Організація та зміст експериментального дослідження

Психолого-педагогічні особливості процесу формування у дітей навички читання Вироблення якісних ознак читання як основне завдання уроків читання у початковій школі Шляхи формування та удосконалення навички читання Формування швидкого й свідомого читання як засобу успішного навчання дитини в школі Таблиці Шульте Гра "Утвори слово" Методика формування навички швидкочитання в сучасній початковій школі Відбір вправ з удосконалення навички швидкочитання та ефективність їх застосування Організація та зміст експериментального дослідження Гімнастика для очей Перевірка розуміння прочитаного

251549

знаков

таблиц

изображений

Відбір вправ з удосконалення навички швидкочитання та ефективність їх застосування Читать далее: Гімнастика для очей

2.3 Організація та зміст експериментального дослідження

Мета нашого експериментального дослідження полягала у тому, щоб сформувати та удосконалити в дітей навичку швидкого читання у взаємозв'язку з іншими навичками, а в першу чергу з навичкою усвідомленого читання за допомогою комплексу спеціально відібраних для цього вправ, розроблених І. Т. Федоренком, методичних рекомендацій В. Зайцева. Експериментальне дослідження проводилось у 2007-2009 навчальних роках на базі Бережанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тернопільської області. Експеримент проводився у першому класі у 2007-2008 навчальному році та у 2 класі у 2008-2009 навчальному році з одним і тим самим контингентом учнів.

При проведенні експериментального дослідження ми враховували - методичні рекомендації щодо читання учнів вголос і мовчки, програмні вимоги до навички читання відповідно у 1 -А та 2-А класах, а також ретельно вивчали психологічні та індивідуальні особливості дітей, тобто той факт, що хорошою швидкістю читання вважається така, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини. Як вже зазначалося, сам процес перевірки техніки читання створює величезну психотравмуючу ситуацію для дітей, що негативно позивається на результатах техніки читання. Спостереження показали, що учні, як правило, бояться насмішок та осуду своїх однокласників через їх занадто повільне читання, що в результаті призводить до того, що дитина замикається у собі і це нівелює її як особистість. Тому при проведенні експерименту ми організовували роботу учнів у звичних для них умовах. Та при перевірці техніки читання ми враховували також і те, що темп читання не є основним показником сформованості навички.

Для того, щоб сприяти удосконаленню навички швидкості читання у букварний період навчання грамоти ми систематично вичленували вправи прикладного характеру, не пов'язані безпосередньо з художнім твором та завдання при опрацюванні тексту на уроці класного чи позакласного читання.

Коли діти опановували графічне зображення букви та склади ефективним було використання спеціальних карток та таблиць. (Усі вправи, використані в експерименті, подані у параграфах 2.1 та 2.2). вправи з ними використовувались щоденно протягом першого місяця навчання в школі і, таким чином, діти вчилися прочитувати склад миттєво, не поділяючи його.

За допомогою таких таблиць та карток І. Т. Федоренка з ігровими елементами навчальний процес набув невимушеності, жвавості, що сформувало у дітей позитивне ставлення до уроків читання.

Діти швидко запам'ятовували склади, що покращило техніку їхнього читання. Крім таблиць складів ми використовували картки зі словами у стовпчиках. Діти швидко їх читали, а потім називали ті, які запам'яталися. Це розвивало їхню пам'ять.

Читання пароплавом, а також "словесні приклади" сформувало у дітей плавне прочитування слів.

Для розширення кута зору учнів ми використовували малюнкові, буквені, складові та числові піраміди. Діти зосереджувалися на вертикальній лінії і прочитували слова й склади, не рухаючи при цьому головою й очима.

Використовувались і квадрати Шульте, заповнені буквами або числами, до яких стояло завдання прочитати числа чи букви в послідовності натурального ряду чи в алфавітній послідовності, не переміщаючи зір за межі центральної клітинки.

Ігри зі складовими таблицями "Біг східцями", "Літак", "Читалочки-складалочки", "Читалочки-з'єдналочки", "Знайди пару", гімнастика для м'язів та очей сприяли значному розширенню кута зору читачів.

Усі ці вправи на пропедевтичному етапі навчання читання були спрямовані, головним чином, на формування готовності до оволодіння на наступних етапах систематичними навичками читання.

Для перевірки розуміння прочитаного пропонувалося учневі розказати, про що він прочитав. Якщо ж школяр був неспроможний відповісти, йому ставили конкретні запитання. Крім цих завдань свідоме сприйняття тексту перевіряли через уміння самостійно переказувати зміст (повно, стисло, вибірково, творчо), складати план прочитаного (усно чи письмово), поділяти текст на частини, придумувати заголовки до них, знаходити описи природи, подій, вчинків, образів, давати елементарну характеристику дійовій особі, висловлювати власне ставлення до прочитаного тощо.

Ми вели спеціальний зошит обліку техніки читання, в якому відображали динаміку читацької навички учнів протягом всього періоду проведення експерименту.

Схема обліку навичок читання приблизно така:

№п/п	Прізвище, ім’я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміння прочитаного			Виразність читання
№п/п	Прізвище, ім’я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміє	Частково розуміє	Не розуміє	Логічні наголоси	Паузи	Інтонація
	Александрович О.	ц.с.		48	+			+	+	–

Ми позначали спосіб читання: цілими словами (ц.с), цілими словами з елементами поскладового (ц.с.+склад), складами і словами (скл.+с), поскладове (склад.), побуквене (б.); загальну кількість помилок (пропуск, перестановка літер, складів, слів, заміна однієї частини слова іншою, неправильний наголос); кількість слів, прочитаних за хвилину, і пізніше - розуміння прочитаного - знаки плюс (+), а нерозуміння - мінус (–).

Для коригування техніки читання мовчки і вголос ми користувалися такими нормативами.

Види читання

Півріччя

Класи

1-ий

2-ий

3-ій

4-ий

1. Вголос

–

20-30

35-45

50-60

65-70

75-80

80-85

90-95

2. Мовчки

–

65-80

85-110

90-140

100-150

110-170

У 1 класі та в І півріччі 2-го класу ми надавали перевагу читанню вголос, і лише у II півріччі 2-го класу - читанню мовчки. Контрольну перевірку читання мовчки здійснювали на невідомому, новому для учнів творі середньої трудності. Щоб виявити розуміння прочитаного пропонували: визначити послідовність розповіді, переказати прочитане, дати відповіді на запитання, пояснити значення окремих слів і висловів, назвати дійових осіб, пригадати початок або кінець розповіді.

Можна вважати задовільним рівень розуміння прочитаного мовчки, якщо правильні відповіді становлять більше 2/3 від загальної кількості названих вище завдань. Звичайно, що в учнів 1-2 класів рівні опанування темпом читання вголос значно нижчі, ніж в учнів 3-4 класів. Швидкий темп читання характерний для мовчазного читання.

У післябукварний період навчання грамоти ми продовжували удосконалювати навичку читання такими способами:

• 15-секундними замірюваннями швидкості;

• читанням школярів уголос і про себе, тобто самоконтролями швидкості читання;

• багаторазовим читанням мовчки з прискоренням 10-15 рядків невідомого тексту;

• динамічним читанням;

• читанням з постукуванням 2 рядків з подальшим переходом до невідомого тексту;

• читанням "буксиром";

• щоденним домашнім читанням скоромовкою з обов'язковою перевіркою;

• вправами для подолання бар'єру промовляння: "Губи", "Читай мовчки", "Рахуй уголос", "Не торкнись", аритмічне постукування олівцем під час читання з метою гальмування мовленнєвих рухових аналізаторів;

• вправами для активізації мислення: ігри з м'ячем, "Упіймай слово", "Нісенітниця", "Цікаві квадрати", "Піраміда", "Протилежне слово", "Добери пару", "Вгадай слово";

• зоровими та слуховими диктантами І. Т. Федоренка;

• читанням перед сном;

• вправами на вміння швидко орієнтуватися в тексті, які учні виконували безпосередньо при роботі з художнім твором.

Кожен урок ми розпочинали з п'ятихвилинного читання - дзижчання, що давало можливість кожній дитині тренуватися у читанні. Тому природно, що швидкість читання ставала більшою.

У дітей молодшого шкільного віку, особливо у 1-2 класах, ще однією причиною, що ускладнює процес читання є недостатній розвиток артикуляційного апарату, тому ми розучували і промовляли скоромовки. Крім того виконували артикуляційну гімнастику, ігрові вправи "Луна", "Змагання телефоністів", "Старт – фініш".

Нами були також використані вправи для подолання регресій під час читання з метою запобігання кількаразового прочитування учнями попереднього складу чи букви.

З метою виявлення результативності проведеної нами експериментальної роботи по формуванню навички швидкого читання в експериментальному класі ми здійснювали контрольну перевірку техніки читання і порівнювали отримані результати із даними перевірки навички читання у контрольному класі (1-В, 2-В). Контрольну перевірку проводили у II півріччі 1-го класу та у 2-му класі у кінці І та II півріччя. Крім перевірки техніки читання вголос у кінці ІІ півріччя 2-го класу ми перевіряли вміння читати мовчки.

Таким чином нами було проведено чотири контрольних перевірки рівня сформованості навички читання.

Результати перевірки техніки читання подані у таблицях 1, 2, 3, 4. Проаналізуємо та узагальнимо їх, зробимо відповідні висновки.

Таблиця 1. (1 клас, II півріччя)

№ п/п	Прізвище, ім'я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміння прочитаного			Виразність читання
№ п/п	Прізвище, ім'я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміє	Частково розуміє	Не розуміє	Логічні наголоси	Паузи	Інтонація
1	Александрович О.	ц.с.	–	38	+			+	+	+
2	Амброзяк І.	ц.с.+ скл	2	32	+			+	+	+
3	Бідула В.	ц.с.	–	43	+			+	+	+
4	Боднарчук С.	скл	4	29		+		–	+	–
5	Гичка Р.	б	5	21		+		–	–	–
6	Грибовська Ю.	ц.с.+ скл	2	31	+			+	+	+
7	Жига Л.	ц.с.	1	39	+			+	+	+
8	Мриглод О.	б	4	22			–	–	–	–
9	Петрів В.	скл	3	23		+		+	–	+
10	Саврай Н.	скл	4	34	+			+	–	–
11	Сенишин Б.	ц.с.+ скл	2	32		+		+	+	+
12	Циганков А.	ц.с		41	+			+	+	+

Вже у II півріччі 1 класу результати перевірки техніки читання показали, що усі учні експериментального 1-А класу відповідно до програмних нормативів (20-30 слів за хвилину), більше того, швидкість читання деяких із них перевищує нормативні вимоги у 8-13 слів. Тут потрібно звернути увагу і на рівень сформованості навички читання у II півріччі 1 -А класу та порівняти його з рівнем сформованості навички читання в 1-В класі.

Таблиця 1.1.

Способи читання	1-А клас	1-В клас
Цілими словами	33 %	26 %
Цілими словами і складами	25 %	21 %
Поскладово	25 %	30 %
Побуквенно	17 %	23%

З даних, поданих у таблиці видно, що у II півріччі 1-А класу цілими словами вже читали 33 % дітей класу, що на 7 % більше, ніж кількість дітей, що читають тим же способом у 1-В класі.

Безперечно, при перевірці техніки читання невід'ємним компонентом контролю є усвідомлення читання, отже розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня. Після перевірки розуміння прочитаного було встановлено, що лише 1 учень з 12 не розуміє змісту прочитаного. Усі інші розуміють його добре або частково. Це теж хороший показник рівня сформованості навички швидкого читання як засобу усвідомленого сприйняття художнього твору.

Порівняємо темп читання учнів у 1-А класі та 1-В класі.

Таблиця 1.2.

Темп читання (сл./хв.)	1-А клас	1-В клас
11-20	0 %	30 %
21-30	33 %	58 %
31-40	50 %	12 %
41-50	17 %	0 %

З даних, поданих у таблицях 1, 1.1., 1.2. можна зробити висновок, що як спосіб читання, так і його темп виявились значно краще сформованими у експериментальному класі.

У 2 класі ми продовжували проведення експерименту і для виявлення його результативності здійснили 3 контрольних перевірки навички читання: 2 з них були спрямовані на контроль техніки читання вголос у кінці І та II півріччя та 1 - на контроль вміння читати мовчки.

У результаті перевірки ми отримали такі дані:

Таблиця 2. 2 клас (І півріччя)

№ п/п	Прізвище, ім'я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміння прочитаного			Виразність читання
№ п/п	Прізвище, ім'я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміє	Частково розуміє	Не розуміє	Логічні наголоси	Паузи	Інтонація
1	Александрович О.	ц.с.	–	61	+			+	+	+
2	Амброзяк І.	ц.с.	–	59	+			+	–	+
3	Бідула В.	ц.с.	–	73	+			+	+	+
4	Боднарчук С.	ц.с.+ скл.	2	55	+			+	–	–
5	Гичка Р.	ц.с.+ скл.	4	56		+		–	–	+
6	Грибовська Ю.	ц.с.	1	63		+		+	+	+
7	Жига Л.	ц.с.	–	55	+			+	+	+
8	Мриглод О.	скл	5	38		+		+	–	+
9	Петрів В.	ц.с.+ скл	1	43	+			+	+	+
10	Саврай Н.	ц.с.	2	55	+			+	–	–
11	Сенишин Б.	ц.с.	–	49		+		+	–	+
12	Циганков А.	ц.с	–	58	+			+	+	+

Таблиця 3. 2 клас (II півріччя)

№ п/п	Прізвище, ім'я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміння прочитаного			Виразність читання
№ п/п	Прізвище, ім'я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміє	Частково розуміє	Не розуміє	Логічні наголоси	Паузи	Інтонація
1	Александрович О.	ц.с.		85	+			+	+	+
2	Амброзяк І.	ц.с.		81	+			+	–	+
3	Бідула В.	ц.с.	1	90	+			+	+	+
4	Боднарчук С.	ц.с.+ скл	3	72	+			+	+	+
5	Гичка Р.	ц.с.+ скл	–	71		+		–	–	–
6	Грибовська Ю.	ц.с.	2	78	+			+	+	+
7	Жига Л.	ц.с.		79	+			+	+	+
8	Мриглод О.	ц.с.+ скл	4	60		+		–	–	+
9	Петрів В.	ц.с.	1	61	+	+		–	+	+
10	Саврай Н.	ц.с.	2	64	+			+	+	–
11	Сенишин Б.	ц.с.	–	66	+			+	+	+
12	Циганков А.	ц.с	–	82	+			+	+	+

Таблиця 4. 2 клас (II півріччя - читання мовчки)

№ п/п	Прізвище, ім'я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміння прочитаного			Виразність читання
№ п/п	Прізвище, ім'я учня	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок)	Темп читання	Розуміє	Частково розуміє	Не розуміє	Логічні наголоси	Паузи	Інтонація
1	Александрович О.			108	+
2	Амброзяк І.			106	+
3	Бідула В.			109	+
4	Боднарчук С.			94	+
5	Гичка Р.			99	+
6	Грибовська Ю.			98	+
7	Жига Л.			98		+
8	Мриглод О.			80	+
9	Петрів В.			87	+
10	Саврай Н.			84	+
11	Сенишин Б.			86	+
12	Циганков А.			99	+

Після контрольних перевірок ми проаналізували отримані результати і порівняли їх із результатами перевірки техніки читання у 2-В класі.

Наприкінці І півріччя близько 67 % дітей класу читали плавно цілими словами, а наприкінці II півріччя 2 класу цілими словами читали 83 % учнів класу.

Це дуже хороший показник, враховуючи той факт, що у І півріччі 2-го класу переважній більшості дітей притаманні різні способи читання, а в першу чергу - читання поскладово та цілими словами.

Результати темпу читання були узагальнені і показані у відсотках з метою порівняння з темпом читання дітей у 2-В класі.

Таблиця 2.1.

Швидкість читання (сл./хв.)	2-А клас	2-В клас
31-40	8 %	39 %
41-50	17 %	30%
51-60	50 %	31 %
61-70	25 %	0 %

Таблиця 3.1.

Швидкість читання (сл./хв.)	2-А клас	2-В клас
41-50	0 %	8 %
51-60	8 %	65%
61-70	25 %	24 %
71-80	34 %	3 %
81-90	33 %	0 %

Таблиця 4.1.

Швидкість читання(сл./хв.)	2-А клас	2-В клас
61-80	8 %	69 %
81-90	25 %	21 %
91-100	42 %	10 %
101-110	25 %	0 %

Порівнюючи темп читання у 2 класах, можна з впевненістю стверджувати, що швидкість читання як у І так і у II півріччі була значно кращою у 2-А класі.

Учні експериментального класу не лише виконали програмні нормативи (35-45 сл./хв. у І півріччі та 50-60 сл./хв. у ІІ півріччі), але й показали надзвичайно хороші результати та перевиконали вище згадані нормативи в середньому на 15-20 слів у І півріччі та на 20-25 слів у II півріччі.

З даних таблиць видно, що у 2-А класі навичка швидкого читання сформована набагато краще, ніж у 2-В класі.

Що ж до вміння читати мовчки, то безперечно процес його вдосконалення у II півріччі 2 класу перебуває лише на початковому етапі, тому зрозуміло, що швидкість читання мовчки ще не дуже висока, хоча й відповідає, а в деяких окремих учнів і перевищує нормативи техніки читання (65-80 сл./хв.).

Якщо ж порівняти швидкість читання мовчки у 2-А та 2-В класі, то можна встановити, що швидкість читання 91-100 сл./хв. притаманна 42 % учням 2-А класу, що на 32 % більше, ніж кількість учнів, що читають з такою ж швидкістю у 2-В класі. Зі швидкістю 101-110 сл./хв. читають 25 % дітей 2-А класу, в той час як у 2-В класі дітей, що читають з такою ж швидкістю, взагалі немає.

Спостерігаємо поступово кращі результати швидкості читання в експериментальному класі, а це означає, що основна мета експерименту досягнена: процес формування навички швидкочитання у молодших школярів є набагато успішнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання. Це було гіпотезою дослідження і вона підтвердилася.

Таким чином ми довели ефективність запропонованої нами експериментальної методики формування навички швидкочитання.

Висновки

Провівши теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування навички швидкого читання у молодших школярів ми прийшли до таких висновків:

• темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;

• у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;

• головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;

• слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину;

• без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;

• навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи;

• при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;

• лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;

• техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів;

• під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра.

• головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.

Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.

Список використаної літератури

1. Архипов Г.Б. О влиянии темпа речи на аудирование // Ученые записки МГПИИЯ. -М., 1968.-Т.44.-с.67-109.

2. Березіна О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2002. - 104 с.

3. Богатир В. Формування навички швидкого читання // Початкова освіта. - 2005.-Ш8.-с.14-16.

4. Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9 - с.4-8.

5. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. -К.: Рад. школа, 1991. - 112 с.

6. Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 1 класі. -К.: Рад. школа, 1991. -495 с.

7. Вояк С. Читать можно быстрее // Неделя. - 1969. - №13. - с.18.

8. Ганькіна М. Урок читання. Мізансцени успіху // Початкова освіта. - 2005.-№ 18.-с.5-9.

9. Горький М. О детской литературе. Статьи и высказывания. - М.: Госдетиздат, 1958.-431 с.

10. Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки // Початкова школа. - 1991.-№4.-С.22-26.

11. Ґудзик І.П. Чи треба вчити молодших школярів читати невідомий текст? // Початкова школа. - 1991. - №3. - с.4-6.

12. Джеджелей О. Диференційований підхід до формування навички читання у 4-річній школі // // Початкова школа. - 2002. - № 4. - с. 10-11.

13. Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст // Відкритий урок. - 2002. - № 10. -с.74-76.

14. Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. - М.: Учпедгиз, 1953.-349 с.

15. Жаборюк А.Н. I слово може бути мертвим... До проблеми виразного читання // Дивослово. - 2003. - № 7. - с.51 -53.

16. Жиганова О. Навчання правильного, свідомого, виразного читання // Початкова освіта. - 2004. - № 4. - с.7-9.

17. Жинкин Н.И. Речь, как проводник информации. - М.: Наука, 1982. - 160 с.

18. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтения. - М: Просвещение, 1991. - 32 с.

19. Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання // Початкова освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.

20. Капська А.И. Як навчити учнів виразно читати. - К.: Рад. школа, 1978. - 191 с.

21. Коба B.I. Розвиток навичок читання, уміння працювати з книгою як засіб розумового виховання учнів // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 23.-с.3-14.

22. Коваленко О. Навчання дітей читати. Психолого-педагогічні засади // Початкова освіта. - 2005. -№18. - с.2-4.

23. Коваль А.П. Методика преподавания русского языка в младших классах. - М.: Академия, 1969. - 105 с.

24. Курпіта В.І. Дидактична гра як метод формування навичок читання у дітей 6-річного віку // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.49-66.

25. Курпіта В .1. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.38-46.

26. Левченко О.М. Тренувальні вправи для учнів початкових класів "Вчимося читати швидше" // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 15.-с.2-6.

27. Локалова Н. Як навчитися читати швидше // Початкова освіта. - 1999. - № 3.-с.3-4.

28. Львов и др. Методика преподавания русского языка в начальных классах. - М.: Академия, 1969. - 472 с.

29. Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - 398 с.

30. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок / A.M. Заїка. - К.: Магістр. - S, 2000. - 88 с.

31. Музичук С.В. Психологічні особливості навчання читання шестирічних малюків // Початкова освіта. - 2002. - № 11. - с.2-3.

32. Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. -№ 4.-с.34-38.

33. Науменко В.О. Програма з читання // Початкова школа. - 2003. - № 7. - с.24-28.

34. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. - Тернопіль: Астон, 2002. - 352 с.

35. Оморокова М.И. и др. Преодоление трудностей. Из опыта обучения чтению: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 228 с.

36. Паламарчук Л. Формування та удосконалення навичок читання // Початкова освіта. - 2004. - № 2. - с.6-10.

37. Пальченко LI. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання / Із досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка // Початкова школа. - 1991. - № 4. – с.19-22.

38. Пархета Л.П. Виразне читання в практиці В.О. Сухомлинського // Педагогіка і психологія - 2002 - № 3-4 - с.233-237.

39. Пінчук Г. Робота з удосконалення техніки читання // Початкова школа. - 1997.-№ 11.-с.8-11.

40. Посталовский И.З. Обучение чтению от начального к динамическому. В 2-х частях. - Одесса: Весть, 1997. - 328 с.

41. Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах // Початкова освіта. - 2002. - № 8. - с.4-5.

42. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001.-206 с.

43. Саралупова Є.Г. Швидкочитання для першокласників // Початкова школа. - 1993. - № 2. - с.12-15.

44. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. -К.: Рад. школа, 1982. - 175 с.

45. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - S, 1997.-256 с.

46. Крипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного і позакласного читання // Початкова школа. - 1990. - № 5. - с.36-40.

47. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. - М.: Искусство, 1980. - 430 с.

48. Сухомлинский В.А. Разговор с молодым директором школы. 2-е изд. - М.: Просвещение, 1982. - 206 с.

49. Федоренко И.Т. Пути совершенствования техники чтения школьников. - X., 1978.-34 с.

50. Шелехова Г. Формування вмінь читати на уроках української мови // Українська мова і література в школі. - 2001. - № 6. - с.4-8.

51. Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. - М.: Рад. школа, 1966. - 342 с.

52. Яцета Л. Як навчити шестиліток читати // Початкова школа. -2001. - № 1.-с.21-23.

53. Яцух Ю.А. Цікаві вправи з розвитку навички читання до текстів "Читанок" для 2-4 класів // Початкове навчання та виховання. - 2006. - № 8. - с.26-36.

Додаток 1. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст (урок з раціонального читання у 3 класі)

Мета: виконувати вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст; розвивати навички правильно і швидко читати; виховувати інтерес до живої природи, бажання читати.

Обладнання: індивідуальні картки "Дощик", текст "Рослини-мандрівники", картки "Переплутаний алфавіт", картки "Друкар".

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Вправи на розвиток артикуляційного апарату.

1. Швидкий вдих через ніс і видих ротом.

- Уявіть собі, що перед нами красива квітка кульбаби. Як гарно вона пахне! Понюхайте її. А тепер подмухайте на неї, на ЇЇ білі парашутики. Вони розлетілися далеко-далеко від вас.

2. Вдих через ніс і видих ротом злиттів: одн, огл, осл, овд, огр, кшн, ерс, екс, ірк, їзд, авч, андр.

- А ось ще квіточка. Яка вона пахуча, правда? А поруч летять її білі парашутики із злиттями букв. Подміть на них - нехай вони летять ще далі.

3. Гра "Водолаз". (Вимова на одному видиху скоромовки.)

Ой на горі біля річки

Ростуть 33 смерічки.

Раз смерічка, два смерічка...(Продовжують до наступного вдиху.)

4. Вправи для язика.

- Язиком почухайте піднебіння.

- Вимовте звук "р-р-р".

5. Робота над скоромовкою:

гра "Не зіб'юсь". (Повторення раніше вивченої скоромовки тричі.)

В'язь за в'язи в'язя взяв -

В'язю в'язи зав'язав.

б) розучування нової скоромовки:

Алла липку не гляділа.

Липка листя загубила.

З липки листя все опало,

Липку кози общипали.

(Читання, заучування, промовляння скоромовки у різному темпі.)

Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 251549
Количество таблиц: 27
Количество изображений: 11

Скачать

... ів інтонації, як паузи, мелодика темп, логічні наголоси, поза, жести, міміка, є запорукою осмислення учнями нашого мовлення, усвідомлення виразності рідної мови. 2.2 Підготовка художнього твору до читання та використання в ній засобів логіко-емоційної виразності Оволодіння технікою мовлення та засобами інтонаційної виразності є важливою передумовою до успішного читання художнього твору, але ...

Скачать

... , отрима-ними 20 учнями контрольного класу. Предметом нашого експериментального дослідження стала побудова і впровадження системи завдань, спрямованих на формування навичок образотворчої діяльності шляхом використання засобів педагогічного малювання у молодших школярів. Відповідно вивчався вплив система-тичного використання педагогічних малюнків на формування навичок виконання зображення. У ...

Скачать

... ї читацької діяльності, спрямованої на сприймання, усвідомлення, відтворення тексту. 2.1 Формування навички швидкого читання як основи усвідомленого сприйняття художнього твору. Методика формування навички швидко читання в сучасній початковій школі В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу за умови правильного психолого-педагогічного підходу може стати ...

Скачать

... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...

Главная Новости Рефераты Статьи Вузы

О проекте Соглашение

Наверх

Войти на сайт

Навигация

Похожие работы

0 комментариев

Разделы

Инфо

Следите за новостями