Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна" в початковій школі

Міністерство освіти та науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра природничих та математичних дисциплін початкового навчання

ДИПЛОМНА РОБОТА:

Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» в початковій школі

Виконала студентка

53 групи факультету ПВПК

заочної форми навчання

Рибак Людмила Іванівна

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук,

Чайковська Г.Б.

Тернопіль - 2009

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Народні прикмети в контексті їх навчального та виховного значення

1.1 Особливості виникнення народних прикмет та їх класифікація

1.2 Педагогічні можливості: народні прикмети природознавчого характеру в умовах початкової школи

Розділ 2. Дослідницько-експериментальна перевірка використання народних прикмет природознавчого характеру в початковій школі

2.1 Аналіз думки вчителів щодо можливості та доцільності використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

2.2 Методика використання народних прикмет на уроках «Я і Україна» в початковій школі

2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В умовах розбудови української державності значної актуальності набуває проблема формування духовно багатої особистості у відповідності до національного ідеалу, традицій навчання і виховання рідного народу. Саме ця ідея пронизує Державну національну програму “Освіта” (Україна ХХI століття) й спрямовує діяльність навчально-виховних закладів, творчий пошук науковців та практиків.

Відродження етнопедагогіки в Україні стало насущною проблемою нашого часу, яка переконало вчених-педагогів в тому, що без повернення до високо результатного, випробуваного століттями педагогічного досвіду народу, ми не можемо виховати справжню людину.

Питання навчання та виховання з використанням народних знань порушували в різний час філософ-просвітитель і поет-гуманіст Г.С. Сковорода, вчений-педагог, письменник та історик О.В. Духнович. Вони справедливо вважали, що суть виховання закладено в природі самого народу. Велику увагу вчені приділяли традиційним народним святам, звичаям, обрядам. прикметам.

На особливій ролі навчально-виховного досвіду народу в педагогічній науці й житті суспільства наголошував видатний український філософ, письменник і педагог Г. Сковорода. Ідеями української народної педагогіки пройнята вся його спадщина. Видатною подією у висвітленні української етнопедагогіки стала геніальна спадщина Т.Г. Шевченка, яка постала з народної творчості і навіки залишилась з народом як невід'ємна частина народної педагогіки.

«Народні знання - ось порятунок у вихованні і навчанні дітей, ефективні ліки для наших байдужих, зашкарублих душ. Бо народне - це завжди правдиве». Так вважає М.Г. Стельмахович, і не можна з ним не погодитись. Ми живемо в складний і цікавий час. Ламаються застарілі стереотипи, цінності, оновлюється наше суспільство. Дедалі частіше звертаємось до витоків нашої духовності, бо в ній містяться всі необхідні для людини знання [30].

Проблема народної педагогіки займала одне з центральних місць у педагогічній діяльності нашого співвітчизника В.О. Сухомлинського. Він наголошував: «Необхідно зміцнювати у дітей сильне природне почуття належності до отчого краю, котре ніколи не дозволить їм збочити з тернистого життєвого шляху». Він підкреслював, що важливо, щоб перші наукові істини діти засвоювали не за підручниками, а з живодайних джерел рідного краю [31].

Протягом століть народ створював і удосконалював свої знання, певні морально-етичні норми. Головними чинниками моралі українців споконвіку були повага і любов до вільної праці, створення ідеалів добра, краси природи, гуманного відношення до дарів природи. У цьому контексті, на підставі багаторічних спостережень в природі склався землеробський календар, сформувалися вміння передбачати погоду. Ці знання і вміння об’єдналися у великомасштабну категорію народних знань – народні прикмети.

Народні прикмети виникли на основі безпосередніх спостережень за навколишнім життям. Вони відзначаються влучністю вислову та лаконічністю, увібрали в себе світогляд народу, його багатовіковий досвід. Своїм змістом відображають найширші обрії побуту народу, його історію, культуру, звичаї, вірування, і водночас особливості світосприймання, самого способу мислення, національної ментальності.

Вивченням народних прикмет займались: В.М. Гнатюк “Вибранні статті про народну творчість”, М.Ю. Русин “Фольклорні традиції і сучасність”, Л.С. Хренов “Народні прикмети та календар”, І. Огієнко “Українська культура”, В. Скуратівський “Місяцелік”, “Русалії”, Митрополит І. “Дохристиянські вірування українського народу”.

Народні прикмети природознавчого характеру – це сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов’язуються з кліматичними чи погодними змінами. Народні прикмети природознавчого характеру одухотворяють природу, вчать дітей берегти, примножувати та пізнавати її особливості, закони розвитку. Вони є складовою частиною багатьох галузей народних знань — народної біології, астрономії, медицини, метеорології, хліборобської справи тощо. Використання народні прикмети у цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі розкриває важливі грані життя природи, людей. Глибоке знання народних прикмет сприяє підготовці молоді до самостійного життя.

Використання народних прикмет у навчально-виховному процесі на усіх ланках (особливо початковій) шкільної освіти допомагає вирішенню широкого кола педагогічних завдань, пов’язаних з формуванням і розвитком особистості з самого раннього дитинства. Народні знання є головною підвалиною національного виховання, вічним і невичерпним джерелом народної мудрості.

Однак, незважаючи на вагомий теоретичний та практичний внесок існуючих досліджень у розв’язання означеної проблеми, в педагогічній галузі освіти бракує системного дослідження використання народних прикмет у навчанні дітей молодшого шкільного віку. Саме тому, актуальність проблеми, її недостатня теоретична та методична розробленість, дали підстави для визначення теми дослідження, метою якого є розгляд психолого-педагогічних особливостей використання народних прикмет природознавчого характеру в роботі з дітьми молодшого шкільного віку.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є народні прикмети, їх педагогічні можливості.

Предметом дослідження: використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна".

Мета дослідження – визначення виховних і навчальних можливостей народних прикмет природознавчого характеру у навчанні молодших школярів та доцільності їх використання для підвищення рівня пізнавальної активності молодших школярів на уроках «Я і Україна».

Відповідно до мети вирішувались наступні завдання:

– з’ясування змісту поняття "народні прикмети природознавчого характеру" та особливості їх виникнення;

– визначення виховних і навчальних можливостей народних прикмет природознавчого характеру у початковій школі;

– проведення аналізу та узагальнення педагогічного досвіду щодо ефективності використання народних прикмет природознавчого характеру у навчанні дітей молодшого шкільного віку;

- розробка та апробація методики використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна".

– оцінка рівня пізнавальної активності учнів початкової школи під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна".

Гіпотеза дослідження: використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» підвищить рівень пізнавальної активності молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що проаналізовано й систематизовано широке коло народних прикмет природознавчого характеру і розроблено методичні рекомендації вчителям і вихователям щодо їх використання у вихованні й навчанні молодших школярів.

На першому етапі роботи ми визначили основні поняття проблеми, провели аналіз літературних джерел, з'ясували рівень використання народних прикмет природознавчого характеру у навчанні молодших школярів у практиці роботи передових вчителів. На цьому етапі нами використовувались методи теоретичного дослідження, порівняльно-історичний аналіз проблеми, методи спостереження, анкетування, метод інтерв’ю, бесіда, вивчення передового педагогічного досвіду.

На другому етапі роботи ми використовували народні прикмети природознавчого характеру у навчанні дітей, що, на нашу думку, сприятиме зростанню рівня пізнавального інтересу молодших школярів. Методи дослідження на цьому етапі: педагогічний експеримент, спостереження.

На третьому етапі, в процесі узагальнення результатів експериментальної роботи, використовувались методи теоретичного узагальнення.

Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг роботи – 61 сторінка друкованого тесту.

Розділ 1. Народні прикмети в контексті їх навчального та виховного значення