Оптимізація балансу АКБ "Правекс-Банк" з метою покрашення його фінансових показників

Міністерство освіти і науки

Національний гірничий Університет

Економічний інститут

Фінансово Економічний Факультет

Кафедра Економічної кібернетики та інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

спеціаліста

на тему: „Оптимізація балансу АКБ „Правекс-Банк” з метою покрашення його фінансових показників”

Виконавець: Жегалова М.О.

Зав.кафедри: Кочура Є.В.

Дніпропетровськ 2008

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка: 86 с., 6 рис., 8 табл., 21 джерел.

Об’єкт дослідження: кредитний портфель банків на прикладі АКБ “Правекс-Банк”, м. Дніпропетровськ.

Мета дипломної роботи: вивчення методів, які використовуються у вітчизняній практиці при оцінці ризиковості банківської діяльності і аналіз шляхів підвищення ефективності комерційного банку на прикладі АКБ “Правекс-Банк”.

У вступі дається загальна характеристика банківської системи України, показується актуальність обраної теми, цілі та задачі роботи.

У першому розділі надано загальну характеристику досліджуваного банку, його історію, основи аналізу балансу, економічного стану банку і його ліквідності. Визначаємо проблеми банку, нормативне регулювання цієї проблеми та можливості застосування економіко-математичних методів

У другому розділі надано декілька методів, які можуть бути використані в рішеннях проблем банку.

У третьому розділі на основі аналізу, проведеного у перших двох розділах, формується математична модель вирішуваної задачі та програма удосконалення управління ризиками кредитного портфелю АКБ “Правекс-Банку”. Базуючись на результатах проведеного у перших розділах аналізу були розглянуті варіанти змінювання ризиків та зроблені необхідні розрахунки. При цьому використані сучасні математичні методи аналізу.

У четвертому розділі описується інформаційна система, що її було створено на базі робочої книги MS Excel для реалізації поставлених задач.

В п’ятому розділі наведені правила охорони праці, що застосовуються в банку.

Отримані результати при більшій деталізації можуть бути впроваджені як основа для управління банківськими ризиками.

БАЛАНС, КРЕДИТ, ДЕПОЗИТ, НОРМАТИВ, КОЕФІЦІЄНТ ЛІКВІДНОСТІ, КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ, СТАТУТНИЙ ФОНД, ПРИБУТОК, МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ АКБ «ПРАВЕКС-БАНК»

1.1 Загальна характеристика АКБ „Правекс-Банк”

1.2 Система управління АКБ „Правекс-Банку”

1.3 Аналіз фінансово-економічної діяльності банку

1.4 Визначення проблем банку. Напрямок майбутніх досліджень

2. ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ

2.1 Методологічні підходи і проблеми

2.1.1 Постановка транспортної задачі

2.1.2 Метод Ньютона

2.1.2.1 Метод Льовенберга — Маркардта

2.2 Застосування теорії Марковіца для формування банківських активів з точки зору оптимізації прибутку

2.3 Поняття оптимального балансу. Критерій оптимальності. Побудова оптимального балансу на підставі фінансових коефіцієнтів

3. РОЗРОБКА МЕТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ

3.1 Визначення об’єму ефективних ресурсів кредитування

3.2 Модель прогнозування совокупного ризику банка. Постановка задачі

3.3 Знайдення оптимальних рішень за матиматичною моделлю

3.4 Рекомендації по покращенні підвищення якості кредитного портфеля АКБ „Правекс-Банк”

4. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА

4.1 Основні принципи, мета та актуальність створення інформаційної системи

4.2 Структура інформаційної системи. Значення кнопок

4.3 Методи створення кнопок інформаційної системи

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

З теорії розвитку економіки та практичного досвіду більшості розвинених країн світу відомо, що однією з умов економічної стабільності держави є сильна, надійна, розвинута банківська система.

За останній час у розвитку банківської справи в Україні пройшли та плануються серйозні зміни. Це пов’язано не тільки з перемінливою економічною та політичною ситуацією, а і з загостренням конкуренції, коливаннями на фінансовому ринку.

Реформування фінансово-банківської сфери України обумовлене потребами ринкової економіки. Значною мірою ці перетворення залежать від зміни традиційних поглядів на процес управління. Воно в свою чергу потребує комплексного аналізу діяльності кредитної установи, осмислення банківського механізму як єдиного цілого, де всі процеси взаємопов’язані й взаємозалежні. За такого підходу великого значення набувають передові технології управління активами – пасивами, які дають змогу діагностувати стан банку на той чи інший момент, прогнозувати розвиток робочої ситуації на найближчу та віддалену перспективи.

Комерційні банки, здійснюючи комплексне кредитно-розрахункове, касове, валютне та інше банківське обслуговування підприємств та організацій різних форм власності, функціонують на принципах повної самостійності, ініціативи та відповідальності. Разом з тим їх діяльність (згідно діючого законодавства та міжнародної практики) підлягає нагляду і певному регулюванню зі сторони Національного банку України, який здійснюється шляхом визначення правил роботи, а також системи взаємозв’язаних економічних нормативів і цілого ряду інших критеріїв, обов’язкових для всіх комерційних банків.

Публікації у відкритому друці річних балансів комерційних банків – це крок в напрямку побудови цивілізованої банківської системи, яка відрізняється ступінню відкритості і гласності. В цій частині ми, можна сказати, вже наблизились до світовому досвіду. Проте випустили те, що баланси західних комерційних банків будуються по уніфікованій формі – за принципом групування операцій зі знижуючоюся ліквідністю статей по активу і зменшуючимся ступенем попиту коштів по пасиву.

Наступним кроком, який наблизить нас до світового рівня ведення банківської справи, стане набуття навиків аналізу цих балансів з точки зору результативності функціонування банків.

Розробка системи аналітичних показників банківської діяльності необхідна для того, щоб всі учасники економічного процесу – і акціонери, і клієнти – могли грамотно оцінювати свої кредитні інститути. Але в першу чергу це важливо для самих банків, оскільки вони отримали б змогу зпівставляти себе з колегами і відповідно вносити зміни в стратегію та тактику своєї діяльності.

В ринковій економіці банківська справа набуває надзвичайної ваги в суспільному житті. Банки різних рівнів своєю діяльністю глибоко проникають у всі сфери економіки, активно обслуговують і впливають на всі економічні та соціальні процеси у країні. Банківська справа забезпечує ринкову систему механізмами та інструментами реалізації її здатності до саморегулювання, а державі надає можливість ефективно впливати на економіку задля реалізації всіх суспільних інтересів. Тому в ринкових умовах з банківською справою постійно стикаються, по суті, всі члени суспільства, будь-то звичайні фізичні особи, чи підприємства та великі господарські структури, чи урядові та законодавчі органи влади, і, звичайно, самі працівники банків.

В розвинутих ринкових країнах приватні особи стикаються з банками відразу після народження, коли батьки відкривають їм ощадні рахунки. Потім щорічно вони поповнюють їх у вигляді “подарунків до дня народження”. Згодом молоді люди відкривають собі поточні рахунки, через які все життя одержують переважну частину своїх доходів та здійснюють витрачання їх на будь-які потреби. Користування банківськими послугами стає для них такою ж звичайною справою, як і торговельними, транспортними чи культурними послугами.

Ще більш загальною є потреба в банківських послугах підприємств, фірм, державних установ, громадських організацій тощо. Всі вони потребують відкриття в банках різних рахунків для зберігання грошових коштів, для здійснення різноманітних платежів, для «дохідного» розміщення своїх вільних коштів тощо. Постійно потребують вони від банків послуг з обміну валюти, купівлі та продажу цінних паперів, надання позичок, консультацій та багато інших. Сучасні банки продають своїм клієнтам тисячі різноманітних послуг, за що їх на Заході часто справедливо називають універмагами.

Банківська справа є однією з тих сфер суспільного життя, щодо якої мало хто може дозволити собі повну непоінформованість. Адже спосіб і рівень життя населення кожної країни істотно залежать від діяльності банків, їх надійності, здатності збільшувати обсяги кредитів, депозитів та інших видів послуг, що пропонуються як фізичним особам, так і підприємствам. Постійна увага та інтерес до проблем розвитку банківської справи зумовлені значною роллю, яку відіграють банки у процесах формування міжнародних фінансових ринків – валютного, фондового, ринку деривативів, а також у системі світового господарства в цілому.

Нині банківська справа є однією з найдинамічніших сфер економіки. Відійшли в минуле часи, коли банківський бізнес був порівняно простим та безпечним, а жорстке регулювання обмежувало можливості менеджерів щодо прийняття управлінських рішень. Технологічна революція, стрімка інфляція, посилення конкурентної боротьби та процеси дерегулювання банківської діяльності зумовили формування значно агресивніших стратегій у банківському менеджменті, які супроводжуються підвищеною ризиковістю. Через те, що враховувати фактори ризику та керувати ними стає значно складніше, погіршується структура активів, знижується ефективність операцій, а зрештою може виникнути кризова ситуація. Тому пошук і дослідження адекватних методів виявлення та управління ризиками перетворюється на складну проблему, яку необхідно вирішувати керівництву кожного банку. Перед працівниками банку постає завдання мінімізувати ризики, забезпечуючи достатні прибутки для збереження коштів вкладників та підтримки життєдіяльності банку.

Вітчизняна банківська система за темпами розвитку та просування в напрямку інтеграції в міжнародну банківську справу значно випереджає виробничу сферу. Докорінна зміна принципів та методів обліку, запровадження ряду нових операцій, таких як форвардні, ф’ючерсні, опціонні, розширення можливостей банків завдяки організації біржової торгівлі, використання високотехнологічних засобів комунікацій – усе це потребує підготовки кваліфікованих фахівців, які досконало володіють сучасною методологією управління фінансами банку. Успішне вирішення цієї складної проблеми потребує використання багатьох методів, прийомів, засобів, систем та розробки нових підходів до управління комерційним банком. В умовах жорсткої конкуренції, що супроводжує розвиток ринкової економіки, необхідно постійно удосконалювати системи та форми управління, швидко оволодівати нагромадженими в теорії та практиці знаннями, знаходити нові неординарні рішення в динамічній ситуації. Лише такий підхід до управління забезпечує виграш у конкурентному середовищі або принаймні нормальні умови розвитку організації.

Вказані обставини зумовлюють необхідність того, щоб всі члени суспільства з ринковою економікою були добре обізнані з банківською справою. Це стосується перш за все працівників банків, які займаються цією справою професійно. Проте й інші особи, що займаються економічними та фінансовими питаннями підприємств чи установ, у яких працюють, чи тільки фінансовими питаннями власної сім’ї, повинні добре володіти “азбукою” чи “таблицею множення” з банківської справи. Особливо це актуально для сучасного українського суспільства, яке йде по шляху ринкових реформ і створення сучасної банківської системи.

Банківська система – одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Сьогодні, в умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З’явились нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів.

Українські банки змушені працювати в умовах підвищеного ризику, тому вони частіше, ніж їх закордонні колеги, бувають в кризових ситуаціях, приклади яких не зникають зі сторінок періодики. Причому більшість таких випадків пов’язана з неадекватною оцінкою банками власного фінансового стану, а також надійності і стійкості їх основних клієнтів і партнерів по бізнесу.

Фінансовий стан банку – це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

У своїй дипломній роботі я намагатимусь показати деякі аспекти цієї широкої теми. Мета, яку я ставлю при дослідженні цієї теми, полягає у вивченні методів, які використовуються у вітчизняній практиці при оцінці фінансових показників банку і аналіз шляхів підвищення ефективності діяльності комерційного банку при мінімальному ризику на прикладі АКБ “Правекс-Банк”. На Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері у цілому, так і в банківській системі зокрема. Це пов’язано насамперед із нестабільністю законодавства, втратою довіри населення до держави і до банків зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його ефективну діяльність є досить складно. Це вимагає особливих зусиль як з боку керівництва, так і кожного працівника зокрема. При дослідженні цієї теми я використовував поряд із законодавчими актами Верховної Ради і Уряду нормативні акти Національного банку України, спеціальні банківські документи, а також періодичну і спеціальну літературу, що стосується даної теми.

Важливість даної теми полягає, на мій погляд, у вивченні банківської системи через призму оцінки фінансового стану банку, аналізуючи його діяльність, використанні для цього математичних методів. Тепер надійність і фінансова стійкість – основні фактори, які впливають на свідомість клієнта при виборі банку. Тож оцінка банківського балансу є потрібною як для керівництва банку, щоб знати результати своєї роботи, так і для клієнта чи партнера, щоб знати свого контрагента.

Задачею роботи є за допомогою аналізу виявити тенденції діяльності, звернути увагу на слабкі місця і посилити розвиток ефективних напрямів роботи банку, спираючись на математичні моделі цих процесів.

На основі поставленої цілі в роботі розглянуті і вивчені літературні джерела з питань аналізу господарської діяльності комерційного банку. При цьому велике значення приділялось не тільки знайомству з системами показників, коефіцієнтів, які використовують при проведенні аналізу, але і методам, завдяки яким можливо впливати на ці показники у цілях їх покращення.