Значення естетичного виховання та роль музично-театралізованої діяльності в естетичному розвитку старших дошкільників
Види театралізованої діяльності та їх характеристика
Загальні напрямки, методи та принципи керівництва музично-театралізованою діяльністю
Аналіз програмових вимог що до організації театралізованої діяльності в ДНЗ
Стан організації музично-театралізованої діяльності в дошкільному закладі №5 м.Нетішина
Музично-театралізована діяльність як один із засобів формування творчої особистості
Система опосередкованого і безпосереднього керівництва музично-театралізованими іграми старших дошкільників
Проплескати або простукати ритм цієї пісні;
Навигация
Проплескати або простукати ритм цієї пісні;
Удосконалення естетичного виховання засобам залучення старших дошкільників до музично-театралізованої діяльності
139365
знаков
25
таблиц
7
изображений
1. Проплескати або простукати ритм цієї пісні;
2. Просміятися (ха-ха-ха) знайому мелодію.
Розігрування ситуації „Не хочу манної каші!”З кожної команди по одній дитині. Одна з них буде мамою або татом, інша – дитиною. Мама або тато повинні настояти на тому, щоб дитина їла манну кашу (геркулес, гречку...), приводячи різні доводи. А дитина цю страву терпіти не може. Нехай діти спробують розіграти два варіанти розмови. В одному випадку дитина капризує, чим дратує батьків. В іншому випадку говорить настільки ввічливо і м’яко, що батьки їй поступаються.
Цю ж ситуацію можна розіграти з іншими персонажами, наприклад: мама-горобець і маленький горобчик, але з умовою, що спілкуватися вони повинні тільки цвірінькаючи; кішка і кошеня – нявкаючи; жабка і жабеня – кумкаючи.
Пантоміма „Ранковий туалет”Керівник говорить, а діти виконують.
Керівник: – Уявіть собі, що ви лижете у ліжку. Та треба вставати, потягнулися,
Позіхнули, почухали потилицю. Як не хочеться вставати! Але –
Підйом!
Ідете в ванну. Чистите зуби, вмиваєтесь, розчісуєтесь, одягаєтесь. Ідете снідати. Фу, знову каша! Але їсти треба. Їсте без задоволення. Але вам дають цукерку. Ура! Ви розгортаєте її і кладете за щоку. Так, а обгортка де? Правильно, кидаєте її в смітник. І швиденько на вулицю!
Підведення підсумків вікторини. Надається слово батькам, які діляться своїми враженнями від побаченого.
Конспект заняття № 23
Тема: “Прийди, прийди, весно красна!”
| Мета: | – виховувати позитивні емоції та сприяти укріпленню комунікативних відносин між дітьми; – формувати вміння емоційно і виразно спілкуватися; – розвивати інтонаційну виразність мови; – розвивати монологічну мову. |
|
| Хід заняття: |
|
| Керівник в костюмі весни заходить під музику і звертається до дітей: Що за чарівниця, неначе цариця, Наказ свій послала, щоб краса встала? Вона надію всім вселяє і до праці закликає. Вона приходить з ласкою Та із своєю казкою. Як тільки струсить рукавом, Синіють проліски кругом. |
| Діти: | Весна! |
| Керівник: | Правда, правда, відгадали! Бачу, ви мене впізнали. Чекали всі весну навкруг, Запрошую усіх на луг. Звучить уривок з твору П.І.Чайковського “Пори року”. Весна, заволікає дітей за собою, під музику танцює, діти виконують довільні танцювальні рухи. Весна закликає дітей до себе в коло. – А що ж відбувається весною в лісі? Гра-пантоміма “Замет”. Діти імітують рухи по тексту. На галявині замет. Великий-превеликий. Та ось пригріло сонечко. Замет потихеньку почав осідати під променями теплого сонечка. І повільно потекли із замету маленькі струмочки. Вони ще сонні і слабкі. Та ось сонце пригріло ще сильніше, і струмочки прокинулись і швидко, швидко потекли, минаючи камінці, кущі, дерева. Невдовзі вони об’єдналися, і ось шумить в лісу бурхлива ріка. Біжить річка, захоплюючи з собою тогорічне листя та гілки. Незабаром річка влилася в озеро і зникла. – Чому річка зникла в озері? Гра-пантоміма “Ведмежата”. – А ось погляньте, гора старого хмизу. Ой, це барліг! А в ньому сплять ведмежата. Та ось пригріло сонечко, розтопило сніг. Крапельки води просочилися в барліг. Вода потрапила на ніс, вуха, лапи ведмежат. Ведмежата потягнулися, фиркнули, відкрили очі і почали вибиратися з барлогу. Розсунувши лапами гілки, вони вибралися на галявину. Промені сонця засліплюють очі. Ведмежата прикривають лапами очі і ричать від обурення. Та невдовзі очі звикають до сонця. Ведмежата озирнулися, понюхали носом свіже повітря і тихо розбрелися по галявині. Скільки тут цікавого! (Далі можлива імпровізація). Заняття закінчується довільними рухами під музику. |
Конспект заняття № 24
Тема: “Ми вміємо перевтілюватися”
| Мета: | – вчити дітей відображати в рухах, міміці, жестах характерні риси різних тварин, використовуючи різноманітні виразні засоби; – вчити відчувати характер та ритм музичного супроводу; – розвивати пантомімічні навички, уяву, логічне мислення, ініціативу. |
|
| Хід заняття: |
| Керівник: | – Діти, давайте уявимо, що ви – звірята із зоопарку: мавпенята, ведмедики, лисички, слоненята. Мавпенятка бігають одне за одним і кидаються бананами. Як вони це роблять? Гра з м’ячем. – А що роблять ведмедики? Розкочуються з боку в бік, стрибають на двох лапках, на одній, тримаючись за дерева (стільці). Рухи під музику. – Молодці! Так звірята жили собі в клітках, і одного разу їм набридло тішити людей. Вони вирішили втекти із зоопарку. Коли настала ніч, звірята відкрили свої клітки і на носочках повиходили. (Ходьба під музику). Потім їхні носочки заболіли, і вони пішли на п’яточках (Ходьба під музику). Коли звірята вийшли із зоопарку, їм більше не потрібно було прокрадатися, і вони радісно пішли до лісу (марш під музику). І вийшли вони на галявину. На галявині було так красиво: росли гриби, різнокольорові квіти, літали метелики. Давайте покажемо, як літали метелики. (показ дітей під музичний супровід). А ось до звірят прилетіла повітряна кулька і хоче з ними погратись. Гра з уявними предметами. Керівник передає уявну кульку по колу і коментує: – Погляньте, у мене в руках великий м’яч. Візьми його, Рома (керівник передає “м’яч” дитині, що стоїть поруч). – Ой, у тебе він став маленьким. Передавай його Насті. – Настя, в твоїх руках маленький м’ячик перетворився на їжачка. Його голки гострі, не вколися і не кинь їжачка. Передавай їжачка Андрію. Далі можна імпровізувати в залежності від кількості дітей (гарячий млинець, клубок ниток, маленьке кошеня, рум’яний колобок з казки тощо). |
| Керівник: | Погралися звірята і вирішили побудувати гарний будинок, щоб усім вистачило місця. Діти під музику “будують” дім з різнокольорових модулів. Гра на імітацію рухів. Діти “рвуть” на галявині квіти, щоб прикрасити будинок. “Викладають” з цеглинок доріжку до будиночка. “Підмітають” в кімнаті. Водять хоровод навколо будиночка. |
| Керівник: | Довго працювали звірята, втомилися і лягли спати. Діти лягають на ковдру і “засинають”. Звучить колискова за вибором муз керівника. |
| Керівник: | Прокидайтесь, діти: коли ви спали, ви знову стали дітками. Іншим разом ми ще побуваємо в гостях у звірят. У них тепер свій будинок, і вони живуть весело і дружно. |
Конспект заняття № 25
Тема: “У нас в гостях Чарівник!”
| Мета: | – розвивати інтерес до музично-театралізованої діяльності; – знайомити дітей з театром тіней; – розвивати уяву; – вчити дітей вільно спілкуватися, рухатись; – розвивати логічне мислення; – виховувати любов та інтерес до музики. |
|
| Хід заняття: |
|
| Звучить чарівна музика і в зал заходить Чарівник-казкар(вихователь). |
| Чарівник: | Я казковий Чарівник Добрий чародій. Казки я складати звик Для малих дітей. Доброго вам дня! Куди це перенесла мене чарівна паличка? |
| Керівник: | Добрий день, шановний Чарівник! Ви потрапили в дитячий садок до дітей, які дуже люблять казки. |
| Чарівник: | Я дуже радий. Я оголошую Свято казок! Але спочатку ви повинні відгадати мої казкові загадки: 1. В якій казці живуть: бабуся, дідусь, заєць, вовк, ведмідь, лисиця і маленький кругленький мандрівник? (“Колобок”). 2. З якої казки ми взнали про тата, його дерев’яного синочка з довгим носом? (“Золотий ключик”). 3. В якій казці великі білі птахи віднесли маленького хлопчика в ліс до Баби-Яги? (“Гуси-лебеді”). 4. Як звали дівчинку, яка вирушила в гості до своєї бабусі і зустрілася в лісі з сірим вовком? (“Червона Шапочка”). Чарівник запрошує дітей в тіньовий театр подивитися казку Ш.Перро “Червона Шапочка”. Виставу показують Чарівник і керівник. |
| Керівник: | Наше свято продовжується! Тепер, шановний Чарівник, спробуй ти вгадати, з яких казок прийшли до нас гості. |
| Діти: | Відвернись і не дивись! Діти обирають костюми героїв різних казок: ніс Буратіно, маски ведмедя, вовка, лисиці тощо. |
| Діти: | Повернись і подивись! Діти підходять до Чарівника і розповідають про свого героя, не називаючи казки. А Чарівник вгадує. Наприклад: Я дерев’яний хлопчик, зробив мене старий шарманщик з поліна. В мене багато друзів. Це Мальвіна, пес Артемон, П’єро. Хто я? Тощо. В кінці заняття включається лірична музика, діти разом з Чарівником танцюють. Музика стихає, Чарівник прощається і уходить. |
Конспект заняття № 26
Тема: „Підсумкове заняття”
Запросити на святкове останнє заняття дітей з всієї групи. Привітати гуртківців та присвоїти їм звання “Народні артисти ДНЗ№ 5” з врученням пам’ятних дипломів та свідоцтв “Про проходження курсу акторської майстерності”. Провести концертну програму за бажанням дітей.
Визначення театральних здібностей
за методикою Де Хаака та Кафа
Музичні здібності
1) Дуже швидко і легко сприймає нові мелодії.
2) Добре співає.
3) Вносить в пісню свою енергію, почуття.
4) Любить музичні записи.
5) Любить співати разом з іншими.
6) Складає власні пісні.
7) Грає на музичних інструментах.
Літературне обдарування
1) Легко будує свою розповідь.
2) Додає щось нове коли розповідає про щось.
3) Розповідаючи вміє дотримуватись сюжету.
4) Вміє добирати слова, які передають стан героя.
5) Любить писати вірші, оповідання.
6) Зображує своїх героїв живими, передає почуття.
Артистичний талант
1) Легко входить в роль.
2) Цікавиться грою акторів.
3) Передає почуття через міміку, жести, рухи.
По кожному питанню ставиться оцінка від 1 до 5, потім сума балів ділиться на кількість питань – це і є середній бал. Далі малюється графік для визначення рівня здібностей.
Методичні рекомендації до організації
музично-театралізованих ігор.
Музично-театралізована діяльність має велике значення для всебічного виховання дітей: розвиває художній смак, творчу самостійність, формує почуття колективізму, розвиває пам’ять, увагу, мислення, уяву, сприймання дітей.
Час для цієї діяльності потрібно відводити окремо від занять: в ІІ половину дня в групі або на прогулянках в теплу пору року (що ускладнює використання музичного супроводу).
Музично-театралізовані ігри включають:
– дії з ляльковими персонажами (сюжетними і образними іграшками, пальчиковими, бі-ба-бо, плоскими фігурами);
– безпосередні дії дітей по ролям;
– літературну діяльність (проявляється у вигляді діалогів і монологів від особи персонажів літературних творів, перемежовуючись поясненнями від автора);
– образотворчу діяльність – носить характер просторо-образотворчої, оформлювальної: діти створюють мальовані або аплікативні декорації, костюми персонажів;
– музичну – виконання знайомих пісень від особи персонажів, авторських характерних пісень до музично-театралізованих ігор, пісень-імпровізацій, пісень та мелодій створених самими дітьми.
Керівництво театрально-ігровою діяльністю потребує від вихователя вміння будувати роботу в системі, підбирати матеріали змістовні, ставити і вирішувати педагогічні задачі, мета яких – формувати творчі та театральні здібності дітей.
Вихователь повинен допомагати дітям організовувати діяльність – об’єднуватись в невеличкі творчі групи, разом готувати, оформляти і програвати від початку до кінця літературні твори.
Музично-театралізовані ігри повинні плануватися музичними керівниками два рази на тиждень в кожній віковій групі, починаючи від першої молодшої. Відповідно до віку враховуючи складність, завдання, репертуар тощо.
Театралізовані ігри потрібно планувати кожен день в самостійній ігровій діяльності. Однак, для того, щоб діти середньої групи могли грати самі, ще в молодшій групі потрібно приділяти увагу самостійній художній діяльності, вчити розігрувати за допомогою вихователя знайомі народні казки, народні пісеньки, потішки, невеличкі сценки, використовуючи іграшки і плоскі фігурки, пальчиковий театр.
Все це допоможе підготувати дітей до активної участі в театралізованих іграх і є чудовим засобом підвищення емоційного тонусу малюків, розвиватиме їх спілкування, прагнення приймати активну участь в спільних задумках. Для цього добре підійдуть ігри-потішки, забавки, примовки, скоромовки, в яких діти вчаться співставляти слова і рухи, виконувати заданий ритмічний малюнок.
Ігри з використанням пальців можна оживити, зробивши голівки хлопчиків і дівчаток. Їх малюють або вирізають із старих книжок і журналів, наклеюють на картон чи марлю, а ззаду пришивають резинку по розміру пальця. За допомогою таких іграшок вихователь може обіграти ряд віршів і потішок.
Наприклад, „Дружна сім’я”:
Оцей пальчик – дідусь, (1)
Оцей пальчик – бабуся, (2)
Оцей пальчик – тато, (3)
Оцей пальчик – мама, (4)
А цей пальчик – я, (5)
От і вся моя сім’я. (6)
Пояснення до гри: Дорослий пропонує дітям стулити долоні. На слова потішки пальці рук, починаючи з великого, торкаються один до одного, немовби вітаються (1-5). На останній рядок пальці стискаються в „замок” (6).
В підведенні дітей до театралізованих ігор велике значення має обігрування малих літературних форм: авторських віршів (Барто, Маршака інш.). в цьому випадку педагог сам читає літературний твір, а діти копіюють дії героїв. Подібні ігри доступні навіть вихованцям першої молодшої групи.
Так, наприклад, при розучуванні з дітьми потішки „Кішки дім” вихователь, прочитавши твір 2-3 рази, робить із стільчиків дім для кицьки і пропонує малюкам діяти відповідно до тексту. При цьому попередньо розподіливши ролі.
Вже в молодшій групі при обігруванні потішок доцільно пропонувати дітям іграшки: козлика, ляльку, дерево з плоского театру. Таке обігрування дуже близьке до театральних ігор. Глядачами можуть бути однолітки або ляльки.
В середній групі, коли діти набувають деякого досвіду, театралізовані ігри виступають як один з видів творчих ігор. Вони дають можливість виконувати літературні твори, які сподобались дітям за допомогою слів, міміки, жестів, передавати різні образи. Все це збагачує словниковий запас, розвиває пам’ять, вміння діяти відповідно до задуму.
Пропонуючи дітям театралізовані ігри, педагог повинен чітко передбачати весь хід діяльності. Головна і необхідна умова – використовувати добре знайомі дітям твори, тобто ті, які відповідають програмі передуючих по віку груп. Доцільно вибирати невеликі твори.
При доборі музичного матеріалу теж потрібно бути дуже обережними. Музика повинна бути яскравою, легкою, зрозумілою дітям залежно від вікових можливостей дітей. Пісенний матеріал повинен відповідати співацьким можливостям дітей, їх природному діапазону.
Підготовка до музично-театралізованих ігор потребує правильного керівництва. Вихователь пропонує пограти в „казку”, при чому діти повинні самі вибирати одну з двох, трьох назв творів.
Для обігрування більш складних творів доцільно підібрати ілюстрації, грамзапис. Це допоможе дітям скласти більш чіткі уявлення про героїв творів, їх характерні особливості. Вибраний літературний твір вихователь читає дітям з установкою послідуючого його обігрування з будь-якими іграшками.
Після читання педагог задає питання, які допоможуть виявити послідовність дій, пригадати характерні риси персонажів. Якщо твір великий – його слід готувати по частинам.
Потрібно намагатися відвести дітей від театру, в якому ролі дитині диктують, де її примушують приймати заучені пози, рабськи повторюючи рухи, зазубрювати репліки т.д. Удавану радість дітей в подібних виставах ми, дорослі, створюємо самі, хвилюємо і нервуємо їх своїм збудженням, і майже завжди удавана самостійність в проведенні ролі дитиною настільки нашпигована дорослими, що вся справа у більшості випадків рівносильна самообману. Замість здорової радості йдуть нудні репетиції, а за ними і сама вистава, яка дає масу суто нервових переживань. Такі вистави лише за назвою театр, а по суті вони позбавлені найголовнішого, без чого театр не може існувати, – творчості.
Використовуючи під час роботи над музично-театралізованими іграми імпровізацію, ми тим самим відходимо від рутинної праці, від зубріння, від необхідності заучувати репліки, пози, рухи. Одноманітність вбиває бажання грати в театр, робить це заняття безрадісними і нецікавим. Діти швидко втомлюються, їх увага розсіюється. Вони не можуть в силу свого віку довго зосереджуватись на чомусь одному. Творчий підхід до роботи з малюками дає можливість розвивати одночасно їх всіх, незалежно від рівня підготовленості.
Потрібно уникати призначення на ведучі ролі одних і тих же дітей. Вважаючи що кожна дитина талановита від природи, потрібно намагатися кожному допомогти розкрити свої здібності. Перед тим, як обрати роль, потрібно дати дитині можливість спробувати себе у всіх інших, таким чином дитина свідомо визначить ту, яка йому ближче.
Використовуючи в роботі з дітьми театралізовані ігри потрібно базуватися на уявленнях видатного російського психолога Л.С. Виготського: „Не варто забувати, що основний закон дитячої творчості заключається в тому, що цінність його варто бачити не в результаті, а в продукті творчості, важливо те, що вони створюють, творять, вправляються в творчій уяві та її втіленні”.
Займаючись з дітьми театром, потрібно ставити перед собою мету – зробити життя наших вихованців цікавим і змістовним, наповнити її яскравими враженнями, цікавими справами, радістю творчості. Потрібно прагнути до того, щоб навички, отримані в музично-театралізованих та театралізованих іграх, діти змогли використовувати в повсякденному житті.
Похожие работы
... Отже, основне завдання кожного педагога — виховати в дошкільнят прагнення виконувати хоча б найпростіші, але конкретні дії для збереження навколишньої природи І навчити їх цього. Розділ 2. Педагогічні умови виховання цілісного ставлення до природи дітей дошкільного віку 2.1 Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільнят Особливості дитячої діяльності Організація взаємодії дошкі ...
... : «Які основні ознаки осені? Що означають слова «золота осінь»? Чому жовтіє листя на деревах? і т. ін. Таким чином здійснюється естетичне виховання молодших школярів з використанням методу бесіди. 2.2 Організація процесу сприймання мистецького твору Естетичне виховання – процес, який визначає розвиток раціональної і чуттєвої сфер духовного світу людини. Виховання естетичних емоцій (почуття ...
... не менш важливим є завдання підготовки молодого покоління до вибору професії, спілкування в колективі, виконання соціальних функцій. Метою нашого дослідження є вивчення пізнавальних інтересів старшокласників різних типів загальноосвітніх середніх шкіл: міських, сільських, шкіл-інтернатів та шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Тут об’єктом пізнавальних інтересів виступає зміст навчальних ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
0 комментариев