2.6 Математичні вікторини, олімпіади, ранки.
Назва “вікторина” походить від латинського слова “віктория” – победа. Вікторина – це одна з форм організації змагання між командами, між окремими членами в області математики чи інших наук. Організація вікторин – одна із форм позакласної роботи з математики. Змагання в формі вікторини, дозволяє виділити кращого математика, кращий клас і проводиться наступним чином: пропонується система запитань, задач, прикладів, які доступні певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку вирішують задачі, приклади, відповідають на запитання і в усній чи письмовій формі повідомляють результати. Пробірка якості результатів виконання завдань і відповідний облік дають основу відібрати кращого математика чи клас.
Організація вікторини вимагає не так уже багато часу. Цим вона приваблює вчителів. Вікторини проводяться в класі, де між собою змагаються окремі учні. Вікторини можуть проводитися і математичним гуртком, де виділяються кращі математики, в клубі юних математиків, де організовується змагання між командами паралельних класів.
Вікторини проводять з метою підвищення інтересу учнів до математики, для виявлення любителів математики з послідовним принадженням їх в математичні гуртки, де вони можуть проявити свої здібності.
Зміст і кількість завдань для вікторини залежить від того, в яких умовах і з яким складом учнів вона проводиться, якщо вікторина проводиться в класі чи клубі юних математиків і в усній формі, то включається 8-10 не важких запитань, завдань, які потребують тільки усних способів рішення, виконання. Серед них можуть бути запитання захоплюючого характеру. Ці запитання і завдання продумуються раніше. При проведенні вікторини перед учасниками в класі виступає в ролі ведучого учитель, а в клубі в ролі ведучого виступають два чоловіки ( два учнів старших класів або вчитель з помічником ). Ведучі по черзі задають учням запитання. Коли один із ведучих читає завдання, то другий слідкує за тим, хто із присутніх першим підняв руку для відповіді. Ведучі вислуховують рішення і роблять висновки про якість відповіді. Учень, який відповів одержує прапорець або зірочку, де вказаний номер запитання, за відповідь на який він отримав цей знак. Після одержання відповідей на всі запитання вікторини рахують очки, які одержали команди чи окремі учні, і відмічають переможців.
Частіше всього вікторина проводиться так, що на певний термін ( наприклад, тиждень ) пропонується декілька запитань, завдань по математиці (6-8). Ці запитання і завдання можуть бути представлені через стінну газету або оформлені на спеціальному плакаті з яскравим покликом до учнів. Діти протягом тижня виконують запропоновані завдання, відповідають на запитання, вирішують задачі і приклади, свої роботи в письмовому вигляді з указаним прізвищем і класом, в якому він навчається, кладуть в спеціальні конверти , прикріплені біля стінгазети чи плакату з вікториною. В цьому випадку ініціатором вікторини є або математичний гурток, або штаб клубу юних математиків.
У вікторині повинні бути запитання різної складності, щоб в ній могли брати участь більше учнів. Відповідь на кожне завдання, запитання вікторини повинен бути оцінений певною кількістю очок.
Вікторина для виявлення кращих математиків як форма змагання між паралельними класами іноді приводиться в три тури. Перші два тури являють собою звичайні контрольні роботи по математиці, однакові трудності для паралельних класів, результати яких звичайно порівнюються. Вони служать підготовкою до рішаю чого туру, на якому учасникам вікторини даються спочатку дві обов’язкові задачі. Ті, хто їх розв’язав, отримують третю задачу підвищеної складності. Після трьох турів підводяться підсумки.
Виходячи з цілей, з якими проводиться вікторина може включати:
А) завдання для повторення однієї певної теми;
Б) завдання для повторення основних розділів із всіх вивчених тем;
В) завдання, взяті з основних розділів вивчених тем, з включенням елементів зацікавленості.
Частіше всього вікторини носять оглядовий характер з елементами зацікавленості.
Вікторина – блискавка.
1. Назвіть три дні підряд, не називаючи днів тижня, чисел. (Відповідь: вчора, сьогодні, завтра ).
2. летіла стая гусей: два попереду, один позаду, два позаду, один попереду. Скільки було гусей?
3. горіло п’ять свічок, три потухло. Скільки залишилось свічок?
4. на гілці сиділо вісім горобців, потім прилетіло ще чотири, а полетіло шість. Скільки стало горобців?
5. скільки років Кості, якщо до його років ще додати вісім і ще один, то буде одинадцять років.
6. Як у кімнаті можна поставити два стільці, щоб біля кожної стіни стояло по одному стільці.
7. колоду завдовжки 5 м потрібно розпиляти на поліна завдовжки 1 м. Скільки треба зробити розрізів?
Шкільні математичні олімпіади являють собою більш масові змагання, так як вони охоплюють учнів не одного, а всіх паралельних класів школи.
Математичні олімпіади молодших школярів мають пропедевтичний характер. Основними рівнями олімпіад учнів початкових класів є класні та шкільні . міжшкільні чи районні проводяться за умов належної уваги працівників методичних кабінетів.
Вкажемо на істотні особливості і необхідні умови ефективності математичних олімпіад молодших школярів:
- масовість – кожному учню повинна бути надана можливість взяти у ній участь (масовість забезпечується шляхом організації і проведення класних олімпіад);
- опосередкована та безпосередня участь батьків у їх проведенні (реально це досягається, якщо протягом даного часу учням у порядку підготовки пропонується розв’язати вдома певну кількість “нестандартних” задач);
- повне забезпечення вчителя “задачним матеріалом” як до змісту завдань самої олімпіади, так і підготовчої роботи (реальний захід – видання відповідного друкованого посібника масовим тиражем).
Олімпіади в школі проводяться один раз в рік з метою збільшити інтерес дітей до математики, розширити їх кругозір, виявити найбільш здібних дітей, підвести підсумки роботи математичних гуртків або клуба юних математиків , збільшення рівня викладання математики в початкових класах.
Підготовка до класних олімпіад проводиться шляхом епізодичного розв’язування нестандартних задач на уроках математики та розв’язування відповідних задач учнями вдома.
Класні олімпіади проводяться на одному з уроків математики або у позаурочний час, тобто на п’ятому уроці (але після відпочинку учнів – 15-20 хв.).
Завдання класної олімпіади подаються двома варіантами. Задачі на перед записані на класних дошках. Ще краще, якщо вони будуть роздруковані на машинці чи ксерокопії для кожного учня.
Розв’язання задач учні записують на окремих листках учнівського зошита. Дозволяють користуватися чернетками. Час виконання 40-45 хвилин. Хто розвяже всі задачі, може подумати і над резервною задачею, записати її розв’язання.
При проведенні олімпіад завдання даються з різних розділів математики: арифметики, елементів алгебри та геометрії. Організатори олімпіади повинні використовувати всі доступні засоби, забезпечити повну самостійність учасників змагання під час виконання ними завдань . переможця визначають лише тоді, коли всі учасники змагання мають однакові умови. Однакові умови виражаються тим, що всім учасникам дають одні і ті завдання (не по варіантам) і забезпечені умовами для самостійного виконанням кожним власником цього завдання.
Під час виконання завдань треба в дітей підтримувати спокійно – діловий, але мажорний настрій. Вчитель і присутні мають бути тактовними, підтримувати учнів морально, а в окремих (деяким учням) подавати методичну допомогу.
Інтенсивну підготовку проводять за місяць до проведення олімпіади. Вдома та епізодично на уроках учні розв’язують задачі, варіативні задачі самої олімпіади та інші завдання.
Математичні ранки сприяють вихованню позитивних рис характеру учнів, збуджують прагнення більше знати. Математичний ранок у початкових класах – це свято, яке старанно готують і дорослі і діти. Підготовка ранку навчає і виховує у такій же мірі, як і сам ранок. Вдалий розподіл завдань і обов’язків відповідно до здібностей і інтересів учнів дасть їм можливість максимально проявити ініціативу і фантазію , сприятиме підвищенню ефективності математичного ранку.
У початковій школі бажано практикувати 5 математичних ранків: один у 2(1) класі і по два у 3(2) та 4(3) класах. У 2(1) класі ранок проводиться у другому півріччі навчального року, а у 3(2) і 4(3) – по одному у кожному півріччі.
Математичний ранок – свято, основу якого складають командні і парні змагання на математичному матеріалі даного класу. Новий і позапрограмований матеріал має бути , але у невеликому обсязі і в цікавій формі.
Зміст і форма математичних ранків може бути різна, але потрібно домагатися, щоб кожен учень був не тільки глядачем свята, а й активним його учасником. На математичному ранку мають працювати і сильні і слабкі учні. Свято повинно проходити весело, жваво.
Математичні ранки присвячують закінченню вивчення певного розділу програми, важливим народним чи державним подіям, визначним українським математикам.
Цей захід – один із видів художньої самодіяльності. Він потребує ґрунтовної підготовки. Ще під час уроків вчитель має опрацювати основні форми змагань та ігор, що використовуватимуться на цьому святі. Іноді потрібні будуть і репетиції у позаурочний час. У міру набуття досвіду підготовки і проведення цієї роботи залучати і декого з батьків.
Ранок відбувається в класі (якщо проводиться для одного класу) або у шкільному залі (якщо у святі беруть участь два класи). Приміщення святково прикрашають, розвішують портрети вчених – математиків, цікаві запитання і задачі, ребуси, лабіринти тощо.
Здебільшого учасники математичного ранку поділяються на дві групи. Дві групи – це два паралельні класи або один клас ділиться на дві групи. З кожної групи виділяється команда гравців (5-10 учнів). Інші учні з групи виконують роль активних болільників чи резерву підтримки.
Кожна команда обирає собі назву ( назву або девіз). Один з групи учнів виконує роль капітана команди.
Кожного разу обирають нового капітана. Тому з ними проводиться додаткова робота. Капітани команд повинні мати достатньо чіткі уявлення про сценарій математичного ранку.
У приміщенні учні розміщуються за “принципом” – одна група зліва, а друга – справа. Учні, які входять у склад команд, сідають крайніми (для зручності виходу до дошки).
Тексти математичних завдань подають різними способами, але найкраще – на окремих заздалегідь підготовлених таблицях, як правило, числові дані завдань обираються так, щоб обчислення можна було виконувати усним способом. Здебільшого розв’язування завдань учні виконують про себе, записуючи чи повідомляючи тільки відповіді. Пояснення чи коментування подаються лише на вимогу ведучого.
Роль ведучого на математичному ранку виконує вчитель. Ведучий – це режисер, він остаточно схвалює сценарій математичного ранку, вносить до нього корективи в ході проведення. Роль ведучого треба проводити у мажорному тоні, підбадьорюючи і підтримуючи гравців.
За правильне розв’язання математичного завдання гравцю чи команді зараховується певна кількість очок. Команді, яка виконала завдання швидше (або красивіше), зараховується одне додаткове одне очко. Переможців здебільшого визначає ведучий, але можна призначити і суддів.
Бажано визначити премії переможцям. Це можуть бути кольорові листівки з підписами, чисті учнівські зошити, олівці тощо. Ще краще , щоб кожен учень отримав сувенір, наприклад, книжку з цікавими задачами і вправами з математики для даного класу (їх мають заздалегідь купити батьки).
Ранок проводиться на 3-4 уроках навчального дня. Безпосередньо дійова частина ранку займає одну годину, решта часу йде на розгляд висловлень про математику, ознайомлення із завданнями, що розвішані на стінах, організаційний момент та на підведення підсумків змагання і проведення коротеньких бесід виховного спрямування на матеріалі числових даних чи математичних фактах. Можна також підсумовувати навчальну роботу за чверть чи півріччя.
Змістом математичних завдань є звичайні приклади на 1-3 дії, вправи на знаходження значень виразів з буквеним компонентом, рівняння на одну (іноді дві) операції, прості і складені арифметичні задачі, задачі підвищеної трудності, логічні задачі, вправи з геометричним матеріалом. Зовнішня особливість завдань – це цікава і наочна форма подання їх змісту, можливість порівняльного ефекту. Розробка ранку подається у вигляді сценарію.
3. Матеріали до різних видів позакласної роботи з математики.
3.1 Цікаві запитання і задачі – смикали .
1. а) Скільки одержимо, якщо додамо найбільше однозначне число з найменшим однозначним натуральним числом?
Б) Скільки одержимо, якщо додамо найбільше двозначне число і найменше однозначне число?
2. На скільки одиниць більше найбільше двохзначне число, чим більше однозначне число?
3. а) В рамках двадцяти назвати число, в якому число одиниць на 7 більше, ніж його десятків. (Відповідь: 18).
Б) Написати двохзначне число, в якому число десятків на 9 більше числа одиниць. (Відповідь: 90).
4. Використовуючи 2 картки з цифрами 1 і 7, виразити найбільше і найменше двохзначне число. (Відповідь: 17 і 71).
5. Я провів у бабусі понеділок, вівторок, середу і четвер, а моя сестра в цю ж неділю – середу, четвер, п’ятницю і суботу. Скільки всього днів ми гостювали у бабусі? (Відповідь: 6 днів).
6. Як скласти два квадрати із 7 однакових паличок?
7. Мама купила мені 4 стрічки червоного і блакитного кольору. Червоних стрічок було більше ніж блакитних. Скільки стрічок кожного кольору купила мама?
8. У літні канікули Сергійко побував в Києві, Москві, Каневі, а його сестра Оленка – в Москві, Каневі, Львові. В яких містах побували діти? В яких містах були і Сергійко і Оленка?
9. Яке найменше число однакових паличок потрібно взяти, щоб за допомогою їх скласти 3 квадрати? (Відповідь: 10 паличок.).
10. В нашому класі всього 42 учнівських міста. Спочатку навчального року у нас було 19 хлопчиків і 18 дівчаток, а потім до нас прийшли ще 4 дівчинки. Чи вистачить учнівських міст для всіх учнів нашого класу?
11. Складіть за умовою задачі вираз і знайдіть його значення: Петя нижчий Колі на 19 см , а Коля вищий Виті на 11 см. Зріст Виті 132 см. Який зріст Петі?
12. Як з допомогою 5 одиниць і одного знаку дії написати число 100? (Відповідь: 111-11=100.).
3.2 Задачі-жарти.
1. На столі лежали 3 цукерки в одній кучці. Дві матері, дві дочки та бабуся з внучкою взяли цукерки по одній штучці, і не стало цієї кучки. Як це розуміти. Скільки чоловік брали цукерки?
2. Перед вами стоять в ряду 6 склянок, з яких перші 3 з водою, а решта 3 пусті. Що потрібно зробити, щоб склянки пусті і з водою чергувались між собою при умові, що із всіх склянок можна брати лише 1 і всього 1 раз? (Відповідь: взяти другу склянку, перелити з неї воду у п’яту і поставити на місце.).
3. Два чоловіки підійшли до річки. Біля пустого берегу стояв човен, в якому міг поміститися тільки один чоловік. Обидва без всякої допомоги переправилися на цьому човні через річку і продовжили свій шлях. Як вони це зробили? (Відповідь: двоє підійшли до різних берегів річки.).
4. Два батьки і два сини зїли 3 апельсина. По скільки зїв кожний з них? (Відповідь: по одному.).
5. В клітці знаходилося 4 кролика. Четверо дітей купили по одному із цих кроликів і один кролик залишився в клітці. Як це могло статися? (Відповідь: один кролик був куплений з кліткою.).
6. 6 штук картоплин зварилося в каструлі за 30 хвилин. За скільки хвилин зварилась одна штука?
7. У суботу, стомившись від занять у школі і ігор, Костя ліг спати в 9 годин вечора. Щоб не вставати рано ранком, але і не проспати дуже довго, він завів будильник на 11 годин наступного дня. Скільки всього часу він проспить, перш ніж розбудить його будильник? (Відповідь: Костя проспить всього 2 години, так як в 11 годин вечора того ж дня, тобто в 23 години будильник його розбудить.).
8. Скільки кінців у 10 палок? А у десяти з половиною?
9. На березі сиділи дві ворони і дивилися в різні сторони: одна на південь, а друга на північ.
- А у тебе, - говорить перша ворона, - лапки в багні.
-А у тебе, - відповідає друга, - дзьоб у землі.
Як же так? Дивляться в різні сторони, а одна одну бачать? (Відповідь: вони дивляться одна на одну, а це і є різні сторони.).
10. Що дорожче кілограм гривеників чи півкіло двохгривенників? (Відповідь: кілограм гривеників дорожче чим півкіло двохгривенників, так як вартість металічних монет зв’язана з вагою витраченого на них металу.).
11. Якщо в 12 год. Дня іде дощ, то чи можна ждати через 36 год. Сонячної погоди?
12. Хто назве п’ять днів підряд, не користуючись вказівкою чисел місяця, не називати днів неділі? (Відповідь: позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра.).
3.3 Логічні вправи.
1. Яка з даних фігур “зайва” (відрізняється від решти)? Чим вона відрізняється?
(Відповідь: третя фігура “зайва”. Вона має 3 сторони, 3 кути, а решта мають по 4 вказані елементи.)
2. Чим відрізняються зображені ряди?
3. Як розрізати фігуру на 2 частини, щоб із них можна було скласти прямокутник?
4. В сумці у мами знаходяться яблука, лимони і апельсини, всього 10 штук. Скільки в сумці окремо яблук, лимонів і апельсинів, якщо кількість яблук на 7 більше, ніж лимонів? (Відповідь: 8 яблук, 1 лимон, 1 апельсин.).
5. На гілці сиділо 5 синиць і 7 горобців. 6 пташок полетіло. Чи полетів хоча один горобець? (Відповідь: так, полетів, тому що синичок всього 5, і якщо всі вони полетіли, то тоді серед пташок, які полетіли був горобець.).
6. Що більше – 5 одиниць другого розряду чи 8 одиниць першого розряду?
3.4 Ігри.
Гра “Один, два, не зіб’юсь”
Виходять учасники. По черзі рахують, починаючи з 1, а замість числа, кратного 3 , говорять “не зіб’юсь”. Переможцем буде той, хто назве більше натуральне число. Наприклад: один, два не зіб’юсь, чотири, п’ять, не зіб’юсь, сім, вісім, не зіб’юсь...).
Гра “Виграй приз”.
Потрібно із зав’язаними очима зрізати приз. Якщо учасник, який зрізав приз, дасть правильну відповідь на математичне запитання, прив’язане до цього призу, він забирає цей приз.
Гра “Весела рибалка”
На підлозі класу обводять контури озера, в яке поміщають рибок. До рибки скріпкою прикріплюються завдання. Учасник бере вудочку. (На кінці ліски – магніт). І ловить рибку. Давши правильну відповідь на запитання – забирає рибку.
Гра “Хто швидше порахує до 25”
На дошці дві однакові таблиці з числами від 1 до 25. хто з учнів першим закінчить рахунок, той переміг.
Гра “Не зіб’юсь”.
Капітани по черзі роблять по 10 кроків і на кожному кроці називають:
- приклади на додавання;
- приклади на віднімання.
Гра “Футбол”.
На дошці намальовані футбольні ворота, м’ячі з прикладами. Роль воротаря виконує певна цифра. Суддя – учень з кращих обчислювачів. Діти обчислюють приклади на м’ячиках. Якщо вибрали такий приклад, що відповідь співпадає з цифрою – воротарем, гол вважається забитим.
Гра “Хто чим пообідає?”
Зайчик із різними цифрами: перед ним малюнки капусти, моркви, буряків, яблук із написаними прикладами. Знайти відповіді до прикладів.
3.5 Загадки.
1. Одна нога і шапка, а голови нема. Що це таке? (Гриб.).
2. Штучка – одноручка, носик стальний, а хвостик лляний. Що це? (Голка).
3. Під двома дугами два яблука з кругами. Що це? (Брови і очі).
4. Коли сухо – клинок, коли мокро – блинець. Одна нога і та без чобота. Що це? (Парасолька).
5. Дві вони кленові, підошви – двохметрові. На них поставиш дві ноги – і по глибокому снігу біжи. (Лижі).
6. Біля ялинок із голок лютневим днем побудовано дім. За травою не видно його, а жильців у ньому мільйон. (Мурашник).
7. Під дахом чотири ноги, на даху суп та ложки. Що це таке? (Стіл).
8. Два брошка, чотири вушка. Що це таке? (Подушка).
9. Шестинога на стелі, а восьминогий жде її в кутку. Що це? (Муха і павук).
10. П’ять хатин, а хід один? Що це? (Рукавичка).
11. Шість ніг без копит, ходить, та не стукає, літає, а не птах, може вверх ногами сидіти. (Муха).
12. Чотири ноги, сто голок несе, а шити не уміє. (Їжачок).
13. Син мого батька, а мені не брат. Хто це? (Я сам).
14. Сімдесят одежинок та всі без застібок. (Капуста).
15. Є, діти, у мене два срібних коня. Їду зразу ж на обох! Що за коні у мене? (Коньки).
16. Хто за рік чотири рази перевдягається? (Земля).
17. Сидить баба у сто шуб вдягнута. Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля).
18. Цей кінь не їсть вівса, замість ніг – два колеса. Садись верхи і мчись на нім, - тільки краще управляй рулем! (Велосипед).
3.6 Ребуси.
1. Баро - барометр
2. сви 100 к - свисток
3. ли 100 к - листок
4. ті 100 - тісто
5. ча
да - задача
6. А - Куба
7. Е 100 нія - Естонія
8. 100 ляр - столяр
9. 40 а - сорока
10. ш 3 х - штрих
11. с 3 ж - стриж
Практична частина.
Математичний КВК.
Мета: Удосконалювати обчислювальні навички, уміння розв’язувати нестандартні завдання, порівнювати числа; розвивати мислення , кмітливість, увагу, спостережливість; виховувати любов до математики.
Обладнання: віяла з цифрами для всіх учасників, алфавіт (плакат), 2 набори геометричних фігур, картки – доміно, 2 розрізані на квадрати та цілі зображення для зразка.
1. Привітання.
Команда “Цифри”.
Ми команда КВК,
Назва наша ось така.
Ми - символи чисел, значки,
Що числа показують всім на письмі,
Спочатку люди навчились лічити,
Пізніше винайшли число,
А тоді знайшли і спосіб,
Щоб записувать його.
Ми для всіх стаєм в пригоді,
Скрізь ми зустрічаємся.
І команда дружня наша,
“Цифри” називається.
Команда “Квадрат”.
У нашого квадрата
Всі сторони рівні.
У нашому класі
Всі дружбою сильні.
2. Захист емблем.
Команда “Цифри”.
Завдання команді “Квадрат”.
Знайти суму чисел, запис яких відсутній.
Команда “Квадрат”
Завдання команді “Цифри”.
Скільки на малюнку квадратів?
3. Розминка.
(Відповіді показують віялами всі учасники).
1. Довжина однієї сторони квадрата 8 см. яка довжина решти його сторін?
2. У двох носорогів було 2 роги. Скільки рогів у 12 носорогів?
3. У мами 3 сини і в кожному з них є сестра. Скільки дітей у мами?
4. Конкурс капітанів.
1. Від кого тікає зайчик.
(Відповіді прикладів – номери букв за алфавітом).
10-7= в
10+2= і
16-10= д
7-4= в
9+4= о
13-10= в
7+8= к
11-10= а
2. Капітани задають по 2 завдання один одному:
А) Біля будинку ростуть 2 липи, 3 яблуні і 2 сливи. Скільки фруктових дерев росте?
Б) Хлопчик задумав двоцифрове число, відняв від нього 3 і дістав одноцифрове. Яке число задумав хлопчик?
А) Знайти суму найбільшого одноцифрового та найменшого двоцифрового чисел.
Б) Як з 5 паличок скласти 2 трикутники?
5. Командні змагання
(Кожне завдання виконують по одному учаснику від команди)
1. Знайди помилку
3 2 8=8
4 6 5 4
1 1 2 1
7=7 9 10
2. А) Показати многокутник у якого 3 сторони, 3 кути, 3 вершини?
Б) Чи може бути у многокутника 2 сторони, 2 кути, 2 вершини?
В) Як можна назвати цю фігуру? (Многокутник, прямокутник, чотирикутник, квадрат)
3. Дві дівчини вирізали 12 фігур. По скільки фігур могла вирізати кожна дівчина?
4. Доміно.
Учасникам команд роздаються картки з умовами прикладів і відповідями. Треба стати так , як викладається доміно.
11-5 7+5
=6 7+4 =12 15-7
=11 15-8 =8 2+9
=7 16+1 =11 16-9
=17 14-6 =7 12+1
=8 19+1 =13 19-9
5. Прибрати 4 палички так, щоб залишилися 2 квадрати.
6. З розрізаної на квадрати картинки скласти ціле зображення. (Завдання 5-6 задаються першими, дається час на обдумування. Перевіряються після завдання 3).
6. Конкурс болільників.
(Відповіді показуються віялом).
1. Іде маленька Валя.
Веде її Наталя.
Зустріли 5 хлопят.
То скільки всіх малят?
2. Ішов їжачок,
Знайшов буряк,
Знайшов ще 6,
З сімєю зїсть.
Скільки буряків
Всього в їжаків?
3. 7 цукерок Толя мав,
цукерки мамі дав,
малій сестричці Олі.
Залишилось скільки в Толі?
4. У неділю вранці Алла
Іграшки свої збирала.
Почала їх рахувати,
Щоб малим подарувати:
- 3 ведмедики в хатинці
Подарую я Маринці,
Теремок з п’ятьма звірятами
Відтепер хай будуть Натині.
А тепер Гек та Чук,
Ще й матрійок 8 штук!
Підрахуйте скільки Алла
Іграшок подарувала?
Урок – казка.
Мета. Закріплювати обчислювальні навички, вміння складати та розв’язувати задачі. Розвивати логічне мислення. Виховувати доброту, почуття взаємодопомоги.
Хід уроку.
Спекла баба у вечері колобок і поклала на вікно, щоб прохолонув. Колобок, на диво, вийшов незвичайний. Мало того, що не посидючий, але ще й допитливий. Лежить колобок на вікні, дивиться на небо і зірки рахує. Допоможемо йому.
... підходу вирішення цієї проблеми, хоч і присутні зразки систем позакласних заходів і є методика проведення цієї роботи у школі. 2. Під час вивчення психолого-педагогічних умов використання організації позакласної роботи з математики нами було проаналізовано концепцію розвивального навчання, виділено спільні і відмінні особливості дитячої психіки. З’ясовано, що в основу відмінності між дітьми ...
... виникненням деякого задоволення, то воно й перетворюється на приємне здивування. За непродуманої ситуації може бути й навпаки: виникнути неприємне здивування. Тому важливо на початковій стадії організації позакласної роботи з математики створювати ситуації для приємного здивування. Треба враховувати, що здивування викликає у дітей більш гостру, зосереджену увагу. Здивування повинно межувати з заці ...
... явища природи, ми закладаємо основу для їхнього екологічного виховання. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш [11;С36-38]. Розділ ІІ. Шляхи використання дитячої літератури для формування екологічної культури школярів 2.1 Дитяча періодика України як засіб розвитку мовленнєвої творчості школярів Одним із основних напрямів національного виховання є розвиток індивідуальних ...
... широкі можливості закладено в таких навчальних предметах: «Громадянська освіта», «Я і Україна», «Читання», «Математика», «Основи здоров’я». Надзвичайно широкі можливості щодо здійснення правового виховання молодших школярів є у позаурочній роботі. У позакласній роботі вчитель має можливість використовувати найрізноманітніші форми і методи правового виховання. У залежності від мети та обставин ...
0 комментариев