1. Опишіть за зразком будь-яку відому вам тварину.
Назва тварини | |
Жаба | |
До якої групи належить? | |
Земноводні | |
Чим живиться? | |
Комахами | |
Як добуває корм? | |
Ловить комах, що літають | |
Що їй у цьому допомагає? | |
Довгий липкий язик |
2. Доповніть речення, використовуючи слова для довідок.
Для захисту від ворогів тварини використовують:
отруту – _____________________________________
голки – ______________________________________
застережливе забарвлення і неприємний запах – _______________
забарвлення, що робить їх непомітними, – ____________________
прудкі ноги – _________________________________
Слова для довідок: заєць, сонечко, ящірка, колорадський жук, козуля, бджола, гадюка, метелик, дикобраз, їжак.
3. Допишіть правила бережливого ставлення до тварин.
1) Не слід знищувати тварин.
2) ______________________
3) ______________________
4) ______________________
5) ______________________
6) ______________________
7) ______________________
4. Позначте червоним кольором те, що згубно впливає на тварин, а зеленим – те, що є для них корисним.
Вирубування лісів. | |
Створення Червоної книги України. | |
Бережливе ставлення до тварин. | |
Забруднення водойм. | |
Осушення боліт. | |
Підгодівля тварин. | |
Створення заповідників. | |
Надмірне полювання. | |
Заборона полювання на рідкісних тварин. | |
Застосування отрутохімікатів. | |
Охорона рідкісних і зникаючих тварин. |
Опишіть зовнішній вигляд тварин, занесених до Червоної книги України, зображення яких є на дошці. Визначте, до якої групи вони належать за зовнішньою будовою.
Крім уроків, ми також залучали учнів і до позаурочної роботи. Зокрема, вчитель в експериментальному класі давав дітям індивідуальні завдання для спостережень за тваринами найближчого довкілля. Проводячи тривалі спостереження за тваринами своєї місцевості у 3 класі, діти не тільки вчаться відрізняти їх за зовнішнім виглядом, а й встановлюють взаємозв’язки між особливостями тварин і факторами навколишнього середовища.
Зміст спостережень за тваринами (зокрема за птахами і комахами) були такі:
1) Фронтальні спостереження за завданнями: «Проведіть спостереження за комахами. Чи багато їх літає у повітрі? Назвіть відомі вам.»;
2) Індивідуальна практична робота за однаковим для всіх учнів завданням: «Уважно обстежте паркан, сухий пеньок, листя під деревами. Яких комах ви там помітили? В якому вони стані?»;
3) Після виконання завдань, діти показують свої знахідки (на місці, де вони виявлені), розповідають класу про свої спостереження. У процесі фронтальної бесіди узагальнюються зміни, що сталися з комахами восени, та визначаються причини змін.
Оптимальним способом вивчення птахів, їх поведінки та встановлення причин зміни поведінки восени є фронтальні спостереження з елементами бесіди за такими завданнями:
а) назвіть птахів, які є у вашій місцевості. Чому їх так називають?
б) проведіть спостереження за поведінкою птахів: які літають (поодиноко, зграями), чи співають вони, яких птахів ви не помічали раніше? Куди вони поділись із цієї місцевості?
в) чому одні пташки лишаються зимувати, а інші – ні? Назвіть зимуючих птахів. Чому деякі птахи відлітають у теплі краї? Назвіть перелітних птахів.
Під час екскурсії дітям пропонується зібрати у торбинки плоди і насіння різних рослин, щоб взимку можна було підгодовувати зимуючих птахів.
Також можна запропонувати й інші завдання для спостереження за тваринами в позаурочний час. Позаурочна робота спрямована на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовується на наступних уроках, а також на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Спостереження за тваринами в позаурочний час:
1. У полі, де є нірки ховрахів, причаївшись, простежте за поведінкою цих тварин. Доведіть, що ховрахи – шкідники поля.
2. Голоси яких птахів, де і коли, ви чули у червні. Запишіть.
3. Станьте від гнізда на такій відстані, щоб не сполохати пернатих, і полічіть, скільки разів протягом дня прилітає до гнізда ластівка (шпаки) годувати своїх пташенят.
4. Проведіть спостереження за птахами, які постійно живуть на водоймах і які лише прилітають сюди. Побачивши лелеку зверніть увагу на форму його тіла, колір оперення, довжину шиї, дзьоба і ніг. Як цей птах здобуває собі їжу? Які з перелічених ознак допомагають йому?
5. Проведіть спостереження за домашніми качками і гусьми. Як вони дістають корм з води? Опишіть особливості будови цих птахів.
6. У лісі чи на луках знайдіть мурашник. Влаштуйтеся неподалік від нього і простежте, що несуть комахи до «свого дому»? Недалеко від мурашника покладіть мертву муху чи гусеницю. Простежте за поведінкою мурашок. Розкажіть товаришам, чому треба охороняти мурашник.
7. Перевір, чи це справді так:
а) чекай дощу якщо:
– мурашки не поспішають на «роботу»;
– бджоли не відлітають далеко від вулика;
– ластівки літають низько над водою;
– риба «вистрибує з води»;
– гусениці не полишають своїх гнізд.
б) буде гарна погода якщо:
– багато метеликів літає зранку;
– комарі в’ються стовпчиками.
8. Перевір прислів’я: «Викине ячмінь колос, загубить соловей голос». Коли соловей перестає співати? Поміркуй, чому?
За допомогою наочності активізуються увага, сприймання, пам’ять, мислення; вона стимулює живе, зацікавлене спілкування дітей з приводу побаченого й почутого, викликає асоціативні зв’язки, розширює і уточнює поверхові і неповні уявлення дітей про тваринний світ. Під час застосування наочних методів джерелом інформації стають досліди, живі об’єкти, кінофільми, таблиці. Отже, основним джерелом природничих знань є спостереження, а не слово, але слово залишається провідним в усьому навчальному процесі. Мета застосування наочних методів – збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів.
... проведена екскурсія залишає в пам’яті учнів яскраві спогади, дає змогу краще засвоїти основні поняття з курсу «Я і Україна», стає багатим джерелом нових знань і дієвою формою виховання. Отже, процес формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках природознавства буде ефективним, якщо дотримуватися таких дидактичних умов: 1) розуміння дитиною змісту і значення ...
... що під час формування знань про людину як живий організм використовують переважно такі методи навчання, як бесіду, розповідь, практичну роботу. 2. Які засоби ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства? Відповідаючи на дане запитання учителі зазначили, що в основному використовують малюнки підручника і дидактичні матеріали, виготовлені ними. ...
... знавальний інтерес" і зважаючи на вікові особливості дітей шестирічного віку, ми визначили методи і прийоми, які, на нашу думку, забезпечать ефективність процесу формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках „Я і Україна". У педагогічній літературі, знаходимо немало підтверджень фактам, що ефективність формування пізнавальних інтересів учнів залежить від зовнішніх умов і причин, які ...
... ставили перед ними мету, завдання та спільно визначали шляхи його виконання. 2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» Серед основних завдань, які стоять перед школою і кожним учителем, є формування в учня позитивної мотивації до навчальної діяльності та мотивації, яка б спонукала його до ...
0 комментариев