Теоретичні основи формування природничих знань у молодших школярів
Виникнення нових понять;
Аналіз проблеми формування природничих знань у психолого-педагогічній і методичній літературі
Методика формування знань про тварин у процесі вивчення курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі
Вибір та поєднання різних методів і засобів навчання в процесі формування знань про тварин у 3 класі
Запишіть, як пересуваються такі тварини: щука, метелик, вовк, сорока, гадюка, дельфін, кит, миша, сова, заєць, ящірка, жаба, вуж, олень, коник
Запишіть назви тварин і груп, до яких вони належать
Користуючись малюнками, складіть і запишіть ланцюги живлення
З’єднайте стрілками
Опишіть за зразком будь-яку відому вам тварину
Результати експериментального дослідження
Навигация
Результати експериментального дослідження
Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"
146933
знака
13
таблиц
7
изображений
2.3 Результати експериментального дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було розробити методику формування знань про тварин на уроках «Я і Україна. Природознавство» та експериментально перевірити її ефективність. Для виконання даного завдання ми вдалися до формувального експерименту, який здійснювався протягом 2007–2008 навчального року. Експериментальна робота проводилась на базі 3 класу Підгір'янської початкової школи та 3 класу Пониквянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бродівського району Львівської області.
У педагогічному експерименті взяли участь 38 учнів. Серед них визначено контрольний клас (20 учнів) та експериментальний клас (18 учнів). Класи були відібрані з приблизно однаковими рівнями навчальних досягнень учнів та умовами навчання.
Експериментальне навчання проводилась на базі початкової школи як особисто нами під час педагогічної практики, так і вчителем, який працював за запропонованими нами матеріалами. Дослідження проводилося на матеріалі розділу «Тварини в природі». Уроки в контрольному класі проводилися за традиційною методикою навчання.
Врахувавши дидактичні умови та етапи формування природничих уявлень і понять, дібравши оптимальні методи і засоби навчання ми розробили конспекти уроків із метою формування і розширення знань про тварин у 3 класі (див. § 2.2).
Під час виконання завдань учитель допомагає учням, контролює їх. Після закінчення роботи проводиться бесіда з класом. Звітує кожна група, а інші діти спостерігають, доповнюють відповіді, роблять висновки. Спільно вони встановлюють зв’язок між змінами в неживій природі та змінами в житті тварин.
Також спостереження за тваринами ми проводили фронтально під час екскурсій у природу. Для актуалізації знань конкретних тварин, учитель використовує загадки. Наприклад, він підводить дітей до горобця і загадує загадку, або просить знайти тварину, про яку йдеться в ній: «Бідовий хлопчик в теплій сорочині, по дворах стрибає, крихти збирає». Діти знаходять і називають птаха, вказують, за якими ознаками його впізнали. Учитель пропонує провести спостереження за пташкою: де живе, як вигодовує своїх дітей, чому не відлітає в теплі краї, що їсть взимку? Зверталася увага і на тих птахів, які відлетіли в теплі краї. Встановлюється залежність між перелітними та зимуючими птахами в природі.
Із метою визначення рівня навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів наприкінці вивчення розділу «Тварини в природі» і встановлення впливу запропонованої нами методики на ефективність формування у молодших школярів природничих знань, ми провели підсумкове контрольне опитування учнів. Підсумкове опитування проводилося на уроці, що відповідав змістові підсумкової тематичної роботи із курсу «Я і Україна. Природознавство». Контрольний зріз проводився у формі письмових завдань (див. додаток А), які поділялися на чотири рівні: низький, середній, достатній та високий (відповідно до «Системи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів»):
Змістову основу завдань становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості знань, умінь та навичок у молодших школярів на кінець вивчення розділу, відповідно до вимог, зазначених у чинних навчальних програмах.
Критеріями оцінювання результатів виконання учнями завдань підсумкового опитування були якість виконання завдань (правильність і повнота відповіді).
Кількісний і якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального та контрольного класів підсумкових завдань, а також рівень самостійності учнів у процесі їх виконання представлені у таблиці 4.
Таблиця 4. Результати виконання учнями контрольних завдань
| Клас | Високий рівень | Достатній рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| (у%) | ||||
| Експериментальний клас | 50,0 | 32,5 | 11,0 | 5,5 |
| Контрольний клас | 21,0 | 33,0 | 36,0 | 10,0 |
Аналіз даних таблиць показує, що в результаті експериментального навчання спостерігається помітно вищий рівень засвоєння молодшими школярами знань про тварин.
Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань в експериментальному і контрольному класах свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики на процес формування у молодших школярів знань про тварин під час навчання в початковій школі.
Таким чином, запропонована нами методика є ефективною для застосування у навчальному процесі і при правильній організації навчально-виховного процесу забезпечить належне покращення результативності навчання молодших школярів.
Висновки
На основі узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження можна зробити такі висновки:
Курс природознавства передбачає засвоєння молодшими школярами системи уявлень та елементарних понять, які визначаються у навчальній програмі та у підручниках. Між ними існує ієрархічна залежність, зумовлена різним рівнем їх узагальнення.
Вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форма відображення навколишнього світу. Із відчуттів виникає сприйняття – складний процес сприймання і перетворення інформації, що забезпечує відображення об’єктивної реальності та орієнтацію у довкіллі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття сутності предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання – до утворення понять.
Враховуючи те, що формування природничих знань неможливо досягнути тільки шляхом запам’ятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, врахування вікових особливостей молодших школярів, змісту природничого матеріалу, загальновизнаних умов формування знань нами встановлено, що ефективність процесу формування у молодших школярів знань про тварин залежить від сукупності таких дидактичних умов:
· здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу;
· дотримання поетапності формування природничих уявлень і понять;
· вибір та поєднання різних методів та засобів навчання під час формування знань про тварин;
· використання пізнавальних завдань для застосування сформованих знань.
Дотримання у навчальному процесі сукупності вищеназваних умов забезпечить ефективне формування у молодших школярів знань про тварин.
У процесі формування в учнів знань і розкриття закономірностей (сталих взаємозв’язків) природи слід пам’ятати, що однією з рис системи знань є рухомість і динамічність, бо всі уявлення і поняття нерозривно пов’язані між собою. Відмінність між ними відносна, оскільки за певних умов одне поняття переходить в інше. Як у науці, так і в навчанні, розвиток знань відбувається двома шляхами:
1) виникнення нових уявлень і понять;
2) розширення (за обсягом), поглиблення (за змістом), уточнення знань і сходження на вищий ступінь узагальнення (абстракції).
Кожне поняття на певному відрізку процесу навчання (засвоєння змісту теми, розділу, класу, курсу початкової школи) має свій початковий і кінцевий рівень сформованості, визначений у навчальних програмах та підручниках.
Проаналізувавши чинні навчальні програми та підручники з курсу «Я і Україна» ми визначили, які знання про тварин передбачено сформувати у молодших школярів протягом навчання в початковій школі.
Нами розроблено методику формування в учнів 3 класу знань про тварин, яка ґрунтувалася на таких положеннях:
Ø керівництво пізнавальною діяльністю учнів під час формуванні знань про тварин полягає в тому, щоб допомогти дітям на певному матеріалі (текстах підручника, навчальних картинах, натуральних об’єктах, результатах спостережень) виділити основні, істотні ознаки, узагальнити їх, зробити висновки; дати доступне визначення нового поняття; зіставити сформоване нове поняття з тими, які були раніше засвоєні учнями, і тим самим ввести його в загальну систему знань; провести роботу по закріпленню нових знань, перевірити, як діти вміють ним оперувати.
Ø дотримання етапів та умов формування природничих знань.
Ø добір і оптимальне поєднання методів та засобів навчання, які забезпечують формування знань про тварин у молодших школярів, повинні здійснюватися з урахуванням мети, завдань навчання і змісту навчальної теми; вікових особливостей та рівня підготовки учнів; можливостей учителя та матеріально-технічної бази школи.
Розроблена експериментальна методика процесу формування у молодших школярів знань про тварин на основі означених дидактичних умов раціонально поєднала в собі наочно-образні, словесні, практичні методи, прийоми і засоби навчання, алгоритмізувала спільну діяльність учителя та учнів. Чільне місце в процесі експериментального навчання займало використання опорних схем і пізнавальних завдань.
Експериментально доведено ефективність запропонованої методики формування у молодших школярів знань про тварин. Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, було зростання в експериментальному класі кількості учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань, порівняно з контрольним класом, та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень знань. Учні експериментального класу швидше орієнтуються у нових навчальних ситуаціях і застосовують набуті знання й уміння, у них вищий пізнавальний інтерес та прагнення знаходити відповіді на запитання, шляхи розв’язання пізнавальних завдань.
Таким чином, при застосуванні на практиці розробленої методики, реалізується гіпотеза дослідження. Якщо розробити і впровадити на практиці методику, яка враховує етапи і умови формування природничих знань, зміст знань про тварин, передбачає оптимальний добір і поєднання методів та засобів навчання, то це сприяє підвищенню знань молодших школярів.
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що вдосконалення процесу формування природничих уявлень і понять в учнів початкових класів є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня у вивченні природознавства. Воно органічно вплітається у пошук інноваційних технологій формування природничих знань молодших школярів, за яких особистість учня, його інтелектуальний розвиток перебувають у центрі навчально-виховного процесу.
Списик використаної літератури
1. Андрієнко Л.В. Природа України та її охорона. – К.: Наукова думка, 1983. – с. 25–35.
2. Алексюк А.М. Педагогіка. – М.: Просвещение, 1983. – с. 25–30.
3. Бабанський Ю.К. Методы обучения в современной школе. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.
4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. – К.: Веселка, 1998. – 325 с.
5. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна. Підручник для 3 класу. – К.: Форум, 2003. – 172 с.
6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна. Підручник для 4 класу. – К.: Форум, 2004. – 172 с.
7. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. – 2005. – №5. – с. 19–20.
8. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко. Підручник для 1 класу. – К.: А.С.К., 2002. – 119 с.
9. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Підручник для 2 класу. – К.: Форум, 2002. – 141 с.
10. Біда О.А. Супутник природознавства: Навчальний посібник для 3 класу чотирирічної школи і 2 класу трирічної початкової школи. – К.: Знання, 1998. – 249 с.
11. Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. – К.: Перун, 2000. – с. 90–132.
12. Біда О.А. Хрестоматія довкілля. – К.: Перун, 1999. – 360 с.
13. Варзацька Я.О., Шевченко Л.М. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. – 1991. – №5–6. – с. 30–32.
14. Вихрущ В.О. Методологія і методика наукового дослідження. – Тернопіль: ТАЙП, 2007. – 122 с.
15. Вікова психологія. / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Радянська школа, – 1976. – 272 с.
16. Волкова Л.С. Якщо уважно довкола подивитися. К.: Веселка, 1988. – с. 4–8.
17. Волкова Н. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2000. – 365 с.
18. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2003. с. 270–300.
19. Гадяцький В.М., Хлєбніков Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. – Харків: Ранок, 2003. – 133 с.
20. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. – К., 1995. – 237 с.
21. Гамалій А.Т. Настільні мовні ігри. – К.: Радянська школа, 1969. – 97 с.
22. Гетьман В.Ф. Экскурсии по природовєдєнию во 2 и 3 классах. Пособие для учителей. – К.: Радянська школа, 1983. с. 10–18.
23. Городенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1977. с. 45–81.
24. Грущинська І.О. Ведення спостережень за природою влітку // Початкова школа. – 2001. – №3. с. 16–18.
25. Гуз К.Ж. Дидактика, методика, нові інформаційні технології // Педагогіка і психологія. – 2000. – №3. – с. 13–18.
26. Дистерверг А. Избранные педагогические сочинения. – М.: Учпедгиз, 1956. – 158 с.
27. Дмитренко М.І, Литвин О.К. Народні повір’я. – К.: Народознавство – редакція часопису, 2000. – 128 с.
28. Дмитрієв Ю.Д. Про природу для великих і малих. – К.: Радянська школа, 1986. – с. 14–19.
29. Дробноход М. Філософія екологічної освіти // Освіта. – 1996. – 29 травня. – 4 с.
30. Жаркова І.І. Тематичний контроль навчальних досягнень учнів 3–4 класів із курсу Я і Україна. Я і природа // Початкова школа. – 2006. – №5. – с. 25–27.
31. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу Я і Україна Природознавство 3 клас. – К.: Грамота, 2006. – 2–4 с.
32. Казанський Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика. – М.: Просвещение, 1978. – с. 122–145.
33. Кальченко А., Тишковець С. Світ навколо нас. Тварини. – К.: Кобза, 2004. – 308 с.
34. Картель М.В. Ребуси для уроків ознайомлення з навколишнім світом та природознавства // Початкова школа. – 1990. – №3. – с. 114–127.
35. Киричук О.В., Романець В.А. Основи психології. – К.: Либідь, 1999. – 622 с.
36. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975. – с. 30–40.
37. Князева Т. Використання методів проблемного навчання на уроках природознавства // Початкова школа. – 2002. – №2. – с. 31–35.
38. Коменський Я. Велика дидактика. – М.: Педагогіка, 1982. – Т.1. – 168 с.
39. Коренева І. Завдання та ігри для розвитку спостережливості школярів у процесі вивчення природничого матеріалу // Розкажіть онуку. – 2004. – №6. – с. 41–43.
40. Костюк Г.С. Психологічні питання поліпшення якості уроку. – К.: Радянська школа, 1959. – 5 с.
41. Лернер І.Я. Процес навчання і його закономірності. – М.: Знання, 1980. – с. 34–36.
42. Лернер І.Я. Дидактичні основи методів навчання. – М.: Просвещение. – 1984. – с. 96–120.
Похожие работы
... проведена екскурсія залишає в пам’яті учнів яскраві спогади, дає змогу краще засвоїти основні поняття з курсу «Я і Україна», стає багатим джерелом нових знань і дієвою формою виховання. Отже, процес формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках природознавства буде ефективним, якщо дотримуватися таких дидактичних умов: 1) розуміння дитиною змісту і значення ...
... що під час формування знань про людину як живий організм використовують переважно такі методи навчання, як бесіду, розповідь, практичну роботу. 2. Які засоби ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства? Відповідаючи на дане запитання учителі зазначили, що в основному використовують малюнки підручника і дидактичні матеріали, виготовлені ними. ...
... знавальний інтерес" і зважаючи на вікові особливості дітей шестирічного віку, ми визначили методи і прийоми, які, на нашу думку, забезпечать ефективність процесу формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках „Я і Україна". У педагогічній літературі, знаходимо немало підтверджень фактам, що ефективність формування пізнавальних інтересів учнів залежить від зовнішніх умов і причин, які ...
... ставили перед ними мету, завдання та спільно визначали шляхи його виконання. 2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» Серед основних завдань, які стоять перед школою і кожним учителем, є формування в учня позитивної мотивації до навчальної діяльності та мотивації, яка б спонукала його до ...
0 комментариев