Навигация
Організаційно-економічний механізм управління сільськогосподарськими формуваннями
37475
знаков
0
таблиц
0
изображений
3. Організаційно-економічний механізм управління сільськогосподарськими формуваннями
3.1 Організаційно-адміністративні методи управління
Об'єктивною основою використання організаційно-адміністративних методів менеджменту є організаційні відносини, що складають частину механізму менеджменту. Оскільки через їхнє посередництво реалізується одна з найважливіших функцій менеджменту - функція організації, завданням організаційно-адміністративної діяльності є координація дій підлеглих. Ми цілком справедливо критикуємо важелі адміністративного управління, проте варто мати на увазі, що ніякі економічні методи не зможуть існувати без організаційно-адміністративного впливу, який забезпечує чіткість, дисциплінованість і порядок в роботі колективу. Важливо визначити оптимальне поєднання, раціональне співвідношення організаційно-адміністративних та економічних методів.
Підхід, за яким сфера впливу економічних методів розширюється тільки за рахунок витіснення організаційно-адміністративних методів менеджменту, не можна визнати правомірним ні з наукової, ні з практичної точок зору, тому що механізми їхньої дії принципово відрізняються. Організаційно-адміністративні методи в основному спираються на владу керівника, його права, властиву організації дисципліну і відповідальність. Керівник розглядається тут як адміністратор, суб'єкт влади, що спирається на надане йому в цьому право. Проте адміністративні методи не варто ототожнювати з вольовими і суб'єктивними методами менеджменту, тобто адмініструванням. Організаційно-адміністративні методи здійснюють прямий вплив на керований об'єкт через накази, розпорядження, оперативні вказівки, що віддаються письмово або усно, контроль за їхнім виконанням, систему адміністративних способів дотримання трудової дисципліни і т.д. Вони покликані забезпечити організаційну чіткість і дисципліну праці. Ці методи регламентуються правовими актами трудового і господарського законодавства. У рамках організації можливі три форми прояву організаційно-адміністративних методів:
1) обов'язкове розпорядження (наказ, заборона і т.п.);
2) погоджувальні (консультація, дозвіл);
3) рекомендації, побажання (рада, роз'яснення, пропозиція, спілкування).
Як правило, це прямі завдання і розпорядження вищих органів управління (вольовий вплив керівника на підлеглих), що спрямовані на дотримання законів і постанов, наказів і розпоряджень керівників із метою оптимізації виробничих і соціальних процесів. Організаційно-адміністративні методи відрізняє від інших чітка адресність директив, обов'язковість виконання розпоряджень і вказівок, невиконання яких розглядається як пряме порушення виконавчої дисципліни і спричиняє відповідні стягнення. Директивні команди обов'язкові для виконання, причому у встановлені терміни, навіть якщо це невигідно виконавцю. Організаційно-адміністративні методи - це методи примусу, що зберігають свою силу доти, поки праця не перетвориться в першу життєву потребу.
Взагалі система організаційно-адміністративних методів розуміється як сукупність двох рівнозначних елементів: вплив на структуру управління (регламентація діяльності і нормування) і на процес управління (підготовка, прийняття, організація виконання і контроль за управлінськими рішеннями).
Організаційний вплив на структуру управління здійснюється в більшості випадків шляхом організаційного регламентування, нормування, організаційно-методичного інструктування і проектування.
Найбільший інтерес для нас має організаційний вплив керівника на процес управління (2-й елемент). По суті, це методи розпорядницького впливу керівника на колектив у цілому й особистість зокрема. Необхідність у такому розпорядництві виникає в зв'язку з відхиленнями в системі управління від раніше заданих або бажаних режимів роботи, що виникають під впливом як суб'єктивних, так об'єктивних чинників.
Зрозуміло, що в процесі управлінської діяльності відбувається підпорядкування однієї особи волі іншої. Залежно від функціонуючих у колективі методів менеджменту формується відповідна система підпорядкування. Проте форми такого підпорядкування повинні мати доброзичливий характер, сприяти прогресу в колективі і не викликати небажаних емоцій: приниження, ніяковості, прикрості, роздратування, а іноді й стресів, що виключає будь-яке порозуміння між керуючими і керованими.
Для бюрократичної адміністративної системи управління характерні:
1. Сувора ієрархія управлінських структур.
2. Порядок, за якого рішення виконавцям спрямовуються з верхніх щаблів управління.
3. Відповідальність підлеглі несуть лише перед вищими ланками влади.
4. Всеохоплюючий контроль і детальна регламентація дій підлеглих.
5. Намагання перетворити людину у гвинтик адміністративної системи.
При такому розпорядку проблеми самостійності й ініціативи працівників не вирішуються, їх інтерес до праці долається дріб'язковою опікою й контролем над усім. Тут існує своя система пріоритетів. На першому місці стоїть план і кількість, на другому - витрати на виробництво і лише на останньому місці — якість продукції.
У практиці управлінської діяльності адміністративний вплив виявляється, як правило, в трьох типах підпорядкування:
1) вимушене і зовнішньо нав'язане. Воно супроводжується неприємним відчуттям залежності й усвідомлюється підлеглими як натиск зверху;
2) пасивне. Для нього характерне задоволення, пов'язане зі звільненням від необхідності прийняття самостійних рішень;
3) усвідомлене, внутрішньо обґрунтоване. Характеризується почуттям впевненості у собі, своїх діях, умінні самостійно приймати рішення.
В цілому організаційно-адміністративні методи менеджменту існують у формі організаційного і розпорядницького впливу.
Аналіз змісту управління організацією показує, що вся система перевантажена організаційно-розпорядницькою діяльністю. Організаційно-адміністративний вплив містить у собі такі
компоненти: види і типи впливу, адресат, постановка завдання і визначення критерію його виконання, установлення відповідальності, інструктаж підлеглих і т.п.
Похожие работы
... і управління капіталом" та активами підприємства, передбачає вибір між окремими альтернативами, завжди відбувається в рамках вирішення протиріччя «дохідність ризик». 12 Кругляк О.В. Управління грошовими потоками підприємства//Формування ринкових відносин в Україні – 2003. №2 – с.63-65 Управління грошовими потоками і управління капіталом Консервативна модель управління грошовими ...
... і, це ставить особливі вимоги до неї. При цьому вважаємо, що не слід копіювати зарубіжні зразки, адже вітчизняним розробкам притаманна глибина й ідентичність економічній ситуації. ІІІ. Удосконалення моделі фінансової звітності сільськогосподарських підприємств За сучасних умов господарювання інформація стає одним із видів ресурсів. Зростає інтерес різних груп користувачів До звітності як ...
... , детально описує схему функціонування; 3. розкриває принципи та методи керівництва підприємством; 4. містить програму управління фінансами без якої неможливо проводити справу та забезпечувати ефективність її виконання; 5. показує перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам; Наказом Міністерства економіки України, за номером №277 від 25,12,2000 року було затверджено Положення про ...
... , як правило, особи з наступного за рівнем керівництва нижчого рівня управління. Дані поради: • визначають політику (правила і процедури) підпорядкованих їм підрозділів, сумісну з іншими рівнями управління організацією; • відповідають за координацію діяльності підрозділів, підлеглих керівнику, до якого належить рада; • відповідають за інтеграцію діяльності цих підрозділів з нижчими і вищими рі ...
0 комментариев