Теоретичні основи розв’язування задач на рух
Місце задач на рух у системі складених задач
Формування умінь учнів розв’язувати задачі на рух
Методика розв’язування задач на рух
Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його ефективності
Складіть задачі, аналогічні до попередньої; за числовими вираза-ми: 1) (900: 6 – 60) • 6; 2) (900 – 90 • 6): 6
Навигация
Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його ефективності
Формування в учнів умінь розв’язувати задачі на рух
128328
знаков
9
таблиц
13
изображений
2.3 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його ефективності
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що організація розв’язування задач на рух має значні методичні недоліки, а формування в учнів навичок розв’язування задач на рух перебуває на неналежному рівні. З метою забезпечення адекватності у цьому процесі нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику розв’язування задач на рух у 4 класі, а також перевірено її ефективність.
Дипломне дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. На теоретичному етапі (2006–2007 навчальний рік) була визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася педагогічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота вчителів початкових класів у галузі методики розв’язування задач на рух; формулювалася гіпотеза та завдання дослідження. В процесі експериментального етапу (2007–2008 навчальний рік) – на основі напрацьованої теоретичної інформації здійснювався формуючий експеримент, пов’язаний із формуванням у молодших школярів умінь і навичок розв’язування задач на рух, вивчалася його ефективність та практична значущість.
Експериментальне дослідження ми проводили у НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – гімназія» м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області. Формуючим експериментом було охоплено 26 учнів 4 класу. У процесі формуючого експерименту ми пропонували четвертокласникам добірку задач на рух різних видів. Ці задачі використовувалися як на уроках, так і на позакласних заняттях з математики для самостійної роботи учнів.
Покажемо методику опрацювання задачі на зустрічний рух, яка проводилася у процесі експериментального дослідження.
У ході підготовчої роботи ми ілюстрували зміст таких виразів, як «виїхали одночасно», «рухаються назустріч один одному». Практичні дії супроводжувалися зображенням відрізків (довжина шляху) і стрілками (напрям руху).
Задача. Два зайчики бігли назустріч один одному. Швидкість одного – 12 м/сек, а другого – 10 м/сек. На скільки метрів зайчики наблизяться один до одного за 5 сек?
– Чи можна одразу відповісти на запитання задачі? (Ні). Чому?
– Що потрібно знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Відстані, які пробігли зайчики).
– Чи можемо ми знайти, яку відстань пробіг перший зайчик за 5 сек? Другий зайчик за 5 сек? (Так.)
– Як ми знайдемо відстані? Потім ми зможемо відповісти на запитання задачі? (Так).
– Яку дію виконаємо? (Додавання).
– Як записати розв'язання задачі у вигляді виразу? (12 • 5 + 10 • 5 = 110 (м)). – Скільки дій ми виконали? (3).
– Чи можна розв'язати задачу іншим способом? (Так).
– На скільки метрів наближаються зайчики один до одного за 1 сек?
– Як ви знайшли? (12 + 10 = 22 м/сек).
– 22 м/сек можна назвати швидкістю зближення. А за 5 сек зайчики наблизяться на більшу відстань, чи не так?
– У скільки разів більшу? (У 5 разів).
– Як записати розв'язання у вигляді виразу? (12+10) • 5 = 22 • 5 = 110 (м).
– Відповідь така сама? Тому можна розв'язувати задачу і таким способом.
– Скільки дій ви виконали?
– Який спосіб більш раціональний?
Проілюструємо методику роботи над розв’язуванням задачі на зустрічний рух двома способами.
Задача. З двох міст одночасно назустріч один одному виїхали велосипедист і мотоцикліст, які зустрілися через 3 год. Швидкість велосипедиста 12 км/год, а мотоцикліста – 50 км/год. Скільки кілометрів становить відстань між містами?
Повторюючи задачу, ми опиралися на таку ілюстрацію.
Аналіз проводили від числових даних.
– Що відомо про рух велосипедиста? (Швидкість і час руху).
– Про що звідси можна дізнатися? (Про відстань, яку проїхав велосипедист до зустрічі).
– Що відомо про рух мотоцикліста і що можна знайти? (Відомі швидкість і час, можна знайти відстань).
– Чи можна знайти відстань між містами? (Так).
Далі учні повідомляли план розв'язування задач і записували розв'язання.
Розв'язання
1) 12 • 3 = 36 (км) проїхав велосипедист;
2) 50 • 3 = 150 (км) проїхав мотоцикліст;
3) 36 + 150 = 186 (км) – відстань між містами.
Відповідь. 186 км.
Після повторення розв'язання ми повідомляли, що задачу можна розв'язати іншим способом.
– Спробуємо знайти другий спосіб розв'язування задачі. Велосипедист і мотоцикліст рухалися 3 год. Чи можна знайти, на скільки кілометрів зближувалися велосипедист і мотоцикліст за одну годину? (Можна. Для цього треба додати відстані, які подолали за годину окремо велосипедист і мотоцикліст).
– Велосипедист і мотоцикліст зближувалися 3 год. Як знайти відстань, яку вони подолали за цей час? (Треба помножити суму швидкостей велосипедиста і мотоцикліста на час їх руху).
Розв'язання
1) 12 + 50 = 62 (км) – зближувалися велосипедист і мотоцикліст за годину;
2) 62 • 3 = 186 (км) – відстань між містами.
Відповідь. 186 км.
Підсумовуючи розв'язання задачі другим способом, ми звертали увагу на те, що велосипедист і мотоцикліст проїхали 3 рази по 62 км.
Подальша експериментальна робота зводилася до підбору задач на рух різних видів та їх методично правильного розв’язування. Для формування уявлень про зустрічний рух ми пропонували таку добірку задач.
1. Відстань між двома містами 250 км. З цих міст назустріч один одному одночасно виїхали 2 автобуси. Яка відстань буде між автобусами, коли перший з них проїде 127 км, а другий – 93 км?
Складіть графічну схему умови задачі.
2. З пристані «Київ» до пристані «Кременчук» вирушив теплохід і одночасно йому назустріч з пристані «Кременчук» вирушив катер. Теплохід йшов зі швидкістю 30 км/год, а катер – 24 км/год. Через 5 год вони зустрілися. Яка відстань між пристанями?
Складіть графічну схему умови задачі і розв'яжіть її за діями двома способами.
3. З Харкова до Запоріжжя виїхав мотоцикл і одночасно назустріч йому із Запоріжжя виїхав моторолер. Швидкість мотоцикла 55 км/год, а моторолера – 30 км/год. Через 3 год вони зустрілися. Яка відстань між містами?
Розв'яжіть задачу, склавши числовий вираз.
4. З двох залізничних станцій, відстань між якими 910 км, одночасно вирушили назустріч один одному два електропоїзди і зустрілися через 5 год. Швидкість першого електропоїзда 87 км/год. Яка швидкість другого електропоїзда?
Складіть: графічну схему умови задачі, числовий вираз розв'язання; задачу, обернену до даної, у якій треба дізнатися, через скільки годин відбудеться зустріч.
5. Із села до міста, відстань між якими 48 км, виїхав велосипедист і одночасно назустріч йому з міста виїхав гусеничний трактор. Швидкість велосипедиста 14 км/год, а трактора – 10 км/год. Через скільки годин вони зустрінуться?
Розв'яжіть задачу, склавши числовий вираз.
6. Відстань між містами А і Б 900 км. З міста А в місто В вирушив вантажний автомобіль і одночасно назустріч йому з міста В вирушив легковий автомобіль. Усю відстань вантажний автомобіль пройшов за 15 год, а легковий – за 10 год. Через скільки годин після виїзду автомобілі зустрілися? Розв'яжіть задачу, склавши числовий вираз.
Похожие работы
... -наслідкові зв’язки, зробити узагальнення і висновки. Результати формуючого експерименту свідчать, що використання удосконаленої методики позитивно вплинуло на розвиток умінь і навичок учнів експериментального класу розв'язувати задачі на пропорційне ділення. Таким чином, ми отримали результати, що підтвердили наше припущення: уміння і навички учнів експериментального класу розв’язувати задачі на ...
... школярів математичних уявлень і понять. Усвідомлення їх є важливим як для практично-життєвої підготовки учнів, так і для подальшого засвоєння математичних знань у середніх класах. 1.2 Проблема формування вмінь у другокласників розв’язувати складені задачі Традиційно ознайомлення з поняттям “складена задача” здійснюється в 2-му класі на задачах на знаходження остачі, й ці задачі пропонуються ...
... ійований підхід, значно вищий, ніж у контрольному, причому особливо відрізняються результати розв’язання додаткового завдання. Ми пояснюємо це цілеспрямованою роботою диференційованого підходу у процесі навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі, яка проводилася відповідно до завдань формуючого експерименту, що привело до позитивних зрушень у розвитку мислення школярів. 2.3 Аналіз ...
... їх поведінки. При цьому вирішальне значення має поєднання вимог школи і сім'ї з вимогами дитячого колективу до своїх товаришів. Розділ 2. Характеристика різновидів трудової діяльності учнів початкових класів 2.1 Навчання як провідний вид діяльності молодших школярів Для успішного засвоєння знань учні повинні наполегливо вчитися з тим, щоб сприйняти, зрозуміти, засвоїти матеріал і потім ...
0 комментариев