізовувало продукцію декільком покупцям і ціни при цьому були різними, то показується ціна товару з найбільшої за обсягом партії.
При реалізації продукції окремим споживачам зі знижками (націнками),останні неповинні враховуватись підприємством при наданні інформації проціни (наприклад, при реалізації за готівковим розрахунком). Якщо на підприємстві у звітному місяці на момент реєстрації не було реалізації даного конкретного виду продукції, то показується ціна, за якою ця продукція була реалізована або буде реалізована у найближчий до дня реєстрації день.
При заповненні форми в ціну не включаються додаткові витрати, які наводяться у платіжних документах (наприклад, витрати на транспортування продукції). Крім того, на ціну виробу не повинні впливати зміни у комплектації товарів у звітному місяці порівняно з попереднім (наприклад, зміни в упаковці виробу, комплектації виробу додатковими допоміжними приладами, запасними частинами чи навпаки, недоукомплектація, тобто без окремихкомплектуючих, запчастин). Щодо видів продукції, на виробництво яких передбачені державні дотації, ціни наводяться без урахування цих дотацій.
У разі відсутності виробництва продукції у звітному місяці (тимчасово) підприємство робить на бланку примітку "даний товар у звітномумісяціне вироблявся". Якщо даний товар знято з виробництва, підприємство повідомляє про це територіальні органи державної статистики і пропонує на заміну інший товар. При неможливості заміни даної продукції вона вилучається з обстеження.
Для включення нового товару в обстеження необхідно, щоб ціни на нього були наведені як за звітний, так і попередній місяці.
Інформація щодо цін на конкретний товар конкретного виробника носить конфіденційний характер і використовується тільки для розрахунку індексів цін.
Інформація щодо тарифів на основні послуги зв'язку надається щомісячно на адресу Держкомстату України Держкомзв'язком за формою N 1-тариф (зв'язок) "Звіт про тарифи на основні послуги зв'язку для підприємств, установ, організацій" (додаток 1) та СП "UMC" за формою N 1-тариф (мобіл) "Звіт про тарифи на основні послуги стільникової радіотелефонної мережі GSM-900" (див.дод.5)
Дані про тарифи на основні послуги зв'язку наводяться без податку на додану вартість станом на 30 число звітного місяця.
Похожие работы
... Рівненській області протягом останнього десятиріччя носить хвилеподібний характер. Перша хвиля припадає на 19911995 роки, по Україні відбувається зростання з 12,9 до 15,4 померлих на 1000 населення, а по Рівненській області відповідно з 13,3 до 15,3. В 19961998 рр. відбувається зниження смертності: по Україні до 14,3 і на Рівненщині до 14,7, а згодом в 19992003 рр. Знову підвищення (друга “хвиля ...
... непрацездатності тощо), здійснюється за даними довідок-розрахунків та інших додаткових документів (наказів директора підприємства, лікарняних листків тощо). [2]. 3. Статистичне використання робочої сили і робочого часу в Україні 3.1 Робоча сила Загальна чисельність економічно активного населення залишається практично незмінною від початку виходу з кризи і становить 22,6 млн. осіб. Однак ...
... лінію регресії (рис.4). Рис 4. Кореляційне поле залежності урожайності цукрових буряків від якості ґрунту Розділ IV. Динаміка та прогнозування урожайності цукрових буряків 4.1 Перспективи розвитку урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Рядом динаміки називається тимчасова послідовність значень статистичних показників. Ряд динаміки складається із ...
... або 10%, 172 тис. шт. або 72%, також збільшився товарообіг машин МПДН-1А та вагонів рудничних ВГ-2,1-750.000.00 на 134 тис. шт. або 34% та 134 тис. шт. 69%. 2.4 Розрахунок питомої ваги товарообігу промислової продукції підприємстві РМЗ Обчислимо відносні величини структури (питому вагу) товарообігу промислової продукції на підприємстві РМЦ. Питома вага – це співвідношення розмірів частин і ...
0 комментариев