ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЩО ВІДБИВАЮТЬ Зміст ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики
МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДИДАКТИКИ. РУШІЙНІ СИЛИ НАВЧАННЯ ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ НАВЧАННЯ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ЛАНОК ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗНАННЯ, УМІННЯ І НАВИЧКИ ЯК КОМПОНЕНТИ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИНЦИП НАВЧАННЯ ЯК ДИДАКТИЧНА КАТЕГОРІЯ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРИНЦИПІВ НАВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ МОТИВАЦІЯ УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ОПТИМIЗАЦIЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ МЕТОДИКА ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ ОДИНИЦЬ ЗМІСТ ОСВІТИ ЯК ДИДАКТИЧНА КАТЕГОРІЯ ВИДИ ОСВІТИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЩО ВІДБИВАЮТЬ Зміст ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ Засоби навчання. Види наочності. Форми поєднання слова і наочності ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ФОРМУ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЯК ДИДАКТИЧНУ КАТЕГОРІЮ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ ПОЗАУРОЧНА НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ЦІЛІСНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УЧБОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧНА ПРОБЛЕМА СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДИДАКТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДИ І МЕТОДИ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ І ОЦІНЮВАННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ ТЕХНОЛОГІЯ ВИБОРУ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЯ ВИБОРУ ДОЦІЛЬНОГО ЗМІСТУ ОСВІТИ
319434
знака
8
таблиц
6
изображений

5. ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЩО ВІДБИВАЮТЬ Зміст ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ.

Сучасна школа покликана розв’язувати як загальні завдання, поставлені перед нею суспільством, так і конкретні, що дають змогу реалізувати проблеми виховання загалом, конкретизувати їх відповідно до навчального процесу на кожному віковому етапі. Документами, в яких деталізується зміст освіти, є навчальний план, навчальна програма і підручник.

Навчальний план - державний документ, затверджений міністерством освіти, в якому дано перелік навчальних предметів і кількість годин на кожний з них із розрахунку на тиждень; визначено структуру навчального року, загальні питання організації викладання окремих предметів та особливості режиму навчальної роботи для певних вікових категорій учнів.

Зміст освіти, закладений у навчальному плані, поділено на дві важливі частини: державний і шкільний компоненти.

Державний компонент змісту освіти - це стандарт загальноосвітньої підготовки незалежно від регіональних умов та індивідуальних особливостей учнів. Він має забезпечити соціальне необхідний для молоді рівень фундаментальних знань про природу, техніку, суспільство, людину, здобутки національної культури, соціальний досвід і перспективи його розвитку; на світовому рівні повинна здійснюватися підготовка з математики й основ інформатики. Державний компонент передбачає також вивчення мов міжнаціонального спілкування й ознайомлення із світовою культурою.

З метою демократизації навчального процесу, якнайповнішого врахування специфіки регіону, місцевості (сільська, міська), їх культурних традицій, інтересів і потреб учнів, можливостей забезпечити їх тим викладацьким складом, який є в школі, в навчальних планах, крім обов’язкового державного компоненту змісту освіти, визначено також шкільний компонент.

Шкільний компонент передбачає поглиблене вивчення окремих предметів, профільне навчання за інтересами і здібностями, факультативи, групові і індивідуальні заняття як з невстигаючими, так і з обдарованими дітьми. Це змінна, варіативна частина навчального плану.

Навчальний план повинен орієнтувати на забезпечення всебічного розвитку особистості; єдності і наступності в змісті освіти окремих ланок системи народної освіти; чіткого місця, обсягу кожного навчального предмета та послідовності його вивчення з класу в клас;

взаємозв’язку загальної, політехнічної і професійної освіти; наукового підходу до організації навчального процесу через вибір оптимального співвідношення предметів різних циклів.

Згідно з навчальним планом складають навчальні програми з кожного навчального предмета.

Програми змінюються відповідно до вимог суспільства, розвитку науки і предметних методик. Суттєвий внесок у вдосконалення навчальних програм можуть зробити окремі вчителі або авторські колективи, які опрацьовують і апробують навчальні плани.

Навчальна програма (від грец. - оголошення, наказ) - державний документ (затверджує міністерство освіти), який визначає завдання викладання навчального предмета в певному класі, його загальні методичні особливості, основні розділи, теми і конкретні проблеми, що повинні бути розглянуті на уроках.

У навчальній програмі три основні розділи:

пояснювальна записка, в якій конкретизують завдання навчального предмета в певному класі, особливості методики його викладання і коротко охарактеризовано завдання кожного розділу;

програма навчального предмета (розділи, теми, конкретні поняття, які треба сформувати, з рекомендаціями щодо методів і форм організації навчання до кожної теми). Кількість годин на вивчення певної теми визначає вчитель, враховуючи особливості конкретного класу. На основі навчальної програми він складає тематичні плани;

розділ "Основні вимоги до знань, умінь і навичок на кінець навчального року (діти повинні знати..., діти повинні вміти.)" є конкретним орієнтиром для визначення результативності роботи вчителя і учнів.

Принципи побудови навчальних програм:

концентричний, згідно з яким кожне поняття конкретизується в наступному році, коли його розглядають на складнішому рівні; характерний для пояснювально-традиційного типу навчання;

лінійний, відповідно до якого поняття, що є основою для вивчення наступної теми, формується відразу остаточно, надалі до нього повертаються як до базового; характерний для розвивального типу навчання;

змішаний, що поєднує ознаки двох попередніх.

Програми для школи І ступеня побудовані на основі концентричного принципу, що зумовлено віковими особливостями учнів. Вони повинні забезпечувати єдність змісту навчального предмета і мети виховання; науковість викладання; відповідність навчального матеріалу рівню знань і розвитку учнів певного віку, досягнутому на попередньому етапі навчання; взаємозв’язок між предметами, що відбиває природні зв’язки явищ об’єктивного світу.

Підручники - державний документ, затверджений міністерством освіти, в якому викладено основи наукових знань з певного навчального предмета згідно з метою навчання, програмою, принципами дидактики, віковими особливостями учнів.

Різновидами підручників є посібники, хрестоматії, книжки для читання з окремих навчальних предметів.

Для кожного віку дітей і типу навчального закладу можуть бути створені варіативні підручники, що відбивають нові авторські підходи. Підручник - це книжка для вчителя й учня. Він містить методичні поради щодо змісту роботи на уроці, мети виконання кожного завдання, розподілу матеріалу для роботи в класі і вдома. Зміст, методичний апарат підручника сприяють засвоєнню навчального матеріалу учнями і допомагають організувати їх роботу.

Основними чинниками, що сприяють засвоєнню змісту навчального матеріалу через підручник, є:

його структура (розділи, теми, параграфи);

текстовий матеріал (типи текстів, їх добір, наявність достатнього ілюстративного матеріалу і чітко виділених узагальнень);

ілюстративний матеріал (малюнки, таблиці, схеми тощо);

методичний апарат (рубрикація, умовні позначки, зміст);

завдання, запитання, вправи;

інструктивні матеріали;

додатки.

Недоліки сучасних підручників:

не створюють належних умов для систематичної самостійної творчої роботи учнів;

не сприяють достатньою мірою в диференціюванні та індивідуалізації навчального процесу;

недостатньо стимулюють пізнавальну активність і пошукову діяльність учнів;

не створюють умов для колективної учбової діяльності;

навчальний матеріал нерідко викладено примітивно або складно, тобто автори не враховують потенційні можливості учнів.

Література ДЛЯ ДОДАТКОВОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М.: Просвещение, 1982. - С.70-79.

2. Лихачев Б.Т. Воспитательные аспекты обучения. - М.: Просвещение, 1983. - С.49-71.

3. Навчальний план середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання // Інформативний збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти України. (За відповідний рік).

4. Концепція середньої загальноосвітньої національної школи

України // Радянська освіта. - 1990. - 14 серпня.

5. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитительного процесса. - М.: Просвещение, 1983.

6. Програми, підручники середньої загальноосвітньої школи.

ДИДАКТИЧНИЙ ТРЕНІНГ.

1. Згідно з яким документом у школі перевіряють знання, уміння та навички учнів за кожний рік навчання?

а) тематичним планом учителя;

б) навчальним планом;

в) планом роботи класного керівника або вчителя-класовода;

г) навчальною програмою;

д) підручником.

2. Продовжіть речення:

Головними компонентами змісту освіти є... Чинники, що впливають на зміст освіти як дидактичну категорію, - ...

Навчальний план складається з... компонентів.

Основні документи, в яких реалізується зміст освіти - це...

Узагальніть: середня, післядипломна, педагогічна, загальна,

політехнічна освіта це...

3. Які знання включає зміст шкільної освіти?

4. У чому полягає зв’язок між наукою і відповідним навчальним предметом?

5. Чому навчальні програми для початкової школи будують за концентричним принципом?

Порівняйте нині діючий навчальний план для шкіл з українською мовою навчання з навчальним планом школи за 1920-1921 навчальний рік (додаток III). У чому полягають історичні зміни в змісті освіти?

Тема IX. Методи навчання як компонент дидактичної структури

1. Методи навчання - дидактична категорія.

2. Класифікація методів навчання.

3. Характеристика окремих методів навчання (крім проблемного і програмованого):

а) розповідь; б) бесіда; в) робота з книжкою;

г) драматизація; д) прослуховування художнього слова; е) спостереження;

є) демонстрація; ж) лабораторні і практичні роботи; з) дидактична гра; й) вправа;

і) самостійна робота;


Информация о работе «Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 319434
Количество таблиц: 8
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
126994
18
25

... Врахування пам’яті, уваги та уяви, мислення, інших психічних процесів, а також вікових та індивідуальних особливостей необхідне для вдумливої організації самостійної роботи на уроці. Розділ ІІ. Способи організації самостійної роботи в малокомплектній школі та перевірка їх ефективності   ІІ.1 Способи організації самостійної роботи Самостійна робота на уроці – органічна частина навчального ...

Скачать
134103
24
14

... ійований підхід, значно вищий, ніж у контрольному, причому особливо відрізняються результати розв’язання додаткового завдання. Ми пояснюємо це цілеспрямованою роботою диференційованого підходу у процесі навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі, яка проводилася відповідно до завдань формуючого експерименту, що привело до позитивних зрушень у розвитку мислення школярів. 2.3 Аналіз ...

Скачать
127386
2
0

... і і його роль у засвоєнні навчального матеріалу. Повторення і повтор у процесі навчання молодших школярів. Обов'язковість домашніх завдань у початковій школі як дидактична проблема. Дидактика початкової школи та дидактика навчання іноземної мови у початковій школі: спільне і відмінне. Дидактика початкової школи та дидактика навчання образотворчого мистецтва у початковій школі: спільне і відмі ...

Скачать
22332
0
0

... ; ·          оціночно-результативний – виявлення рівня знань, умінь, навичок шкірного студента, розкриття причин неуспішності в шкірному конкретному випадку і результативні дії щодо їх усунення. Методологічною основою процесу навчання виступає теорія пізнання, яка вивчає природу наукового пізнання його можливості, головні закономірності пізнавальної діяльності людини. Пізнання – є процес ці ...

0 комментариев


Наверх