2. Гра «Будь уважним і кмітливим».
На картках записано початок фразеологізмів, і учням потрібно дописати їх, а також розподілити за тематичними групами, користуючись довідкою.
1.Не терши, не м'явши, не....
2.Без труда....
3.Гора з горою не сходиться, а....
4.Працювати не розгинаючи....
5.Грошей мало — не біда, як....
6.Щоб рибу їсти, треба....
7.Не краса красить, а....
8.Близько лікоть, та....
9.Діло майстра....
10.Не май сто кіп у полі, май....
11.Наука в ліс не веде, а з....
12.Печені голуби не....
13.Хто знання має, той і...
14.Без роботи день....
15.Над друга старого нема....
Довідка: нема плода, є друзів череда, спини, лісу виводить, в світі нікого, в воду лізти, людина з людиною зійдеться, мур ламає, роком стає, летять до губи, друзів доволі, не вкусиш, величає, розум, їсти калача.
3. Гра «Склади та поясни фразеологізми».
Учням роздаю по одному конверту, у якому на окремих аркушах записані слова. Із цих слів потрібно скласти фразеологізми. Записати в зошити й пояснити лексичне значення цих фразеологізмів, а також дібрати синоніми.
Зразки фразеологізмів
1. Ні в тин, ні в ворота (Невдало).
2. Очі на мокрому місці (Тонкосльозий).
3. Серед села дороги не знайти (Не розібратися в простому).
4. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти (Докладати зусиль).
5. Як в око вліпив (Точно сказав).
4. Гра-пошук «А де ж моя пара?»
Відшукайте потрібні слова до першої колонки, щоб утворилися фразеологізми.
Ахіллесова | Точити |
Кліпати | носа |
богатирський | голівонька |
задирати | слід |
Робота | очима |
Брехні | сон |
Буйна | шлях |
вигравати | кипить |
Гарячий | вік |
життєвий | п'ята |
Золотий | час |
Відповідь: ахіллесова п'ята, кліпати очима, богатирський сон, задирати носа, робота кипить, брехні точити, буйна голівонька, вигравати час, гарячий слід, життєвий шлях, золотий вік.
7. Вправи у формі тестових завдань
1. Визначте, яке слово потрібно поставити замість крапок у словосполученні тримати камінь за …:
а) спиною;
б) пазухою;
в) душею.
2. Яке з – поміж запропонованих словосполучень не є фразеологізмом?
а) гнути спину;
б) як сніг на голову;
в) піймати злочинця.
3. Встановіть, у якому варіанті правильно подано значення фразеологізму брати на кпини.
а) критично висловлюватися;
б) насміхатися;
в) примушувати щось виконувати.
4.Який з поданих фразеологізмів є антонімом до фразеологізму ні світ ні зоря?
а) Ще й на світ не зоріло;
б) коли рак свисне;
в) у свинячий голос.
5. Знайдіть синонім до вислову надибав свій свого:
а) не з нашої парафії;
б) нашому тинові двоюрідний брат;
в) одним миром мазані.
6. Визначте, який фразеологізм не може бути членом синонімічного ряду?
а) Ні жарене ні парене;
б) ні риба ні м’ясо;
в) не з того десятка.
8. Вправи на вживання фразеологічних одиниць у мовленні
1. Прочитайте речення. Доповніть його записаним на дошці словосполученням.
1. Ми з товаришами дуже любимо слухати діда Григорія. Він так цікаво розповідає! А ми слухаємо і …. (на вус мотаємо).
2. Щодня виходжу за село і любуюся золотими ланами пшениці - … їм нема. (ні кінця ні краю).
2. Доповніть речення одним із висловів.
1. Вже пізно, ходімо додому, бо там мама ….
2. Ми так боялися покинутого будинку на нашій вулиці, що обходили його ….
3. Поки хлопці вирішували, хто дрова рубатиме, Іванка як ….
4. Я дуже хочу, щоб батьки купили мені велосипед, як у сусідки Олі, Але він нам ….
5. Я цілий день нічого не роблю, а так ….
Довідка: десятою дорогою, вітром здуло, не по кишені, місця собі не знаходить, переливати з пустого в порожнє.
3. Придумати ситуацію з такими висловами: зі всіх сил, засукавши рукава.
4. Скласти діалог на основі значення фразеологізму згоріти зі стиду.
5. Скласти діалог, використавши прислів’я (за вибором): Сон мати ледарів; Хто як дбає, так і має; Не спіши – скоріше зробиш.
6. Запишіть кілька зворотів, які відображають стан людини.
7. Уважно розгляньте малюнки. Які фразеологізми на них проілюстровано? Відгадавши, введіть їх у самостійно складене речення.
8. Прочитайте вислови. Поясніть їх значення. Дайте відповіді на запитання, використовуючи подані вислови.
1. Твій товариш живе близько від тебе?
(Так, за два кроки від мого будинку).
2. Ти давно вивчаєш англійську мову?
3. Думаю, твій товариш добре попрацював.
4. Ти регулярно відвідуєш спортивну секцію?
5. Скажи, Марійка вигадувала, розповідаючи про побачене?
6. Чи далеко хата діда Омелька?
7. Ти зараз дуже зайнятий?
8. Ти знаєш, де тепер живе твій товариш?
Довідка: від випадку до випадку, за два кроки, без року тиждень, кривити душею, за холодну воду не братися, ніколи й угору глянути, ні слуху ні духу.
9. Як ви розумієте вислови: як дві краплини води, був на сьомому небі? Завершіть діалог одним із цих висловів.
1. - Що ти подарував своєму товаришеві на день народження?
- Фотоапарат.
- Чи сподобався йому подарунок?
- Він ….
2. - Мамо, чи подобається тобі моя нова подруга?
- Так.
- Правда, вона дуже схожа на свою маму?
10. Використовуючи вислови ні живий ні мертвий, серце обірвалося, мороз по шкірі побіг, опишіть ситуацію.
Ситуація. Дівчатка пішли у цирк. Особливо їм сподобалися виступи гімнастів під куполом цирку і дресировані тигри.
Вправи з фразеологічними одиницями можна добирати найрізноманітніші, важливо тільки підпорядковувати їх головній меті: підвищувати пізнавальний інтерес учнів до вивчення та вживання фразеологічних зворотів в їх усному і писемному мовленні, прищеплювати учням бажання і вміння працювати зі словником, збагачувати фразеологічний запас учнів.
2.5 Результати експериментального дослідження
Основними завданнями експерименту були:
1. перевірити ефективність запропонованої системи вправ;
2. виявити рівень знань, умінь і навичок учнів, щодо засвоєння та вживання фразеологічних одиниць.
Запропоновані вправи були введені у зміст навчання української мови 3 і 4 експериментальних класів.
Після цього учням всіх чотирьох класів (експериментальних і контрольних) були представлені такі ж типи завдань, як і на констатувальному етапі, проте, з дещо зміненим змістом.
Це, зокрема, такі:
1. Пояснити значення стійких словосполучень:
1. розбити глека;
2. ні пари з вуст;
3. дати драла;
4. сидіти в печінках;
5. ні за цапову душу;
6. мотати на вус;
7. поміняти шило на мило;
8. накивати п’ятами;
9. замилювати очі;
10. викинути з голови.
2. У поданих реченнях підкреслити стійкі словосполучення (фразеологізми).
1. Моя подруга вміє тримати язик за зубами.
2. Вона в житті багато досягне: має дівка голову на плечах.
3. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою.
4. Воно зрозуміла, що наговорила сім мішків гречаної вовни і прикусила язика.
5. Ті, що не хочуть братися за розум, потім хапаються за голову.
3. Скласти речення з поданими (зворотами) висловами.
1. Розбити глека;
2. ні пари з вуст;
3. сидіти в печінках;
4. мотати на вус;
5. накивати п’ятами.
Робота кожного з учнів була перевірена. Як і після констатувального зрізу, була складена таблиця якості знань умінь і навичок учнів після формувального експерименту.
Таблиця № 6.
Завдання № | Виконали повністю | Виконали частково | Не виконали | Виконали повністю | Виконали частково | Не виконали | |||||||
3-А (е) | 3-Б (к) | 3-А (е) | 3-Б (к) | 3-А (е) | 3-Б (к) | 4-А (е) | 4-Б (к) | 4-А (е) | 4-Б (к) | 4-А (е) | 4-Б (к) | ||
% | % | % | % | % | % | % | % | % | % | % | % | ||
1. | 72 | 54 | 23 | 18 | 5 | 28 | 70 | 52 | 25 | 14 | 5 | 34 | |
2. | 80 | 33 | 15 | 35 | 5 | 32 | 81 | 46 | 19 | 24 | - | 30 | |
3. | 65 | 19 | 28 | 25 | 7 | 56 | 68 | 20 | 23 | 21 | 9 | 59 |
На основі якісних показників знань учнів, щодо вивчення фразеологізмів, була складена таблиця для визначення рівня знань, умінь і навичок учнів після формувального експерименту.
Таблиця №7
Клас | Кількість учнів з | Загальна кількість | ||
Високим рівнем знань (%) | Середнім рівнем знань (%) | Низьким рівнем знань (%) | % | |
3-А (е) | 70 | 25 | 5 | 100 |
3-Б (к) | 35 | 26 | 39 | 100 |
4-А (е) | 73 | 22 | 5 | 100 |
4-Б (к) | 38 | 21 | 41 | 100 |
Одержані результати свідчать про те, що запропонована нами система вправ сприяє кращому засвоєнню фразеологічних одиниць, розвитку в учнів пізнавального інтересу, що виявляється у зростанні якості знань учнів експериментального класу.
Помилки та недоліки у виконанні робіт учнів контрольних класів пов’язані передусім з нерозумінням образного змісту фразеологізмів, виведенням їх значень з буквальних (прямих) значень слів – компонентів, з відсутністю навичок використання їх у мовленні. Причинами помилок та недоліків у роботах учнів експериментального класу можуть бути визнані ті самі помилки. Але, разом з тим, учнями експериментального класу показані більш стабільні та високі якісні показники.
Слід наголосити, що кількість дітей обох класів була взята однакова. Якщо порівнювати дані таблиць після констатувального експерименту, то можна помітити, що рівень знань контрольного і експериментального класів приблизно одинаковий, розбіжність невелика.
При порівнянні даних таблиць після констатувального і формувального експериментів видно, що якість знань контрольного класу залишилася на тому ж рівні, що і була після першого констатувального експерименту, а якість знань експериментального класу стала набагато вищою.
Проведене дослідження дозволило:
проаналізувати стан фразеологічної роботи на уроках української мови в початковій школі;
виявити види вправ, які пропонуються в навчальній літературі для засвоєння фразеології української мови;
визначити вміння і навички, якими повинні оволодіти учні початкової школи під час вивчення фразеології;
описати фразеологічний мінімум для вивчення учнями початкових класів, за основу якого пропонуємо брати ті фразеологічні одиниці, які трапляються учням на сторінках шкільних підручників;
визначити ефективність вправ, поданих у підручниках, щодо рівня знань, умінь і навичок учнів з фразеології;
розробити систему вправ, яка б сприяла розвитку пізнавального інтересу учнів, а також була спрямована на формування фразеологічних вмінь та навичок;
перевірити ефективність запропонованої системи вправ.
З огляду на результати експериментального дослідження можна стверджувати, що запропоновані вправи передбачають систематичну роботу з фразеології у процесі вивчення програмових розділів курсу української мови та органічно пов’язують вивчення питань граматики та орфографії з розвитком фразеологічних умінь і навичок, розширюють та збагачують словниковий запас учнів фразеологічними сполученнями.
Пізнавальний інтерес до фразеологічного багатства сприяє нормальному спілкуванню українською мовою, забезпечує знання та розуміння творів художньої літератури.
Висновки та рекомендації
У теорії і практиці навчання рідної мови проблема збагачення мовленням учнів лексичними та фразеологічними одиницями, на змісті яких формується і удосконалюється пізнавальний інтерес молодших школярів, займає значне місце. Необхідність її розробки та рішення обґрунтована у працях українських, російських та зарубіжних методистів, мовознавців, педагогів, психологів. Однак розвиток пізнавального інтересу шляхом збагачення словникового запасу учнів фразеологізмами, формування в них комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не були до цього часу предметом спеціальних досліджень і докладно не розглядались у психолого-педагогічній та методичній літературі.
Відсутність науково обґрунтованих даних про удосконалення пізнавального інтересу шляхом збагачення образного мовлення учнів фразеологізмами, формування фразеологічних умінь та навичок негативно впливає на практику навчання українській мові у загальноосвітній початковій, а згодом середній школі.
Розглянувши історію та сучасний стан проблеми збагачення мовлення учнів фразеологізмами української мови, ми прийшли до висновку про необхідність побудови методики, яка буде допомагати систематично та цілеспрямовано виробляти в учнів уміння та навички фразеологічної роботи, розвивати правильне, образне емоційне мовлення молодших школярів, творчу думку, кмітливість. Така спеціальна система вправ із фразеології дає можливість тісніше пов'язати уроки мови і читання, цілеспрямованіше використовувати лексико-фразеологічний матеріал текстів, що вивчаються, планомірно збагачувати словник учнів, активізувати фразеологічний запас, зацікавить народними скарбами української мови дітей молодшого шкільного віку.
Розвиток комунікативно необхідних умінь і навичок забезпечується ефективними способами реалізації у навчальному процесі принципу диференціації мовних явищ і створює передумови для створення та запровадження у практику викладання системи фразеологічної роботи, яка забезпечує вивчення і засвоєння мовних одиниць та фактів у єдності їх смислових значень, морфологічної будови, синтаксичної ролі у реченні, стилістичної функції.
Навчальний експеримент дозволив визначити ефективні методи та прийоми, які сприяють формуванню пізнавального інтересу на матеріалі фразеології. При використанні фразеологічного матеріалу, який увійшов у приблизний фразеологічний мінімум, створена та запроваджена у практику викладання система вправ. Вона дозволяє проводити фразеологічну роботу у процесі вивчення програмових розділів курсу української мови та органічно пов'язує вивчення питань граматики і орфографії з розвитком фразеологічних умінь і навичок, розширенням та збагаченням словникового запасу учнів фразеологічними сполученнями.
Володіння фразеологічним мінімумом забезпечує нормальне спілкування українською мовою, знання та розуміння творів художньої літератури, які вивчаються. Оскільки програмою вивчення фразеологічного матеріалу у початковій школі не передбачається, то й фразеологічний мінімум залишається не визначеним. Взяти за основу цього мінімуму ми пропонуємо фразеологічні одиниці, з якими учні будуть зустрічатися протягом навчального року на сторінках підручників. Аналіз чинних підручників з української мови та читання для початкових класів дав можливість виділити усі фразеологічні одиниці, які слід вважати фразеологічним мінімумом для певного класу. На відображеному матеріалі побудовано систему вправ для розвитку пізнавальних інтересів.
У результаті цілеспрямованого методичного спостереження над процесом проведення фразеологічної роботи у 3-х і 4-х класах була запропонована, а у результаті констатувального та контрольного зрізів підтверджена правомірність висунутої нами гіпотези про те, що, якщо фразеологічну роботу на уроках рідної мови та читання у початковій школі підпорядкувати закономірностям системного функціонування фразеологічних зворотів у мові (мовленні), багатоаспектній взаємодії фразеологічних одиниць з одиницями інших рівнів мови, то це забезпечить міцніше засвоєння учнями фразеології мови та оволодіння навичками роботи з фразеологічним матеріалом як основою розвитку пізнавального інтересу до вивчення мови.
Вищезазначене дозволило укласти методичні рекомендації для роботи із фразеології у початкових класах:
1. Формування комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не є самоціллю і повинно бути спрямоване на розвиток усного та писемного мовлення учнів.
2. Робота над фразеологізмами має здійснюватись, починаючи з 1-го класу на всіх етапах філологічної освіти.
3. Проведення системної фразеологічної роботи необхідно здійснювати з урахуванням принципів наочності та доступності викладеного матеріалу для дітей кожної вікової групи.
4. Процес збагачення фразеологічним матеріалом повинен будуватися на основі приблизного фразеологічного мінімуму, який потрібно укладати з урахуванням наступних критеріїв: комунікативної цінності і семантико-тематичної обумовленості.
Список використаної літератури
1. Авксентьев Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. -Харків: Вища школа, 1988. — 134 с.
2. Актуальне вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г.И. Щукиной. – М.: Просвещение, 1984. – 128с.
3. Аліфіренко М.Ф. Взаємодія мовних рівней у сфері фразеології. Навчальний посібник по спецкурсу. — Полтава, 1990. — 62 с.
4. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М.: Советская енциклопедия, 1996. – 607с.
5. Бабич Н.Д. Фразеологія української мови.—Чернівці, 1978.—ч. 1.—2196с.
6. Барабаш В.Г. Елементи фразеології у навчанні російської мови. // Початкова школа. – 1986. - №11. – С. 18-22.
7. Баклицький І. Формування пізнавальних інтересів школярів як психологічна проблема // Людина, становлення, розвиток. Філософські пошуки. – Львів – Одеса, 1997.
8. Батюк Н.О. Фразеологічний словник. — К.: Радянська школа, 1966.— 235 с.
9. Бистрова О.А. Теоретичні основи навчання фразеології у національній школі. – М.: Педагогіка, 1985. – 136с.
10. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навчально – методичний посібник для вчителів початкових класів. – К.: І – т змісту і методів навчання, 1997. – 90с.
11. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підр. для 2 кл..- 8-ме вид.. – К.: Освіта, 2000.- 272с.
12. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возросте // Психология. Исследования. – М.: Просвещения, 1968. – 342с.
13. Буряк В.К. Пізнавальний інтерес та способи його формування. // Радянська школа. – 1984. - №1.
14. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 126с.
15. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Дубовик С.Г., Скуратівський Р.М. Рідна мова: Підр. для 4 кл..- К.: Освіта, 2004.- 128с.
16. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Методичний посібник.- К.: Освіта, 2006. – 270с.
17. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке.- М.-Л.: «Академик Шахматов», 1967. – 268с.
18. Виноградов В.В. Основние понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины. – М. – Л.: «Академик Шахматов», 1967. – 312с.
19. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах. – М.: Просвещения, 1987. – 243с.
20. Волох А.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: «Вища школа», 1986. – 198с.
21. Гаврин С.Г. Проблемы систематизации устойчевих сочетаний современного русского языка в функцыональном аспекте. – Учен. запис./ Моск. обл. пед. ин-т им. Крупской Н.К., 1966, т. 160.
22. Галицько-руські народні приповідки. / Зібрав, упорядкував і пояснив / І. Франко: У 3 т. — Львів, 19 01 — 1910.
23. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1966. – 360с.
24. Гнатюк І. С. Деякі особливості використання фразеологізмів у мові сучасної художньої прози. //Укр. мова і літ. в шк. — 1981. —№ 9 — С.62 — 64.
25. Гольдберг А.М. Особливості оволодіння учнями початкових класів лексикою рідної мови. – К.: Радянська школа, 1959. – 123с.
26. Гордон Л.А. Психологія і педагогіка інтересу. - К., 1940. – 32с.
27. Демин М.В. Проблемы деятельности в теории личности. – М.: Просвещения, 1977. - 278с.
28. Демський М. Т. Збагачення мовлення учнів фразеологізмами. //Укр. мова і літ. в шк. — 1969. - №3. – С.57-60
29. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. — К.: Радянська школа, 1978. – 263с.
30. Історія української мови: Лексика і фразеологія. / Гол. ред. В.М. Русанівський. – К.: Наукова думка, 1988.
31. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982. – 128с.
32. Коваль А.П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. — К., 1975. - 335 с.
33. Коваль А. П. Слово про слово. — К., 1986. — 384с.
34. Ковальчук Л. Пізнавальний інтерес як фактор розвитку особистості молодших школярів: проблемні питання. // Магістр. – 2005. – Вип.1. – С.63-67.
35. Коломієць М.П., Регушевський Є. С. Словник фразеологічних синонімів. — К.: Радянська школа, 1988. - 485с.
36. Коптілов В.В. У світі крилатих слів. — К., 1976. — 200 с.
37. Кузнецова Л.М. От познавательного интереса к созиданию знаний // Советская педагогика. – 1993. - №4.
38. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии. – Л., 1956. – 240с.
39. Лобчук О. Робота з фразеологізмами на уроках української мови // Початкова школа.- 2006.- №4.- С. 10-12.
40. Лунько Н. Вживання фразеологізмів в усному і писемному мовленні школярів // Початкова школа.- 2006.- №2.- С. 13-14.
41. Ляхова Т. Фразеологічний матеріал в початковій школі // Початкова школа.- 1997.- №4.- С. 28-31.
42. Медведев Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо?— Харків: Вища школа, 1982.—232с.
43. Мельничайко В.Я. Ознайомлення учнів з фразеологізмами // Початкова школа.- 1974.- №5.- С. 41-45.
44. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови. – К.: Радянська школа, 1984. – 223с.
45. Методика викладання української мови / за ред. Дорошенка С.І. - К.: Вища школа, 1992. – 320с.
46. Методика викладання української мови. / За ред. С X. Чавдарова, В. І. Масальського. — К.: Радянська школа, 1962, —272 с.
47. Морозова Н.Т. Возникновения развитие учебных интересов детей младшого возроста: Известия АПН РСФСР. – М., 1955. – Вип.№73.
48. Науково – технічний переклад: Конспекти лекцій і дидактичні матеріали для студентів лінгвістичних спеціальностей / Л.О. Андрієнко (уклад.). – Черкаси: ЧДПУ, 2002. - 314с.
49. Народ скаже – як зав’яже: Укр. народ. прислів’я, приказки, загадки, скоромовки. – К.: Веселка, 1985. – 173с.
50.Одинцова Г.С. Цікаве мовознавство для молодших школярів. – К.: Наш час, 2006. – 123с.
51. Ожегов С.И. О структуре фразеологии. – М.: Высшая школа, 1974. – С.51-52.
52. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько – російський і російсько - український фразеологічний тлумачний словник. – К.: Радянська школа, 1991.
53. Орлова Н.В. Народна творчість на уроках в початковій школі // Початкове навчання та виховання. – 2006.- №36. – С. 19-22.
54. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. – М.: Просвещение, 1977.
55. Пассов Е.Й. Основы методики обучения иностранным языкам. – М.: Русский язык, 1977. – 134с.
56. Передрій Г.Р., Смолянова Г.М. Лексика і фразеологія української мови. – К.: Рад. школа, 1988. – 207с.
57. Підмогильний В., Плужник Є. Російсько - український фразеологічний словник. – К.: УКСП «Кобза», 1993.
58. Познавательные процессы и способности / Под ред. В.Д. Шарикова. – М.: Просвещение, 1988.
59. Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. 1-4 кл. – К.: «Початкова школа», 2006. – 432с.
60. Психологія. Вид. 3 – є / Під ред. Г.С. Костюка. – К.: Радянська школа, 1968. – 506с.
61. Рахманов И.В. Методика обучения немецкому языку. – М., 1956. – 343с.
62. Рахманов И.В. Обучения устной речи на иностранном языке. – М., 1980. – 284с.
63. Рыбникова М.А. Русские пословицы и поговорки. Введение. – М., 1961.
64. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Мозг. Обучение. Здоровье. – М.: Просвещение, 1989. – 239с.
65. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб: Питер, 2002. – 404с.
66. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. — К.: Абрис, 1997. – 232с.
67. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К., 1982. – 220с.
68. Савченко О. Я.,Скрипченко Н. Ф. Читанка: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 142 с.
69. Скалкін В.Л. Вправи з розвитку усного мовлення. – К.: Радянська школа, 1977. – С.13.
70. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія./ За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973. – 439с.
710. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973. – 280с.
72. Скрипченко Н. Ф.,Савченко О. Я. Читанка: Підр. для 2 кл..- 6-те вид..-К.: Освіта, 1996.- 336 с.
73. Скрипченко Н. Ф.,Савченко О. Я., Волошина Н.Ф. Читанка: Підр. для 4 кл.- 5-т вид.- к.: Освіта, 1997.- 288 с.
74. Соловець Л. Фразеологізм як засіб формування культури спілкування молодших школярів. // Початкова школа. – 2006. - №6. – С.19-22.
75. Соловець Л. Фразеологізм як засіб залучення школярів до витоків української культури. // Початкова школа. – 2001. - №6. – С.23-25.
76. Соловець Л. Джерела фразеологізмів етнокультурознавчого змісту. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. - №8. – С.52-56.
77. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников. – М.: Просвешение, 1988.
78. Тесленко О. Робота над фразеологізмами української мови на між предметній основі. // Українська мова і література в школі. – 1999. - №3. – С.23
79. Тесленко О. Фразеологія на уроках української мови як етнографічний фактор // Українська мова і література.- 2005.- №5. - С. 2-4.
80. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови. – К.: Вища школа, 1983 – 1984. – ч. 1,2.
81. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. – Харків: Основа, 1990. – 167с.
82. Українська мова / Уклад. О. Росінська. – Донецьк: ТОВ ВКД «БАО», 2003. – 400с.
83. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993.
84. Харишин О. Розвиток пізнавальних інтересів учнів. Активізація розумової діяльності. // Початкова освіта. – 2001. - № 5. – С.14.
85. Чуйко Г.П. Методика викладання української мови в початкових класах: Підручник для пед. уч..- К.: Радянська школа, 1996. – 340с.
86. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М., 1969. – 246с.
87. Шубин З.П. Языкова коммуникацыя и обучение иностранным языкам. – М.: Просвещение, 1972. – 316с.
88. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся.— М.: Педагогика, 1988. – 223с.
89. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. – М.: Просвещение, 1986.
90. Щукина Г.И. Формирование познавательных интересов учащихся в процессе обучения.- М.: Учпедгиз, 1962. – 126с.
91. Юркевич В.С. Развитие начальных уровней познавательной потребности у школьника // Вопросы психологии. – 1980. - № 2.
... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...
... орфоепічних навичок: про збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів; про удосконалення граматичного ладу дитячого мовлення. 2.2 ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА СИСТЕМА ТВОРЧИХ РОБІТ УЧНІВ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ Наше дослідження тривало три роки (2005 – 2008 н. рр.). Проводилося воно базі 2 шкіл (с.Острів та с.Буцневе) у двох трет ...
... і нічого не наказало?” і роботу над ними [Додаток 1]. Працюючи над розробкою спеціальної методики формування комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови, ми користувались методичними посібниками, в яких були запропоновані вправи для формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів. Серед них, звичайно, були і твори за зачином та кінцівкою і лише за зачином. Ми усистематизували ...
... , дохідливе, зрозуміле, молодшим школярам. У вступі визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження відповідно до теми "Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів". У І розділі "Культура мовлення як науково-методична проблема сказано, що мовленнєва культура вчителя найважливіший аспект його успішної фахової діяльності". Як ві ...
0 комментариев