4. ОЦІНКА СТАНУ ВНУТРІШНЬОГО ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ТА ДОДЕРЖАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСВІ
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про аудиторську діяльність" діяльність аудиторських фірм обмежена наданням аудиторських послуг та видами робіт, які безпосередньо стосуються надання аудиторських послуг — консультацій, перевірок або експертиз. Аудитори і аудиторські фірми не мають права безпосередньо брати участь у виробничому процесі на підприємстві або впливати на нього. Ця законодавча норма обумовлена існуванням двох форм проведення аудиту, які мають різну мету, — це внутрішній і зовнішній аудит. Внутрішній аудит проводиться всередині самої організації за вимогою керівництва підприємства аудиторами, які працюють у цій організації, і тією чи іншою мірою виконання їхніх функцій залежить від впливу керівництва підприємства. Тому внутрішній аудит не можна вважати незалежним і об'єктивним. Проте це не зменшує значення і важливості внутрішнього аудиту як невід'ємної частини контролю.
Об'єкти і методи внутрішнього аудиту і контролю
Об'єктами внутрішнього аудиту е:
— система внутрішнього контролю;
— окремі статті бухгалтерської та оперативної інформації;
— управлінські рішення, їх ефективність;
— проекти управлінських рішень;
— фінансові прогнози;
— ретроспективний та перспективний аналіз;
— інформація про господарську діяльність;
— майно підприємства;
— системи оподаткування;
— системи планування, нормування, матеріального стимулювання;
— внутрішньогосподарський контроль;
— виконавча дисципліна.
Незалежно від виду аудиту, форм і методів його здійснення аудитор у своїй діяльності повинен керуватися принципами і методами аудиту. При цьому слід пам'ятати, що методичні прийоми внутрішнього аудиту мають деякі особливості, їх слід розглядати стосовно конкретних об'єктів.
Серед методичних прийомів внутрішнього аудиту можна виділити дві групи:
— наукового мислення;
—фактичного і документального аудиту.
Методичний прийом наукового мислення є найпоширенішим. Він використовується для вивчення усіх об'єктів внутрішнього аудиту. Критично вивчаючи кожний об'єкт, аудитор визначає найбільш ефективний метод аудиту, за якого він може використати евристичні методи, експертизу документів, матеріальних цінностей; лабораторних та інших аналізів; контрольних перевірок. Ці методи можуть використовуватись аудитором безпосередньо, а також із залученням фахівців різних спеціальностей. Аудитор може використовувати також прийом моделювання.
Моделювання дає можливість розробити фінансові прогнози, попередити й усунути негативні тенденції розвитку підприємства.
Для проведення фактичного аудиту використовують:
— інвентаризацію;
— обстеження, лабораторні аналізи, контрольні обміри виконаних робіт;
— контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;
— безпосередній контроль якості продукції на робочих місцях;
— Інші методи.
При проведенні документального аудиту використовують:
— зустрічні перевірки;
— лічильні перевірки;
— прийоми спеціальних розрахунків;
— статистичні методи;
— економіко-математичні методи;
— прийоми програмного контролю інформації;
— прийоми експертної оцінки документів;
— балансовий метод;
— інші методи.
Взаємодія внутрішнього контролю і зовнішнього аудиту
Цей підрозділ призначений для визначення ролі внутрішнього контролю і аудиту з метою проведення зовнішнього аудиту.
Відповідно до вимог Національного нормативу аудиту України № 12 "Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування", аудитор, проводячи перевірку, повинен упевнитися у функціонуванні системи внутрішнього контролю й аудиту, оцінити її як основу для складання фінансової звітності. Метою аналізу оцінки внутрішнього контролю та аудиту є встановлення ступеня довіри до нього, що, в свою чергу, використовується для встановлення характеру, обсягів та тривалості виконання процедур перевірки на відповідність і суттєвість. У світовій практиці існує два основні підходи до оцінювання внутрішнього контролю й аудиту при проведенні зовнішнього аудиту:
— системно орієнтований (традиційний) підхід;
— імовірнісний підхід.
Системно орієнтований (традиційний) підхід
Найбільш проста перевірка — це суцільне дослідження, коли перевіряються усі елементи системи внутрішнього контролю та аудиту. Такий підхід має назву системно орієнтованого і потребує від аудитора:
1)впевненості, що на підприємстві існує система внутрішнього
контролю та дослідження (опису) кожного елемента цієї системи;
2)оцінки надійності кожного елемента системи;
3)перевірки ступеня виконання внутрішнім контролем покладених на нього функцій;
4)винесення висновку за результатами перевірки:
- система внутрішнього контролю аудиту ефективна, і на неї можна покластися, що дає можливість скоротити кількість детальних перевірок;
- система внутрішнього контролю аудиту не надійна, і кількість перевірок на відповідність треба збільшити.
Імовірнісний підхід
Суцільна перевірка при проведенні зовнішнього аудиту — це мета кожного аудитора, яка практично ніколи не збувається. Тому аудитори використовують вибіркові перевірки. Обсяг перевірок "на відповідність за сумою" визначається за оцінкою ризику. Аудитору передусім треба встановити допустимий загальний рівень аудиторського ризику. У світовій практиці визнано, що допустимий аудиторський ризик винесення неправильного висновку про дані перевірки становить 5%. Далі аудитор повинен визначити такі джерела свідчень.
1. Внутрішні фактори розвитку підприємства (тип технології, яка використовується на підприємстві або традиційна технологія, використання світових досягнень науки, техніки і технології у практиці підприємства, результати проведення зовнішнього аудиту за попередні роки та ін.
2. Процедури аналізу господарської діяльності за кілька років
діяльності підприємства.
3. Процедури внутрішнього контролю, які є головним джерелом
доказів.
Після визначення доказів свідчень наступним етапом є визначення необхідного ступеня впевненості від виконання перевірки на суттєвість і можливої вагомості доказів з попередніх джерел.
Небезпеку того, що перевірка на суттєвість не виявить суттєвих помилок або порушень, називають ризиком незнаходження. Він свідчить про те, що аудитор визначає ймовірність того, що помилки, не помічені системами внутрішнього контролю, можуть залишитися також непоміченими і в разі проведення аудиту визначення загального аудиторського ризику, наведеного в підрозділі 6.3.
Імовірнісний підхід до оцінки системи внутрішнього контролю і аудиту передбачає, що за можливості визначити розмір аудиторського ризику, внутрішнього ризику і ризику контролю можна визначити і розмір ризику невиявлення, що дасть можливість аудитору досить точно встановити характер, обсяги і тривалість виконання процедур перевірки на суттєвість.
Дослідження й оцінювання системи внутрішнього контролю й аудиту
Незалежно від того, який підхід обрав аудитор для оцінювання системи внутрішнього аудиту і контролю — системно орієнтований чи імовірнісний, — він повинен виконати роботу, що складається з трьох етапів: дослідження, опису та оцінювання.
Дослідження
Дослідження системи внутрішнього аудиту і контролю аудитор може виконувати різними способами.
1.Використати складену робітниками обліково-аналітичних служб
підприємства інформацію про системи обліку, комп’ютерного забезпечення внутрішнього аудиту і контролю.
2.Використати у роботі інформацію про системи, підготовлені
внутрішніми аудиторами. Щоб на цю інформацію можна було по
кластися, потрібні відповідні висновки зовнішніх аудиторів щодо
достовірності самої інформації і ступеня незалежності внутрішніх
аудиторів.
3.Опитати службовців підприємства, які працюють у службі внутрішнього аудиту і контролю.
4. Проаналізувати процедури внутрішнього аудиту і контролю з
метою отримання інформації щодо їх суттєвості.
... аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур. Для ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» розроблена програма аудиту грошових коштів та оцінки платоспроможності підприємства (Додаток Д). 2. Методика аудиторської перевірки грошових коштів та платоспроможності ТЗОВ Цегельний завод «Промінь» 2.1 Опис альтернативних облікових рі ...
... і; ü незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслужили довіру, можливий вплив на них як всередині, так і за межами підприємства. При перевірці операцій пов'язаних з рухом грошових коштів в касі і на поточному рахунку аудитор вивчає наступні питання: 1. наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки ...
... операцій є встановлення законності, достовірності і доцільності здійснених операцій з грошовими коштами підприємства і правильності їх відображення в обліку. Метою аудиту касових операцій є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб ...
... диній грошовій одиниці [5]. РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ 2.1. Організаційно-методичні основи обліку грошових коштів Конкретизація технології облікового процесу в кожному випадку залежить від складу об'єктів управління, сукупності. Обліковий процес складається з багатьох блоків, які мають бути конкретизовані й подан ...
0 комментариев