1.3 Напрями і перспективи розвитку системи середньої професійної освіти
На сучасному етапі збільшується потреба у фахівцях середньої ланки для розвитку економіки, підвищення технологічної культури виробництва, забезпечення адміністративно-технічної підтримки процесів управління, розвитку ринкової інфраструктури, технічного, інформаційного і соціального сервісу.
Формуванню ринкових відносин в економіці Росії супроводять два основні процеси: децентралізація і централізації освіти. Віддзеркаленням цих процесів є стандартизація і регіоналізація утворення, які відносяться до визначальних сучасних тенденцій професійної освіти.
Середня професійна школа забезпечує отримання достатньо доступної і масової професійної освіти, направленої на підготовку фахівців середньої ланки, підвищення освітнього і культурного рівня особи. У середніх спеціальних учбових закладах навчаються особи в основному з среднеобеспеченных верств населення. Це обумовлює необхідність збереження провідної ролі держави у фінансуванні середньої професійної освіти.
Підготовка фахівців з середньою професійною освітою направлена на забезпечення потреб як федерального, так і регіонального ринку праці. Профільна структура середньої професійної освіти, орієнтованої на федеральний рівень, повинна включати в основному підготовку кадрів за цільовими федеральними програмами для наукоємних і високотехнологічних виробництв, для забезпечення федеральних систем інфраструктури, систем контролю якості продукції, підготовку кадрів в області мистецтва.
З урахуванням характеру і профілю освітніх програм, що реалізовуються, і потреб ринків праці різних рівнів частина середніх спеціальних учбових закладів повинна знаходитися у федеральній власності (і відповідно - на федеральному фінансуванні), а частина у власності регіонів. З метою впорядкування розподілу бюджетного фінансування доцільне скорочення кількості федеральних міністерств і відомств, що мають в своєму веденні середні спеціальні учбові заклади. Разом з бюджетним фінансуванням необхідно передбачити розвиток багатоканального фінансування, зокрема у формі засновництва освітніх установ СПО.
Необхідно здійснити багатоваріантну інтеграцію середніх професійних учбових закладів з освітніми установами інших типів. Перспективним напрямом стане інтеграція середніх спеціальних учбових закладів з установами початкової професійної освіти і створення на цій базі багаторівневих освітніх установ, що здійснюють підготовку фахівців середньої ланки, кваліфіковані робочі, перепідготовку кадрів по широкому спектру спеціальностей і професій.
Подальший розвиток отримає інтеграція середніх спеціальних учбових закладів з вищою школою, їх включення до складу університетських комплексів (у різних формах, зокрема із збереженням статусу юридичної особи). Вже зараз знаходить своє продовження практика створення філій вузів на базі середніх спеціальних учбових закладів, що дозволить зробити вищу освіту доступнішою в територіальному аспекті.
Відповідно до особливостей сучасного етапу і перспектив розвитку економіки і соціальної сфери відбувається збільшення потреби у фахівцях середньої ланки для розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв, забезпечення адміністративно-технічної підтримки процесів управління, розвитку ринкової інфраструктури, технічного, інформаційного і соціального сервісу. Середня професійна школа забезпечує здобування доступної і масової професійної освіти, покликаної стати в перспективі обов'язковим мінімумом професійної освіти молоді.
Вдосконалення структури мережі середньої професійної освіти здійснюватиметься по наступних напрямах:
Основним напрямом буде розвиток середніх спеціальних учбових закладів як самостійних освітніх установ. При цьому передбачається оптимізація мережі і укрупнення учбових закладів за рахунок горизонтальної інтеграції, створення багатопрофільних коледжів (80 % від загальної чисельності учбових закладів). Перспективним напрямом стане інтеграція середніх спеціальних учбових закладів з установами початкової професійної освіти і створення на цій базі багаторівневих освітніх установ, що здійснюють підготовку фахівців середньої ланки, кваліфікованих робочих кадрів, перепідготовку кадрів по широкому спектру спеціальностей і професій (25 % від загальної чисельності учбових закладів). Цей напрям може поєднуватися з формуванням багатопрофільних коледжів.
Подальший розвиток отримає інтеграція середніх спеціальних учбових закладів з вищою школою, включення коледжів до складу університетських комплексів. Знайде своє продовження практика створення філій вузів на базі коледжів, що дозволить зробити вищу освіту доступнішою в територіальному аспекті.
З урахуванням характеру і профілю освітніх програм, що реалізовуються, і потреб федерального і регіонального ринку праці 60-55 % середніх спеціальних учбових закладів повинно знаходитися у федеральній власності (і відповідно - на федеральному фінансуванні), 40-55 % - у власності регіонів.
Таким чином, ми розглядаємо розвиток середньої професійної освіти в трьох напрямах:
1. глобальні тенденції розвитку освіти;
2. основні напрями реформування російської професійної освіти;
3. тенденції розвитку, специфічні для початкової або середньої професійної освіти.
1. Серед глобальних тенденцій розвитку освіти можна виділити наступні:
1. інтернаціоналізація і інтеграція освіти як основні тенденції формування єдиного світового освітнього простору (МОН);
2. інформатизація і екологізація утворення, супроводжуючі перехід країн до постіндустріального суспільства;
3. культурологізація утворення як тенденція, пов'язана з перспективним розвитком суспільства, яке направлене на подолання загальний планетарної кризи і зв'язується з концепцією стійкого гуманістичного розвитку.
Для успіху соціально-економічного реформування Росії, як ніколи раніше, необхідні зусилля по активному включенню країни в міжнародні зв'язки у сфері освіти, в процес формування єдиного світового освітнього простору. Фундаментальною прагматичною основою входження Росії в МОН є багатющий арсенал вітчизняної педагогічної теорії, багатовікові тенденції розвитку гуманістичної моделі виховання.
Активному зближенню освітніх систем сприяють сучасні тенденції реформістів в освіті. Одна з глобальних тенденцій - рух у бік вдосконалення масового, а не елітарної освіти. Мова йде про перехід від освіти еліти до високоякісної, елітарної освіти для всіх. Саме якісна масова освіта може стати фундаментом нового світогляду, адекватного реаліям стрімко змінного і все більш взаємозалежного миру.
Інша тенденція - істотне посилення в світовому утворенні гуманітарної складової. Всебічну гуманітаризацію можна визначити як стратегічну лінію розвитку світової освіти і посилення його інтеграції.
У безпосередньому зв'язку з гуманізацією освіти знаходиться тенденція демократизації, що з'являється в практичних кроках по створенню рівних інтересів для всіх і здобуванні якісної освіти, в його диференціації, що росте, і індивідуалізації як одному із способів задоволення різноманітних інтересів і схильностей.
Іншим феноменом постіндустріального суспільства є прагнення до визнання пріоритету інтересів особи.
На цьому фоні посилюється увага до процесів соціального характеру, пов'язаних з діяльністю людини і його життєзабезпеченням. Це відбувається в умовах погіршення світової екологічної ситуації, що характеризується вступом до дії чинників глобальних масштабів, що зачіпають життєві інтереси всіх народів і що вимагають їх подолання зусиллями всього людства.
Звідси найважливішою складовою частиною функціональної письменності в глобальному масштабі стає екологічна письменність, направлена на виживання людини в сучасних умовах. Природно, її зміст пов'язаний із станом розвитку конкретної країни.
Екологічна культура розглядається Б.Т. Лихачевым як головний системостворюючий чинник, сприяючий освіті в людині справжньої інтелігентності і цивілізованості.
В той же час, на думку А.М. Буровського, ніякі проекти екологічної освіти не можуть змінити культуру сучасного суспільства. Він вважає, що на це направлене, так зване, ноосферна освіта, мета якої - сформувати таке розуміння миру і людини, в якій людина і мир існують нероздільно.
Звідси, з поняттям "ноосфери" зв'язується наступна тенденція, націлена на перспективний розвиток суспільства - культурологізація утворення.
2. Перехід до постіндустріального суспільства супроводжується розповсюдженням в останні два десятиліття ринкової економіки - економіки, орієнтованої на споживача.
Формуванню ринкових відносин в економіці Росії супроводять два основні процеси: децентралізація і централізації освіти. Віддзеркаленням цих процесів є стандартизація і регіоналізація утворення, які відносяться до визначальних сучасних тенденцій професійної освіти.
А.М.Новиков позначив основні напрями реформування російської професійної освіти як цілісної системи, маючи на увазі чотирьох основних суб'єктів, на які направлені цілі професійної освіти: особу, суспільство, виробництво і саму сферу освіти. Це гуманізація, демократизація освіти, його випереджаючий характер і орієнтація на безперервну професійну освіту як довічну освіту людини.
3. І нарешті, специфічний розвиток базової професійної освіти повинен йти з урахуванням традицій і нових тенденцій у сфері праці і бачення робочої кваліфікації і моделі фахівця в Росії і за кордоном.
Звідси, ми виділяємо два основні напрями його розвитку:
... українського народу. Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації. Формування політичних партій. “Партія влади” та опозиція, їх вплив на громадсько-політичне життя в Україні. Соціальна політика в контексті нових реалій. Культура, освіта та наука в умовах функціонування суверенної держави. Українська церква та проблеми духовного відродження нації. Партійне життя. ...
... її на забезпечення високого рівня професіоналізму майбутнього вчителя З огляду на вищезазначене й було визначено тему дисертаційного дослідження: „Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз)”. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри ...
... появу в Україні не лише орієнтованих на економічні та бізнесові професії приватні ВНЗ, але й теологічних ВНЗ ІІІ -ІV рівнів акредитації, Соломонового університету та ін. Отже, вищевикладене дає підставу виділити такі загальні для європейського регіону тенденції розвитку вищої освіти: перетворення елітарної вищої освіти на загальну, кількісне зростання контингенту студентів та їх мобільності, ...
... в Німеччині знань про Україну. Внесок німецьких суб’єктів культурного співробітництва виявився у позитивному впливі на посилення уваги до завдань розвитку "людського капіталу" в Україні. Виникнення певних проблем в українсько-німецькому співробітництві пояснюється перешкодами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Об’єктивно вони зумовлені тривалістю трансформаційного періоду розвитку ...
0 комментариев