Структура бюджетної системи України

2. Структура бюджетної системи України

 

Бюджетна система України - це сукупність Державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована за нормами права.

Головним документом, який визначає засади бюджетної системи нашої України, її структуру, правову базу функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства є Бюджетний кодекс України.

Економічною основою бюджетної системи України виступає народногосподарський комплекс.

Складовими елементами бюджетної системи є її структура, принципи побудови і організація функціонування.

Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він ґрунтується на адміністративно-державному устрої України. Бюджет України об’єднує 13,3 тис. самостійних бюджетів.

Структура бюджетної системи визначається Конституцією. В ній та в Законі "Про бюджетні права" закріплюються права держави та місцевих органів влади і управління на затвердження своїх бюджетів, на диференціювання доходів і видатків між різними ланками бюджетної системи, порядок їх складання, розгляду та затвердження.

Бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системі України, є зведеним бюджетом України. Він використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Бюджет області об’єднує обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району містить районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Останні створюються за рішенням районних, міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази. Районні та міські Ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів. Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства.

Провідне місце в бюджетній системі України належить державному бюджету.

Державний бюджет – це система грошових відносин, що виникають між державою з однієї сторони та підприємствами, організаціями, установами, населенням з іншої сторони. За допомогою цих відносин формується, розподіляється та використовується центральний фонд державних фінансових ресурсів; це головний фінансовий план держави на поточний рік, який має силу закону.

За матеріальним змістом – це центральний державний фонд грошових коштів.

За соціально-економічним змістом – це основний засіб перерозподілу національного доходу.

Бюджет складається з двох взаємопов’язаних частин: доходів і видатків.

Держава регулює відтворювальні процеси через обидві частини. Бюджет стає важливим інструментом економічної політики, впливаючи на соціально-економічні процеси: ділову активність, зайнятість, ринок споживчих товарів. Все це робить бюджет об’єктом напруженої боротьби – через нього задовольняються інтереси різних груп бізнесу, військово-промислових монополій, профсоюзів.

Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України.

Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики. Перевищення доходів над видатками становить надлишок, перевищення видатків над доходами – дефіцит бюджету.

До місцевих належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету розмежована.

Облік і контроль за виконанням місцевих бюджетів здійснюють обласні фінансові управління і відділи при виконавчих комітетах місцевих рад народних депутатів. Вони ведуть розподіл коштів між нижчестоящими фінансовими органами. Для оперативного керування рухом коштів фінансові управління і фінансові відділи відкривають в управліннях НБУ або в комерційних банках рахунки, на які надходять гроші від платників різних податків. На основі платіжних доручень з них здійснюється розподіл коштів між бюджетними установами.

Облік і контроль за виконанням республіканського бюджету АРК покладений на Міністерство фінансів АРК і райфінвідділи.

Облік і контроль за виконанням Державного бюджету України здійснює Державне казначейство, яке є системою органів державної виконавчої влади і діє при Міністерстві фінансів.

Державне казначейство складається з Головного управління та його територіальних органів - управлінь Державного казначейства в АРК, областях, м. Києві та Севастополі, з відділеннями в районах, містах і районах у містах.

Ліміт фінансування для міністерств і відомств розробляє Міністерство фінансів. Пізніше цей ліміт затверджує Верховна Рада України.

Маючи ліміт фінансування, наприклад. Міністерство освіти і науки розподіляє фінансові ресурси між областями і відомчими установами і дає розпорядження Головному управлінню Держказначейства провести відповідні розрахунки.

Головне управління Держказначейства скеровує в НБУ платіжний документ для перерахування коштів з єдиного казначейського рахунка на поточний рахунок за видатками обласних управлінь НБУ. Про проведену операцію НБУ інформує Головне управління Держказначейства випискою з рахунка. При отриманні виписки Головне управління Держказначейства скеровує до обласних управлінь Держказначейства реєстр на фінансування. Обласні управління освіти, отримавши ліміти фінансування від Міністерства освіти і науки, розподіляють кошти по районах і відомчих установах і дають вказівку обласному управлінню Держказначейства провести розрахунки за підлеглими установами.

Обласне управління Держказначейства виписує платіжний документ і надсилає його обласному управлінню НБУ. Обласне управління НБУ перераховує кошти з поточного рахунка за видатками на поточні рахунки за видатками, що відкриті в комерційних банках, і підтверджує цю операцію випискою із поточного рахунка, яку надсилає в обласне управління Держказначейства.

Обласне управління Держказначейства, в свою чергу, виписує реєстр на фінансування районним відділенням Держказначейства. Всі відомості про ліміт фінансування ВНЗ, училищ, ПТУ сконцентровані в районних відділеннях Держказначейства. Вони повідомляють про величину цього ліміту організації, які вони обслуговують.

Для фінансування організацій і установ районні відділення Держказначейства виписують платіжний документ комерційним банкам, щоб ті з поточних рахунків за видатками перерахували гроші на поточні рахунки за видатками тих комерційних банків, що безпосередньо обслуговують певну організацію. В комерційні банки надходять рахунки на оплату від ВНЗ, училищ і вони покривають ці витрати.

Надходження коштів на єдиний казначейський рахунок здійснюється таким чином. Платники податків виписують платіжний документ на перерахування коштів з розрахункового рахунка в комерційних банках на рахунок податків. Комерційні банки, що безпосередньо обслуговують платників податків, перераховують кошти на транзитний субрахунок за доходами комерційного банку, що обслуговує районне відділення Держказначейства. Про надходження коштів на транзитний рахунок за доходами комерційний банк інформує районне відділення Держказначейства випискою із субрахунку. Районне відділення Держказначейства дає розпорядження комерційному банку провести розподіл податків і перевести кошти (на підставі платіжного документа) на єдиний казначейський рахунок обласного управління НБУ. Для підтвердження цієї операції районне відділення Держказначейства подає звіт щодо доходів в обласне управління Держказначейства. Обласне управління НБУ, окрім того, скеровує обласне управління Держказначейства виписку з рахунка, що свідчить про надходження грошей. Далі відбувається звірка даних між обласним управлінням Держказначейства, і обласним відділенням НБУ. За дорученням обласного управління Держказначейства обласне управління НБУ перераховує кошти на єдиний казначейський рахунок у НБУ і повідомляє про це обласне управління Держказначейства випискою з єдиного казначейського рахунка. НБУ повідомляє, в свою чергу, Головне управління Держказначейства про надходження коштів на єдиний казначейський рахунок випискою. Підтверджує перерахунок коштів обласне управління Держказначейства шляхом представлення звіту про доходи. Далі відбувається звірка даних між Головним управлінням Держказначейства і НБУ.

Після цього починається процес трансфертів, тобто нагромаджені кошти розподіляються і скеровують у зворотному напрямку. Додаткове фінансування можливе в тому разі, коли головний контролер Міністерства фінансів, права і обов'язки якого встановила Верховна Рада України, дасть на це дозвіл.

3.Завдання та функції бюджетного обліку

Бюджетний облік сприяє раціональному розподілу національного доходу на цілі розширеного відтворення і досягненню та підтриманню необхідних пропорцій у розвитку окремих галузей народного господарства, точному виконанню затвердженого бюджету. Виходячи з цього можна визначити основні завдання бюджетного обліку:

·              точне виконання затвердженого бюджету;

·              дотримання фінансово-бюджетної дисципліни і суворого режиму економії у витрачанні коштів;

·       охорона майна, державної власності;

·          мобілізація засобів у бюджеті та виявлення додаткових доходів.

ГУДКУ організовує і здійснює зведений, систематичний, повний і стандартизований облік операцій про рух коштів державного бюджету України, державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів на рахунках казначейства; розробляє і затверджує методологічні та інструктивні матеріали; встановлює порядок ведення обліку і складання звітності про виконання кошторисів бюджетних установ. Бухгалтерський облік в бюджетних установах забезпечує відображення усіх операцій, пов'язаних з виконанням кошторису видатків бюджету, кошторисів спеціальних коштів та узагальнення даних обліку і звітності, що необхідно для оперативного управління, аналізу, контролю за цільовим використанням коштів на підставі кошторису, виявлення позапланових і незаконних витрат. З цією метою ведеться облік:

1.        кредитів (асигнувань) і витрат бюджетних засобів;

2.        надходження і витрачання спеціальних і позабюджетних коштів;

3.        збереження та ефективності використання грошових засобів, матеріалів, обладнання, продуктів харчування, медикаментів та інших цінностей;

4.    розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Основними завданнями системи бухгалтерського обліку Державного казначейства по виконанню бюджетів є:

·     додержання принципів обліку і звітності;

·          своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій по виконанню бюджетів, які здійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів тощо;

·          щоденне завершення та звірку всіх облікових процесів, регістрів та документів; складання щоденного балансу та автоматизовану перевірку відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;

·          достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об'єктивної і порівняльної інформації про стан зобов'язань, активів, результатів виконання бюджетів з метою аналізу та управління бюджетними коштами.

Суть і функції бюджетного обліку визначаються відповідно до ролі Державного бюджету України в розвитку народного господарства, соціально-культурних заходів та інших потреб країни.

Бюджетний облік на всіх етапах розвитку суспільства спрямований на забезпечення своєчасного і повного надходження доходів до бюджету, своєчасного фінансування заходів, передбачених бюджетом цільового скерування і ефективного використання засобів бюджету як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері.

Разом із цим, зростає значення бюджетного обліку в умовах переходу до ринкової економіки. Нині очевидним є те, що засоби, які виділяються з бюджету і позабюджетних фондів на утримання і розвиток охорони здоров'я, соціального захисту населення, народної освіти, культури та інших галузей невиробничої сфери, є недостатнім.

Ситуацію щодо фінансування соціальної сфери на рівні країни можна вважати критичною. В умовах економічної кризи, зменшення суспільного виробництва і під впливом інфляційних процесів гострота цієї проблеми посилюється. Разом із цим, кожному члену суспільства держава має гарантувати мінімум засобів існування, виділяти кошти на освіту, охорону здоров'я, культуру тощо. Для задоволення цих потреб необхідні величезні кошти, які надходять від платників податків.

З огляду на це значну роль відіграє облік і контроль щодо забезпечення бюджетними ресурсами і раціонального, економічного їх використання.

Суть бюджетного обліку найбільше виявляється в його функціях, до яких належать:

·                   спостереження, відображення та узагальнення процесу виконання бюджету;

·                   управління і керівництва процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;

·                   контроль за процесом виконання бюджету;

·                   забезпечення збереження засобів бюджету та власності, що належить бюджетним установам.

Всі вони тісно пов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Функція спостереження, відображення та узагальнення полягає в тому, що з допомогою бюджетного обліку здійснюється спостереження за планомірним створенням і використанням централізованого фонду грошових засобів країни. За допомогою цієї функції забезпечується безперервне спостереження за процесом виконання бюджету, за виконанням плану за доходами бюджету як загалом, так і за надходженням кожного виду доходів, а також за виконанням плану за витратами бюджету.

Крім цього, всі фінансові операції, які відбуваються в ході виконання бюджету, відображаються в первинних бухгалтерських документах, облікових реєстрах або інших носіях облікової інформації та узагальнюються у відомостях, бухгалтерському балансі й звітності.

Наведені функції забезпечують кількісний і якісний облік виконання бюджетів усіх рівнів, змін, внесених до них в процесі виконання, що дає змогу виявити відхилення від затверджених у бюджеті асигнувань і внести відповідні зміни до бюджету чи кошторису видатків.

Таким чином через виконання зазначених функцій органи влади забезпечують управління бюджетами всіх рівнів відповідно до своїх повноважень.

Функція управління і керівництва процесом виконання бюджету полягає в тому, що для забезпечення виконання плану з доходів і витрат бюджету необхідно мати інформацію про надходження доходів і податків, про фінансування заходів, передбачених бюджетом, про виробничі витрати, наявність грошових засобів, розрахунки, фонди, резерви тощо.

Інформація про доходи і витрати бюджету дає змогу визначити відхилення від плану і за допомогою цього прийняти керівним органам необхідні рішення щодо виконання плану з доходів і витрат бюджету. Надання вищезазначеної інформації про виконання бюджету забезпечує система бюджетного обліку.

Отже, з допомогою цієї функції бюджетного обліку як знаряддя управління і керівництва облік активно впливає на процес виконання бюджету. Разом із цим, бюджетний облік є засобом бюджетного планування.

Бюджетне планування здійснюється на основі показників плану розвитку народного господарства. Крім цього, для бюджетного планування необхідні облікові дані, які характеризують ступінь виконання бюджету за минулі роки, а також показники очікуваного виконання бюджету поточного року. Таку інформацію забезпечує бюджетний облік.

Функція контролю полягає у здійсненні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліку виконання видаткової частини бюджету по відповідних відомствах, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету, тобто використання бюджету за призначанням, за цільовим використанням коштів згідно з розписом та бюджетною класифікацією.

У процесі контролю виявляються всі порушення бюджетного законодавства, невиконання вимог щодо використання бюджетних коштів.

Контрольні функції взаємопов'язані зі всією обліковою роботою, оформленням, прийманням і обробкою документів. Контроль потрібно здійснювати за певною, системою, яка передбачає такий порядок перевірки:

·     виконання постанов, розпоряджень і вказівок урядових органів і вищестоящих організацій;

·         дотримання встановлених нормативів;

·         дотримання термінів платежів;

·     дотримання правильності та своєчасності приймання і відпуску товарно-матеріальних цінностей;

·         правильності витрачання фонду оплати праці, дотримання прийнятих штатів, посадових окладів, кошторисів витрат;

·         збереження майнових, товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів у місцях їх збереження і використання;

·         дотримання правильності здійснюваних у процесі облікової роботи обчислювальних і розрахункових операцій.

Таким чином, бухгалтерський облік виконання бюджету дає змогу запобігати крадіжкам, розтратам та іншим порушенням у виконанні бюджетів усіх рівнів.

Функція забезпечення збереження засобів бюджету полягає в дотриманні державної дисципліни, режиму економії у витрачанні бюджетних коштів. Для збереження засобів бюджету велике значення має правильна організація бюджетного обліку.