2.2.2 Економічний ефект як результат мінімізації витрат
Економічний ефект
Економічний ефект - збільшення об'ємів товарів і послуг, проведених за певний період часу.
Збільшення сукупного виробництва розраховується у відсотках по відношенню до попереднього періоду.
Економічний ефект може вимірюватися в натуральних вартісних показниках. Зіставлення об'ємів виробництва у фізичних одиницях (тоннах, кілометрах і т. д.) дозволяє уникнути інфляції, що викликається. Проте не завжди можливо зіставити колишні види товарів і послуг. Тому застосовується вартісне вимірювання, очищене від зростання цін.
Основними показниками служать:
Збільшення річного об'єму ВВП (ВНП, НД)
Збільшення частки ВВП, країни, що доводиться на душу населення
Економічний ефект залежить не тільки від загальних тенденцій, обумовлених середньо- і довгостроковими циклами, але і від рівня розвитку народного господарства країни, форми політичної системи, характеру економічної політики, що проводиться, і т.п.
Типи економічного ефекту.
Якість і темпи економічного зростання залежать від його типу. Виділяють екстенсивний і інтенсивний типи.
Екстенсивний тип зростання заснований на залученні до виробництва додаткових ресурсів при рівні технології і якості самих ресурсів, що зберігається.
Інтенсивний тип - зростання виробництва за рахунок вдосконалення технологій, підвищення якості ресурсів, зростання продуктивності і т.д.
Обидва типи зростання існують одночасно, домінуючи один над одним на різних тимчасових етапах. Переважання того або іншого типу обумовлюється існуванням різних комбінацій чинників виробництва.
Реальний об'єм проведених товарів і послуг - це результат застосування чинників виробництва, до яких відносяться: праця, земля і природні ресурси, капітал, підприємницька здатність, НТП.
Чинники економічного ефекту.
Економічний ефект досягається шляхом додаткових витрат чинників виробництва, які взаємозалежні.
Оскільки економічне зростання є однією з найважливіших цілей суспільства, то можна припустити, що всі наявні в суспільстві ресурси будуть залучені у виробництво і що чим більше в країні ресурсів, тим вище будуть темпи зростання. Проте в реальному житті застосування нових додаткових ресурсів приводить до їх дорожчання і наслідком цього є зростання витрат, роблячи невигідним збільшення виробництва. Чисто механічному збільшенню використовуваних ресурсів протистоїть дія закону віддачі чинників виробництва, тобто при зростанні застосування чинника його гранична продуктивність убуває.
Надлишок вільних ресурсів негативно впливає на економічне зростання. Зростання трудових ресурсів в африканських або азіатських країнах, що не супроводжується зростанням капіталу, вимагає збільшення витрат на соціальні програми. Отримуваний дохід витрачається на споживання, а рівень заощаджень і інвестицій недостатній для зростання.
Країни, багаті природними ресурсами, як правило, починають торгувати ними, перетворюючись на сировинну базу світової економіки, або застосовують застарілі матеріаломісткі технології, поступово відстаючи в технічному розвитку від передових країн. Держави, в яких немає значних запасів природних ресурсів, вимушені розробляти ресурсосберегающие технології, розвивати наукоємкі виробництва і галузі оброблювальної промисловості.
Таким чином, для економічного ефекту необхідна не тільки наявність ресурсів, а досягнення їх ефектної комбінації.
Кожен ресурс постійно змінюється залежно від інших ресурсів, а так само від соціально - економічного розвитку суспільства, і виконує різні функції в дії на економічне зростання. Він вимірюється різними показниками - ціннісними і натуральними
Основні напрямки підвищення ефективності виробництва
Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне й першочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності із всебічно розвиненими продуктивними чинностями й виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом. У значній мірі необхідні умови для цього створюються ринковою економікою.
• Найважливішим фактором підвищення ефективності суспільного виробництва, забезпечення високої його ефективності був і залишається науково-технічний прогрес. До останнього часу науково-технічний прогрес протікав по суті эволюционно. Перевага віддавалася вдосконалюванню діючих технологій, часткової модернізації машин і встаткування. Такі міри давали певну, але незначну віддачу.
Недостатні були стимули розробки й впровадження заходів щодо нової техніки. У сучасних умовах формування ринкових відносин потрібні революційні, якісні зміни, перехід до принципово нових технологій, до техніки наступних поколінь - корінне переозброєння всіх галузей народного господарства на основі новітніх досягнень науки й техніки.
Найважливіші напрямки науково-технічного прогресу: широке освоєння прогресивних технологій', мембранної, лазерної, плазменной, технологій з використанням надвисоких тисків і імпульсних навантажень і ін.;
В умовах переходу до ринкової економіки, її початкового етапу дуже важливі заходи науково-технічного характеру. Колективи підприємств, їхні керівники головну увагу приділяють матеріальному стимулюванню праці. Більша частина прибутку після сплати податків направляється у фонд споживання. Таке положення ненормально. Очевидно, у міру розвитку ринкових відносин підприємства почнуть приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу й будуть направляти необхідні кошти на нову техніку, відновлення виробництва, на освоєння й випуск нової продукції.
... інг завдань досягається в ході виконання службами контролінгу своїх функцій та використання специфічних методів. Залежно від виконуваних функцій і методологічної підтримки фінансовий контролінг поділяють на стратегічний та оперативний. Їх характеристику подано в таблиці 1.3 [14,10-11]. Таблиця 1.3. Характеристика оперативного та стратегічного контролінгу Ознаки Стратегічний Оперативний ...
... і 1 наведена порівняльна характеристика оперативного і стратегічного контролінгу. Таблиця 1 Порівняльна характеристика оперативного і стратегічного контролінгу Ознака Оперативний Стратегічний Орієнтація Ціль Задачі Внутрішнє середовище підприємства Забезпечення прибутковості і ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслі ...
мети, яку воно ставить перед собою. Отже, контролінг — це система, зорієнтована на майбутній розвиток підприємства. Основна мета даної роботи полягає у визначення мети та функцій контролінгу. 1. Концепція контролінгу Контролінг – це синтетична дисципліна, яка розвивається на основі даних маркетингу, менеджменту, планування, обліку, аналізу та контролю. Метою контролінгу є отримання ...
... Однією з причин виникнення кризової ситуації на багатьох українських підприємствах є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані та помилкові дії керівництва привели велику кількість суб’єктів господарювання на межу банкрутства. Істотним фактором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролінгу. Поняття « ...
0 комментариев