Гра "Утвори слово"

13. Гра "Утвори слово"

Даються будь-які два слова. Завдання: придумати ситуацію. Наприклад:

Коза, космос; ліс, злива; вечір, інопланетянин.

Досі у своїй роботі я більше акцентувала увагу на такому різновиді читання, як читання вголос. Звичайно, читання вголос має значні переваги. Воно сприяє виробленню навички літературної вимови, формує вміння правильно інтонувати речення. Однак відомо, що людина в житті більше користується читанням мовчки.

Безумовно, я однаковою мірою на уроках працюю над цими двома різновидами читання, бо, звичайно, нормальною швидкістю читання вголос слід вважати таку, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини, а швидкість читання мовчки має бути вищою, ніж читання вголос. Спочатку "трохи вищою", потім - удвічі, а дехто може досягти й більшої швидкості. Для удосконалення читання мовчки використовую у своїй роботі з дітьми прийоми, методи та вправи, запропоновані вчителькою М. М. Батрачною з Полтавської області. Особливо успішно застосовую такі завдання, як пробігання дітьми очима по тексту або його частині, приклавши до вуст палець; також навчаю перекладати текст, тобто знаходити потрібну інформацію, не читаючи весь текст, а лише пробігаючи очима по ньому (наприклад, знайти і прочитати слова певної дійової особи).

2-3 хвилини напруженого пошуку зовсім не втомлюють учнів. Ще одна умова пошуку-переглядання є швидкість. Пропоную: знайти якомога швидше; знайти, випередивши товариша; доки я порахую до ..., ви мусите знайти вказане. Наприклад, даю такі завдання: знайти найдовше слово, найкоротше слово, слово, в якому найбільше голосних, приголосних, і т. д.

Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох чинників: розуміння слова, речення, цілого тексту. Щоб розуміти текст, що читається, треба мати достатній лексичний запас, уміти швидко співвідносити графічну форму слова із звуковою.

Цікавим є питання про перевірку розуміння прочитаного тексту. Можна поставити питання, що стосується одного окремого слова, словосполучення, окремого речення. Часто на розуміння прочитаного тексту пропоную тексти.

Наприклад, у 3 класі при перевірці тексту К. Пасічної "Такий самий дриль" на етапі перевірки домашнього завдання пропоную тест "Так - ні".

1.   Роман Михайлович приніс маленький ящик з інструментами. (Ні)

2.   В ящик була вкладена книжка з надписом. (Ні)

3.   Діти конструювали модель корабля. (Так)

4.   Ігор загубив дриль. (Ні)

5.   Діти зробили інший дриль. (Ні)

6.   Сашко пофарбував новий дриль. (Ні)

7.   Модель монітора сподобалась. (Так)

8.   Юрко був радий подарунку тата. (Так)

9.   Старий дриль викинули. (Ні)

Навичка читання, мабуть, найважливіша з усіх, якими мають оволодіти учні початкових класів. Без швидкого й свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів. 53 % школярів, що швидко читають, вчаться добре і відмінно, а серед тих, хто читає повільно, таких не більше 4 %. На думку психологів на успішність впливає понад 200 факторів. Серед найважливіших перше місце посідає швидкість читання.

Дитина, яка не вміє швидко читати, зазнає великих труднощів, перевантаження під час виконання домашніх завдань. Внаслідок того, що читання книг за низької швидкості - читання - не задоволення, а виснажлива праця, дитина, яка погано читає, не відвідує бібліотеку, не читає газет та книжок.

Традиційно визначають швидкість прочитання дитиною буквених знаків за хвилину. Визначимо зміст цього поняття і доцільність його використання. З даних психологічних досліджень відомо, що продуктивність будь-якої діяльності визначається кількістю виконаної роботи за певний період часу. Виконана робота має бути задовільною за якістю і посильною для того, хто її виконує. Продуктивність читання визначається кількістю матеріалу, прочитаного за одиницю часу з високим рівнем розуміння прочитаного. Швидкість особливо тісно пов'язана з віком дітей, етапом їх навчання та індивідуально-типологічними особливостями. Існувала думка, що швидкість читання визначає швидкість розуміння тексту - кінцеву мету читання і основний його показник. Тоді й виник показник - вміти за хвилину читати певну кількість слів. Нині більшість психологів і педагогів дотримується думки, що розуміння прочитаного не залежить від швидкості читання. Швидкість читання сама по собі не має ніякої цінності. Вона має значення лише в співвідношенні з рівнем розуміння прочитаного матеріалу. І для тих, хто починає читати є оптимальна та швидкість читання, яка притаманна дитині при говорінні.

Головне, що дитина зрозуміла з прочитаного. Так що істина криється у вислові: "Не багато читай, а багато розумій". Отже дітей 6-річного віку слід перш за все налаштовувати на більш якісне сприймання тексту, більш глибоке оволодіння змістом прочитаного.

У дітей 6 року життя ми тільки формуємо готовність до оволодіння на наступних етапах систематичними навичками читання.

Варто звернути увагу і на психотравмуючу ситуацію для дітей під час перевірки швидкості читання. То чи варто заради цифр, які ні про що не говорять, ризикувати здоров'ям дітей? Чи варто принижувати дітей і батьків, вивішуючи результати перевірки для огляду. Отже, оптимальною є та швидкість читання, при якій дитина розуміє прочитане на достатньому рівні.

Крім того, проблема швидкості читання має, на думку В. Зайцева, ще кілька аспектів.

I. Аспект навчання: щоб виконати домашні завдання на один день, учень 8-го класу повинен прочитати у середньому 7-8 сторінок тексту підручника. За низької швидкості читання, щоб прочитати текст тільки раз, дитина має витратити приблизно 2 години. Але оскільки при повільному читанні зміст прочитаного залишається незрозумілим, то учень повинен читати текст як мінімум тричі. Крім того, йому треба виконати письмові завдання. Але той, хто повільно читає, як правило, й повільно пише. Отже, зрозуміло, що вчитися успішно і без перевантажень дитина зможе тільки тоді, коли навчиться швидко читати і писати.

II. Аспект розвитку. Розумова працездатність значною мірою залежить від таких чинників, як оперативна пам'ять і стійкість уваги, що удосконалюються в процесі читання. Тому учні, які швидко читають і, як правило, читають багато, мають розвинену оперативну пам'ять та стійку увагу.

III. Аспект виховання. Усім добре знайоме явище: в 3-4–х класах 60-70 % учнів вчаться позитивно, в 4-5–х успішність різко падає, кількість учнів, що добре вчаться, зменшується до 30-40 %. У чому ж причина? Пригадаймо, що найсильніше впливає на успішність швидкість читання. Якщо по закінченні 3 (4) класу учні не вміють швидко, добре читати, то у 5-му класі, коли різко зросте навчальне навантаження, їхня успішність падатиме.

У нормативах, затверджених МОН України (вони мало відрізняються від тих, якими ми послуговувалися раніше), вказано, що швидкість читання наприкінці 3-го класу має становити 80-95 слів за хвилину.

В.О. Сухомлинський у книзі "Розмова з молодим директором школи" пише, що бажано, щоб до моменту закінчення 3-го класу вільне читання становило 150-300 слів за хвилину. Навіть 150 слів за хвилину - це майже удвічі більше, ніж вказано у нормативах.

Дослідження В. Зайцева (Донецький державний університет) показало, що діти, які наприкінці 3-го класу читали в середньому зі швидкістю 150 слів за хвилину, потім стали відмінниками; ті, хто читав зі швидкістю 120 слів за хвилину – хорошистами; а ті, хто читав зі швидкістю 80-90 слів за хвилину - "трієчниками".

Отже, орієнтуючись на нормативи МОН України, учитель заздалегідь формує зі своїх учнів майбутніх трієчників, а виконуючи рекомендації В.О. Сухомлинського - відмінників.

Досягнення швидкості читання 120-150 слів за хвилину реальне, адже більше ніж 90 % учнів за темпераментом сангвініки та холерики, а тому розмовляють і читають саме у такому темпі. Водночас флегматики та меланхоліки, тобто ті, хто повільно розмовляє та читає, становлять менше ніж 10 %, або 3-4 учні в класі.

Отже, переважній більшості дітей цілком доступна швидкість читання 120-150 слів за хвилину.

Професором І.Т. Федоренком, який керував лабораторією експериментальної дидактики у Харківському державному педінституті, і вчителями творчої групи лабораторії Донецького державного університету було розроблено цілу низку ефективних рекомендацій, які дозволяють формувати оптимальну швидкість читання в учнів початкових класів. Зупинимося на деяких з них.

Щоурочні п'ятихвилинки "читання-дзижчання" з використанням складових таблиць (ПГ, ППГ, ПППГ, де П – приголосний; Г – голосний; ПГ – приголосний + голосний), таблиць слів, пірамідок слів.

"Читання-дзижчання" було одним з основних прийомів під час навчання читання учнів молодших класів у Павлиській школі. У наш час цей прийом застосовується у багатьох школах - він дуже ефективний. Адже при звичайній методиці на уроках читання у класі з наповненням 30-35 осіб учитель має можливість спитати кожного учня тільки раз на тиждень, приділивши йому біля 2 хвилин. Тобто кожен учень матиме усього 2 хвилини на тиждень для тренування, що для навчання нормального читання катастрофічно недостатньо.

Що ж дають щоурочні п'ятихвилинки "читання-дзижчання"? Таким чином тривалість тижневого тренування становить біля 100 хвилин. Природно, що швидкість читання стає набагато вищою.

Що таке "читання-дзижчання"? Це читання напівголосно, щоб не заважати тому, хто сидить поруч. Читають усі учні класу разом, одночасно, кожен зі своєю швидкістю.

Краще запам'ятовується те, що миготить, а не те, що постійно знаходиться перед очима. Тобто, важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Якщо ми хочемо опанувати якісь уміння, довести їх до рівня навички, треба проводити нетривалі вправи, але якомога частіше. Не варто примушувати дитину, що погано читає, читати вдома 1,5-2 години підряд. Така тривала, дуже тяжка робота формує у неї негативне ставлення до читання.

Набагато краще, якщо домашнє тренування відбувається у три прийоми по 5 хвилин. Дитина читає і переказує невеликий абзац або маленьке оповідання. Через годину-дві - ще одне читання, а перед сном - ще одне. Таке 15-хвилинне тренування дає значно більший ефект, ніж 1,5-2 години безперервної роботи.

Якщо дитина неохоче читає книжки, їй необхідно запропонувати прочитати один-два рядки, а потім трохи відпочити. Такий режим автоматично виникає під час читання дитячих книжок з малюнками, книжок-розмальовок з невеликими текстами, під час перегляду діафільмів.

Кожний діафільм місіть 36-40 кадрів - це 72-80 рядків тексту. Тому читати треба по черзі: кілька кадрів читає дитина, потім кілька кадрів-хтось із батьків.

Гарні результати дає читання перед сном. Це пояснюється тим, що остання подія дня найкраще фіксується емоційною пам'яттю, тому під час нічного сну людина знаходиться під ЇЇ впливом, звикає до цього стану. Внаслідок цього у неї формується певна установка, певне ставлення до того чи іншого виду діяльності.

Тому рекомендація вчити вірші напам'ять перед сном має дуже глибоку психологічну підставу.

Дуже ефективним є перегляд перед сном діафільмів.

Значно гальмує розвиток читання слабка оперативна пам'ять, невеликий обсяг зорового сприйняття. Це виявляється у тому, що дитина не бачить усього слова, а читає його по складах, або читаючи речення з 6-8 слів забуває перше слово, дочитавши до 5-6. Природно, що вона не може зрозуміти зміст прочитаного, змушена кілька разів прочитувати речення. Дуже ефективно тренувати оперативну пам'ять за допомогою зорових диктантів. Тексти цих диктантів та методика їх впровадження були розроблені професором І.Т. Федоренком (Харківський державний педінститут, лабораторія експериментальної дидактики).

Було розроблено 18 наборів речень, по шість речень у кожному наборі. Кожне наступне речення на одну дві букви довше за попереднє, тобто речення подовжуються поступово. Якщо перше речення "Іде дощ" містить 6 букв, то останнє речення вісімнадцятого набору - 47 букв. На роботу з усіма вісімнадцятьма наборами вчитель витрачає не більше двох місяців. Отже, за два місяці оперативна пам'ять дитини розвивається настільки, що вона легко може прочитати, запам'ятати і без помилок записати речення з 47 букв (або 8-9 слів). Оскільки дитина легко розуміє зміст речення, то й читати їй стає цікаво, отже, й процес навчання читання відбувається набагато швидше. Зорові диктанти треба писати щодня – написання їх через день дає незначний ефект.

Дуже ефективним є й багаторазове читання. Проводиться воно у режимі "читання-дзижчання" упродовж однієї хвилини на незнайомому тексті. Після того, як учитель прочитає початок якогось оповідання, діти продовжують читати напівголосно кожен у своєму темпі. Через хвилину кожен позначає, до якого слова він дочитав. Потім відбувається повторне читання того самого тексту і знову кожен позначає, до якого слова він дочитав. Природно, що вдруге кожна дитина прочитає на кілька слів більше. Це викликає позитивні емоції і бажання читати ще. Але не слід читати один і той самий текст більше трьох разів.

Читання у темпі скоромовки призначене для тренування і розвитку артикуляційного апарату. Проводити його можна на знайомому тексті, причому вимоги до виразності читання в даному випадку знижені, але підвищені вимоги до чіткого вимовляння закінчень слів. (Виразність читання і чіткість прочитання - це завдання, які виключають одне одного.) Ця вправа триває не більше 30 секунд.

Потім дітям пропонують знову прочитати той самий текст трохи повільніше, але чітко, виразно. Діти читають знайому частину тексту і переходять до незнайомої. При цьому підвищений темп читання у них зберігається, хоч і недовго (пів рядка, рядок). Однак тривалість читання у підвищеному темпі за умови регулярного тренування поступово збільшується, і через два-три тижні швидкість та виразність читання стають значно кращими.

Наприкінці кожного уроку читання можна залишити чотири хвилини, щоб провести самозамірювання швидкості читання. Упродовж однієї хвилини діти читають незнайомий текст у режимі "читання-дзижчання" кожен у своєму темпі. Потім підраховують кількість прочитаних слів і записують результат у щоденник. Порівняння результатів за тиждень завжди показує збільшення швидкості читання, що створює позитивний емоційний ефект.

На удосконалення навчальних навичок впливає чимало факторів. Наприклад, на розвиток читання позитивно впливає:

•  стимуляція до швидкого читання;

•  артикуляція.

Тому треба систематично тренувати учнів у читанні скоромовок з метою покращення артикуляції: спочатку їх читають повільно, поступово збільшуючи темп під час багаторазових повторень.

Стимулювання учнів до швидкого читання не обмежується зауваженнями типу "повільно читаєш, читай швидше", а супроводжується показом зразків "швидкого" читання. Треба вимагати від учня кілька разів прочитати слово або речення, дати йому можливість відчути, в якому темпі слід читати. Доцільно, щоб текст прочитав спочатку сильний учень, а ,потім слабкий. Стимулом є й проведення конкурсів на кращого читця класу.

Швидке читання можливе за умови відрегульованого дихання. З цією метою проводять дихальну гімнастику. Регулюванню дихання сприяє читання скоромовок, а також вправи: швидкий та глибокий вдих через ніс з наступним повільним та спокійним видихом через рот.

Упродовж усього періоду навчання в початковій школі потрібно удосконалювати техніку читання, прищеплювати любов до книги, готувати учнів до позакласного читання. Для цього треба не тільки навчити дітей читати, але й ознайомити їх з книгою як засобом спілкування людей, засобом масової інформації, як продуктом видавницької поліграфічної промисловості.

Слід ознайомити дітей зі світом книг, з бібліотечними видами пошуку потрібної книги, сформувати у них інтерес до книги. З цієї метою, починаючи з вересня, можна з'ясувати, у кого з дітей є які книги і про що вони, запропонувати принести книги на урок і уважно розглянути їх, практикувати читання вголос окремих книжок, показуючи зразок виразного читання, організовувати переказування прочитаного, давати завдання вдома переказувати рідним зміст прочитаного, придбати нові книги. У другому півріччі можна показати, як вибрати книгу, організовувати самостійне читання мовчки, виявляти, хто з дітей читає вдома цікаву книжку і про що вона. У 2-му і 3-му класах необхідно й далі систематично працювати з книгою, ознайомлювати школярів з роботою бібліотеки, вчити користуватися нею. Необхідно також встановити для кожного класу певну кількість сторінок, які треба прочитати протягом тижня. Наприклад, для 1-го класу - 30, 2-го - 60, 3-го - 80 сторінок, для 4-го - одну-дві невеличкі книжки. При цьому необхідний систематичний контроль вчителя за якістю позакласного читання.

Загалом, швидкість читання без розуміння, сприйняття та усвідомлення тексту не дає ніяких позитивних результатів. Під час роботи з художнім твором навичка читання включається до складної читацької діяльності, спрямованої на сприймання, усвідомлення, відтворення тексту.

Розділ II. Формування навички швидкого читання у молодших школярів

Похожие работы

Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів

Скачать

158090

11

0

... ів інтонації, як паузи, мелодика темп, логічні наголоси, поза, жести, міміка, є запорукою осмислення учнями нашого мовлення, усвідомлення виразності рідної мови. 2.2 Підготовка художнього твору до читання та використання в ній засобів логіко-емоційної виразності Оволодіння технікою мовлення та засобами інтонаційної виразності є важливою передумовою до успішного читання художнього твору, але ...

Використання засобів педагогічного малювання у процесі удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів

Скачать

136303

0

12

... , отрима-ними 20 учнями контрольного класу. Предметом нашого експериментального дослідження стала побудова і впровадження системи завдань, спрямованих на формування навичок образотворчої діяльності шляхом використання засобів педагогічного малювання у молодших школярів. Відповідно вивчався вплив система-тичного використання педагогічних малюнків на формування навичок виконання зображення. У ...

Формування у молодших школярів навичок швидкочитання як засобу усвідомленого сприйняття художнього твору

Скачать

156012

12

2

... ї читацької діяльності, спрямованої на сприймання, усвідомлення, відтворення тексту. 2.1 Формування навички швидкого читання як основи усвідомленого сприйняття художнього твору. Методика формування навички швидко читання в сучасній початковій школі В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу за умови правильного психолого-педагогічного підходу може стати ...

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Скачать

173097

5

1

... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...