Теоретичні основи формування природничих знань у молодших школярів
Виникнення нових понять;
Аналіз проблеми формування природничих знань у психолого-педагогічній і методичній літературі
Методика формування знань про тварин у процесі вивчення курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі
Вибір та поєднання різних методів і засобів навчання в процесі формування знань про тварин у 3 класі
Запишіть, як пересуваються такі тварини: щука, метелик, вовк, сорока, гадюка, дельфін, кит, миша, сова, заєць, ящірка, жаба, вуж, олень, коник
Запишіть назви тварин і груп, до яких вони належать
Користуючись малюнками, складіть і запишіть ланцюги живлення
З’єднайте стрілками
Опишіть за зразком будь-яку відому вам тварину
Результати експериментального дослідження
Навигация
Методика формування знань про тварин у процесі вивчення курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі
Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"
146933
знака
13
таблиц
7
изображений
2. Методика формування знань про тварин у процесі вивчення курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі
2.1 Аналіз змісту знань про тварин, що формуються під час вивчення курсу «Я і Україна. Природознавство»
Навчальний курс «Я і Україна. Природознавство» розроблений на основі науково-педагогічної концепції поетапного формування самосвідомості учнів як каталізатора їхньої соціалізації відповідно до Державного стандарту освітньої галузі «Людина і світ» і є логічним продовженням природознавчої складової курсу «Я і Україна», що вивчається в 1–2 класах. Природознавство, як навчальний предмет, має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться у наступних класах. Згідно програми для середньої загальноосвітньої школи 1–4 класів, головною метою курсу в 3–4 класах є оволодіння учнів уявленнями про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв’язувати теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя, як найвищої цінності [53]. Вона досягається шляхом постановки і реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей. Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними; предметних умінь, на основі засвоєних природничих знань; умінь застосувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота). Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через володіння уміннями розумової діяльності. А також розвиток емоційної сфери дітей: їх пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування); здатність до творчості, до самовираження і спілкування в сумісній діяльності. Виховні цілі пов’язані з вихованням особистих якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
Завдання курсу полягає у формуванні в дітей на доступному рівні цілісного уявлення про природу, людину, суспільство та існуючі взаємозв’язки між ними, а також у виробленні в учнів пізнавального, практичного, оцінного, нормативно-регулятивного ставлення до згаданих об’єктів; забезпечення первинних, ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя.
Ще одна важлива особливість пропонованого курсу полягає в тому, що у центрі уваги перебуває сам учень: його потреби, інтереси, проблеми. А це передбачає активну участь учнів у доборі, осмисленні та узагальненні навчального матеріалу, що, безперечно, сприятиме пізнанню ними свого природного та соціального оточення і самовизначенню у ньому. Зміст курсу максимально адаптований до вікових інтересів та можливостей молодших школярів і переважно подається в образній та конкретно-чуттєвій формі з широким застосуванням малюнків, літературних текстів, засобів етнопедагогіки тощо. Зміст навчального матеріалу розкривається у логічній послідовності, що відтворює зв’язки, які існують між різними елементами знань: фактами, уявленнями, поняттями, законами, теоріями тощо. Структура курсу визначається покласним і тематичним розподілом навчального матеріалу.
Під час аналізу чинних навчальних програм курсу «Я і Україна» для початкової школи ми звернули увагу на зміст знань про тварин, що передбачено сформувати у молодших школярів. Результати аналізу відображені у таблиці 1.
Таблиця 1. Результати аналізу програми із курсу «Я і Україна»
| Клас | Розділ | Зміст знань про тварин |
| 1 клас | Природа навколо нас | Різноманітність тварин. Значення тварини у житті людини. Охорона тварин і турбота людини про них у різні пори року. Живий куточок у школі і вдома. Традиційні клички тварин, які живуть із людиною. |
| 2 клас | Природа навколо нас | Тварини: комахи, птахи, звірі та інші групи тварин (риби, земноводні, плазуни). Дикі та свійські тварини. Рослиноїдні, хижі і всеїдні тварини. Ланцюги живлення. Охорона тварин. Тварини, занесені до Червоної книги України. Сезонні зміни в житті тварин. |
| 3 клас | Тварини в природі | Різноманітність тварин у природі (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи). Живлення тварин. Ланцюги живлення у природі. Навколишнє середовище тварин. Пристосування тварин до умов навколишнього середовища. Значення тварин у природі. Цінність тварин для людей (пізнавальна, моральна, естетична, оздоровча, практична). Охорона тварин. |
| 4 клас | Планета Земля | Особливості тваринного світу океанів Землі. Особливості тваринного світу материків Землі. Охорона природи на планеті. |
| Україна – наша Батьківщина | Тварини природних зон України: мішані ліси, лісостеп і степ. Тварини Південного берега Криму, Карпат, Кримських гір. Взаємозв’язки тварин та інших компонентів природних зон, їх охорона. | |
| Рідний край | Тварини лісу, луків, поля, водойм. Взаємозв’язки тварин та інших компонентів угруповань. Тваринництво в рідному краї. Розвиток його галузей у зв’язку з природними умовами. Охорона природи в рідному краї. |
Ознайомлення із розділом «Тварини» розпочинається ще з 1 класу. Тут діти ознайомлюються із різноманітністю тварин у природі та їх значенням. Зміст навчального матеріалу спонукає учнів задуматися над тим, що людині необхідно знати про своє середовище життя, як вона може набути знання про нього. Дитина починає осмислювати зв’язки в довкіллі (між людиною і живою та неживою природою, між людиною та її оточенням).
Робота по формуванню уявлень про тварин триває на уроках «Я і Україна» у 2 класі. Зміст уявлення розширяється за рахунок ознайомлення дітей із основними групами тварин у довкіллі, із сезонними змінами в житті тварин. Діти ознайомлюються із народною мудрістю про тварин, із тваринами-оберегами українського народу. Знання ці конкретизуються внаслідок спостережень в природі, а також на уроках читання при опрацюванні художніх творів.
Робота над розвитком системи понять і уявлень про тварини здійснюється далі в 3 і 4 класах. Молодші школярі систематично ведуть спостереження за тваринами в природі. З третьокласниками проводяться екскурсії на водойму, в ліс, сад, поле, під час яких діти знайомляться з мешканцями цих природних угрупувань.
Із аналізу навчальних програм видно, що найширше із тваринами молодші школярі знайомляться в 3 класі. Згідно програми [53] учні 3 класу засвоюють елементарні поняття «рослиноїдні тварини», «хижі тварини», «всеїдні тварини», «довкілля тварин»; розширюють і поглиблюють поняття «комахи», «риби», «земноводні», «плазуни», «птахи», «звірі», «ланцюг живлення», «тварини – живий організм»; мати уявлення про передачу поживних речовин і енергії в ланцюгу живлення, особливість поведінки тварин окремих груп, деякі ознаки пристосування тварин до умов навколишнього середовища; про необхідні умови для життя тварин; вміти стисло характеризувати значення тварин у природі і для людей (пізнавальне, моральне, естетичне, оздоровче, практичне), причини зникнення тварин на Землі та їх охорону; вміти встановлювати зв’язки між тваринами і компонентами неживої природи (повітрям, водою, ґрунтом), тваринами і рослинами; вміти наводити приклади тварин з деякими ознаками пристосування до умов навколишнього середовища; розпізнавати комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів за істотними ознаками; висловлювати цінні судження про ставлення інших і своє власне до тварин у природі; вміти досліджувати і моделювати ланцюги живлення у природі; вести спостереження за сезонними змінами, що відбуваються вжитті тварин різних груп; брати посильну участь в охороні тварин своєї місцевості; виявляти моральне і естетичне почуття у ставленні до тваринного світу, пізнавальний інтерес до вивчення тварин.
У 4 класі школярі глибше ознайомлюються з тваринним світом, зокрема, із різноманітністю тварин материків і океанів Землі, природних зон України, водойм, боліт, гір, лісів, луків, поля, степів та інших природних угруповань. Вивчають особливість тваринництва в рідному краї, його галузі, зв'язок із природними угрупованнями. Учні повинні вміти розрізняти найхарактерніші тварини природних зон України та природних угруповань рідного краю, найпоширеніші тварини рідного краю, встановлювати і пояснювати взаємозв’язки в природних зонах і природних угрупованнях, вміти характеризувати зменшення чисельності видів та різноманітності тварин, наводити приклади тварин, занесених до Червоної книги, робити висновки про різноманітність живої природи, планувати і проводити елементарні дослідження з використанням спостережень, дослідів, практичних робіт, користуватися новою літературою з метою пошуку нової інформації, здійснювати елементарні екологічні прогнозування змін у житті тварин під дією на них людини, брати участь у заходах з охорони тварин.
Уявлення і поняття, що формуються у молодших школярів, елементарні, але в той же час вони повинні бути науково достовірними.
Як показав аналіз змісту навчальної програми із курсу «Я і Україна», з класу в клас загальне поняття «тварини» збагачується новим змістом, розширюється його обсяг. Воно формується в молодших школярів на основі уявлень про окремих представників тваринного світу, створених внаслідок безпосередніх спостережень, перегляду кіно – та діафільмів, телепередач, розповідей учителя і батьків, читання дитячої науково-популярної та художньої літератури. Наприклад, учням у 2 класі необхідно збагнути, що до тварин належать комахи, птахи, звірі, розрізняють дикі та свійські тварини, а у 3 класі, що до тварин належать звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи, що серед них розрізняють рослиноїдних, хижих і всеїдних, учні дізнаються як розмножуються тварини, живляться, встановлюють причини руйнування ланцюгів живлення, їх пристосування до умов навколишнього середовища, значення тварин у природі та їх значення для людей. В 4 класі вони розглядають тварин, як компонент природних угруповань, формується уявлення про тваринництво, залежність його розвитку від природних умов.
Із класу в клас зростають також і вимоги щодо рівня знань молодших школярів про тварин (див. табл. 2).
Таблиця 2. Вимоги до знань молодших школярів про тварин
| Клас | Вимоги до знань учнів |
| 1 клас | - Учень має уявлення про різноманітність тварин, умови їх проживання, значення тварин для людини; - наводить приклади тварин найближчого оточення; - розпізнає тварини найближчого оточення; - встановлює найпростіші зв’язки між неживою природою та тваринами; - виявляє почуття шанобливого ставлення до тварин найближчого оточення. |
| 2 клас | - Учень має уявлення про групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі; дикі та свійські тварини; рослиноїдні, хижі і всеїдні тварини; про необхідність охорони тварин; - наводить приклади трьох-чотирьох назв кожної групи тварин своєї місцевості; трьох-чотирьох назв тварин, занесених до Червоної книги України; - розпізнає тварин за їх істотними ознаками; - встановлювати залежність життя і розвитку тварин від факторів неживої природи; - володіти способами пізнання природи найближчого оточення: спостереження, дослід, практична робота. |
| 3 клас | - Учень засвоїв елементарні поняття: «рослиноїдні тварина», «хижа тварина», «всеїдна тварина», «навколишнє середовище тварин», «необхідні умови для життя тварин»; - розширив і поглибив поняття: «комахи», «птахи», «плазуни», «земноводні», «риби», «звірі», «ланцюг живлення», «тварина – живий організм»; - має уявлення про передачу поживних речовин та енергії в ланцюгу живлення, про особливості поведінки тварин окремих груп, про деякі ознаки пристосування тварин до умов навколишнього середовища; - стисло характеризує значення тварин у природі і для людей (пізнавальне, моральне, естетичне, оздоровче, практичне); причини зникнення тварин на Землі та їх охорону; - встановлює зв’язки між тваринами і компонентами неживої природи (повітрям, водою, ґрунтом), тваринами і рослинами; - наводить приклади тварин із деякими ознаками пристосування до умов навколишнього середовища; - розпізнає комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів за їх істотними ознаками; - висловлює оцінні судження про ставлення інших і своє власне до тварин у природі; - досліджує і моделює ланцюги живлення в природі; - веде спостереження за сезонними змінами, що відбуваються в житті тварин різних груп; - бере посильну участь в охороні тварин своєї місцевості; - – виявляє моральні й естетичні почуття у ставленні до тваринного світу, пізнавальний інтерес до вивчення тварин. |
| 4 клас | - Учень має уявлення про особливості тваринного світу материків і океанів Землі; - встановлює взаємозв’язки між рослинами і тваринним світом природних зон; - розпізнає найхарактерніших тварин природних зон, деякі ознаки пристосування їх до умов навколишнього середовища; - має уявлення про тваринництво в рідному краї; - називає свійських тварин, яких розводять у рідному краї, кілька тварин, які занесено до Червоної книги рідного краю; - моделює взаємозв’язки в природних угрупованнях. |
Щоб простежити, як вимоги програми реалізовані в підручниках, ми здійснили аналіз їх змісту.
У структурі підручників «Я і Україна» для 1–4 класів виділяють текстовий і позатекстовий компоненти (апарат орієнтування, апарат організації засвоєння знань, ілюстративний матеріал). Кількісні дані компонентів у підручниках «Я і Україна» для початкової школи представлено у таблиці 3.
Таблиця 3. Кількісні дані компонентів у підручниках «Я і Україна»
| Компоненти підручника | Кількість компонентів | |||
| 1 клас | 2 клас | 3 клас | 4 клас | |
| Навчальні тексти | 3 | 4 | 10 | 11 |
| Додаткові тексти, представлені оповіданнями, віршами, прислів’ями та загадками | 3 | 7 | 2 | 0 |
| Ілюстрації | 14 | 22 | 18 | 10 |
Вважаємо, що у підручниках достатньо текстів та ілюстрацій, спрямованих на формування в учнів знань про тварин, а завдань творчого характеру, можна було б використати більше.
Детальніше зупинимось на підручнику 3 класу та розглянемо, як формуються уявлення і поняття про тварин. Знання про тварин в учнів 3 класу формуються у такій послідовності: «Тварини в природі», «Як розрізняють тварин», «Тварини – живі організми», «Різноманітність тварин у природі», «Чим живляться тварини?», «Ланцюги живлення», «Як розмножуються тварини», «Довкілля тварин», «Як тварини добувають корм», «Охорона тварин». Наукова інформація подана у вигляді статей. Статті підручника наповнені точним та цікавим матеріалом, містять науково достовірну інформацію, містять елементарні визначення про тварин. Малюнки – яскраві, виразні. Шрифт, яким написаний підручник, чіткий, відповідного масштабу. Розглянемо завдання, які пропонує підручник для формування уявлень і понять про тварин. Після кожної статті підручника пропонуються завдання типу: перевір себе, з’ясуй, поміркуй, пригадай, а також спостереження та практичні роботи. Всі завдання одноманітні та переважно репродуктивного характеру. Для того щоб сформувати повне уявлення чи поняття про той чи інший предмет, цих завдань виявляється недостатньо.
Таким чином, нами проаналізовано зміст програми і підручників з курсу «Я і України», виявлено, які знання про тварин формуються в учнів початкової школи.
Похожие работы
... проведена екскурсія залишає в пам’яті учнів яскраві спогади, дає змогу краще засвоїти основні поняття з курсу «Я і Україна», стає багатим джерелом нових знань і дієвою формою виховання. Отже, процес формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках природознавства буде ефективним, якщо дотримуватися таких дидактичних умов: 1) розуміння дитиною змісту і значення ...
... що під час формування знань про людину як живий організм використовують переважно такі методи навчання, як бесіду, розповідь, практичну роботу. 2. Які засоби ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства? Відповідаючи на дане запитання учителі зазначили, що в основному використовують малюнки підручника і дидактичні матеріали, виготовлені ними. ...
... знавальний інтерес" і зважаючи на вікові особливості дітей шестирічного віку, ми визначили методи і прийоми, які, на нашу думку, забезпечать ефективність процесу формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках „Я і Україна". У педагогічній літературі, знаходимо немало підтверджень фактам, що ефективність формування пізнавальних інтересів учнів залежить від зовнішніх умов і причин, які ...
... ставили перед ними мету, завдання та спільно визначали шляхи його виконання. 2.3 Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» Серед основних завдань, які стоять перед школою і кожним учителем, є формування в учня позитивної мотивації до навчальної діяльності та мотивації, яка б спонукала його до ...
0 комментариев