Основні нормативні документи бухгалтерського обліку в Україні

4. Основні нормативні документи бухгалтерського обліку в Україні

В Україні порядок ведення бухгалтерського обліку регламентується Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”[1] від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

 Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Національний банк, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою:

-      створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

-      для удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

 Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Закон про бухгалтерський облік визначає, що національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку є основним нормативно-правовим документом у системі регулювання бухгалтерського обліку, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

При веденні бухгалтерського обліку згідно з ПБО необхідно також враховувати вимоги інших нормативних документів Міністерства фінансів України:

Ø   “План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій” та “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.11.99р. №291;

Ø   Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000р. №302 “Про примітки до річної фінансової звітності”;

Ø   “Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. №356;

Ø   Наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2001р. №143 “Про кореспонденцію рахунків” та інші (див. Додаток 5.1).

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419, згідно з якою строк подання квартальної фінансової звітності (крім зведеної та консолідованої) встановлено на 25 число місяця, наступного за звітним кварталом, а річного – 20 лютого.

Річна фінансова звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва) включає:

1.         Баланс;

2.         Звіт про фінансові результати;

3.         Звіт про рух грошових коштів;

4.         Звіт про власний капітал;

5.         Примітки до звітів.

Квартальна фінансова звітність є проміжною і об’єктивно не може містити у собі деякі важливі відомості та характеристики річного фінансового звіту. Квартальна фінансова звітність подається користувачам лише у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

Література [першоджерела 1,6; основна 38,39; додаткова 1,3]

Лекція 4. Облік грошових коштів.

1.Облік касових операцій

2.Облік операцій на рахунках у банках

3.Облік інших грошових коштів.

4.Облік цінних паперів

5.Облік розрахунків із дебіторами

1.Облік касових операцій

Для обліку касових операцій і залишку готівки в касі використовується активний синтетичний грошовий рахунок 30(каса) у розрізі субрахунків. По Д-ту 30 - оприбуткування грошових коштів, а по К-ту 30 - вибуття.

Бухгалтер на основі перевірених і відпрацьованих звітів касира заповнює Ж/О № 1 по К-ту 30 і відомість № 1 по Д-ту30. Прийом збереження і видача готівки, грошових документів покладається на касира, з яким підприємство укладає договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.

2.Облік операцій на рахунках у банках

Нормативний документ “Інструкція про відкриття рахунків в іноземній і національній валюті” утв. НБУ від 18.12.98р.№ 527

“Інструкція №7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”. утв. НБУ від 2.08.96р.№ 204,ПсБУ 4

На оформлення документів для відкриття рахунка в банку

1.  Заява на відкриття рахунка.

2.  Копія свідчення про державну реєстрацію в уповноважених органах виконавчої влади

3.  Копія рішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідченого нотаріально або органом принявшим таке рішення

4.  Копія документів підтверджуючих про взяття підприємства на податковий облік.

5.  Копія документів про реєстрацію в пенсійному фонді.

6.  Копія статуту підприємства.

7.  Картку зі зразками підписів керівника підприємства і головного бухгалтера і відбитком печатки (2экз).

8.  Копія документа про реєстрацию в органах соціального страхування

Операції на поточному рахунку оформляються наступними документами:

1.  Чек на одержання грошей готівки служить підставою для одержання готівку з поточного рахунку в касу.

2.  Оголошення на внесок готівки

3.  Платіжні доручення --оформляється платником, якщо від нього виходить ініціатива в розрахунках.

4.  Платіжне вимога-доручення оформлює постачальник, погоджує з покупцем і служить наказом банкові зробити розрахунки за поставлену продукцію (товари, роботи, послуги)

5.  Меморіальний ордер - бюджетний видатковий документ.

Операції на поточному рахунку відбуваються за розпорядженням керівника підприємства або з його згоди. Про всі зміни на поточному рахунку банк видає довіреній особі підприємства виписку банку. По Д-ту 311,312 ведеться облік надходжень грошових коштів, а по К-ту 311,312 - списання. На підставі проведених і оброблених виписок банку бухгалтер заповнює Ж/О № 1 по К-ту рахунків 311,312 і відомість № 1 по Д –ту рахунків 311,312 .

3.Облік інших рахунків банку

Грошові засоби в акредитивах і лімітованих чекових книжках враховуються на окремих грошових субрахунках 313, 314 синтетичного сч.31.

Штрафні санкції:

-за перевищення встановленого ліміту готівки в касі;

-за не оприбуткування готівки в касі;

-за перевищення встановлених термінів використання наданої під звіт готівки;

-за здійснення розрахунків готівкою без оформлення відповідних документів;

-за використання отриманої в банку готівки не по призначенню тощо.

Цим документом передбачені і розміри штрафних санкцій, що застосовуються податковими інспекціями за результатами перевірок і вилучаються в держбюджет.

Безготівкові форми розрахунку:

1.  акцепторна;

2.  акредитивна;

3.  платіжні доручення;

4.  перекази через підприємства зв'язку;

5.  чекова лімітована книжка;

6.  пластикові картки;

7.  векселя .

4.Облік цінних паперів

Цінний папер—це грошовий документ, який засвідчує право володіння або відносини між юридичною особою, що його випустила, та власником, що його викупив.

Акція—цінний папер, без визначеного терміну обігу, засвідчує певну участь його власника у статутному акціонерного товариства.

Вексель-- безумовне письмове зобов’язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред’явника векселя.

Облігація-- цінний борговий папір із визначеним терміном дії, власник якого має право на щорічне отримання відсотків та повернення номінальної вартості облігації емітентом у визначені терміни його погашення.

Опціон--стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту

5.Облік розрахунків із дебіторами

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Питання визнання дебіторської заборгованості згідно з ПБО охоплює відповідність критеріям визнання та визначенню дебіторської заборгованості.

Критерії визнання дебіторської заборгованості аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, а саме

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо

·           існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та

·           може бути достовірно визначена її сума.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг (ПБО 2, п.4).

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Крім того, для обліку дебіторської заборгованості використовується позабалансовий рахунок 071 “Списана дебіторська заборгованість”. На цьому рахунку обліковується списана дебіторська заборгованість протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги виникає, коли підприємство реалізує продукцію (товари, роботи, послуги) в кредит (з відстрочкою платежу). Така дебіторська заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

За дебетом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” відображається вартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації.

Бухгалтерські записи з визнання та погашення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги мають такий вигляд:

Література [першоджерела 1,6,27, 28, ; основна 38,39; додаткова 1,3]

Лекція 5. Облік інвестицій

1. Поняття фінансових інвестицій

2. Фінансовий облік короткострокових фінансових інвестицій.

3.     Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації та розрахунок амортизації премії за інвестиціями

4.     Відображення в обліку довгострокових фінансових інвестицій

5.     Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій.

1. Поняття фінансових інвестицій

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються ПБО 12 “Фінансові інвестиції”.

Відповідно до ПБО 2 “Баланс”, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою:

-   збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),

-   зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові інвестиції поділяються на: довгострокові фінансові інвестиції, поточні фінансові інвестиції, еквіваленти грошових коштів.

Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

До кожної з вищенаведених категорій фінансових інвестицій можуть належати інвестиції у цінні папери, які є інструментами капіталу (акції, паї, майнові права), боргові інструменти та окремий вид – похідні інструменти, правила обліку яких регулюються ПБО 13 “Фінансові інструменти” (див. розділ 2.13).

Крім того, кожен з видів залежно від мети (наміру) інвестора може бути кваліфікований як придбаний з метою перепродажу та такий, що утримується до погашення (боргові інструменти) або безстроково (інструменти капіталу). Інвестиції придбані з метою перепродажу, які у будь-який момент можуть бути реалізовані, слід кваліфікувати як поточні, навіть якщо по своїй первісній природі вони є довгостроковими.

Інвестиції в асоційовані підприємства – інвестиції у підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Інвестиції в дочірні підприємства – інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.

Інвестиції в спільну діяльність – інвестиції для ведення господарської діяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Спільний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.

Рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” використовується для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном.

На рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” ведеться облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій і еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів.

Первісна оцінка фінансових інвестицій

Придбання фінансових інвестицій здійснюється такими шляхами:

Øза грошові кошти;

Øшляхом обміну на цінні папери власної емісії;

Øшляхом обміну на інші активи.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю.

Собівартість фінансової інвестиції складається з:

1)         ціни придбання;

2)         витрат, що безпосередньо пов’язані з придбанням:

-    комісійна винагорода;

-    мито;

-    податки;

-    збори;

-    обов'язкові платежі;

-    інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням даної фінансової інвестиції.

Довгострокові фінансові інвестиції в боргові цінні папери, що утримуються інвестором до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій.

Похожие работы

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Скачать

52661

3

1

... на його ділянці, інструкції, положення з обліку, план рахунків і кореспонденцію, особливості контролю і аналізу.   3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ 3.1 ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ ТА МЕТОДІВ ОБЛІКУ Реформування бухгалтерського обліку передбачає клопітку роботу з переходу до ведення бухгалтерського обліку за Національними стандартами. Перш за все, необхідно ...

Основи бухгалтерського обліку

Скачать

63515

22

0

... дебетом — Обороти за кредитом. Визначення кінцевого сальдо пасивного рахунку: Сальдо кінцеве = Сальдо початкове кредитове + + Обороти за кредитом — Обороти за дебетом. Основи теорії бухгалтерського обліку 39Приклади Активний рахунок Д-т К-т 20 "Виробничі запаси" Сальдо 100 1) Отримано від поста­чальників 500 2) Передано у виробництво 450 ...

Форми бухгалтерського обліку

Скачать

45970

12

0

... яких було введено зведений журнал (що складався шляхом вибірок з щоденних журналів). Поступово для обґрунтування записів в регістри почали використовувати документи [1, с.21]. Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням ...

Організація та методика бухгалтерського обліку і аналізу основних засобів

Скачать

201781

44

1

... ї діяльності суб’єктом господарювання. Функціонування суб’єктів господарювання в умовах жорсткої конкуренції та економічної нестабільності актуальним ставить питання раціональності організації і методики обліку, аналізу та аудиту основних засобів. Для нормального функціонування підприємству необхідно, щоб постійно відбувалося відтворення його основного капіталу. Побудова ринкової економіки і нова ...