Правові засади здійснення депозитних операцій комерційними банками

139269
знаков
14
таблиц
5
изображений

1.2 Правові засади здійснення депозитних операцій комерційними банками

З огляду на тенденцію збільшення вкладних (депозитних) операцій і з метою забезпечення їх стабільності та гарантованості назріла нагальна потреба у більш детальному врегулюванні цього питання, і українське законодавство не стоїть на місці. Так, замість лише двох статей в Цивільному кодексі УРСР 1963 р. (ст. 384 та ст. 386) стосовно вкладів громадян у кредитних установах та зверненню стягнення на ці вклади, новий Цивільний кодекс України містить вже цілу главу, присвячену банківським вкладам.

Крім того, вкладні (депозитні) операції так чи інакше регулюються:

♦ Законами України:

-          «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. №679-XIV;

-          «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-III;

-          «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-Ш;

-          «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 р. №2740-ІП;

-          «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.2001 р. №1201-XII

-          «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96 р. №448/96-ВР;

♦ підзаконними нормативно-правовими актами НБУ:

-          Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. №516, зареєстрованою в Мінюсті України 29.12.2003 р. №1256/8577;

-          Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492, зареєстрованою в Мінюсті України 17 грудня 2003 р. №1172/8493.

Згідно ЦКУ за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яка надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За визначенням, наведеним у пп. 7.1.1 ст. 7 Закону про платіжні системи, вкладний (депозитний) рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору. [8]

Стаття 1 Закону про банки визначає вклад (депозит) як кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Майже тотожне визначення міститься і в підзаконному акті – Положенні. Водночас воно передбачає можливість внесення як депозитного вкладу не лише коштів у валюті України чи іноземній валюті, а й банківських металів, якими згідно зі ст. 1 Закону про Нацбанк є золото, срібло, платина, а також метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів.

Договір банківського вкладу за своєю суттю є різновидом договору позики, оскільки кошти передаються вкладником, який є кредитором, банку – боржнику. Проте за договором позики боржник після передання йому коштів стає їх власником, тоді як за договором банківського вкладу таких відносин речово-правового характеру не виникає.

Договір банківського вкладу є двостороннім, реальним та сплатним. Двосторонність цього договору означає, що його сторони мають взаємні права та обов'язки. Реальним він є тому, що зобов'язальні правовідносини за ним виникають тільки після внесення вкладником коштів на депозитний рахунок. Оплатність такого договору полягає втому, що, незважаючи на будь-які обставини, банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти або дохід в іншій формі (винагороду за договором), у тому числі і в разі дострокового розірвання договору на вимогу вкладника (банк також має виплатити проценти, але зазвичай у меншому розмірі, обумовленому договором).

Сторонами договору банківського вкладу є банк та вкладник.

Банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади коштів фізичних та юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Вкладником можуть бути будь-які фізичні (утому числі малолітні – віком до 14 років, неповнолітні – віком від 14 до 18 років) та юридичні особи, а також інші утворення, які є учасниками цивільних правовідносин відповідно до обсягу їх правосуб'єктності.

При відкритті депозитного рахунку одночасно з паспортним документом обов'язково потрібно надати довідку податкового органу про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків.

Малолітні та неповнолітні вкладники, які самостійно уклали договір банківського вкладу та внесли на нього кошти, мають право розпоряджатися зробленими вкладами також самостійно, на свій розсуд. Однак право розпорядження вкладом, внесеним на їх ім'я іншою особою, вже обмежене, оскільки для його реалізації необхідна згода батьків (опікунів, піклувальників).

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. Це означає, що банк зобов'язаний приймати вклади від кожного громадянина, хто до нього звернеться, на умовах, однакових для всіх вкладників.

Договір банківського вкладу укладається в письмовій формі, яка вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Отже, договір банківського вкладу може бути укладений як шляхом складання одного документа у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), так і шляхом видання вкладнику – фізичній особі ощадної книжки, вкладнику – фізичній чи юридичній особі ощадного (депозитного) сертифіката або іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами.

Залучення банком вкладів (депозитів) підтверджується:

-      договором банківського рахунку;

-      договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

-      договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;

-      договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами.

Укладення договору банківського вкладу відбувається шляхом відкриття депозитного (вкладного) рахунку. Депозитний рахунок визнається різновидом банківського рахунку, а тому багато в чому правила відкриття його, що містяться в інструкції, є актуальними і для депозитного рахунку.

Залучення депозитів може здійснюватися шляхом випуску (емісії) цінних паперів – ощадних (депозитних) сертифікатів та їх розміщення (продажу) серед фізичних чи юридичних осіб. Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів за ним.

В ощадних сертифікатах має бути зазначено такі реквізити: найменування цінного папера – «ощадний сертифікат», найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

Ощадні сертифікати можуть бути строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.

Обіг іменних сертифікатів законодавством про цінні папери заборонений, а продаж (відчуження) їх іншим особам є недійсним.

Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення коштів на її рахунок за вкладом може підтверджуватися ощадною книжкою, в якій вказуються найменування та місцезнаходження банку, номер рахунку за вкладом, усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунку, а також залишок коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк.

Ощадну книжку слід визнати однією з форм укладення письмового договору банківського вкладу, але за умови, що вона поряд з обов'язковими реквізитами буде містити такі умови договору банківського вкладу, а саме: строк депозиту (чи умову про режим вкладу на вимогу) та розмір процентів за вкладом. Проте, якщо в ощадній книжці не буде обумовлено розміру процентів, банк все одно зобов'язаний виплачувати вкладнику проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Види банківських вкладів. Залежно від строку, на який вкладником вносяться кошти чи банківські метали на депозитні рахунки, вклади поділяються на:

-      строкові, які передбачають повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, що може визначатися конкретною датою або певним календарним періодом (місяцями, кварталами, роками тощо);

-      на вимогу, які передбачають видачу вкладу на першу вимогу вкладника.

Залежно від того, хто вносить вклад на депозитний рахунок, договори банківського вкладу поділяються на:

-      договори, що укладаються самим вкладником;

-      договори, що укладаються фізичною чи юридичною особою на користь третьої особи.

Суттєвою умовою останнього виду договорів є визначення імені фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь якої зроблено вклад. Особа, на ім'я якої зроблено депозитний вклад, набуває прав вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, яка може бути виражена будь-яким способом (наприклад, вимогою про видачу вкладу, нарахованих процентів, переведення їх на інший рахунок, оформлення довіреності тощо).

Третя особа, на користь якої внесено вклад (депозит), може від нього відмовитися. У такому випадку особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я. [45]

Права та обов'язки сторін за договором. Як зазначалося вище, договір банківського вкладу є взаємним, тобто його сторони мають взаємні права та обов'язки. Основним обов'язком вкладника є внесення на відкритий у банку депозитний рахунок обумовленої суми вкладу. Після його виконання договір банківського вкладу, який є реальним, набирає чинності.

Обов'язком вкладника – юридичної особи, обумовленим договором, може бути утримання від пред'явлення банку вимоги про повернення раніше зробленого вкладу на першу вимогу. В інших випадках умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною, що навіть не потребує визнання її такою в судовому порядку.

Обов'язками банку, який залучив депозитний вклад, є:

-      видача (повернення) банківського вкладу після закінчення строку, обумовленого договором;

-      видача (повернення) банківського вкладу або його частини на першу вимогу вкладника, крім вкладів юридичних осіб, внесених на інших умовах

-      повернення, встановлених договором;

-      нарахування процентів на вклад від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню;

-      виплата вкладникові процентів на суму вкладу в розмірі, встановленому договором, а якщо його не встановлено – у розмірі облікової ставки НБУ;

-      незменшення в односторонньому порядку розміру процентів на строковий вклад або вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, крім випадків, встановлених законом;

-      виконання розпоряджень вкладника про перерахування коштів з депозитного (вкладного) рахунку іншим особам у разі пред'явлення ощадної книжки;

-      інші обов'язки, що випливають з договору банківського рахунку і визначені ЦКУ.

Щодо обов'язку, банку виконувати розпорядження вкладника про перерахування коштів з депозитного (вкладного) рахунку іншим особам у разі пред'явлення ощадної книжки, то слід зазначити, що істотна відмінність депозитного рахунку від інших банківських рахунків полягає в тому, що клієнт не може здійснювати з нього розрахунки. І якщо фізичні особи при розірванні договору банківського вкладу або після закінчення строку його дії можуть дати розпорядження банку перерахувати кошти з депозитного рахунку на рахунки третіх осіб, то юридичним особам це прямо заборонено. Усі кошти юридичної особи має бути спочатку зараховано з депозитного рахунку на її поточний рахунок і лише з цього рахунку їх може бути перераховано на рахунки третіх осіб.

Враховуючи викладені вище обов'язки банка, що залучив кошти за договором банківського вкладу, можна сформулювати відповідні права вкладника, які їм кореспондують:

-      право отримати банківський вклад після закінчення строку, обумовленого договором, та нараховані за ним проценти;

-      право отримати банківський вклад чи його частину на першу свою вимогу (крім юридичних осіб у передбачених договором випадках), а також нараховані на нього проценти, виходячи зі ставки, встановленої за вкладами на вимогу, якщо договором не передбачено більш високий процент;

-      інші права, що випливають з договору банківського рахунку і визначені ЦКУ.

 


Информация о работе «Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами»
Раздел: Банковское дело
Количество знаков с пробелами: 139269
Количество таблиц: 14
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
122545
13
3

... іональному банку, установлюється для звітного періоду резервування в процентному відношенні (від 20 до 100 процентів) до суми обов’язкових резервів за попередній звітний період резервування. РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ В ВАТ «ОЩАДБАНК» 2.1. Загальна характеристика діяльності ВАТ «Ощадбанк» ВАТ «Ощадбанк» - одна з найбільших фінансово-банківських установ в ...

Скачать
149395
15
41

... «ОТР Банк» і ЗАТ КБ «ПриватБанк» мають значні запаси ліквідності і спроможні щодо погашення зобов’язань. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЙОГО ФІНАНСОВИЙ СТАН   3.1 Державне регулювання інвестиційної діяльності банків як фактор стабілізації його фінансового стану Становлення розвинутої ринкової економіки неможливе без створення умов для активізації ...

Скачать
88507
7
0

... інвестиційної діяльності. В Україні сьогодні необхідним є розширення застосування кредитних відносин в інвестиційній сфері. Розділ 2. Організація кредитування в комерційному банку  2.1. Основні умови кредитної угоди Кредитні правовідносини між кредитором і позичальником регламентуються на підставі кредитних договорів. Кредитний договір – це юридичний документ, що визначає взаємні обов' ...

Скачать
141537
6
5

... і та інші нарахування на працівників банку»); К-т рахунку № 1001 «Банкноти та монети в касі банку». Розділ 3. Перспективи удосконалення касових операцій у банківських установах   3.1 Удосконалення автоматизації в організації обліку розрахунків В Донецькій філії ВАТ „Кредитпромбанку” автоматизація з процесу розрахунків і їх обліку має переваги з застосуванням програмного забезпечення ОДБ ...

0 комментариев


Наверх