Навигация
4.1.5 Облік інших витрат
Кожне підприємство що здійснює господарські операції, пов’язані з фінансовими інвестиціями, реалізацією необоротних активів, має обліковувати витрати, що виникають у результаті цієї діяльності й мають назву „Інші витрати”.
Інші витрати – витрати, що виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом і (або) реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
До таких витрат належать:
- собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість і витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій);
- собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість і витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів);
- собівартість реалізованих майнових комплексів;
- втрати від неопераційних курсових різниць;
- сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
- витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж та ін.);
- залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;
- інші витрати звичайної діяльності.
Облік цих витрат ведеться на рахунку 97 „Інші витрати”, який має такі субрахунки:
971 „Собівартість реалізованих фінансових інвестицій”;
972 „Собівартість реалізованих необоротних активів”;
973 „Собівартість реалізованих майнових комплексів”;
974 „Втрати від неопераційних курсових різниць”;
975 „Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”;
976 „Списання необоротних активів”;
977 „Інші витрати звичайної діяльності”;
978 „Виплати страхових сум і страхових відшкодувань”;
979 „Перестрахування”.
Облік інших витрат на ОКБП „Рівнеінвестбуд” не ведеться.
4.2 Облік надзвичайних витрат
В процесі господарської діяльності суб’єкти господарювання можуть мати справу із надзвичайними подіями (стихійне лихо, техногенні катастрофи, аварії тощо).
Надзвичайна подія являє собою випадкову і нехарактерну подію для діяльності конкретного підприємства, яка, в свою чергу, супроводжується заподіянням шкоди його власності.
Поряд із зазначеним, слід також відмітити, що сума заподіяної шкоди одночасно являє собою, з однієї сторони, надзвичайні витрати для підприємства, а з іншої – як звичайні витрати для страхової організації, яка буде безпосередньо відшкодовувати суми завданої шкоди згідно із умовами укладеного договору страхування.
Під надзвичайними витратами розуміють:
- витрати, які пов’язані з попередженням надзвичайних подій;
- витрати, що здійснюються в процесі ліквідації наслідків надзвичайних подій;
- невідшкодовані збитки від надзвичайних подій. Відшкодовується як різниця між сумою завданого збитку внаслідок дії непереборної сили та сумою належного відшкодування зі сторони державного бюджету або страхової організації.
Облік втрат і витрат, пов’язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді ведеться на рахунку 99 „Надзвичайні витрати”.
До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі витрати за наслідками цих подій, так і витрати наздійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використання сировини, матеріалів тощо).
Рахунок 99 „Надзвичайні витрати” має такі субрахунки:
991 „Втрати від стихійного лиха”;
992 „Втрати від техногенних катастроф і аврій”;
993 „Інші надзвичайні витрати”.
На субрахунку 991 „Втрати від стихійного лиха” ведеться облік втрат від стихійного лиха (повінь, землетрус, град тощо).
На субрахунку 992 „Втрати від техногенних катастроф і аврій” ведеться облік втрат, понесених підприємством у результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.
На субрахунку 993 „Інші надзвичайні витрати” ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.
Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства внаслідок цих витрат.
Облік витрат від надзвичайної діяльності на підприємстві „Рівнеінвестбуд” не ведеться.
5. Формування показників звіту про фінансові результати
Згідно Порядку подання фінансової звітності від 28 лютого 2000 року всі юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, зобов’язані вести та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність, яку підписують керівник та головний бухгалтер підприємства.
Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період в установленій формі для прийняття користувачем визначених ділових рішень.
Бухгалтерська звітність – це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних споживачів (працівників і керівників підприємства, банків, покупців, постачальників, інвесторів тощо).
Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.
Мета фінансової звітності – надання користувачам інформації для прийняття управлінських рішень про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Склад фінансових звітів:
ü Баланс;
ü Звіт про фінансові результати;
ü Звіт про рух грошових коштів;
ü Звіт про власний капітал;
ü Примітки.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).
Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну звітність органам до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів.
Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата.
Квартальна звітність подається підприємствами органам, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 20 лютого наступним за звітним роком.
Перед складанням річної фінансової звітності обов’язкове проведення інвентаризації активів та зобов’язань підприємства.
Проведення інвентаризації також обов’язкове у разі: передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство; зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ); встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів; пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії; ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов’язань з даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном.
Кожну форму фінансової звітності підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. У річній фінансовій звітності підприємство зобов’язане наводити показники за попередній рік.
При заповненні статей Балансу у звітному році необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо трансформації, що мала місце на підприємстві. Тут, зокрема, враховують організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня звітного року, виправлення таких виявлених у звітному році помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), тобто наводиться скоригована на зазначені зміни величина відповідної статті Балансу станом на 31 грудня попереднього року, а у графі 4 Балансу – показник (сальдо) відповідного рахунка (субрахунка) бухгалтерського обліку станом на кінець звітного року.
Показники Балансу, які при визначенні підсумків вираховуються (вважаються від’ємними), у звітності наводяться в дужках. Дужки у затвердженому оригіналі-макеті форм фінансової звітності виготовлені друком і в такому варіанті (без знищення дужок) мають подаватися всім адресатам (користувачам), а в передбачених випадках оприлюднюватися.
На підприємстві „Рівнеінвестбуд” звітність подається періодично в податкову інспекцію та в Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, по безробіттю та по страхуванню від нещасних випадків, також подається статистична звітність, згідно встановлених термінів (фінансова звітність „Рівнеінвестбуд” наведена в додатках). Після закінчення поточного року первинні документи подаються в архів підприємства.
Висновки
Під час з написання курсової роботи з фінансового обліку на тему „Облік витрат підприємства”, я закріпила теоретичні і практичні знання, які отримала під час вивчення дисципліни „Фінансовий облік”, перевірила вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки обліку на підприємстві „Рівнеінвестбуд” і розвинула навички самостійної роботи, використовуючи отримані знання з організації і методики наукових досліджень.
У першому розділі курсової роботи я дала характеристику витратам підприємства, і встановила, що:
Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
До витрат підприємства ОКБП „Рівнеінвестбуд” належать такі витрати, як адміністративні, витрати від звичайної діяльності, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, інші витрати.
В другому розділі наводила вимоги до визнання, класифікації та оцінки витрат. Усі витрати підприємства, згідно з П(С)БО 16, поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.
У третьому розділі описала порядок відображення господарських операцій з витрат підприємства у первинних документах. На підприємстві „Рівнеінвестбуд” ведуться такі первинні документи: видатковий касовий ордер, прибутковий касовий ордер, платіжне доручення, посвідчення про відрядження, звіт про використання грошових коштів, наданих на відрядження або під звіт, податкова накладна, накладна, рахунок, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акт на списання основних засобів, інвентарна картка тощо.
В четвертому розділі я дослідила організацію аналітичного і синтетичного обліку витрат підприємства. Важливе значення в аналітичному і синтетичному обліку відіграють реєстри, оскільки вони дозоляють оперативно і без помилок узагальнити інформацію, отриману з первинних документів. Аналітичний та синтетичний облік підприємства ведеться згідно журналів-ордерів по рахунках та стандартах бухгалтерського обліку. Також розглянула такі важливі питання, як облік собівартості реалізації продукції, облік адміністративних витрат, облік витрат на збут, облік інших операційних витрат, облік інших витрат, тобто облік витрат від звичайної діяльності та облік витрат від надзвичайної діяльності.
В п’ятому розділі курсової роботи визначила порядок формування показників формування фінансової звітності на підставі даних обліку.
Список використаної літератури
1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”// Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. - №9
2. П(С)БО1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. - №6
3. П(С)БО3 „Звіт про фінансові результати”// Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. - №6
4. П(С)БО9 „Запаси”// Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. - №11
5. П(С)БО16 „Витрати”// Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. - №2
6. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2004 - № 4: Бухгалтерський облік. Правове регулювання, стандарти, контроль. – 416 с.
7. Долгажданський М.І., Долгожданський А.М. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. – Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2003. – 494с.
8. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. – Київ: Видавництво „Центр навчальної літератури”, 2004. – 623с.
9. Рудницький В.С., Лазаришина І.Д., Бачинський В.І., Поліщук В.Л. Організація первинного обліку та економічного аналізу: Навчальний посібник. – Киів:ВД „Професіонал”, 2004. – 480 с.
10. Сухарський В.С. економічний словник-довідник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 328 с.
11. Чебанова Н.В., василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: посібник. – Київ: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 627 с.
Похожие работы
... засобів призначено рахунок 10 «Основні засоби». За дебетом рахунку відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, ...
... рішень, зв’язаних із регулюванням витрат і з питань інвестиційної діяльності підприємства. Отже, управлінський облік це формування інформації для управління витратами з метою підвищення ефективності функціонування підприємства. Причому, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підприємства вправі самостійно обирати систему і форми ведення управлінського ...
... бюджету і на їхній основі повинні робитися відповідні організаційні висновки. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕХА ОСНАСТКИ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕБЛІВ ЗАО “НОВИЙ СТИЛЬУКРАЇНА” 2.1 Характеристика діяльності та продукції підприємства ЗАО “Новий стиль Україна” Підприємство ЗАТ “Nowy Styl Ukraine”(“Новий СтильУкраїна”) – це спеціалізоване підприємство по ...
... ) органів держави, тоді як нова система направлена на забезпечення складання звітності для прийняття економічно обгрунтованих управлінських рішень,щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Щодо спеціальної літератури, то нині питанням обліку, аналізу та контролю витрат приділяється особлива увага з боку вітчизняних авторів. Про це свідчать статті спеціалізованих періодичних видань, пі ...
0 комментариев