2.1 Аналіз програмових вимог що до організації театралізованої діяльності в ДНЗ
Зараз існує дві загально розвиваючі програми, схвалені Міністерством освіти і науки України за якими працюють дошкільні навчальні заклади.
Відредаговане та доповнене друге видання програми виховання дітей дошкільного віку “Малятко” (науковий керівник – З.П.Плохій. Київ, 1999р.) визначає об’єм, зміст знань, умінь і навичок, які повинен засвоїти дошкільник, аби нормально функціонувати в навколишньому середовищі. Зміст програми систематизовано за усталеними в практиці дошкільного виховання розділами. У структурі розділів чіткіше виділено завдання виховання та результати навчально-виховної роботи. Зміст театралізованої діяльності дошкільників і її завдання розкрито у розділі “Художня література”. Завдання роботи передбачено для дітей від І молодшої групи до підготовчої групи. Результати навчально-виховної роботи з театралізованої діяльності визначено лише для дітей підготовчої групи.
Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку “Дитина” (наукові керівники – О.В.Проскура, Л.П.Кочина, В.У.Кузьменко. Київ, 1999р.) – це також оновлений і доповнений варіант. Дана програма більш спрямована на становлення творчої особистості, розвиток її здібностей.
Структура програми розроблена згідно з віковою періодизацією дошкільного дитинства, починаючи з 4-го року життя.
У доповненому варіанті програми зміст театралізованої діяльності передбачено в розділі “Граючись, зростаємо”, де розкривається зміст ігор-інсценівок, драматизацій, театралізації та орієнтовна тематика ігор-інсценівок для кожної вікової групи.
Порівняльна характеристика вимог діючих програм “Малятко” та “Дитина”:
Програма “Малятко” | Програма “Дитина” | |
Перша молодша група | ||
Використовувати показ різних видів театрів (ляльковий, картонажний, тіньовий, театр іграшок, фланелеграф), діафільмів за змістом знайомих оповідань, казок. Залучати дітей до висловлювань, звуконаслідувань, показу окремих дій. З допомогою вихователя залучати дітей до інсценування добре знайомих казок та оповідань. | ||
Друга молодша група | ||
Розповідати вихованцям знайомі та нові художні твори за допомогою різних видів театрів (ляльковий, тіньовий, фланелеграф, картонажний, настільний іграшковий, магнітний, пальчиковий), спонукаючи дітей висловлювати свої думки та показувати окремі дії. Демонструвати діафільми за змістом знайомих художніх творів, організовувати ігри в кінотеатр, залучати дітей до інсценізування знайомих віршів, оповідань, казок у різних ситуаціях (на заняттях та поза ними). | Створювати умови для виникнення ігор за змістом відомих творів дитячої художньої літератури та фольклору. Вчити дітей супроводжувати ігрові висловлювання відповідними рухами, які створюють виразний образ. Розширювати словниковий запас, розвивати діалогічне мовлення, інтонаційну виразність мовлення, уяву, образне мислення. Сприяти виникненню піднесеного емоційного стану. | |
Середня група | ||
Продовжувати показувати дітям різні види театрів, діафільми, кінофільми як за змістом знайомих творів, так і нові. Залучати вихованців до показу окремих дій у театралізованих виставах, організовуючи ігри в „Театр”. Продовжувати вчити дітей інсценізувати окремі сценки за змістом знайомих художніх творів, інсценізувати зміст казок, читати знайомі віршовані твори за ролями. | Розвивати інтерес до драматичних ігор, інсценівок, театралізацій, бажання виконувати окремі ролі. Формувати елементарні навички володіння мовою жестів. Учити імітувати рухи людей, тварин (персонажів ігор-драматизацій), передавати мімікою певний стан людини. привчати створювати своєрідність кожного ігрового образу за допомогою діалогів. Вправляти в умінні інтонаційно передавати настрій персонажа. Вчити способів володіння ляльок типу образних іграшок, настільного театру і театру-рукавички, театру на фланелеграфі. | |
Старша група | ||
У години розваг показувати вихованцям вистави різних видів театрів (ляльковий, іграшковий, картонажний, тіньовий, театр живих тіней та масок), діафільми, кінофільми. залучати їх до показу вистав, самостійних ігор „У театр” за дитячими уподобаннями, до участі в дитячих драматичних гуртках. Спонукати до інсценування змісту знайомих казок, оповідань, виготовлення атрибутів та декорацій до них. | Вчити за власним бажанням розігрувати інсценівки за змістом знайомих літературних творів та усної народної творчості. Удосконалювати навички володіння мовою жестів та імітаційних рухів. Вправляти дітей у наслідуванні поз людей у різних ситуаціях. учити передавати відповідними рухами дії людей, характерні професійні рухи музиканта, швачки, столяра, доярки, пташниці тощо. Закріплювати вміння інтонаційно передавати емоційний стан персонажів гри-драматизації, голосом відтворювати почуття радості, суму, прикрості, тривоги. Вчити новим способам водіння ляльок (тіньового театру, театру ляльок з рухливими ніжками, театру п’яти пальців, театру бі-ба-бо). Допомагати дітям створювати ігрове середовище, виготовляти ляльки, деталі костюмів, декорацій. Бережно ставитись до дитячої творчості, розвивати вміння імпровізувати, підтримувати винахідливість, бажання щоразу по-новому розігрувати казки або інші твори за певним сюжетом. | |
Підготовча до школи група | ||
Залучати дошкільників до участі в театралізованих виставах (ляльковий театр, театр живих тіней, масок та ін.), інсценівках, до показу діафільмів, до участі в дитячих драматичних гуртках. Учити обговорювати проведені вистави і інсценівки. | Стимулювати дитячу творчість, своєрідність відтворення ігрових образів. Удосконалювати вміння відтворювати рухи і дії, які притаманні людям різних професій. закріплювати вміння жестами та мімікою передавати людські емоції. Підтримувати творче відтворення різноманітних імітаційних рухів та емоційних станів персонажів ігор-драматизацій. Удосконалювати інтонаційну виразність діалогічного мовлення. підтримувати у дітей вигадку, фантазію. Спонукати до самостійного складання та інсценування казок як форми художнього відображення життя. Допомагати оволодівати способами водіння ляльок у театрах різних видів. Удосконалювати вміння розігрувати постановки, творчо ставитись до самостійного створення та добору необхідної атрибутики для конкретних образів, розміщення декорацій та реквізиту. Збагачувати мову виконавців образними висловами, розвивати пам’ять, художні, естетичні смаки та вподобання. |
Серйозним недоліком обох програм є те, що театралізовану діяльність не виділено в окремий розділ, завдання роботи мають дещо узагальнений характер, що не дозволяє чітко усвідомити специфіку роботи з такого виду мистецтва як театральне.
Час існування будь-якого програмного продукту має свої межі.
„Активне життя” будь-якої програми – 3-4 роки, потім вона морально застаріває, її вимоги починають йти врозтіч із сучасними досягненнями науки, а методичні рекомендації до неї перестають враховувати специфіку сучасності.
Як відомо, завершено роботу над розробленням Державної базової програми розвитку особистості в дошкільному віці. Дана програма проходить апробацію у визначених наказом Міністерства освіти і науки України дошкільних закладах. Ознайомившись з даною програмою я зрозуміла, що нова Програма не краща чи гірша за чинні, вона інша, оскільки орієнтує педагога не на „озброєння” дошкільника знаннями, вміннями і навичками, а на розвиток його особистості. В цій програмі визначальними орієнтирами є не освітні галузі, а сфери життєдіяльності, заявлені базовим компонентом дошкільної освіти, у ній визначено основні лінії розвитку дитини та відповідні форми активності. Дві з яких – нові: емоційно-ціннісний та креативний розвиток. Розділ „Театралізована діяльність” є окремим, чого не було в попередніх програмах і входить до сфери „Культура”.
Отже, вимоги нової програми для дітей старшого дошкільного віку:
– Виховувати зацікавлене та відповідальне ставлення старших дошкільників до підготовки, проведення та оцінки театралізованої діяльності, виконання учасниками своїх ролей, налагодження комунікативних зв’язків з партнерами.
– Вдосконалювати уміння характеризувати особливості різноманітних персонажів гри, знаходити для них відповідну міміку, інтонацію, пантоміму.
– Формувати в дитини виразне та дикційно чисте сценічне мовлення.
– Заохочувати бажання підтримати партнера, допомогти йому, доброзичливо з ним спілкуватися, вступати в діалог, ставати на його місце.
– Розвивати вміння використовувати в грі предмети-замінники, уявні предмети, входити в образ, знаходитися в ньому до кінця театралізованого дійства.
– Стимулювати прагнення дитини само реалізовуватися, самоствердитися, показати себе з кращого боку.
... Отже, основне завдання кожного педагога — виховати в дошкільнят прагнення виконувати хоча б найпростіші, але конкретні дії для збереження навколишньої природи І навчити їх цього. Розділ 2. Педагогічні умови виховання цілісного ставлення до природи дітей дошкільного віку 2.1 Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільнят Особливості дитячої діяльності Організація взаємодії дошкі ...
... : «Які основні ознаки осені? Що означають слова «золота осінь»? Чому жовтіє листя на деревах? і т. ін. Таким чином здійснюється естетичне виховання молодших школярів з використанням методу бесіди. 2.2 Організація процесу сприймання мистецького твору Естетичне виховання – процес, який визначає розвиток раціональної і чуттєвої сфер духовного світу людини. Виховання естетичних емоцій (почуття ...
... не менш важливим є завдання підготовки молодого покоління до вибору професії, спілкування в колективі, виконання соціальних функцій. Метою нашого дослідження є вивчення пізнавальних інтересів старшокласників різних типів загальноосвітніх середніх шкіл: міських, сільських, шкіл-інтернатів та шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Тут об’єктом пізнавальних інтересів виступає зміст навчальних ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
0 комментариев