Значення естетичного виховання та роль музично-театралізованої діяльності в естетичному розвитку старших дошкільників
Види театралізованої діяльності та їх характеристика
Загальні напрямки, методи та принципи керівництва музично-театралізованою діяльністю
Аналіз програмових вимог що до організації театралізованої діяльності в ДНЗ
Стан організації музично-театралізованої діяльності в дошкільному закладі №5 м.Нетішина
Музично-театралізована діяльність як один із засобів формування творчої особистості
Система опосередкованого і безпосереднього керівництва музично-театралізованими іграми старших дошкільників
Проплескати або простукати ритм цієї пісні;
Навигация
Музично-театралізована діяльність як один із засобів формування творчої особистості
Удосконалення естетичного виховання засобам залучення старших дошкільників до музично-театралізованої діяльності
139365
знаков
25
таблиц
7
изображений
2.3 Музично-театралізована діяльність як один із засобів формування творчої особистості
Кожен рік в дитячий садок приходять різні діти: кмітливі, тямущі і не дуже, контактні і замкнуті... Але всіх їх об’єднує одна, з моєї точки зору, проблема – вони дивуються і захоплюються все менше і менше, інтереси їх одноманітні: ляльки Барбі, моделі машинок, комп’ютери, ігрові приставки... Та наше суспільство як ніколи потребує активних і творчих людей. Як же пробудити в дітях цікавість до світу і до самих себе? Як примусити їх душу “працювати”? Як зробити творчу діяльність потребою, необхідною часткою життя?
Розмірковуючи над цим питанням, приходиш до висновку: допомогти може театр та музично-театралізовані ігри.
Беручи участь у театралізованих іграх, дитина входить в образ, перевтілюється в нього, живе його життям. Тому драматизація та театралізація є найбільш розповсюдженим видом дитячої творчості. Це пояснюється двома основними моментами: по-перше , драма, що основана на діях які виконує сама дитина, найбільш близько, дієво і безпосередньо поєднує художню творчість з особистими переживаннями. В драматичній формі здійснюється цілісне коло уяви, в якій образ, створений з елементів дійсності, втілює і реалізує знову в дійсність, хоча б умовну. Таким чином, прагнення до дій, до втілення, до реалізації яке закладено в самому процесі уяви, саме в театралізації знаходить повне здійснення.
Другою причиною близькості драматичної форми для дитини є зв’язок будь-якої драматизації з грою. Драматизація ближче, ніж будь-який вид творчості, безпосередньо пов’язана з грою, цим коренем всієї дитячої творчості.
В цьому й заключається найбільша цінність дитячої гри “в театр”. Гра-драматизація дозволяє вирішити безліч завдань програми дитячого садка: від ознайомлення з суспільними явищами до формування елементарних математичних знань фізичної досконалості.
Різноманітність тематики, засобів зображення, емоційності ігор дають можливість використовувати музично-театралізовані ігри з метою всебічного розвитку особистості.
Отже, педагог повинен докласти чимало зусиль, щоб заняття з дітьми музично-театралізованою діяльністю були вдалими, на високому професійному рівні, щоб вирішити головну проблему дитячого закладу – створити всі умови для своєчасного, повноцінного, всебічного фізичного, психологічного та духовного розвитку дитини.
Таким чином ми хочемо довести, що систематична робота з дітьми музично-театралізованою діяльністю – умова розвитку творчих здібностей, формування театралізованих здібностей дошкільників, формування естетичних смаків дітей.
Нами було проведено педагогічне дослідження. Початковим етапом дослідження було анкетування педагогів дошкільних закладів м. Нетішина.
У анкетуванні взяло участь 14 вихователів різних дошкільних закладів. Ці анкети є у додатку моєї дипломної роботи (див. Додаток 1).
У анкетах ми підготувала питання, які дають змогу проаналізувати рівень розвитку театралізованої діяльності в сучасному дошкільному закладі. Результати анкетування показали, що рівень розвитку не найвищий і може бути кращим.
78% вихователів стверджують, що систематично включають в діяльність дітей театралізовані ігри.
14% вихователів вважають театралізовану діяльність малоефективним засобом для музично-естетичного розвитку дітей.
29% вихователів зізнались, що вони не проводять систематичну підготовчу роботу з дітьми, яка вчить передавати характер образу за допомогою жестів, міміки, інтонації, рухів, тембру голосу.
22% вихователів не враховують інтересів і нахилів дітей в процесі проведення театралізованих ігор.
36% вихователів взагалі не проводять діагностування дітей для виявлення їх театралізованих здібностей, за для покращення у процесі роботи їх театралізованого рівня.
Ці дані говорять про те, що ≈ 25% вихователів абсолютно виключають у роботі з дітьми такий вид роботи, як театралізована діяльність та театралізовані ігри.
Проаналізувавши останній пункт анкети ми виявили, що навіть ті ≈ 75-78% вихователів, які включають у роботу з дітьми театралізовану діяльність та театралізовані ігри проводять їх не систематично і на неналежному рівні.
Узагальнюючи відповіді ми зробили висновки, що залишається гострою проблема методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Таким чином, навіть якщо у дитини є задатки до театрального мистецтва і немає систематичної роботи з розвитку цих задатків, то дитина, нажаль, не розвивається.
Отже, цією проблемою потрібно займатись і приділяти їй значно більше уваги.
На основі вищезгаданого ми розробили систему занять музично-драматичного гуртка (див. Додаток 2) і поставила перед собою такі завдання:
1. Розвивати в дітей стійкий інтерес до музично-театралізованої діяльності.
2. Удосконалювати виконавські вміння дітей у створенні художнього образу, використовуючи з цією метою ігрові, пісенні та танцювальні імпровізації.
3. Розширювати уявлення дітей про оточуючу дійсність. Уточнювати уявлення про предмети, іграшки, декорації.
4. Виховувати повагу до праці дорослих та дітей, дбайливе ставлення до іграшок, ляльок, костюмів, декорацій.
5. Збагачувати і активізовувати словник дітей. Розвивати монологічну та діалогічну мову.
6. Стимулювати бажання шукати виразні засоби для створення ігрового образу персонажу, використовуючи для цього рухи, міміку, жести, виразність інтонації.
7. Розвивати пам’ять, мислення, уяву, увагу дітей.
8. Виховувати гуманні почуття дітей. Розвивати прагнення бути чуйними до дорослих та дітей, виявляти увагу до їх душевного стану, радіти успіхам однолітків.
9. Підтримувати бажання дітей брати активну участь в святах та розвагах, використовуючи вміння та навички, набуті на заняттях і в самостійній діяльності.
Розробки занять є у додатку до дипломної роботи.
Наступним етапом дослідження було діагностування театралізованих здібностей дітей.
Для проведення дослідження я взяла старшу групу С-2 дошкільного навчального закладу №5 м. Нетішина. Частина дітей в кількості 12 чоловік виявила бажання відвідувати музично-драматичний гурток “Чарівна казка” під моїм керівництвом. На початку року я провела діагностування дітей всієї групи за методикою Е. Хаака і І.Кафа.
Ця методика базується на тому, що я визначаю музичні здібності, літературне обдарування та артистичний талант кожної дитини з групи по певному тесту. Цей тест є у додатку до дипломної роботи (див. Додаток 3).
По кожному питанню тесту ставиться бал від 1 до 5, потім ділиться на кількість питань – це і є середній бал. Далі малюється графік для визначення театральних здібностей.
Для прикладу візьмемо Карпенко Софію 5-ти років з групи, яка відвідувала гурток.
Накреслимо графік, який відповідає рівню її театральних здібностей: по вертикалі зазначаємо бали, які отримала дитина за кожне питання, а по горизонталі номер питання. Потім з’єднуємо ці відмітки і отримуємо графік. Чим вище та рівніше буде лінія графіка, тим ближче рівень театральних здібностей до 1, тобто до 100%.
Отже, на цьому графіку видно рівень музичних здібностей дитини.
Аналогічні графіки креслимо і для визначення літературних і артистичних здібностей.
Літературне обдарування
Артистичний талант
Показники першого обстеження, яке було проведено в жовтні 2004 року дають змогу зробити зведений графік по театральним здібностям конкретно цієї дитини. По горизонталі зазначимо буквами здібності, а по вертикалі бали.
Отже, музичні та літературні здібності Софії К. на середньому рівні, а артистичні вище середнього.
Таку діагностику я провела з кожною дитиною групи С-2 у жовтні 2004 року.
Результати показали, що у дітей в кількості 12 чоловік, які виявили бажання відвідувати гурток музично-драматичний “Чарівна казка” на високому рівні музичні здібності у 3 дітей, тобто ≈ 25%. Літературна обдарованість на високому рівні – 4 дітей ≈ 33%. Артистично обдаровано 5 дітей ≈ 42%.
Результати показали, що в групі дітей при кількості 13 чоловік, які не виявили бажання відвідувати музично-драматичний гурток на високому рівні музичні здібності у 3 дітей, тобто ≈23%. Літературна обдарованість на високому рівні у 3 дітей ≈23%. Артистично обдаровано 3 дітей ≈23%.
За період з жовтня 2004 року по травень 2005 року з дітьми, які відвідували гурток проводилась систематична робота по розвитку творчих здібностей. Проводилась вона на основі створеної мною системи занять музично-драматичного гуртка. А в групі дітей, які не відвідували гурток така робота проводилась епізодично і несистематично.
Паралельно з цією роботою проводилось цілеспрямоване спостереження і бесіди з дітьми.
В процесі спостережень я з’ясувала, що діти-гуртківці виявляють ініціативу у спілкуванні, стали більш емоційними, активними. Вони почали краще володіти своїм тілом, своєю мімікою, збагатився їх словниковий запас.
Ці діти дуже люблять виконувати вправи на вираження емоцій, на розвиток мислення. З великим задоволенням вони одягають шапочки звірят і намагаються відобразити їх характерні риси. А ще більше вони люблять вгадувати, кого зобразила та чи інша дитина. Також діти полюбили вправи на виразність жесту.
Хочу зазначити, що всі ці вправи не виходили з самого початку, але в процесі систематичної роботи діти досягали гарних результатів і що головне – вони хотіли навчитися. Було дуже приємно спостерігати, як дитина тримає уявний апельсин лівою рукою, а правою відділяє дольку і пропонує її партнеру у грі „Апельсин”.
Розмова з дітьми-гуртківцями дозволила визначити дружні умови у колективі, не було відчуження та приниження, тільки щирість та дружні відносини.
У травні 2005 року я провела повторне діагностування дітей-гуртківців та дітей, які не відвідували гурток щодо театралізованих здібностей.
Результати показали, що у дітей-гуртківців:
– музичні здібності на високому рівні у 6 дітей, тобто ≈50%
– літературне обдарування у 6 дітей ≈ 50%
– артистичний талант у 7 дітей ≈ 58%
Результати показали, що у дітей, які не відвідували гурток:
– музичні здібності на високому рівні у 4 дітей, тобто ≈ 31 %
– літературне обдарування у 4 дітей ≈ 31%
– артистичний талант у 5 дітей ≈ 39%
Можна зобразити ці показники графічно: по вертикалі зазначаємо кількість дітей, по горизонталі – театральні здібності. Зробимо такий графік на жовтень 2004 року та на травень 2005 року.
Результати діагностування дітей, які відвідували гурток
Результати діагностування дітей, які не відвідували гурток
Таким чином графічні дані показують, що рівень театральних здібностей у дітей, які відвідували і не відвідували гурток дуже різняться. На початку діагностування результати майже не різнились, отже така різниця на даному етапі – результат систематичної роботи з дітьми, застосування системи занять на розвиток творчих здібностей.
Щоб проаналізувати рівень творчого розвитку дітей після впровадження в роботу з дітьми-гуртківцями системи занять пропонуємо результат у коефіцієнтному значенні (цифровому)
– високий рівень (повністю досягнуто) – 1.00
– середній (неповністю) – 0.80
– нижче середнього (дуже слабкий результат) – 0.60
– низький (не досягнуто) – 0.40
Чим більше рівень творчого розвитку відповідає віковим вимогам базового компоненту дошкільної освіти, тим ближче до 1.00 значення художньо-естетичного розвитку дитини.
Щороку необхідно здійснювати відповідну діагностику, щоб мати можливість аналізувати зміни, що відбулись або не відбулись в рівні творчого розвитку дошкільників. Зростання чи зниження показників є оцінкою роботи вихователя у художньо-естетичному напрямку дітей старшого віку.
Рівень творчого розвитку старших дошкільників, які відвідували гурток.
Фактори
– Творче мислення – 0.80
– Фантазія і уява – 1.00
– Оригінальність і винахідливість – 0.80
– Творча інтуїція – 0.80
– Комунікативно-творчі здібності – 1.00
К тв.р =
Аналізуючи отриманий результат потрібно наголосити, що коефіцієнт творчого розвитку у групі дітей, які відвідували гурток має високі результати – 0.88.
Результат творчого розвитку старших дошкільників, які не відвідували гурток.
Фактори
– Творче мислення – 0.60
– Фантазія і уява – 0.80
– Оригінальність і винахідливість – 0.80
– Творча інтуїція – 0.60
– Комунікативно-творчі здібності – 0.60
К тв.р =
Отже, коефіцієнт творчого розвитку дітей старшої групи, які не відвідували гурток має середній результат.
Якщо порівняти вищезгадані результати, то можна зробити висновок, що система занять має не тільки великий вплив на розвиток театральних здібностей, а є і невід’ємною частиною в роботі над розвитком творчих здібностей.
Виходячи з результатів обстеження можна зробити висновок, що система занять музично-драматичного гуртка – умова формування театральних і творчих здібностей дошкільників.
Діти, які систематично займаються мають гарний запас знань і уявлень у театралізованій діяльності, тому вони можуть вільно користуватись основними засобами виразності, не відчувають труднощів в передачі певних образів, вільно орієнтуються на сцені, легко втілюють свої думки у мовну форму, тому що мають багатий словниковий запас.
Виходячи з результатів дослідження можна визначити чинники, які зумовлюють підвищення ефективності театралізованої діяльності, як форми організації діяльності дітей:
– необхідно підкорятися вимогам часу і використовувати нетрадиційні види театрів, враховуючи менталітет сучасного дошкільника;
– використовувати системи вправ, тренінгів, етюдів, медитацій, імпровізацій тощо;
– систематично використовувати театралізовані ігри у всіх видах діяльності дошкільників.
Похожие работы
... Отже, основне завдання кожного педагога — виховати в дошкільнят прагнення виконувати хоча б найпростіші, але конкретні дії для збереження навколишньої природи І навчити їх цього. Розділ 2. Педагогічні умови виховання цілісного ставлення до природи дітей дошкільного віку 2.1 Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільнят Особливості дитячої діяльності Організація взаємодії дошкі ...
... : «Які основні ознаки осені? Що означають слова «золота осінь»? Чому жовтіє листя на деревах? і т. ін. Таким чином здійснюється естетичне виховання молодших школярів з використанням методу бесіди. 2.2 Організація процесу сприймання мистецького твору Естетичне виховання – процес, який визначає розвиток раціональної і чуттєвої сфер духовного світу людини. Виховання естетичних емоцій (почуття ...
... не менш важливим є завдання підготовки молодого покоління до вибору професії, спілкування в колективі, виконання соціальних функцій. Метою нашого дослідження є вивчення пізнавальних інтересів старшокласників різних типів загальноосвітніх середніх шкіл: міських, сільських, шкіл-інтернатів та шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Тут об’єктом пізнавальних інтересів виступає зміст навчальних ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
0 комментариев