Об’єкти бюджетного обліку та їх характеристика

4. Об’єкти бюджетного обліку та їх характеристика

Бюджетний облік віддзеркалює виконання бюджету через облік доходів, видатків, ресурсів бюджету на рахунках, здійснення заходів, передбачених і затверджених у бюджеті, фондів, резервів, створюваних у процесі касового виконання бюджету і виконання кошторисів видатків бюджетних установ, що дає повну картину виконання бюджетів усіх рівнів.

Предметом бюджетного обліку є кошти Державного бюджету і бюджетів усіх рівнів бюджетної системи та процес їх виконання, який забезпечує розширене відтворення через розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту.

Слід зазначити, що розподільчі відносини, що здійснюються через бюджет є одним із найскладніших етапів суспільного відтворення. Вони торкаються інтересів усіх членів суспільства. Тому всебічний, повний і детальний облік даних відносин має надзвичайно велике значення для суспільства загалом.

Процес виконання бюджету пов'язаний із мобілізацією доходів і здійсненням видатків. Тому об'єктами бюджетного обліку є:

·         дохіоди і видатки бюджету;

·         грошова готівка у банках;

·         кошти у розрахунках між бюджетами;

·         фонди і резерви, що створюються у процесі виконання бюджету;

·         матеріальні цінності бюджетних установ та ін.

Доходи бюджетів відіграють важливу роль у соціально-економічному розвитку суспільства. Централізація значної частини фінансових ресурсів держави у бюджетах різних рівнів дає можливість проводити єдину фінансову політику, забезпечувати перерозподіл коштів на користь пріоритетних галузей економіки, задовольняти приблизно на однаковому рівні потреби соціальної сфери незалежно від того, на якій території функціонують її установи.

Склад доходів бюджетів, форми мобілізації грошових ресурсів до бюджетів залежать від системи і методів господарювання, а також від завдань, що вирішуються суспільством в той чи інший період.

Сукупність усіх видів доходів бюджетів, що формуються різними методами, їх взаємопов'язане застосування становлять систему доходів бюджетів. Ця система покликана вирішувати не тільки фіскальні, а й регулюючі завдання: стимулювати зростання виробництва і підвищення його ефективності, сприяти прискоренню науково-технічного прогресу, забезпечувати соціальні гарантії населенню та розвиток соціальної сфери.

В Україні доходи бюджетів складаються з п'яти груп:

·      податкові надходження;

·      неподаткові надходження;

·      доходи від операцій з капіталом;

·   цільові фонди;

·   офіційні трансферти.

До податкових надходжень належать загальнодержавні та місцеві податки, збори й інші обов'язкові платежі, які отримуються відповідно до чинних законодавчих актів (податок на прибуток, податок з власників транспортних засобів, плата за використання природних ресурсів, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за торговий патент та ліцензії, митні збори, плата за оформлення документів, місцеві податки та збори тощо).

До неподаткових надходжень належать доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів і фінансових санкцій, інші неподаткові надходження (кошти від реалізації конфіскованого митними органами майна, надходження кредиторської та депонентської заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності, доходи від операцій з іноземною валютою).

Доходи від операцій з капіталом формуються за рахунок продажу землі, нематеріальних активів і державних запасів товарів, а також надходження від продажу основного капіталу.

Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав чи міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі. До офіційних трансфертів належать дотації, субвенції тощо.

Доходи бюджету складаються із загального та спеціального фонду. При цьому до спеціального фонду належать бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень, а також гранти або дарунки (вартісний вимірник), одержані на конкретну мету. Відповідно до цього всі інші надходження вважаються доходами загального фонду.

Згідно із структурою бюджетної системи України доходи бюджету розподіляються на доходи Державного та місцевого бюджету.

Операції за доходами формуються за наступною схемою:

Дт Рахунок класу 1 "Активи" Кт Рахунок класу 3 "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів";

Дт 6911 Кт Рахунок класу 6 "Доходи бюджету".

Операції за доходами Державного бюджету, як видно із вищеописаної кореспонденції рахунків, тісно пов'язані із класом 1 "Активи"

Через систему доходів бюджетів в останні п'ять років перерозподіляється від 25,6 відсотка до 28,9 відсотка валового внутрішнього продукту. В умовах ринкової економіки основними методами мобілізації доходів бюджетів є податкові. Податки посідають центральне місце в системі доходів бюджетів. Вони є універсальною і водночас вихідною категорією, яка виражає основні риси фінансів, що функціонують у розвиненій економічній системі ринкового типу. Саме в умовах функціонування ринкової економіки податкові методи мобілізації доходів бюджетів є превалюючими у загальній системі фінансових взаємозв'язків.

Облік операцій по виконанню доходів бюджету веде державна податкова адміністрація по джерелах надходженя та ланках бюджетної системи. Він ведеться відповідно чинного законодавства. Державна адміністрація веде облік не тільки доходів, а разом з фінансовими органами контролює уастанови банків по своєчасному зарахуванню податків, зборів та інших платежів на рахунки відповідних бюджетів і своєчасне виконання ними доручень по перерахування коштів розпорядниками: міністерствам, відомствам, установам та організаціям.

Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Загалом система видатків бюджетів охоплює два види - це асигнування в межах бюджетної системи та остаточні видатки у вигляді оплати рахунків розпорядників.

Якщо мова йде про перший вид видатків, то обов'язковими проведеннями до основної господарської операції записуватимуться додаткові проведення із застосуванням 8 класу "Управлінський облік" Плану рахунків та 9 класу "Позабалансовий облік". Операції із передачі коштів відображатимуться за наступною схемою:

Дт "Активні рахунки 8 класу" Кт8911;

Дт "Пасивні рахунки 9 класу" Кт 9921.

Залежно від того які кошти передаються та кому вони передаються визначатиметься відповідний активний рахунок восьмого класу.

Якщо видаткові операції пов'язані з оплатою рахунків, то замість додаткової операції із застосуванням 8 класу Плану рахунків використовуватиметься 7 клас "Видатки бюджету". У цьому випадку видатки можна розділити на два типи: звичайні видаткові операції та операції з кредитування за вирахуванням погашення. Відповідно до схеми їх відображення наберуть наступного вигляду:

Дт "Рахунки видатків бюджету" Кт 7911;

Дт "Рахунки кредитування за вирахуванням погашення" Кт7921.

Залежно від періоду виконання бюджету доходи можна поділити на планові і касові, а видатки – на фактичні та касові.

Касові доходи бюджету – доходи , які фактично надійшли на рахунки бюджету всіх рівнів. Завдяки цьому можна чітко визначитись щодо виконання доходів бюджету, тому що їх надходження обліковується по джерелах і видатках надходжень.

Результати виконання дохідної частини бюджету визначаються по касових доходах.

Касові видатки бюджету – кошти, перераховані Державним Казначейством, або фінансовими органами та видані готівкоюміністерствам, відомствам, установам. Їх облік дає змогу контролювати загальний стан виконання бюджету, а порівняння з фактичними видатками показує хід виконання бюджету по видатках.

Організація бюджетного обліку необхідна не тільки для забезпечення дохідної та видаткової частин бюджету, а й для орієнтації керівництва щодо економічного розвитку держави та регіонів.

Контроль за виконанням Державного бюджету виконує Державне Казначейство, яке веде облік використання коштів по галузях та разом з Мінфіном оперативно реагує на всі зміни при виконанні.

Головною метою Міністерства фінансів є забезпечення виконання Державного бюджету України, а фінансових органів – виконання місцевих бюджетів, що потребує чіткої інформації про виконання дохідної та видаткової частин бюджету.

У Державному Казначействі, Міністерстві фінансів і його органах та державній податковій адміністрації облік виконання бюджетів покладено на бухгалтерії.

Бухгалтерський облік базується на чіткій системі строгої документації: кожна операція провадиться на основі відповідного документу, при відсутності документів операції не провадяться. Такими документами можуть бути платіжні доручення про перерахування коштів, розпорядження про стягнення коштів, або чек на отримання готівки та ін.

Для узагальнення даних бухгалтерського обліку і визначення стану виконання бюджету фінансові органи на основі одержаних місячних, квартальних, піврічних, річних звітів розпорядників коштів та даних податкових адміністрацій і інших фінорганів складають звіти про виконання бюджету: місячні, квартальні, піврічні, річні.

Фінансування видатків із бюджету провадиться по річному з щоквартальною і помісячною розбивкою розпису бюджету по доходах та видатках у рамках бюджетних призначень в міру виконання кошторисів видатків.

Суми коштів, затверджені в бюджеті по окремих заходах, - це бюджетні асигнування. Вони визначають граничну суму коштів, яка може бути використана на проведення заходів, передбачених бюджетом чи кошторисом видатків.

Бюджетна установа може вести облік самостійно або обслуговуватися централізованою бухгалтерією. Але і в першому, і другому випадках для забезпечення своєї діяльності установа складає індивідуальні кошториси й плани асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією), яку вона буде виконувати, наприклад, для надання медичної допомоги населенню, для контролю за надходженням податків тощо.

Отже, для того, щоб бюджетна установа виконувала свої функції, визначені її Положенням чи Статутом, їй в першу чергу необхідний план, в якому повинні бути визначені доходи, які вона має отримати протягом бюджетного періоду, та відповідні видатки, які будуть здыйснені на утримання установи, для здійснення нею своїх повноважень. Так, міській раді необхідно виконувати свої повноваження щодо здійснення відповідного контролю за надходженням податків та місцевих зборів (утримання автостоянок, заробітна плата контролерам, які здійснюють збір за парковку, контроль за повнотою надходження виручки тощо). Управління культури планує, які культурно-масові заходи будуть проведені протягом року, скільки на це піде коштів, яка виручка від них поступить до бюджету за відповідий період.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бухгалтер бюджетної установи має безпосереднє відношення до кошторису, як до його планування (надаючи звітні дані за попередній період фінансовому підрозділу), так і до контролю за його виконанням, адже бухгалтер відповідає за всі фінансові операції, які будуть здійснені бюджетною установою протягом бюджетного періоду.

Кожна установа, виконуючи свої функції, повинна мати на це відповідний дозвіл, закріплений законом, та право отримувати та розпоряджатись коштами у визначених обсягах, тобто мати певні повноваження. В свою чергу бухгалтеру необхідно знати:

·           які кошти мають поступити до бюджету;

·           скільки можна використати на утримання установи;

·           як їх правильно використовувати.

Перед початком бюджетного періоду усіма установами на наступний бюджетний рік, на який плануються видатки, складаються кошториси.

Будь який кошторис складається із двох частин:

·           І частина "ДОХОДИ";

·           ІІ частина "ВИДАТКИ".

В свою чергу і доходи і видатки складаються із загального та спеціального фондів (визначається законом про Держбюджет України).

До загального фонду кошторису бюджетної установи можна віднести кошти, які надходять від сплати податків, зборів ¹ , надання послуг та від вищестоящої установи для утримання установи та витрачаються відповідно до визначених видів основної діяльності.

До спеціального фонду кошторису відносяться кошти, що надходять від сплати податків, зборів, надання послуг, які передбачені законом України про державний бюджет, та витрачаються на видатки за рахунок цих надходжень на конкретну мету, наприклад, для створення державних запасів та резервів

Ведення бюджетного обліку забезпечується системою методів.

Методом бюджетного обліку є сукупність прийомів, які використовуються для одержання необхідних даних щодо виконання бюджету, використання коштів. Основними серед них є:

·          відображення усіх господарських операцій в первинних документах і реєстрах обліку та їхня оцінка;

·          подвійний запис операцій і система рахунків;

·          проведення періодичної та річної інвентаризації коштів на рахунках і в розрахунках, боргових, казначейських зобов'язань;

·           узагальнення інформації у балансі.

Значення бюджетного обліку полягає в тому, що він, по-перше, є інструментом, який дає змогу здійснювати керівництво процесом виконання бюджету, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і цільового використання бюджетних коштів. Це в свою чергу, забезпечує виконання бюджетом його основної функції - раціонального розподілу і перерозподілу національного доходу та дотримання необхідних пропорцій у розвитку суспільства.

По-друге, бюджетний облік відіграє важливу роль у бюджетному плануванні. Дані про виконання бюджету за поточний рік і попередні періоди слугують базою для складання проекту бюджету на плановий рік. Від їх достовірності значною мірою залежить якість бюджету як основного фінансового плану держави.

По-третє, бюджетний облік і звітність мають особливе значення в розвитку фінансової науки. Результати будь-якого наукового дослідження мають практичну цінність тоді, коли вони базуються на реальних фактах економічної дійсності. Всебічна і вірна наукова оцінка того чи іншого явища може бути дана тільки на підставі повної й достовірної інформації. Узагальнення цієї інформації та її систематизація відбуваються власне під час ведення обліку і складання звітності.

Значення бюджетного обліку особливо зростає в період, коли економіка і держава уражені інфляційними процесами. Головним завданням бюджетного обліку в цей період є забезпечення чіткої організації бухгалтерського обліку щодо використання бюджетних коштів, державної дисципліни в усіх органах управління, які виконують бюджет.

Слід зазначити, що бюджетний процес є доволі складним та різноманітним, тому до обліку весь час висуваються нові вимоги. Бюджетний облік як іінформаційна система виконання бюджету повинен постійно пристосовуватися до зростаючих потреб бюджетного процесу. Система бюджетного обліку має бути зорієнтована на модель ринкової економіки і відповідати міжнародним принципам обліку і звітності.

Висновок

Бюджетний облік як складова єдиного економічного обліку є науково обґрунтованою системою спостереження, відображення, узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету.

Бюджетний облік необхідний для забезпечення зберігання бюджетних коштів через відображення всіх операцій щодо виконання бюджетів усіх рівнів у бухгалтерських документах, складання бухгалтерського балансу та звітності.

Метою бухгалтерського обліку виконання бюджетів є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фінансування бюджетів, а також підвищення результатів виконання бюджетів. Основним завданням бюджетного обліку і звітності є повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання державного бюджету. Це: спостереження, відображення, узагальнення, контроль виконання бюджетів усіх рівнів та забезпечення збереження коштів бюджету. Всі вони тісно пов'язані між собою і доповнюють одна одну. Сутність бюджетного обліку найбільш повно виявляється в його функціях Бюджетний облік ведеться відповідно до чинного в Україні бюджетного устрою. Безпосередньо облік виконання бюджету покладено на ДКУ, створене у складі МФУ. Єдина система ДКУ складається з ГУ (Головного управління) ДКУ та підпорядкованих йому територіальних органів (ДК АР Крим, ДК міст централізованого підпорядкування. ДК областей). До складу обласних органів ДКУ входять районні та міжрайонні відділення ДКУ.

Облік бюджетних надходжень ведуть не тільки Міністерства фінансів та його органи на місцях, а й державна податкова адміністрація по податках, зборах та інших надходженнях, а також Національний банк України і його регіональні управління разом з комерційними банками, яким урядом надано право на роботу з бюджетом, вони виконують і роботу за дорученням фінансових органів в частині виконання бюджету.

Слід зазначити, що бюджетний процес є доволі складним та різноманітним, тому до обліку весь час висуваються нові вимоги. Бюджетний облік як іінформаційна система виконання бюджету повинен постійно пристосовуватися до зростаючих потреб бюджетного процесу. Система бюджетного обліку має бути зорієнтована на модель ринкової економіки і відповідати міжнародним принципам обліку і звітності.

Питання вдосконалення обліку місцевих бюджетів набувають особливої актуальності з огляду на поширення ринкових відносин у бюджетну сферу України та реформування вітчизняної облікової системи.

Не дивлячись на оновлення нормативної бази та наукові розробки, залишаються нерозв’язаними проблеми обліку доходів і видатків найчисельнішої ланки місцевих бюджетів – сільських, селищних, міських (міст районного значення), які здійснюють інтегрований облік, тобто облік доходів та видатків бюджетів і кошторисів установ, які отримують кошти бюджетів цього рівня.

Реформування облікової системи доходів і видатків місцевих бюджетів України суттєво змінює організацію і порядок контролю місцевих бюджетів. Розширення номенклатури доходів, видатків, активів і зобов’язань бюджетів призвело до збільшення кола об’єктів контролю, що вимагає відповідних методик контролю доходів і видатків місцевих бюджетів. Особливо важливо у цьому зв’язку забезпечити прозорість та достовірність облікової інформації про доходи і видатки місцевих бюджетів України.